Skip to main content

Full text of "Преславний Коран Переклад смислів українською мовою=القرآن الكريم وترجمة معانيه إلى اللغة الأكرانية (الأوكرانية) Ukranian"

See other formats




шфж&щмщтд. 


Р 1 

Шш 


тт 




¥ШЩш&'%Ш 

--"-- - 


ШШпШМ 


7 ПРЕСЛАВНИЙ \ 
КОРАН 1 


\ переклад смислів 
\Ч українською / 

Ж. МОВОЮ уШ 

























































Цей примірник Преславного Корану та переклад його смислів надруковано за 
вказівкою Служителя двох благородних мечетей, Короля Саудівської Аравії, 
Абд Аллаха бін Абд аль-Азіза Аль Сууда 


\<А 

шш 












-£х <іДіЛ. 1 ' 

АІСч/ 












Пожертва заради Всевишнього Аллаха 
від Служителя двох благородних мечетей, 
Короля Абд Аллаха бін Абд аль-Азіза Аль Сууда 

Не для продажу 

Поширюється безкоштовно 



переклав з арабської 

Михайло Якубович 


Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою 

















Д-ЛЛДА 

(_)ї ^ ^ £- 11 ^ : £ 2 -^ 3 ^*"° (°“^ 

Л З33 о_^_С'д]^ А~в*^— 0 ^^—^\^—^^^ 

3 е * ^1*Л і_Ьу^Л1 

р^=>с-1-зглз ...^ ^^11 А-іІ^"" (3 (3^^-®-^ й 33“^*-^ АІІ —« 3 -і 
іЛи»^- \_^ОО <зЗ-(Л^і^ -■ь-лі^ 0^-*^3 

.((<^»І£^ з\у*-^ І<ЛлЗ у* 

:Ддо Ь>! 

^ АІІІ А^С- <іА-Ш 1 й¥Ч [у**^ Зі-* 3 ^ ОІ^>-^ ІЬ\_дІІі 

£ 4 Лі\ єАІА 5 ==і-> А^илЛ^ — дХі\ А із Д^>- — ^ ( 3 \^^жЛ А_*^ 

4 і^л^іл_д^ ^^3^1 зу^*-* з ^зй - ®-^****"^ с&і аж-з зз уу^-у (Зр 

.^ЛдЛ О їжі ( 3 | А-оілж 4^3*3 4 о^л_^ 3 ^^ 

й^С-ЛІЗ і—А^Л^-о^і З^З—’ 4 **^ ЗІЗЗ З"* 

(Зі ^з 3-ді\ з^*-^ а -*^у ‘Чу^'ч а^^*—а-о^л-)і Ахілій 

УУ^ З^-А ^ ^А-І \ Зі^З-<а<А,і ЗР ^ ш ' Лщ &^ ^ ' ** ^ А^а-£-1,і рі^жіі СІАІжЗ 

аАр аІіі 3^ 3 ^—^и.\ £}0] \-д +д 4 -у іа^о^жІІ 

.(( АоУ (_ 9 ^ ^ -5*^ ® 





(ІІІІІ у За* Ялііи Цуу )1 І—АЛІ 3 

і ч і^1д11 ^ —2и І) і о^^»ІІ 4-ул11_> ,уіучіЛ <,_ а т>т л /г>\ \ л 

^^-^•X\ І» 1-І < 33 —II ‘Цоі^^І 4_*і)| 4_ЗГ-уіі оЛ_А ^^531 

0 ^ 3 —®£-ЛІ\ е )—лЗ іуо I ^^^ЛЛ^^Л^[^ ґ О 

^ЛлЛ 

Ц^ДІЇ рЛалЛ (^^-*ліІ ІЛй> <иіі 'Xл^-^ 

•0*\Л\ 4^ «Ц^І Цлііі- 0 ^=и ОІ у>іг> 

1-*4* - оЬ-^І ЗХ-*^ у 0І *4)-^! ІлЗІ 

З—^ 4о ■ >)?.* Л (З^*-^ *І^І С? - ^ ®О — ІуХІЗ 
4І-^а^ З* 1^1 4^у11 ІуЗу ^Л 3 ІЛІІ сутажі 1 ^Т>]| (уаЛ 

ц£/Ч> Іл Іуул_> *б\_) 4ІІІ ^ 1^5" (3 у>-у 1 І рІР Іл 

-ЦЗ ^ІІІІ (ЗІУ о! 4^уЛ оіА С£дІІ ^ 3 —* зуу і ^-*^ 

,ул Іуі оЛ_ 3 ^ ЛІ іу 4 ууЛ 4 -У ЛІ и (-у^л]\ С-Д-^-^а-іі 4 с А.ЬП 
^ОІІІІ ОІ« ? )з 1 І (3 О^^ЛХ^оМі ул еЗІІ^и 3 ! ^\ Ік>- 

• 4ЛІІ £І-<лі 3\ 

СІІ>) ІЛл — *Л-і ^11 —“Л П3—-і-и 3-^^^ 3Л3 6 (3” 9 3^ 4ІІІ3 





Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного! 

ПЕРЕДМОВА 

ШЕЙХА САЛІХА ВІН АБД АЛЬ-АЗІЗА ВІН 
МУХАММАДА АЛБ АШ-ШЕЙХА 
Міністра ісламських справ, пожертв, заклику 
та наставництва, головного куратора Центру 

Хвала Аллаху, Господу світів, Який у Своєму 
Преславному Писанні говорить: «Прийшло до вас 
світло від Аллаха і ясне Писання». 

Благословення та мир найблагороднішому із 
пророків та посланців, нашому Пророку Мухаммаду, 
який сказав: «Найкращий із вас — той, хто вивчає 
Коран та вчить йому інших». 

Виконуючи свою місію, Служитель двох 
благородних мечетей, Король Абд Аллах бін Абд 
аль-Азіз Аль Сууд — нехай береже його Аллах! — 
піклується про Боже Писання, допомагає справі його 
видання і поширення на сході й на заході, а також 
його тлумачень та перекладів на різні мови світу. 

У свою чергу Міністерство ісламських справ, 
пожертв, заклику та наставництва Королівства 
Саудівська Аравія також приділяє велику увагу 
перекладу смислів Преславного Корану різними 
мовами світу, щоб полегшити його розуміння тим 
мусульманам, які не володіють арабською мовою, а 
також задля того, щоб виконати заповіт Пророка, мир 
йому і благословення Аллаха: «Переказуйте від мене 
все, навіть якщо це буде один аят». 







Піклуючись про наших братів і сестер, які 
розмовляють українською мовою, ми звернулись 
до Центру імені Короля Фагда з друку Преславного 
Сувою у Медині, з проханням надати для шановних 
читачів переклад смислів Преславного Корану 
українською мовою, виконаний викладачем кафедри 
релігієзнавства Національного університету 
«Острозька академія», кандидатом історичних наук 
Михайлом Михайловичем Якубовичем. 

Ми дякуємо Всевишньому за можливість 
завершити цю важливу справу, а також висловлюємо 
сподівання, що вона здійснена заради Аллаха та 
принесе користь людям. 

Разом із тим, ми усвідомлюємо, що переклад 
смислів Преславного Корану — наскільки б точним 
він не був — не може передати всю повноту 
глибокого смислу, закладеного в дивовижному тексті 
Божого Писання. Переклад відображає смисли, яких 
перекладачу вдалося досягнути завдяки пізнанню 
Корану, а тому, як і будь-яка інша людська праця, не 
може бути цілком вільний від помилок і недоліків. 
Тож ми просимо кожного читача повідомляти в Центр 
імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою про 
всі можливі помилки, пропуски чи додатки, щоб 
— якщо побажає Аллах! — у наступних виданнях 
уникнути цих недоліків. 

Лише Аллах дарує успіх, і лише Він веде до 
прямого шляху. Господи! Прийми наші добрі вчинки, 
адже Ти — Всечуючий та Всезнаючий! 













Сура 1. Аль-Фатіха 


Частина \ ґ \ 


Сура 1. Аль-Фатіха 
(«Відкриваюча») 


1. Ім’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

2. Хвала Аллаху, Господу світів! 

3. Милостивому, Милосердному! 

4. Володарю Судного Дня! 

5. Лише Тобі ми поклоняємося, і 
лише в Тебе просимо допомоги, 

6. веди нас шляхом прямим, 

7. шляхом тих, кого Ти наділив 
благами, а не тих, хто під гнівом 
Твоїм, і не тих, хто заблукав! 
«Тих, хто під гнівом Твоїм»: 
тут маються на увазі ті, хто 
знає істину, але не живе у 
відповідності з нею; «тих, хто 
заблукав»: маються на увазі ті, 
хто не йде прямим шляхом. 












Сура 2. Аль-Бакара 




2 \ 


їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Аліф. Лям. Мім. 

29 сур Преславного Корану 
починаються із цих загадкових 
арабських літер, які вказують на 
«незрівнянність» (іджаз) Божого 
слова. Оскільки араби 
за часів зіслання Корану 
вирізнялися красномовством, 
початок цієї та інших сур ще раз 
доводить дивовижність Тексту. 

2 . Це — Писання, в якому немає 
сумніву, — прямий шлях для 
богобоязливих, 

3. які вірують у потаємне, 
звершують молитву та 
жертвують із того, чим наділили 
Ми їх, 

4. які вірять у те, що зіслано 
тобі та в те, що зіслано перед 
тобою, і впевнені в існуванні 
наступного життя. 

5. Вони на шляху Господа їхнього, 
вони матимуть успіх! 

6. Воістину, тим, які не вірують, 
байдуже, застерігатимеш ти їх 
чи ні — вони не увірують. 

7. Аллах запечатав їхні серця та 
слух, а на очах їхніх завіса. 

Чекає на них кара велика! 




©^ 




фо^- 


© >аЗ 


Частина 1 у 


Сура 2. Аль-Бакара 
(«Корова») 







8. Є серед людей такий, хто 
говорить: «Ми увірували в 
Аллаха та в Останній День», але 
ж насправді не вірують вони! 

9. Вони намагаються обманути 
Аллаха й тих, які увірували, але 
ж насправді вони обманюють 
лише самих себе. Та не 
розуміють цього вони! 

ю. їхні серця хворі, і посилить 

Аллах цю хворобу! Чекає на них 
болісна кара — за те, що вони 
заперечували! 

Маються на увазі лицеміри. 

її. Коли говорять їм: «Не чиніть 
безчестя на землі», вони 
відповідають: «Та ми ж тільки 
робимо краще!» 

12. Таж ні! Воістину, вони — 
нечестивці, хоча самі цього й не 
відчувають! 

13. І коли говорять їм: «Увіруйте 
— так, як вже увірували люди», 
то відповідають вони: «Невже 
ми увіруємо так, як увірували ці 
невігласи?» Таж ні! Воістину, 
це вони — невігласи, але самі 
цього не знають! 

14. І коли вони зустрічають тих, які 
увірували, то говорять: 

«Ми увірували!» А коли 
залишаються наодинці зі своїми 
шайтанами, то говорять: «Ми — 
з вами, і ми лише насміхалися!» 














ІЗ З&Уьиз* 
фдУУ^ 




15. Аллах сам поглузує з них 
та й залишить їх блукати в 
непослуху! 

16. Вони — ті, які купили оману 
за прямий шлях! Але немає 
прибутку в цій справі, і не йдуть 
вони прямим шляхом! 

17. Вони як ті, хто розпалив 
вогонь, а коли він освітив усе 
навколо, Аллах забрав це світло, 
залишивши їх у пітьмі, і нічого 
не бачать вони! 

18. Глухі, німі та сліпі! Вони не 
повернуться [на прямий шлях]! 

19. Або й на тих, що потрапили під 
зливу із хмари на небі, а там — 
темрява, грім, блискавка! Вони 
бояться смерті й затуляють 
пальцями вуха, коли вдаряє 
блискавка. Аллах оточує 
невіруючих! 

20. Блискавка мало не осліплює їх. 
Коли спалах освітлює їх, вони 
йдуть, а коли огортає темрява, 
зупиняються. Якби Аллах 
побажав, то забрав би їхній 
слух та зір. Воістину, Аллах 
спроможний на кожну річ! 

21. О ви, люди! Поклоняйтеся 
Господу вашому, Який створив 
і вас, і тих, що жили перед 
вами. Можливо, ви будете 
богобоязливими! 




Сура 2. Аль-Бакара 


22^^»* 


Частина 1 у 5 ^ 'і 


22. Тому, Хто створив для вас 
землю ложем, а небо — 
стелею, Хто зіслав із неба 
воду й проростив нею плоди 
для вашого прожитку. Тож не 
додавайте Аллаху рівних, адже 
ви знаєте! 

23. Якщо ви сумніваєтесь у тому, 
що зіслали Ми рабу Нашому, то 
принесіть суру, подібну до цієї! 

І покличте своїх свідків, окрім 
Аллаха, якщо ви правдиві. 

24. А якщо ви не зробите цього — 
а ви ніколи не зробите цього! 

— то бійтеся вогню, в якому 
палають люди та каміння. Чекає 
він на невіруючих! 

25. Сповісти ж радісну звістку тим, 
які увірували й творили добро. 
Чекають на них сади, де течуть 
ріки. Коли наділяють їх плодами 
звідти, то вони говорять: «Це 
те, чим наділяли нас раніше», 
але ж насправді схожі вони 
лише ззовні. Матимуть вони 
там пречистих дружин. І будуть 
вони там довіку! 

26. Воістину, Аллах не 
посоромиться навести як 
приклад комара або й щось 
менше за нього. Тож ті, які 
увірували, знають, що така 
притча — істина від Господа 
їхнього, а ті, які не увірували, 




о/і 

£>лс\ 




"іСіл С^рОІ^ Ліі' -1^1® 

^>Хуч? °\зу^=^!у^ ^ 

Г ^ І ґ' ' ' 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у 6 \.N ^уі-\ 




говорять: «Що хотів сказати 
Аллах цією притчею?» Багатьох 
Він збиває нею зі шляху, а 
багатьох веде шляхом прямим. 

А зі шляху Він збиває лише 
нечестивців, 

27. тих, які порушують завіт 
Аллаха після прийняття його, 
розривають те, що Аллах 
наказав з’єднати, та й чинять 
безчестя на землі! Саме вони 
втратять усе! 

28. Як, ви не віруєте в Аллаха? 

Ви були мертвими, а Він 
дав вам життя. Потім Він 
знову вмертвить вас і знову 
подарує вам життя, і до Нього 
повернетесь ви! 

«Ви були мертвими»: Господь 
створив людину живою істотою, 
а потім, після смерті, знову 
воскресить задля відплати. 

29. Він — Той, Хто створив для 
вас усе, що на землі, а потім 
повернувся до неба та й 
впорядкував сім небес. Він знає 
про кожну річ! 

30. І коли сказав Господь твій 
ангелам: «Я поставлю 
намісника на землі!», то вони 
запитали: «Ти хочеш поставити 
там того, хто чинитиме безчестя 
та проливатиме кров, тоді як 
Ми прославляємо Тебе хвалою 
та славимо святість Твою?» Він 
















Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 


в_ Г 


відповів: «Я знаю те, чого не 
знаєте ви!» 

31. І Він навчив Адама всіх 
імен, а потім сказав ангелам: 
«Назвіть Мені ці імена, якщо ви 
правдиві!» 

32. Ті відповіли: «Преславний Ти! 
Ми знаємо лише те, чому Ти 
навчив нас. Воістину, Ти — 
Всезнаючий, Мудрий!» 

33. Тоді Він сказав: «О Адам! Назви 
їм ці імена!» А коли той назвав 
їм ці імена, Він мовив: «Чи 

ж не говорив Я вам, що знаю 
потаємне небес і землі, і знаю 
те, що відкриваєте ви та що 
приховуєте?» 

34. І коли Ми сказали ангелам: 
«Низько вклоніться Адаму!», 
то вклонилися усі, крім Ібліса, 
який відмовився, вивищився та 
став невіруючим. 

35. І сказали Ми: «О Адам! Живи 
разом зі своєю дружиною у 
раю. їжте досхочу, коли б ви не 
побажали. Але не наближайтесь 
до цього дерева, бо станете 
одними з нечестивців!» 

36. Проте шайтан змусив їх вийти 
звідти. Тож вони залишили 
те, що було там, і сказали Ми: 
«Вийдіть! І одні з вас будуть 
ворогами для інших! Земля 
стане для вас притулком і ви 






Йз 3^ 


© \о аіа 





матимете там прожиток — до 
певного часу!» 

37. І прийняв Адам слова Господа 
свого й покаявся перед Ним. 
Воістину, Він — Приймаючий 
каяття, Милосердний! 

38. І сказали Ми: «Вийдіть звідти 
всі!» А якщо прийде від Мене 
до вас прямий шлях, то ті, хто 
йтиме прямим шляхом Моїм, 
не матимуть страху й не будуть 
засмучені! 

39. А ті, які не вірували та й 
вважали Наші знамення 
брехнею, вони — жителі пекла. 
Будуть вони там довіку! 

40. О сини Ісраїла! Згадайте блага 
Мої, якими Я наділив вас! 
Тримайтеся завіту зі Мною, і Я 
триматимуся завіту із вами! І 
бійтесь лише Мене! 

41. І увіруйте в те, що Я зіслав як 
підтвердження даного вам, та 
й не будьте першими, хто не 
повірить у це. Не продавайте 
знамень Моїх за низьку ціну і 
бійтеся лише Мене! 

42. Не вбирайте істину в неправду 
та не приховуйте істини, адже 
ви її знаєте! 

43. Звершуйте молитву, давайте 
закят та схиляйте коліна разом із 
тими, хто вже робить це. 


дім 




а/ с\ і а, _йі 








фс^*~=3^]у^==6 > 1 ? 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у 9 


'І ^у-* 


Закят — обрядова милостиня, 
яку дають для нужденних. 

44. Невже ви закликаєте людей до 
праведності й забуваєте про 
себе? Адже ви читаєте Писання! 
Хіба ви не розумієте? 

45. Шукайте допомоги в терпінні 
й молитві. Це важко для всіх, 
окрім смиренних, 

46. які впевнені, що зустрінуть 
Господа свого й повернуться до 
Нього. 

47. О сини Ісраїла! Згадайте блага 
Мої, якими Я наділив вас! Я 
вивищив вас над усіма іншими 
жителями світів. 

48. І бійтеся того Дня, коли 
жодна душа не дістане кари 
за іншу, і не приймуть від неї 
заступництва, і не візьмуть від 
неї відкупу. І ніхто не матиме 
помічників! 

49. І ось Ми врятували вас від роду 
Фірауна, який чинив над вами 
жорстоку розправу, вбиваючи 
синів ваших і залишаючи 
живими ваших жінок. І у цьому 
для вас від Господа вашого 
велике випробування! 

50. І ось розітнули Ми море для вас 
та й врятували вас, і втопили 
там рід Фірауна. І ви бачили 
це! 


^-= зУ'і 0^1^ 










оіРь>Х> (ул 


"й/^5 ЬІз 

ф д£ра£ 3 ^ 




51. І ось Ми покликали Мусу на 
сорок ночей. Але після цього ви 
почали [поклонятись] тільцю! 
Нечестивці ж ви! 

52. Та потім Ми простили вас — 
можливо, ви будете вдячними! 

53. І ось Ми дарували Мусі 
Писання та Розрізнення — 
можливо, підете ви прямим 
шляхом! 

54. І ось сказав Муса народу 
своєму: «О народе мій! Узявши 
[для поклоніння] тільця, ви були 
несправедливі самі до себе. 
Покайтесь же перед Творцем 
своїм і вбийте [нечестивих] із 
вас — так буде краще для вас 
перед Творцем вашим! І прийме 
Він каяття ваше, воістину, 

Він — Приймаючий каяття, 
Милосердний!» 

55. І ось сказали ви: «О Муса! 

Ми не повіримо тобі, поки не 
побачимо Аллаха на власні очі!» 
І вразила вас блискавка, коли ви 
дивилися! 

56. А потім Ми воскресили вас, 
після вашої смерті — можливо, 
ви будете вдячні! 

57. І Ми затінили вас хмарою й 
зіслали вам манну та перепелів, 
«їжте блага, якими Ми наділили 
вас!» Вони були несправедливі 
не до Нас, а до самих себе! 




Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у П 




58. І Ми сказали: «Увійдіть у це 
селище! їжте досхочу, коли 
схочете й де схочете!» Увійдіть 
до брами, низько вклоніться 

й скажіть: «Прости нас!», 
щоб простили Ми гріхи ваші 
та примножили [винагороду] 
праведникам! 

59. Ті, хто чинить несправедливо, 
замінили сказані для них слова 
на інші. Тож Ми зіслали на тих, 
хто чинить несправедливість, 
кару небесну — за те, що вони 
творили нечестя. 

60. І коли попросив Муса води для 
народу свого, то сказали Ми: 
«Удар своєю палицею в скелю!» 
І потекли звідти дванадцять 
джерел. І кожне плем’я знало, 
звідки йому пити. «їжте й пийте 
з того, чим наділив вас Аллах! І 
не сійте на землі зла!» 

61. І ось ви сказали: «О Муса! 
Важко нам їсти одне й те ж 
саме. Попроси свого Господа, 
щоб Він зростив для нас те, що 
росте на землі: зелень, огірки, 
часник, сочевицю та цибулю!» 
Відповів Муса: «Невже ви 
просите замінити те, що краще, 
на щось низьке? Ідіть же в 
будь-яке селище! Там буде вам 
те, чого ви просите!» Спіткали 
їх приниження і бідність, та й 
накликали вони на себе гнів 









& Л * * ^ , "" 


і Сії 


Уг *^ І^ріЗ ^ 

о)хх-%\ 4 ^? 

Із У У* 

^ __ ^ ^ ^ ^ ^ -»^ 

9 £-У-М Д ..^4 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у 12 


в_Г 


Аллаха! Це їм за те, що вони не 
вірували у знамення Аллаха, що 
вбивали пророків без права на 
те, що чинили непослух та були 
порушниками! 

62. Воістину, тим, хто увірував, і 
юдеям, і тим, які є християнами, 
і сабеям — усім, хто увірував в 
Аллаха, в Останній День і хто 
творив добро — винагорода у 
Господа їхнього. Не матимуть 
вони страху й не будуть 
засмучені вони! 

Сабеї- послідовники сабеїзму, 
давньої близькосхідної релігії, 
яка вирізняється астральними 
культами. У тафсірах 
згадується й той факт, що серед 
деяких сабеїв побутувала ідея 
єдинобожжя. 

63. І коли Ми уклали із вами 
завіт та піднесли над вами 
гору [Сінай]: «Міцно 
тримайтеся того, що Ми 
дарували вам! Згадуйте, що в 
ньому — можливо, будете ви 
богобоязливими!» 

64. Але після цього ви відвернулися! 
Та якби не ласка Аллаха до 

вас та не милість Його, ви б 
неодмінно зазнали втрат! 

65. Ви знали тих серед вас, хто 
порушував суботу. Тому Ми 
сказали їм: «Будьте мавпами 
мерзенними!» 



Уфо 






іій'і УУ.сУ 






Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 


13 






66. Ми зробили це [покарання] 
прикладом для сучасників та 
наступників, повчанням для 
богобоязливих! 

67. І коли сказав Муса народу 
своєму: «Воістину, Аллах 
наказує вам забити корову!» 
Вони запитали: «Ти що, глузуєш 
із нас?» Той відповів: «Шукаю 
захисту в Аллаха, щоб не бути 
невігласом!» 

68. Вони сказали: «Попроси свого 
Господа, щоб Він пояснив нам, 
якою вона повинна бути». Муса 
відповів: «Він говорить: корова 
повинна бути і не старою, і не 
телицею, а чимось середнім між 
цим. Тож робіть, що наказано 
вам!» 

69. Вони сказали: «Попроси 
свого Господа, щоб Він пояснив 
нам, якої вона повинна бути 
масті!» Муса відповів: «Він 
говорить: корова повинна 
бути рудою, світлого відтінку. 
Тішить вона того, хто погляне 
на неї!» 

70. Вони сказали: «Попроси свого 
Господа, щоб Він пояснив нам, 
якою повинна вона бути, бо 
всі корови для нас однакові. 

Тоді, якщо побажає Аллах, 

ми неодмінно підемо вірним 
шляхом!» 




о\ Лз 

"" ^ у у} ^ о 9 ^ В ■7^ 

(ЗІЗ 


і ]>Ч 


Зіі с 

1^3^ »Рч^ІЗуЧ ->^1 





Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 


в ^ 


71. Муса відповів: «Він говорить, 
що це корова, яка не оре та 
не ходить перед колесом для 
зрошування. Вона не повинна 
мати якихось вад чи плям». 

Вони відповіли: «Тепер ти 
прийшов до нас з істиною!» І 
вони забили її, хоч думали вже 
цього не робити! 

72. І КОЛИ ВИ вбили ЖИВу Душу 
й сперечалися про це, Аллах 
розкрив те, що приховували ви! 

73. Ми сказали: «Вдарте 
[померлого] якоюсь частиною 
корови! Так Аллах оживляє 
мертвих і показує вам 
знамення Свої — можливо, ви 
зрозумієте!» 

74. Потім серця ваші зробилися 
жорстокими й стали як камінь 
або й твердіше! Але є скелі, з 
яких течуть струмки. А ще такі, 
що розколюються й виходить із 
них вода. А є й такі, що падають 
від страху перед Аллахом! 

І Аллах не забуває того, що 
робите ви! 

75. Невже ви сподіваєтесь, що 
вони повірять вам? Дехто з 
них чув слова Аллаха, а потім, 
зрозумівши, спотворював їх. І 
вони знали це! 

76. І коли зустрічали вони тих, 
які увірували, то говорили: 







і&е&ЬїІк) дії $ 


0^0^==» 

* і *'Г ■>->** 





Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 1 / 15 


«Увірували ми!» А залишаючись 
наодинці, говорили: «Навіщо 
ви розповідаєте їм те, що Аллах 
відкрив вам? Невже для того, 
щоб вони користувалися цим 
як доказом проти вас перед 
Господом вашим? Невже ви не 
розумієте?» 

77. Хіба вони не знають, що Аллах 
відає те, що вони приховують, і 
те, що вони відкривають? 

78. Є серед них неписьменні, які не 
знають Писання, а тільки марно 
сподіваються. Але це — їхні 
вигадки! 

79. Горе тим, хто пише Писання 
власноруч, а потім говорить: 

«Це — від Аллаха!», щоб 
продати це за мізерну ціну! 

Горе їм за те, що написали вони, 
і горе їм за те, що вони собі 
здобули! 

80. Вони говорять: «Вогонь не 
торкнеться нас, хіба на лічені 
дні!» Скажи: «Невже ви уклали 
завіт із Аллахом? Тоді Аллах 
ніколи не змінить обіцянки 
Своєї! Або ж ви говорите 

про Аллаха те, чого й самі не 
знаєте»! 

81. Таж ні! Ті, хто вчинив зло, кого 
оплутав власний гріх, вони — 
жителі пекла. Будуть вони там 
довіку! 









АУР С )*\Ліі 

—з ^ ІА > . » > 







Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 ф '((, Л і 


О уД .Д _? 


Під «гріхом» тут мається на 
увазі багатобожжя. 

82. А ті, хто увірував і творив 
добро, вони — жителі раю. 
Будуть вони там довіку! 

83. Ось Ми уклали завіт із синами 
Ісраїла: «Не поклоняйтесь 
нікому, окрім Аллаха, ставтесь 
якнайкраще до батьків, інших 
родичів, сиріт та нужденних. 
Кажіть людям добре слово, 
звершуйте молитву, давайте 
закят». Але згодом ви 
відвернулися, окрім небагатьох і 
відступили! 

84. Уклали Ми завіт із вами: «Не 
проливайте крові одне одного 
і не женіть одне одного з 
помешкань ваших». Ви визнали 
це й свідчили про це! 

85. Але потім ви почали вбивати 
одне одного і вигнали частину 
з вас із ваших помешкань. 
Потурали ви одне одному в 
гріху й ворожнечі! А коли тих 
приводять до вас полоненими, 
ви даєте за них викуп. Але ж 
було заборонено вам [виганяти] 
їх! Невже ви вірите в одну 
частину Писання, заперечуючи 
іншу? То яка винагорода може 
бути тим, хто робить це, як 

не ганьба у земному житті? У 
День Воскресіння скарають вас 


фбУл^ 

6-і ^ ї\) 

у!і\^==у\у\с._} 


і==»Доі! 




. <• 9 ^ „у , > *^ 9 Л 




О ІЗ ~>І5 "бУУфій 

>^===4^ 

Х^\ Ц? ДІЇ 

ф Ііі 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 ^ 17 ^ 


оім^-~ 


ще лютішою карою! Аллах не 
омине того, що робите ви! 

86. Вони — ті, хто купив земне 
життя за життя майбутнє. Не 
буде полегшено їм кари, і не 
буде їм допомоги! 

87. Ми дарували Мусі Писання 
й слідом за ним направили 
посланців. Ми дарували Ісі, 
сину Мар’ям, ясні знамення та 
підтримали його Духом Святим. 
Щоразу, коли приходив до 

вас посланець із тим, що було 
вам не до душі, ви гордували! 
Одних ви вважали за брехунів, 
інших — убивали! 

«Святим Духом» Коран називає 
ангела Джібріла. 

88. Вони говорять: «Серця наші 
закриті!» Таж ні, нехай Аллах 
прокляне їх за невір’я їхнє! 
Мало віруючих серед них! 

89. І ось прийшло до них Писання 
від Аллаха, яке підтверджує 
те, що вже є у них. Раніше 
вони просили перемоги над 
тими, хто не вірує, а коли 
прийшло до них відоме їм, то 
вони самі не увірували. Нехай 
же буде прокляття Аллаха над 
невіруючими! 

90. Недобре те, що придбали 
вони в обмін на свої душі, не 
увірувавши в те, що послав 




ДгДз уу ДД'е. аЗЇ} 


^ ^ ^ ^ >40 ^ ^ 











у* И <4/4 ЇЙ іУд І іад 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 




Аллах, заздрячи тому, що Аллах 
наділяє з ласки Своєї того з 
рабів Своїх, кого побажає. 

І накликали вони на себе 
подвійний гнів. На невіруючих 
чекає принизлива кара! 

91. І коли говорять їм: «Увіруйте 
в те, що зіслав Аллах!», вони 
відповідають: «Ми віримо в 
те, що зіслано нам». Але вони 
заперечують те, що прийшло 
після того й що воно — істина, 
яка підтверджує те, що у них. 
Скажи: «Чому ж ви раніше 
вбивали пророків Аллаха, якщо 
ви є віруючими?» 

92. До вас уже приходив Муса із 
ясними знаменнями, але, коли 
не було його з вами, узяли ви 
собі [для поклоніння] тельця. 
Нечестивці ж ви! 

93. І коли Ми уклали із вами завіт 
та піднесли над вами гору 
[Сінай]: «Міцно тримайтеся 
того, що дарували Ми вам!», 
то сказали ви: «Слухаємо та не 
підкоряємося!» Через невір’я 

у їхніх серцях з’явилася любов 
до тельця. Скажи: «Недобре те, 
що наказує вам така віра ваша, 
якщо ви є віруючими!» 

94. Скажи: «Якщо наступне життя 
приготоване Аллахом тільки для 
вас, а не для інших людей, то 






4 


о і СУ ^ 


; 9 















Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у 19 




побажайте собі смерті, якщо ви 
правдиві!» 

95. Але вони ніколи не побажають 
собі цього через те, що робили 
їхні руки! Аллах знає про 
нечестивців! 

96. Ти побачиш, що вони сильніше 
за інших людей прагнуть 
життя, навіть сильніше за 
багатобожників. Кожен із них 
хотів би прожити хоч тисячу 
років. Але навіть таке життя не 
віддалило б їх від покарання. 
Адже Аллах бачить те, що вони 
роблять! 

97. Скажи: «Якщо хтось є ворогом 
Джібрілу», — а це саме він із 
волі Аллаха відкрив [Коран] 
твоєму серцю на підтвердження 
істинності того, що було раніше 
за тебе, як прямий шлях та 
добру звістку для віруючих, — 

98. «Якщо хто є ворогом Аллаху, 
ангелам Його, посланцям 
Його, Джібрілу та Мікаїлу, 
то, воістину, Аллах — ворог 
невіруючих!» 

99 . Ми зіслали тобі ясні знамення, 
а не вірують у них лише 
нечестивці! 

юо. І щоразу, коли укладають [юдеї] 
завіт із Аллахом, частина із них 
порушує його. Більшість із них 
не вірує! 







сЦіЦІД ХЄ-Ь'й=в> ол]* 








Сура 2. Аль-Бакара 


51 


Частина 1 у 20 


101. І коли приходив до них 
посланець від Аллаха, який 
підтверджував істинність того, 
що вже було у них, то частина 
тих, кому дано Писання, 
заперечувала Писання Аллаха, 
наче вони не знали! 

102. Вони пішли за тим, що шайтани 
розповідали за часів царювання 
Сулаймана. Сулайман не був 
невіруючим, але невіруючими 
були шайтани. Вони навчили 
людей чаклунства, а також тому, 
що було зіслано двом ангелам 

у Вавилоні: Гаруту та Маруту. 
Але вони не починали вчити 
нікого, не сказавши спочатку: 
«Ми — лише спокусники. Тож 
не будь невіруючим!» Та люди 
навчилися у них, як розлучити 
чоловіка з його дружиною. Вони 
не завдавали шкоди нікому, 
окрім як з дозволу Аллаха, та й 
вчилися тому, що приносило їм 
самим шкоду замість користі. 
Але ж ці люди знали, що тому, 
хто здобув це, немає частки у 
наступному житті. Мерзотним 
же є те, що купили вони за 
душі свої. Якби ж вони лише 
знали! 

юз. Якби вони увірували та були 
богобоязливі, то винагорода від 
Аллаха була б для них кращою. 
Якби вони лише знали! 







2 \ 




Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 1 Д' 21~\ ^ 


104. О ви, які увірували! Не говоріть 
Пророку: «Доглядай за нами!», 
а говоріть «Поглянь на нас» — 

і слухайте. Невіруючих чекає 
болісна кара! 

Див. також 46 аят із сури 
«Жінки». 

105. Не бажають невіруючі із людей 
Писання та багатобожники, 
щоб сходило на вас благо від 
Господа вашого. Та Аллах 
обирає для милості Своєї, кого 
побажає, і Аллах — Володар 
великої ласки! 

106. Ми не скасовуємо та не 
дозволяємо забути жоден із 
Наших аятів, не замінивши 
його кращим чи рівним йому. 
Воістину, Аллах спроможний на 
кожну річ! 

Ю7. Невже ти не знаєш, що Аллаху 
належить влада над небесами 
та землею, і що немає у вас, 
окрім Аллаха, ні Захисника, ні 
Помічника? 

108. Чи ж ви хочете просити у 
Посланця вашого того ж, що 
просили [юдеї] у Муси? Хто 
змінив віру на невір’я, той 
зійшов з прямої дороги! 

Ю9. Після того, як людям Писання 
стала зрозуміла істина, багато 
хто з них через свою заздрість 
бажає, щоб ви відвернулися 


\<ф С$ь; 

]«! 1^5 






Дз сл. ууз* сЛ^=^ 'ДЗ овН 5 

іУІЗ і}Д йі &ІУ 

Аіг 0^^ 






Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 1 ^ 22 'У ' 


від своєї віри. Вибачте ж їх та 
простіть, поки Аллах не покаже 
наказу свого. Воістину, Аллах 
спроможний на кожну річ! 

по. Звершуйте молитву, давайте 
закят. Усі ті блага, які 
приготували ви душам вашим, 
знайдете ви у Аллаха. Воістину, 
Аллах бачить те, що ви робите! 

ш. Вони говорять: «Ніхто не 
увійде до раю, окрім юдеїв та 
християн!» Та це лише мрії їхні, 
тож скажи: «Наведіть доказ 
цьому, якщо є ви правдивими!» 

112. Ні! Хто підкорить себе Аллаху, 
той і є праведником. Його чекає 
винагорода від Господа; не буде 
страху таким, як він, і не будуть 
засмучені вони! 

из. Юдеї говорять: «Немає правди 
у християн!», а християни 
говорять: «Немає правди у 
юдеїв!» Але ж усі вони читають 
Писання! Так само й невігласи 
говорять слова, схожі на ці. 

У День Воскресіння Аллах 
розсудить між усіма ними те, 
про що вони сперечалися. 

114. Хто ж є несправедливіший від 
того, хто забороняє згадувати 
ім’я Аллаха у храмах Його, 
та ще й прагне зруйнувати 
їх? Саме таким і не слід було 
б входити туди, окрім як зі 


^ в ^ 






{У* ^ 




4 ^ == ’ 4 ^ 4^\л^і1и*л 

о 4-У 

^44-У З ’фгїгф ^ 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 




страхом. Чекає на них ганьба у 
житті земному та кара велика у 
житті наступному! 

115. Аллаху належить схід та захід. 
Тож куди б ви не повернулися 
— всюди лик Аллаха. Воістину, 
Аллах — Всеосяжний, 
Всезнаючий! 

116. Вони говорять: «Аллах узяв собі 
дитину» Таж ні, Преславний 
Він! Йому належать ті, хто на 
небесах і на землі, і всі Йому 
підкоряються. 

117. Творець небес і землі! Коли 
вирішує Він якусь справу, то 
лише говорить їй: «Будь!» — і 
вона постає. 

118. Невігласи говорять: «Чому 
не заговорить із нами Аллах, 
чому не дарує знамення нам?» 
Так само й ті, які жили раніше, 
говорили слова, схожі на ці. 
Схожими є й серця їхні. Але ж 
Ми вже пояснили знамення для 
людей переконаних! 

119. Воістину, Ми відіслали тебе 
добрим вісником істини 

та застерігачем. Тож ти не 
будеш відповідати за тих, хто 
опиниться у пеклі. 

по. Юдеї та християни не будуть 
задоволені тобою, поки ти не 
навернешся до їхньої релігії. 
Скажи: «Лише шлях Аллаха 








. ^ у^,\ Іоі\ 






Л іІ Д>- А_*> р— Л с\^к\ 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 1 ^ 24 


— шлях прямий!» Не потурай 
бажанням їхнім після того, 
як прийшло до тебе знання, 
а то Аллах не буде тобі ні 
Захисником, ні Помічником. 

ш. Ті, яким дарували Ми Писання 
і які читають його так, як 
належить — ось вони і вірують 
у нього! А хто не вірує у нього, 
той матиме втрати. 

122. О сини Ісраїла! Згадайте 
милість Мою, якою Я вас 
наділив, коли вивищив вас над 
жителями світів! 

123. Бійтеся того дня, коли одна 
душа не матиме змоги 
допомогти іншій, коли не буде 
прийнято заміни, коли не буде 
користі від заступництва, і коли 
не буде помічників! 

124. І коли Господь випробовував 
Ібрагіма Своїми словами, той 
витримав це. Аллах сказав: 

«Я зроблю тебе імамом для 
людей». Той запитав: «А моїх 
нащадків?» Сказав Аллах: 

«Мій завіт не стосується 
нечестивців!» 

Імам — той, хто очолює 
молитву; у ширшому значенні — 
вождь, голова, керівник. 

125. Ось Ми зробили Дім місцем 
зібрання та захисту для людей. 
Тож зробіть місце Ібрагіма 






ф Зі^4^ 






ііі $ 


^ І2, 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 1 у 25 \ 


місцем молитви! І Ми заповіли 
Ібрагіму та Ісмаїлу: «Тримайте 
Дім Мій у чистоті для тих, 
хто ходитиме навколо нього, 
перебуватиме у ньому та битиме 
там земні поклони». 

Дім — мається на увазі Ка 'ба 
(Кааба). 

126. Ось Ібрагім сказав: «Господи! 
Зроби цю країну безпечною, і 
наділи плодами тих її жителів, 
які увірували в Аллаха та 

в Останній День!» Сказав 
Аллах: «А хто не увірує, тому 
Я дозволю насолоджуватися 
життям лише недовго. А потім 
Я вкину його у вогняну кару — 
жахливим же є цей кінець!» 

127. І ось Ібрагім з Ісмаїлом заклали 
основу Дому: «Господи наш! 
Прийми від нас, воістину, Ти — 
Всечуючий та Всезнаючий! 

128. Господи наш! Зроби нас 
двома відданими тобі, і зроби 
з нащадків наших покірний 
тобі народ. Вкажи нам, як 
виконувати приписи наші. І 
прийми каяття наше, воістину, 
Ти — Приймаючий каяття, 
Милосердний! 

129. Господи наш! Відішли 
посланця нащадкам нашим, 
який прочитає їм знамення 
Твої, навчить їх Писанню та 


0 


\Д\ е 1 її) 








1 с-о\ 



Сура 2. Аль-Бакара 


В у ^ 


Частина 1 ^ 26 Л' *уАі 


мудрості, очистить їх. Воістину, 
Ти — Великий, Мудрий!» 

130. Хто ж відвертається від релігії 
Ібрагіма, окрім легковажного 
невігласа? Ми обрали Ібрагіма 
у земному житті, а у житті 
наступному він буде разом із 
праведниками. 

131. Коли Господь сказав йому: 
«Будь покірним Мені!», той 
відповів: «Я став покірним 
Господу світів!» 

132. Ібрагім разом із Якубом 
заповідали своїм синам це: 

«О сини мої! Воістину, Аллах 
обрав для вас цю релігію. 

Тож не помирайте, не ставши 
покірними Йому!» 

Муслімун («покірні», «віддані» — 
мусульмани) тут має значення 
«віруючі», «сповідники істинної 
релігії єдинобожжя» (згідно з 
тлумаченнями аль-Багавві та 
ат-Табарі). 

133. Чи ж ви були свідками того, як 
підступила до Якуба смерть, 

і як запитав він синів своїх: 
«Кому ви будете поклонятися 
після того, як я залишу вас?» 
Вони сказали: «Ми будемо 
поклонятися твоєму Богу і 
Богу твоїх батьків — Ібрагіма, 
Ісмаїла та Ісхака, Богу Єдиному! 
І ми — покірні Йому!» 











1 

дії І? \ АІ^б 
фЬу^ 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у' 27 ^ 


Є^-аі 


134. Але вже минуло це покоління. 
Вони матимуть те, що вони 
здобули собі, а ви матимете 
те, що ви здобули собі. І ви не 
будете відповідати за те, що 
вони робили! 

135. Говорять: «Станьте ж юдеями 
або християнами — і підете ви 
правильним шляхом!» Скажи: 
«Ні! Сповідниками релігії 
Ібрагіма-ханіфа, а він не був 
багатобожником!» 

Ханіф (букв, «той, хто 
схиляється до чогось») тут 
означає прихильника істинного 
єдинобожжя. 

136. Скажіть: «Ми увірували в 
Аллаха і у те, що зіслано нам, 
і що зіслано Ібрагіму, Ісмаїлу, 
Ісхаку, Якубу та колінам із 
нащадків їхніх; у те, що було 
дано Мусі, Ісі, у те, що було 
дано пророкам від Господа 
їхнього. Ми не проводимо 
межі між ними, і Йому Ми 
підкоряємося!» 

137. І якщо вони вірують у те, у 
що вірите ви, то йдуть вони 
шляхом прямим. Але якщо вони 
відвертаються, то суперечать 
йому. Аллах захистить тебе 

від них, а Він — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

138. Фарба Аллаха! Чия фарба краща 
за фарбу Аллаха? Тож Йому ми і 
поклоняємося! 









оУ Уз 

аі й_5 


Ь1 „ і І* * 









Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 1 у 28 




Як свідчить ібн Касір, 
посилаючись на ібн Аббаса, 
а також інші тлумачі, під 
«фарбою Аллаха» (сібгата 
Ллаг) мається на увазі «релігія 
Аллаха». Див. також ЗО аят 
сури «Ромеї», де мова йде про 
фітра - вроджену схильність до 
єдинобожжя. 


139. Скажи: «Невже ви 
сперечатиметесь із нами про 
Аллаха? Він — наш і ваш 
Господь, і нам — наші вчинки, 
а вам — ваші вчинки. Тож ми 
щирі у відданості Йому!» 

140. Невже вони говорять, 
що Ібрагім, Ісмаїл, Ісхак, 

Якуб та коліна з нащадків 
їхніх були юдеями чи 
християнами? Скажи: «Ви 
краще знаєте чи Аллах?» Хто є 
несправедливішим за того, хто 
приховав свідчення, дане йому 
Аллахом? А Аллах не омине 
того, що робите ви! 

141. Але вже минуло це покоління. 
Вони матимуть те, що вони 
здобули собі, а ви матимете 
те, що ви здобули собі. І ви не 
будете відповідати за те, що 
вони робили! 

142. Нерозумні люди скажуть: «Що 
відвернуло їх від кибли, до якої 
поверталися вони?» Скажи: 













Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 29 


«Аллаху належить схід і захід, і 
веде Він до шляху прямого того, 
кого побажає!» 

Кибла — напрям молитви. 
Спочатку мусульмани 
повертапися обличчям до 
Єрусалиму (Байт аль-Макдіс), а 
потім, з другого року гіджри, вони 
почали молитися у бік Мекки. 

143. Так Ми спрямували вашу 
громаду на середній шлях, 
щоб ви були свідками для 
людей, а Посланець щоб був 
свідком для вас. Попередню 
киблу Ми зробили лише для 
того, щоб дізнатися, хто піде за 
Посланцем, а хто відвернеться 
від нього. Це було важкою 
справою, окрім як для тих, кого 
Аллах повів шляхом прямим. 
Аллах ніколи не зробить 
марною віру вашу, адже Аллах 
Лагідний та Милосердний до 
людей! 

144. Ми бачили, як блукав небом 
погляд твій. І Ми спрямували 
тебе до кибли, якою ти будеш 
задоволений. Поверни ж своє 
обличчя у бік Забороненої 
Мечеті! І де б ви не були, 
повертайте обличчя своє саме 
у цей бік. Воістину, ті, яким 
дано Писання, знають, що саме 
такою є істина від Господа 
їхнього. Аллах не омине того, 
що робите ви! 











Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ ЗО 


о^ 


«Заборонена Мечеть» (аль- 
Масджід аль-Харам) 

— мекканський храм, де 
знаходиться Кааба. 

145. Навіть якби ти показав тим, 
кому дано Писання, усі можливі 
знамення, вони все одно не 
пішли б за твоєю киблою; але й 
ти не підеш за киблою їхньою, 

і одні з них не підуть за киблою 
інших. А якщо ти підеш за 
їхніми бажаннями після того, 
як прийшло до тебе знання, 
то, воістину, будеш одним із 
нечестивців! 

146. Ті, кому дано Писання, знають 
[Мухаммада] так само, як 
знають своїх синів. Частина з 
них приховує істину, і знають 
вони про це! 

147. Істина — від Господа твого! 

Тож не будь серед тих, хто 
сумнівається! 

148. Для кожної громади — свій 
напрям [молитви]. Тож 
випереджайте одне одного 
у добрих справах! І де б ви 
не були, Аллах збере вас 
усіх разом. Воістину, Аллах 
спроможний на кожну річ! 

149.1 куди б ти не вирушив, 
повертай своє обличчя у бік 
Забороненої Мечеті. Воістину, 


лід уДД Д? >4дд 








і) \ (35 (35 ^ 





ііКЗ(Зі-Ьт-^\ 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ 31 




це — істина від Господа твого. 
Аллах не омине того, що робите 
ви! 

150. І куди б ти не вирушив, 
повертай своє обличчя у бік 
Забороненої Мечеті. І де б 
ви не були, повертайте свої 
обличчя саме у цей бік, щоб не 
було у людей — хіба лише як у 
нечестивих — доказу проти вас. 
І не майте страху перед ними, а 
майте страх переді Мною, щоб 
сповнив Я Свою милість до вас. 
Можливо, підете ви шляхом 
прямим! 

151. Так Ми відіслали до вас 
Посланця з-посеред вас самих. 
Він читає вам Наші знамення, 
очищує вас, вчить вас Писанню 
і мудрості, а також вчить вас 
тому, чого ви не знали раніше! 

152. Згадуйте Мене, і Я буду 
згадувати вас. Дякуйте, і не 
будьте невдячними! 

153. О ви, які увірували! Шукайте 
допомоги у терпінні та молитві. 
Воістину, Аллах — разом із 
терпеливими! 

154. І не називайте мертвими тих, 
хто загинув на шляху Аллаха. 

Ні, вони живі, але ви не 
відчуваєте цього. 

155. Ми будемо випробовувати вас 
страхом, голодом, нестачею 

















Сура 2. Аль-Бакара 


о уиі\ ‘ЗУ* 


Частина іґ 32 


майна, людей та плодів. 
Сповісти ж добру звістку 
терпеливим, 

156. тим, які, коли торкнеться їх 
лихо, говорять: «Ми належимо 
Аллаху, і до Нього ми 
повертаємося!» 

157. Мають вони благословення 
та милість від Господа 
їхнього, і йдуть вони шляхом 
прямим! 

158. Воістину, пагорби ас-Сафа та 
аль-Марва — знаки Аллаха. Хто 
звершує хаддж або умру в дім 
Аллаха, то не буде йому гріха, 
якщо він пройде між ними. І 
хто зі своєї волі чинить добро, 
то, воістину, Аллах — Вдячний, 
Всезнаючий! 

Хаддж — паломництво 
до Мекки. Умра — мале 
паломництво, яке включає у себе 
лише частину обрядів хадджу. 
Ас-Сафа та аль-Марва — 
пагорби у Мецці, 
між якими прочани 
здійснюють т.зв. сай - «біг». 

159. Воістину, ті, які приховують 
зіслані Нами ясні знамення та 
прямий шлях — після того, 
як Ми пояснили це людям у 
Писанні — таких прокляне 
Аллах і проклянуть ті, які 
проклинають! 














Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 Г 33 


160. Але не тих, хто покаявся, 
виправив скоєне та пояснив 
істину. Я прийму каяття їхнє, 
адже Я — Приймаючий каяття, 
Милосердний! 

161. Воістину, ті, які не увірували 
та померли невіруючими, 
матимуть над собою прокляття 
Аллаха, ангелів та всіх людей! 

162. Воно буде вічним! Не буде 
полегшено кару їхню, і не буде 
відстрочки їм! 

163. Ваш Бог — Бог Єдиний. Немає 
бога, крім Нього, Милостивого, 
Милосердного! 

164. Воістину, у створенні небес і 
землі, у розрізненні дня та ночі, 
у кораблі, що пливе морем, 
маючи в собі те, що приносить 
користь людям; у воді, яку 
Аллах зіслав із неба та якою 
оживив землю після смерті її, 
розселивши там різних тварин; 
у зміні вітрів, у покірній хмарі, 
яка висить між небом і землею, 
у всьому цьому — знамення для 
людей, які розуміють! 

165. Серед людей є такі, які 
приписують Аллаху рівних 
Йому та люблять їх так, як 
люблять Аллаха. Але ж ті, які 
увірували, люблять Аллаха ще 
сильніше! Якби ж нечестивці, 
побачивши кару, побачили б ще 




4 




Ап,. її 


і£\\р>\г сфЗ 

ф ^Х^\х>х^0 А& 615 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 


5 


й те, що вся сила належить саме 
Аллаху, і що Він — суворий у 
покаранні! 

166. Коли ті, за ким йшли, зречуться 
тих, хто за ними йшов, і хто 
побачить кару, то розірвуться 
між ними зв’язки. 

167. Скажуть ті, які йшли за 
іншими: «Якби мали ми змогу 
повернутись, то відреклися б 
від них так, як вони відреклися 
від нас!» Тож Аллах покаже їм 
вчинки їхні, щоб пожалкували 
вони. Але не вийдуть вони із 
вогню — ніколи! 

168. О люди! їжте те дозволене й 
добре, що є на землі, та не йдіть 
слідами шайтана; воістину, він 
— справжній ворог для вас! 

169. Він закликає вас лише до зла 
та розпусти, і прагне, щоб 
казали ви про Аллаха те, чого не 
знаєте! 

170. І коли говорять їм: «Йдіть за 
тим, що зіслав Аллах!», то вони 
відповідають: «Ми йдемо за 
тим, із чим знайшли батьків 
наших!» А якщо їхні батьки 
нічого не розуміли та не йшли 
шляхом прямим? 

171. Невіруючі схожі на того, кого 
кличуть, а він не чує нічого, 
окрім крику та вереску. Глухі, 
німі, сліпі! Нічого не розуміють 
вони! 




фб 


із іьі зрі и З-зііі? 




Я"* Сі > '/ 







Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ 35 \ У <^-І 


ї у Д- -1 ^^ 


172. О ви, які увірували! їжте ті 
блага, якими наділили Ми 
вас, і дякуйте Аллаху, якщо 
поклоняєтесь ви Йому! 

173. Воістину, Він заборонив вам 
мертвечину, кров, м’ясо свині 
і те, що принесено в жертву 
не заради Аллаха. А якщо хто 
був змушений порушити це, 
не чинячи непослуху та не 
зловживаючи, немає тому гріха. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

«Кров»: див. також 145 аят сури 
«Худоба». 

174. Воістину, ті, які приховують із 
Писання те, що зіслав Аллах та 
продають це за мізерну ціну, ось 
вони то й наповнять свої черева 
вогнем! Аллах не говоритиме з 
ними у День Воскресіння, і не 
очистить Він їх. Чекає на них 
болісна кара! 

175. Вони — ті, хто продав прямий 
шлях за оману, а покарання — 
за прощення! Яке ж терпіння 
вони мусять мати перед вогнем! 

176. Буде саме так, адже Аллах 
зіслав Писання в істині. 
Воістину, ті, які сперечаються 
про Писання, опинилися у 
глибокому протиріччі! 

177. Благочестя полягає не в 
тому, щоб ви повертали свої 











іЗр 1 аіі\ 




Сура 2. Аль-Бакара 


5і^А-11 


Частина 2 у 36 

обличчя на схід чи на захід, 
а благочестивим є той, хто 
увірував в Аллаха, в Останній 
День, в ангелів, у Писання та 
у пророків, хто віддає навіть 
дороге йому майно — родичам, 
сиротам, бідним, подорожнім і 
тим, хто просить його; той, хто 
витрачає на звільнення рабів, 
хто звершує молитву, дає закят; 
ті, які виконують обіцянку, коли 
обіцяють; які мають терпіння у 
бідності, у хворобі та в буремні 
часи. Саме такі є праведниками, 
і такі є богобоязливими! 

178. О ви, які увірували! 

Встановлена для вас помста за 
вбитих: вільний — за вільного, 
раб — за раба, жінка — за 
жінку. Якщо простить вбивцю 
його брат [у релігії], то нехай 
той вчиняє за звичаєм та 
сплатить йому належний викуп. 
Таким є полегшення від Господа 
вашого та милість. Того ж, хто 

й після цього порушить межі, 
очікує болісна кара! 

179. Помста рятує життя ваше, о ви, 
обдаровані розумом! Можливо, 
будете богобоязливі ви! 

180. Коли прийде смерть до когось із 
вас, а він лишить якесь добро, 
то приписано вам укласти 
заповіт для батьків та для 
близьких родичів — відповідно 







оз^-ДД ^ ііРАз о^Д ІЗ йДЬ 

1^=*^ є? І у*!ІЗІ5 1— Д? 




І с^§ Даі ^ 4^5 









Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 




до звичаю. Це — обов’язок для 
богобоязливих! 

181. А якщо хтось змінить заповіт 
після того, як він почув його, то 
гріх цей впаде лише на тих, хто 
змінював його. Воістину, Аллах 
— Всечуючий, Всезнаючий! 

182. А хто боїться, що заповідач 
зробить помилку або вчинить 
гріх та й виправить [заповіт] 
задля миру між спадкоємцями, 
то не буде йому гріха. Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

183. О ви, які увірували! 
Встановлено для вас піст — так 
само, як був він встановлений 
для тих, які жили раніше 

за вас. Можливо, будете ви 
богобоязливі! 

184. Встановлено його на певну 
кількість днів. А якщо хто із вас 
захворіє, чи буде в дорозі, то 
нехай постить таку ж кількість 
днів у інший час. А тим, для 
кого це важко, слід задля 
спокути нагодувати бідняка. А 
хто з волі своєї чинить добро, 
то це краще для нього. Але піст 
кращий для вас — якби ж ви 
тільки знали! 

185. Рамадан є місяцем, під час 
якого було зіслано Коран — 
прямий шлях для людей, ясні 
знамення прямого шляху та 




алі\ о] 




Ч » * 


й \у* 





^ л .^.Аа ^ ^ } ' < < 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 ^ 38 \ ї ' 


розрізнення. Коли для когось із 
вас настане цей місяць, то нехай 
він проводить його у пості. А 
якщо він захворіє, чи буде в 
дорозі, то нехай постить таку 
ж кількість днів у інший час. 
Аллах бажає вам полегшення, 
а не утруднення; доводьте ж до 
кінця дні посту і звеличуйте 
Аллаха за те, що Він вказав для 
вас прямий шлях; можливо, ви 
будете вдячні! 

186. І коли раби Мої запитують тебе 
про Мене, то Я — близький, і Я 
відповідаю на заклики того, хто 
кличе Мене. Нехай же й вони 
відповідають Мені та вірують у 
Мене — можливо, підуть вони 
правильним шляхом! 

187. Дозволено вам входити до 
дружин ваших у ночі посту. 
Вони — наче одяг для вас, а ви 

— наче одяг для них. Дізнався 
Аллах, що ви обмежуєте себе, 
тож Він прийняв каяття ваше і 
простив вас. Тож з’єднуйтесь 
із ними, і прагніть до того, 
що встановив для вас Аллах, 
їжте й пийте, поки не зможете 
відрізнити нитку білу від 
нитки чорної — до світанку. 

А потім знову тримайте піст 

— аж до ночі. Не з’єднуйтесь 
із дружинами у ті ночі, коли 
перебуваєте у мечетях, у стані 



==иХЛ Ц» 4Л\ \)у^==С^) 






. . \ і ^ 


о* Й $ О 








іттікаф. Такими є обмеження 
Аллаха, тож не наближайтеся 
до них! Ось так Аллах 
пояснює людям Свої знамення 
— можливо, будуть вони 
богобоязливими! 

Іттікаф (від іттакафа — 
«постійно бути [десь]», «цілком 
віддаватися» [чомусь]) — 
«Тривале перебування у мечеті 
задля поклоніння Аллаху. Іттікаф 
неможливий поза межами 
мечеті» (аль-Багавві). 

188. Не пожирайте незаконно майна 
одне одного та не підкуплюйте 
суддів, щоб свідомо, шляхом 
гріха, привласнити частину 
майна інших людей! 

189. Тебе запитують про молодий 
місяць. Скажи: «Він визначає 
час для людей та для здійснення 
хадджу». Благочестя ж полягає 
не в тому, щоб входити до 
будинків через задні двері; 

але благочестивим є той, хто 
є богобоязливим. Тож входьте 
до будинків через двері їхні; 
і бійтесь Аллаха — можливо, 
матимете ви успіх! 

За часів невігластва люди, які 
здійснювали паломництво до 
Кааби, поверталися до своїх 
будинків через задні двері. 

Цей звичай був пов ’язаний із 
уявленням про те, що прочанин 
став очищеним, а тому 




Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 40 \ ? 


о0^“ — С 


він не може входити через 
«неочищений» звичайний вхід. 

190. І боріться на шляху Аллаха 
проти тих, хто бореться проти 
вас. Але не виявляйте ворожості 
при цьому, бо ж, воістину, 

Аллах не любить тих, хто 
виявляє ворожість! 

191. Вбивайте їх усюди, де 
відшукаєте, виганяйте їх звідти, 
звідки вони вигнали вас! Смута 
гірша за вбивство! Але не 
починайте боротьби з ними біля 
Забороненої Мечеті, поки вони 
не почнуть там боротьби проти 
вас; тоді вбивайте їх! Такою є 
відплата невіруючим! 

192. Та якщо вони зупиняться, 
то Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

193. Боріться проти них, поки не 
зникне смута, і релігія не буде 
належати Аллаху! Та якщо 
вони зупиняться, то нехай не 
буде ворожості, окрім як проти 
нечестивців. 

194. Заборонений місяць — за 
заборонений місяць. Порушення 
заборон вимагає помсти! Якщо 
хто виявить ворожість до вас, то 
ви виявите ворожість до нього 
— так само, як він виявляв 
ворожість до вас. Бійтеся 
Аллаха і знайте, що Аллах — із 
богобоязливими! 


ффФ 'лФ 









Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 




195. Жертвуйте на шляху Аллаха, 
та не йдіть через руки свої 
до загибелі! І творіть добро; 
воістину, Аллах любить тих, хто 
творить добро! 

196. Звершуйте хаддж та умру 
заради Аллаха. Якщо вам 
заважають, то принесіть у 
жертву те, що зможете, але 
не голіть своїх голів, поки 
пожертва не досягне місця 
заклання. А якщо хто з вас 
хворий або має рану на 
голові, то нехай задля відкупу 
тримає піст, дає милостиню, 
або принесе жертву. Якщо 

ви перебуваєте у безпеці, то 
той, хто має поєднати умру з 
хадджем, має принести у жертву 
те, що зможе. А хто не має 
змоги зробити це, то нехай під 
час хадджу тримає піст три дні, 
і сім днів після повернення з 
хадджу — усього десять. Це — 
для тих, чия сім’я не живе 
біля Забороненої Мечеті. Тож 
бійтесь Аллаха та знайте, що 
Аллах суворий у покаранні! 

197. Хаддж — у відомі місяці. І хто 
вирішив здійснити хаддж, той 
нехай не входить до жінок, 
нехай не чинить гріха та нехай 
не сперечається під час хадджу. 
Аллах знає про те добро, яке 
чините ви. Запасайтеся ж у 




Хі ліі. 

лз лі 

і Ь*- 

< 2 &> ^3 

ф оІіЗІілЬ АІі\ А$\уиЗ 







Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ 42 ^ 




дорогу; воістину, найкращий 
запас — це богобоязливість. 
Тож будьте богобоязливими, о 
ви, обдаровані розумом! 

198. Не буде вам гріха, якщо у 

цей час ви будете шукати ласки 
Господа вашого! 

А коли ви повернетесь з 
Арафату, то згадуйте Аллаха у 
Забороненому місці! Згадуйте 
Його — те, як Він вказав вам 
прямий шлях, тоді як раніше ви 
були тими, хто заблукав! 
«Шукати ласки Господа 
вашого»: займатися торгівлею. 
Арафат — пагорб біля Мекки. 

З цього місця починається 
здійснення хадджу. «Заборонене 
місце» — пагорб Мудзаліфа, де 
прочани читають спеціальну 
молитву. 

199. Далі йдіть туди, куди 
йшли інші люди. Просіть 
прощення у Аллаха, воістину, 
Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

200. Коли виконаєте необхідні 
приписи, то згадуйте Аллаха 
так, як ви згадуєте батьків 
ваших, або й ще сильніше. І є 
серед людей такі, які говорять: 
«Господи наш! Обдаруй нас 

у житті земному!» Такі не 
матимуть частки у житті 
наступному! 









>, > 





Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 ^ 43 \ ї 


201 . Серед них є й такі, які говорять: 
«Господи наш! Даруй нам 
найкраще у житті земному, і 
даруй нам найкраще у житті 
наступному! І врятуй нас від 
кари пекельної!» 

202. Вони й матимуть наділ — за 
те, що чинили вони. Аллах 
швидкий у відплаті! 

203. Згадуйте ж Аллаха [у долині 
Міна] у визначені дні. А хто 
поспішає і зробить це за два 
дні, тому не буде гріха. І хто 
затримається, то і йому не буде 
гріха. Це — для богобоязливих. 
Тож бійтесь Аллаха та знайте, 
що біля Нього ви будете 
зібрані! 

204. Є серед людей такий, чиї 
розмови про земне життя 
викликають твій подив. Він 
закликає Аллаха бути свідком 
тому, що в його серці, тоді як 
він є впертим ворогом твоїм! 

205. І коли відвертається він, то 
поспішає сіяти нечестя на 
землі, нищити посіви та 
нащадків. Та Аллах не любить 
нечестивців! 

206. Коли йому говорять: «Побійся 
Аллаха!», то гординя веде його 
до гріха. Достатньо йому буде 
геєни! Мерзотне ж це місце для 
спочинку! 





















сЛн йЙЗї; іф 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 ^ 44 \ 


207. Серед людей є й такий, хто 
продає свою душу, прагнучи 
задовільнити Аллаха. Аллах — 
Ласкавий до рабів Своїх! 

208. О ви, які увірували! Будьте 
покірні Аллаху в усьому, і 
не йдіть слідами шайтана. 
Воістину, він для вас — 
справжній ворог! 

«Будьте покірні Аллаху в 
усьому»: як свідчить ат-Табарі, 
йдеться про необхідність 
дотримання усіх вимог ісламу. 

209. А якщо відступите — після 
того, як прийшли до вас ясні 
знамення — то знайте, що 
Аллах — Великий, Мудрий! 







210. Невже вони чекають чогось 
іншого, а не того, що Аллах 
прийде до них у затінку хмар 
разом з ангелами? Цю справу 
вже вирішено, а всі справи 
повертаються до Аллаха! 

211. Спитай же синів Ісраїла, скільки 
ясних знамень Ми дарували їм! 
А якщо хто проміняє милість 
Аллаха після того, як вона 
прийшла до нього, то Аллах — 
суворий у покаранні! 

212 . Земне життя видається 
прекрасним для невіруючих 
і вони глузують із тих, які 
увірували. Але ж у День 
Воскресіння богобоязливі 






АЗ АсЛл -У'іА (З ~У~ ІАЗ 


'УУУдУу,Уф’Ууд \у~*\і СуУ 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 


_Г 


будуть над ними вище! Аллах 
наділяє, кого побажає — без 
відплати за це. 

2 13. Люди були єдиною громадою. 
Аллах відіслав пророків 
вісниками та застерігачами і 
зіслав разом із ними Писання 
в істині — для того, щоб вони 
розсудили поміж людьми те, 
про що вони сперечалися. Та 
не було суперечок, окрім як 
між тими, кому були даровані 
ясні знамення, і які були 
несправедливі одне до одного. 
Тож Аллах повів прямим 
шляхом тих, які увірували, до 
істини, про яку ті сперечалися 
— з дозволу Його. Аллах 
вказує прямий шлях тому, кому 
побажає! 

214. Чи ж ви гадали, що увійдете 
до раю, не зазнавши того, 
що траплялося із вашими 
попередниками? Бідність, 
хвороби та різні хвилювання 
вражали їх так, що посланець 
і ті, які увірували разом із 
ним, говорили: «Коли прийде 
допомога від Аллаха?» Так! 
Воістину, допомога від Аллаха 
вже близько! 

215. Тебе запитують про те, що 
необхідно жертвувати. Скажи: 
«Що б ви не жертвували, воно 
повинно дістатися батькам, 


^ 4-І СіД 


\ул\ І Х5 

(Й) ЧІ/ ^ Алл 





Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 ^ 46 


родичам, сиротам, біднякам та 
подорожнім. І яке благо ви не 
робили б, воістину, Аллах знає 
про це!» 

216 . Встановлено вашим обов’язком 
боротьбу, тоді як ви ненавидите 
її. Можливо, те, що вам 
ненависне — благо для 

вас. А, можливо, те, що вам 
приємне — зло для вас. 

Аллах знає, а ви не знаєте! 

217. Тебе запитують про боротьбу 
під час забороненого місяця. 
Скажи: «Боротьба у цей час 

— великий гріх. Але збивати 
інших зі шляху Аллаха, не 
вірити у Нього, у Заборонену 
Мечеть, виганяти звідти людей 

— ще більший гріх перед 
Аллахом. Смута — більший 
гріх, ніж боротьба. Тож вони 
не припинять боротися проти 
вас доти, доки, якщо зможуть, 
не відвернуть вас від релігії 
вашої. А якщо хтось із вас 
відступить від своєї релігії 

та помре невіруючим, то 
марними стануть його вчинки 
у земному житті та житті 
наступному. Такі будуть 
жителями вогню — і будуть 
вони там довіку!» 

218. Воістину, ті, які увірували, які 
переселилися та боролися на 
шляху Аллаха, сподіваються 


її?!? (1 





о V 





Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 


О^Аиіі ^ 


на милість Аллаха. Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

219. Тебе запитують про вино та 
азартні ігри. Скажи: «Це все 

— великий гріх, але й певна 
користь для людей. Але гріх 
від них більший за користь!» 
Тебе запитують про те, що 
необхідно жертвувати. Скажи: 
«Надлишок!» Ось так Аллах 
роз’яснює вам знамення. 
Можливо, помислите ви 
Див. остаточну заборону на 
вживання вина й азартні ігри 
у дев ’яностому аяті сури 
«Трапеза». 

220. про життя нинішнє та 
наступне! Запитують тебе і про 
сиріт. Скажи: «Робити їм добро 

— благо. А якщо ви поєднаєте 
свої та їхні справи, то вони — 
ваші брати». Та Аллах відрізняє 
нечестивого від доброчинного. 
Якби Аллах побажав, то 
утруднив би становище ваше. 
Аллах — Великий, Мудрий! 

221. Не одружуйтесь ІЗ 
багатобожницями, доки 
вони не увірують. Справді, 
віруюча рабиня краща за 
багатобожницю, навіть 
якщо та й сподобалась 
вам. І не одружуйтесь із 
багатобожниками, доки вони 
не увірують. Справді, віруючий 
















Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 




раб кращий за багатобожника, 
навіть якщо той і сподобався 
вам. Вони кличуть вас до 
вогню, а Аллах закликає вас 
до раю та прощення — з Його 
дозволу! Він пояснює людям 
Свої знамення. Можливо, 
замисляться вони! 


222 . Тебе запитують про місячні. 
Скажи: «Вони спричиняють 
страждання. Тож не торкайтесь 
дружин під час місячних їхніх. 
Уникайте зносин із ними, поки 
не очистяться вони. А коли вони 
очистяться, то приходьте до них 
— так, як наказав вам Аллах». 
Воістину, Аллах любить тих, 
які каються, любить тих, які 
очищуються! 

223. Ваші дружини — наче нива 
для вас. Приходьте до них, як 
побажаєте, але нехай цьому 
передують ваші добрі справи. 
Бійтесь Аллаха і знайте, що ви 
зустрінетесь із Ним. Сповісти ж 
добру звістку для віруючих! 

224. Нехай не будуть ваші клятви 
Аллахом завадою праведності 
вашій, богобоязливості і 
тому, щоб встановлювали ви 
мир поміж людьми. Аллах — 
Всечуючий та Всезнаючий! 

225. Аллах не каратиме вас за клятви 
без наміру. Але Він каратиме 


0 іДдУ 



)£г? 0 ’ 








Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 2 ^ 49 V іу£-\ 


вас за те, що здобули собі серця 
ваші. Аллах — Прощаючий, 
Жалісливий! 

226. А якщо хто поклявся не 
наближатися до дружин, то 
нехай вичікує чотири місяці. Та 
якщо він передумає, то Аллах 
— Прощаючий, Милосердний! 

227. Якщо Ж [чоловіки] ВСЄ Ж 
вирішать розлучитись, то Аллах 
— Всечуючий та Всезнаючий! 

228. Розлучені жінки повинні 
очікувати три строки місячних. 
Не дозволено їм приховувати те, 
що Аллах створив у лонах їхніх 
— якщо вони вірують у Аллаха 
та в Останній День. Якщо 

ж чоловіки їхні побажають 
примирення, то протягом 
цього часу вони мають право 
повернути їх. Відповідно до 
звичаю, жінки мають такі права, 
які рівні правам на них самих, 
хоча чоловіки у дечому й вищі 
від них. Аллах — Великий, 
Мудрий! 

229. Розлучення можливе два рази. 
Після цього потрібно або 
утримати дружину за звичаєм, 
або відпустити її з миром. Вам 
не дозволено привласнювати 
щось із дарованого їм, хіба як 
обидва ви боїтесь, що 

не дотримаєтесь обмежень 
Аллаха. А якщо ви боїтесь, 
що вони не дотримаються 








іЬ* 













Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ 50 


обмежень Аллаха, то не буде 
їм гріха, якщо вони відкуплять 
розлучення. Ось такими 
є обмеження Аллаха, тож 
не порушуйте їх! А ті, які 
порушують обмеження Аллаха, 
ось вони і є нечестивцями! 

230. Якщо все ж він розлучиться 
із нею утретє, то не зможе 
одружитися з нею знову, 
поки вона не вийде заміж за 
когось іншого. Якщо ж той 
чоловік розлучиться з нею, то 
не буде дружині та першому 
чоловіку гріха, коли вони 
повернуться одне до одного та 
матимуть намір дотримуватись 
обмежень Аллаха. Ось такими 
є обмеження Аллаха. Він 
роз’яснює їх для розумних 
людей! 

231.1 коли ви розлучаєтесь із 

дружинами, і минає відведений 
для них час, то або утримуйте 
їх, відповідно до звичаю, або 
відпускайте їх, відповідно 
до звичаю. Не утримуйте їх, 
намагаючись зашкодити їм, 
зловживаючи. А хто зробить 
це, той буде несправедливим до 
самого себе. Не перетворюйте 
знамень Аллаха на жарт! І 
згадайте милість Аллаха до вас, 
а також те, що Він зіслав вам 
із Писання та мудрості, щоб 




ЬРіріґЗ' 

• а ., . ,. ЬУд^Л^йЗ .ІІУЬулі 

її)-* 





Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 ^ 51 ^ 




повчати вас. Тож бійтесь Аллаха 
і знайте, що Аллах знає про 
кожну річ! 

232. І коли ви розлучаєтесь із 
дружинами, і минає відведений 
для них час, то не заважайте 
їм вийти заміж за їхніх 
попередніх чоловіків, якщо 
вони домовились між собою за 
звичаєм. Таким є повчання для 
того з вас, хто увірував в Аллаха 
та в Останній День. Це — 
краще та чистіше для вас. Аллах 
знає, а ви не знаєте! 

233. Матері можуть годувати дітей 
своїм молоком два повних 
роки, якщо вони бажають 
довести до кінця це годування. 
Батько повинен забезпечувати 
матір дитини харчуванням 

та одягом — відповідно до 
звичаю. На жодну людину не 
покладається більше, ніж може 
витримати вона. Не можна 
завдавати шкоди матері за її 
дитину, а також батькові за 
дитину його. Такі ж обв’язки 
має й нащадок. А якщо батьки 
побажають відняти дитину [від 
грудей] за взаємною згодою та 
порадою, то не буде їм гріха. А 
якщо вони побажають найняти 
годувальниць для своїх дітей, 
то не буде батькам гріха, якщо 
вони сплатять їм відповідно до 


З 


іу&о. 





Сура 2. Аль-Бакара 


Час тина 2 / 52 У 


звичаю. Тож бійтесь Аллаха і 
знайте, що Аллах бачить те, що 
ви робите! 

234. Якщо хтось із вас помре та й 
залишить після себе дружин, 
то нехай чекають чотири місяці 
і ще десять днів. А коли мине 
визначений для них час, то 

не буде гріха, якщо вони 
зроблять те, що побажають — 
відповідно до звичаю. Аллаху 
відомо те, що ви робите! 

235. Не буде вам гріха, якщо ви 
натякнете цим жінкам про 
заручини, або ж приховаєте 
це в своїх душах. Та Аллах 
знає, що ви все одно будете 
згадувати про них. Але нічого 
не обіцяйте їм потаємно, а 
кажіть їм лише належні слова. 

І не намагайтесь узяти шлюб, 
поки не мине встановлений час. 
І знайте, що Аллах знає те, що 
в душах ваших, тож бережіться 
Його. І знайте, що Аллах — 
Прощаючий, Жалісливий! 

236. Не буде вам гріха, якщо ви 
розлучитесь із дружинами, 
не торкнувшись їх та не 
встановивши належний їм 
відкуп. Але все одно дайте 
винагороду їм — багатий у міру 
своїх можливостей, а бідний 
— у міру своїх, 


ф % 










Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 У 53 \ У 




відповідно до звичаю, так, як і 
належить зробити це праведним 
людям! 


237. Якщо ж ви розлучилися із ними 
раніше того, як ви торкнулися 
їх, але після того, як встановили 
належний їм відкуп, то 
віддайте їм половину того, що 

й належить їм — хіба як вони 
вибачать вам це або вибачить 
той, у чиїх руках перебуває 
шлюбний договір. А якщо ви 
вибачите, то це буде ближче до 
богобоязливості. Не забувайте й 
про доброчесність, яка повинна 
бути поміж вами. Воістину, 
Аллах бачить те, що ви робите! 

238. Звершуйте молитви належно, 
і, особливо, середню молитву. 
Стійте ж перед Аллахом 
смиренними! 


о о' \ 




(^1 


239. А якщо боїтесь [ворога], то 

звершуйте молитву йдучи пішки 
або й верхи. Коли ж опинитесь у 
безпеці, то згадуйте Аллаха так, 
як Він навчив вас тому, чого ви 
й не знали раніше. 

«Згадуйте Аллаха»: звершуйте 
молитву . 



240. Якщо хтось із вас помре та й 
залишить дружин після себе, 
то перед цим він повинен 
заповісти, щоб дружин тримали 
у їхніх домівках ще рік і не 




Сура 2. Аль-Бакара 


;іуУі 


Частина 2 у 54 \ 


виганяли. Якщо ж вони підуть 
самі та зроблять, відповідно до 
звичаю, те, що побажають, то не 
буде вам гріха за все це. Аллах 
— Великий, Мудрий! 

241. Розлучених Дружин СЛІД 
належно забезпечувати — так, 
які належить це богобоязливим 
людям! 

242. Ось так Аллах пояснює вам 
Свої знамення — можливо, ви 
зрозумієте! 

243. Невже ж ти не бачив тих, які 
боялися смерті та й полишили 
домівки свої, хоча їх були 
тисячі? Тож Аллах сказав їм: 
«Помріть!», а потім оживив. 
Воістину, Аллах — Володар 
великої ласки для людей, проте 
більшість людей є невдячними! 

244. Боріться ж на шляху Аллаха 
і знайте, що Аллах — 
Всечуючий, Всевидячий! 







уЛЛ ’Л\ ЩрЗЯ&ь- 

’ЛуЛ ЛЛ) 

<_і—<***_> іі ЛЛАуЛЛ.УЛЛ* 
уЛЗуЛЛ ІЛЛЛ оіЛЛ 
фЛЛлуу 


-у ^ 




245. Якщо хтось дасть Аллаху добру 
позику, то Він збільшить її у 
багато разів. Аллах утримує 

та щедро наділяє, і до Нього 
повернетесь ви! 

246. Чи ти не знаєш про старшину 
синів Ісраїла після Муси? 

Вони сказали пророку своєму: 
«Постав над нами царя — для 
того, щоб ми боролися на 
шляху Аллаха!» Відповів той: 


\ЛяЛ їіі 


«г 






Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 2 




«А чи не буде так, що боротьбу 
зроблять вашим обов’язком, але 
ви не станете до боротьби?» 

Ті сказали: «А чого б нам не 
боротися на шляху Аллаха, коли 
вигнали нас із домівок наших та 
розлучили із дітьми нашими?» 

І ось, коли боротьбу встановили 
їхнім обов’язком, усі вони 
відвернулися, окрім небагатьох. 
Та Аллах знає нечестивців! 

247. їхній пророк сказав їм: 
«Воістину, Аллах поставив 
вашим царем Талута!» Ті 
відповіли: «Як же може бути 
у нього влада над нами, якщо 
ми маємо на це більше права, 
ніж він — адже немає у нього 
належного статку?!» Пророк 
сказав: «Воістину, Аллах віддав 
йому перевагу перед вами, і 
дарував йому велич у знаннях 
тау тілі! І Аллах дарує владу від 
Себе тому, кому побажає! Аллах 
— Всеосяжний, Всезнаючий!» 
Талут — Саул. 

248. їхній пророк сказав їм: 
«Воістину, знаменням його 
влади буде те, що з’явиться вам 
скриня, де буде спокій від 
Господа вашого. І буде там 

те, що лишив рід Муси та рід 
Гаруна. Нестимуть її ангели! 

Ось це і буде знаменням для вас, 
якщо ви є віруючими!» 


СУ- А_3) 4$ 

(З \сл&ХЇХз 


є-. У».1> 




5СЯ сілі 




Сура 2. Аль-Бакара 


Част ина 2 ґ 5 (, \ V 


а У Д ■)! 0^ ^ 


249. 1 коли вийшов Талут разом 
із військом своїм, то сказав: 
«Воістину, Аллах буде 
випробовувати вас рікою. І хто 
питиме із неї, той не буде зі 
мною, але хто не спробує її, той 
буде зі мною. І також буде зі 
мною той, хто зачерпне води не 
більше, ніж буде у долоні руки 
його». Але вони напилися із неї 
води, окрім небагатьох. І коли 
він і ті, які увірували разом із 
ним, перетнули її, то сказали: 
«Не здолаємо ми сьогодні 
Джалута і його військ!» Але 

ті, які були переконані, що 
вони неодмінно зустрінуться з 
Аллахом, сказали: «Скільки, з 
дозволу Аллаха, нечисленних 
загонів перемагало загони 
численні!» Аллах — із 
терпеливими! 

250. І коли вони з’явилися перед 
Джалутом та його військами, то 
сказали: «Господи наш! Зішли 
терпіння для нас і стверди 
поступ наш! Допоможи нам 
проти люду невіруючого!» 
Джалут — Голіаф. 

251. 1, з дозволу Аллаха, вони 
розбили їх! Давуд вбив 
Джалута, і Аллах дарував йому 
владу та мудрість, і навчив 
його тому, чому побажав. Якби 
Аллах не стримував одних 
людей іншими, то на землі 


3 \ оу \Х> 

Д „ -.У*» 

>■> І \ << Е 9 .\ 




05) Ііігі 


р 




а< у^ 



Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 3 57 г 




ширилося б нечестя. Та Аллах 
— Володар великої ласки для 
світів! 

252 . Такими є знамення Аллаха. 

Ми виголошуємо їх тобі в 
істині. Воістину, ти — один із 
посланців! 

253. Такими є посланці. Одним 
із них Ми віддали перевагу 
над іншими. Є серед них 
такі, з якими говорив Аллах, 
а деяких Він підніс на [вищі] 
ступені. І Ми дарували ясні 
знамення Ісі, сину Мар’ям, і 
Ми підтримали його Святим 
Духом. Якби Аллах побажав, 
то ті, що жили після них, не 
вели би між собою боротьби 
після того, як прийшли до 
них ясні знамення. Але вони 
розійшлися між собою, і 
частина із них увірувала, а 
частина не увірувала. Та 
якби побажав Аллах, вони не 
вели б між собою боротьби. 
Але Аллах робить те, що 
побажає. 

254. О ви, які увірували! Жертвуйте 
з того, чим Ми наділили вас, 
поки не прийде День, коли не 
буде ні торгівлі, ні дружби, ні 
заступництва. Невіруючі ж є 
нечестивцями! 




ХІХХс ХХііХХ. хіхх 


/-Іг* 

лі Ьі о$ 

ІУіЧЛ 


!) ^ і* 


Алід ^3 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 3 ф 58 г <-ф^' 


255. Аллах! Немає бога, крім 
Нього — Живого, Сущого! Не 
торкається Його ні дрімота, ні 
сон. Йому належать ті, хто на 
небесах, і ті, хто на землі. Хто 
ж заступиться перед Ним без 
Його дозволу? Він знає те, що 
попереду них і те, що позаду 
них. Вони ж не осягають зі 
знання Його нічого, крім того, 
що побажає Він. Престол Його 
охоплює небеса і землю, а 
збереження їх не втомлює Його. 
І Він — Всевишній, Великий! 

256. Немає примусу до релігії. Вже 
розрізнено прямий шлях та 
оману! Хто не вірує у тагута, 
той вже вхопив надійну 
основу, яка не зламається! 

Аллах — Всечуючий та 
Всезнаючий! 

Тагут — «усе, чому 
поклоняються замість Аллаха» 
(ібн Касір). 

257. Аллах — Покровитель тих, 
які увірували. Він виводить 
їх із темряви до світла. А 
покровителі тих, які не 
увірували — тагути. Вони 
ведуть їх від світла до темряви. 
Тож вони є жителями вогню, і 
будуть вони там довіку! 

258. Чи ж ти не знаєш того, який 
сперечався з Ібрагімом відносно 
Господа його, бо дарував Аллах 


5де 


^ 


<444 


1^3 


&3\ 


0 \ іЗ 



Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 3 ^ 59 \ Г *у £-1 


такому владу? Сказав Ібрагім: 
«Господь мій — Той, Хто 
дарує життя та смерть!» А той 
відповів: «Я дарую життя та 
смерть!» Тоді Ібрагім сказав: 
«Воістину, Аллах підіймає 
сонце зі сходу. А ти підійми 
його із заходу!» І знітився 
той, який не вірив! Аллах не 
веде прямим шляхом людей 
нечестивих! 

259. Або того, хто проходив над 
селищем, яке було зруйноване 
до підвалин своїх. Він сказав: 
«Як же Аллах оживить це все 
після смерті?» Тоді Аллах 
зробив його самого мертвим на 
сто років, а потім оживив 
і сказав: «Скільки ж ти там 
був?» Той відповів: «Я був там 
день або частину дня!» Аллах 
сказав: «Ні! Ти був там сто 
років! Поглянь на свою їжу 
та питво — вони не зазнали 
змін. Але поглянь на свого 
віслюка! Ми неодмінно зробимо 
тебе знаменням для людей. 

Тож поглянь на кістки — як 
Ми зберемо, а потім вкриємо 
м’ясом їх!» Коли стало це 
зрозуміло йому, він сказав: «Я 
знаю, що Аллах спроможний на 
кожну річ!» 

260.1 ось сказав Ібрагім: «Господи! 
Покажи мені, як Ти даруєш 




*5 


»І!і\ в ^ (3\| 

іЛ 









ф\ 



Сура 2. Аль-Бакара 


6^ А ЗІ С ^ — Г 


Частина 3 ^ 60 у 


життя померлим!» Той сказав: 
«Хіба ж ти ще не увірував?» 

Він відповів: «Так, але ж треба 
заспокоїти своє серце!» Сказав 
Аллах: «Візьми чотирьох 
птахів, заріж їх, а потім візьми 
та поклади на кожній горі 
частинку із них. Після цього 
поклич їх — і вони з’являться 
перед тобою, поспішаючи! 

Знай, що Аллах — Великий, 
Мудрий!» 

261. Прикладом тих, які жертвують 
майно своє на шляху Аллаха, 

є зернина, з якої виросло сім 
колосків, а у кожному колоску 
— сто зернин. Аллах дає більше 
тому, кому побажає. Аллах — 
Всеосяжний, Всезнаючий! 

262. Ті, які жертвують на шляху 
Аллаха і не супроводжують те, 
що пожертвували докором та 
образою, матимуть у Господа 
свого винагороду! Немає страху 
їм, і не будуть засмучені вони! 

263. Добре слово і прощення 
кращі за милостиню, яка 
супроводжується образою. 
Аллах — Багатий, Жалісливий! 

264. О ви, які увірували! Не зіпсуйте 
милостині вашої докором та 
образою, наче той, хто витратив 
якесь майно на жертву задля 
того, щоб побачили це люди. 







Дії 





А- ' 






Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 3 / 61 \ Г <^І 


Адже він не увірував у Аллаха 
та Останній День. Його 
прикладом є слизька скеля, 
вкрита землею. Та ось змочив 
її дощ, і лишилася скеля та 
чистою. Немає у них жодної 
сили над тим, що отримали 
вони! Аллах не веде прямим 
шляхом невіруючих людей! 

265. Прикладом тих, які витрачають 
своє майно, прагнучи до 
вдоволення Аллаха та 
переконуючи самих себе, є сад 
на пагорбі. Якщо зросить його 
дощ, то вдвічі примножаться 
його плоди. А якщо не зросить 
його дощ, то зросить хоча б 
мряка. Аллах бачить те, що 
робите ви! 

266. Невже хтось із вас хоче — якщо 
буде у нього сад із пальмами та 
виноградником, де будуть текти 

ріки й будуть різні плоди- 

щоб торкнулася його старість, 
тоді як діти ще будуть слабкими, 
а сам сад вразить вихор у якому 
цей сад і згорить? Ось так 
Аллах пояснює вам знамення — 
можливо, замислитеся ви! 

267. О ви, які увірували! Жертвуйте 
ті блага, які отримали ви, а 
також те, що Ми проростили 
для вас із землі. Але не бажайте 
давати у жертву погане —те, що 
ви й самі не узяли б, окрім як 









% іііЦз озі 










»и 











Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 3 ^ 62 

заплющивши очі. І знайте, що 
Аллах — Багатий, Хвалимий! 

268. Шайтан лякає вас бідністю 

й закликає вас до розпусти, а 
Аллах обіцяє вам прощення 
та ласку Свою. Аллах — 
Всеосяжний, Всезнаючий! 

269. Аллах дарує мудрість, кому 
побажає, а кому дарована 
мудрість, тому дароване велике 
благо! Але згадують це лише 
обдаровані розумом. 

270. Що б ви не витратили як 
милостиню, або яку обіцянку ви 
не дали б, то, воістину, Аллах 
знає про це. Але нечестивим не 
буде помічників! 

271. Якщо ви даєте милостиню 
відкрито, то є добром вона. А 
якщо ви приховуєте її та даєте 
нужденним, то це краще для 
вас. Аллах пробачить вам деякі 
злі вчинки ваші, та Аллаху 
відомо те, що ви робите. 







;М— Ь »2 




272. Не твій це обов’язок — вести 
їх прямим шляхом. Це Аллах 
веде прямим шляхом того, 
кого побажає! А те добро, яке 
жертвуєте ви — це ж для вас 
самих. Жертвуєте ви це, лише 
прагнучи до лику Аллаха. А за 
те, що витрачаєте ви, відплатять 
сповна вам, і не вчинять із вами 
несправедливо! 


'&У=Л$ 






Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 3 / 63 \ т'«у^4 


273. Це — для нужденних, які 
затрималися на шляху Аллаха, 
або й не можуть пересуватися 
землею. Невіглас вважає їх 
багатими через скромність 
їхню. Але ти впізнаєш їх за 
ознаками їхніми: вони не 
вимагають у людей милості із 
настирливістю. А про те, що 
жертвуєте ви зі свого добра, 
Аллах знає! 

274. Ті, які витрачають як 
милостиню своє майно вдень 
і вночі, потаємно та відкрито, 
матимуть винагороду у 
Господа їхнього. Немає страху 
для них, і не будуть засмучені 
вони! 

275. А ті, які пожирають лихву, 
воскреснуть лише так, як ті, 
кого своїм дотиком вразив 
шайтан. Це так, адже вони 
казали: «Торгівля схожа на 
лихварство!» Та Аллах дозволив 
торгівлю, але заборонив 
лихварство. А якщо хтось 
після того, як прийшло до 
нього повчання від Господа, 
припинить займатися цим, то 
буде прощено йому те, що вже 
минуло, і справа його належить 
Аллаху! А якщо хто знову почне 
займатися цим, то житлом таких 
буде вогонь. І будуть вони там 
довіку! 


а > 







> 4 ^ 







Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 3 ^ 64 \ г *А>*“ 


276. Аллах знищує лихварство і 
примножує милостиню. Аллах 
не любить кожного невіруючого 
та грішника! 

277. Воістину, ті, які увірували, 
творили добрі справи, 
звершували молитву і давали 
закят, матимуть винагороду у 
Господа їхнього. Немає страху 
їм, і не будуть засмучені вони! 

278. О ви, які увірували! Бійтесь 
Аллаха і відмовтесь від того, що 
належить вам як лихва — якщо 
віруючі ви! 

279. Якщо Ж ВИ не зробите ЦЬОГО, 
то ви будете ворогами Аллаху 
та Посланцю Його. А якщо 
зробите, то матимете свій 
перший статок. Не вчиняйте 
несправедливо і тоді не вчинять 
несправедливості з вами. 

280. Якщо [боржник] буде у важкому 
становищі то почекайте, доки 
його становище не полегшиться. 
А якщо ви простите йому це, 
зробивши милостинею, то це 
буде краще для вас, якби лише 
знали ви! 

281. Бійтесь того Дня, коли 
повернетеся ви до Аллаха. 
Віддадуть кожній душі 
сповна за те, що вона собі 
здобула. І не вчинять із вами 
несправедливо! 

















Сура 2. Аль-Бакара 


6 — Г 


Частина 3 65 "\ У *>=М 


282. О ви, хто увірував! Якщо 
укладаєте договір боргу на 
певний строк, то записуйте 
це. І нехай писар записує 
це справедливо. Нехай не 
відмовляється записати його 
так, як навчив Аллах. Нехай 
пише, а той, хто отримує позику, 
нехай диктує йому, і нехай 
боїться Аллаха та не применшує 
там нічого. А якщо той, хто бере 
в борг, нерозумний або кволий 
чи не може диктувати, то нехай 
диктує його опікун. Покличте 
двох свідків із ваших чоловіків. 
А якщо не буде двох чоловіків, 
то нехай буде один чоловік 
і дві жінки, яких ви згодні 
взяти за свідків. Якщо перша 
помилиться, то друга нагадає їй. 
Нехай свідки не відмовляються, 
коли їх запрошують. І не 
нехтуйте записувати угоду 
— малу чи велику — із 
зазначенням її терміну. Так буде 
справедливіше перед Аллахом, 
надійніше для свідчення та 
краще для уникнення сумнівів. 
Однак, коли це буде торгівля з 
розрахунком готівкою на місці, 
то не буде вам гріха, якщо не 
запишете цього. Але кличте 
свідків, коли укладаєте між 
собою торговельні угоди. Не 
можна кривдити ні писаря, ні 
свідка. А якщо зробите так, то 





1 и~^Дв-^_^=»Х9 \а4^АЇ-\ 

ОІ 

иг.ді і4дК 


>. і 
р_> 







Сура 2. Аль-Бакара 


Частина 3 ^ 66 \ г 




буде вам гріх! І бійтесь Аллаха 
— Він навчає вас! Аллах знає 
про кожну річ! 

283. А якщо ви опинитесь у дорозі 
та не знайдете писаря, то беріть 
заставу, яку можна взяти до 
рук. І якщо один із вас довіряє 
іншому, то нехай той, кому щось 
довірено, поверне довірене 
йому, і нехай боїться Аллаха, 
Господа свого. Не приховуйте 
свідчення, а хто приховує його, 
той у своєму серці є грішником. 
Аллах знає про те, що ви 
робите! 

284. Аллаху належить те, що на 
небесах і на землі. Покажете 
ви те, що у душах ваших, чи 
приховаєте його — Аллах 
відплатить вам. Він дарує 
прощення, кому побажає, і 
карає, кого побажає. Аллах 
спроможний на кожну річ! 

285. Посланець увірував у те, що 
зіслано йому від Господа його, 
а разом із ним — віруючі. Усі 
увірували в Аллаха, в ангелів 
Його, у книги Його, у посланців 
Його: «Ми не проводимо 

межі між посланцями». 

Вони говорять: «Слухаємо 
та підкоряємось! Даруй нам 
прощення, Господи наш, і до 
Тебе — повернення!» 






і\Д 0 а ^^43 їСи ^ 





Сура 2. Аль-Бакара 




Частина 3 67 \ г 


286. Аллах не вимагає від людини 
понад можливості її. За неї те, 
що здобула собі вона, і проти 
неї теж те, що здобула собі вона. 
«Господи наш! Не карай нас за 
те, що забули ми, або в чому 
помилилися! Господи наш! Не 
покладай на нас тягаря, який 
поклав Ти на тих, які жили 
раніше за нас. І не покладай на 
нас того, на що не вистачить 
сил. Вибач нам, прости 
нас, і змилуйся над нами! Ти — 
Захисник наш, тож допоможи 
нам проти невіруючих людей!» 


и 'іїй дії 





и хкф-% 145 Ьй 
Їі-15 


\х-лр 



Сура 3. Аль Імран_Частина 3 68 \ г рАї_ ОІг^ ~ г 



Сура 3. Аль Імран 
(«Родина Імрана») 




їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Аліф. Лям. Мім. 

2. Аллах! Немає бога, крім Нього 
— Живого, Сущого! 

3. Він зіслав тобі Писання в істині, 
яке підтверджує те, що було 
раніше; і Він зіслав Таурат і 
Інджіль 

4. як прямий шлях людям! І зіслав 
Він Розрізнення! Воістину, на 
тих, які не вірують у знамення 
Аллаха, чекає жорстока кара! 
Аллах — Великий, Володар 
відплати! 

5. Воістину, від Аллаха не 
приховається жодна річ — ні на 
землі, ні на небі! 

6. Він — Той, Хто ще в зародку 
дарує вам образ ваш, такий, 
який побажає. Немає бога, 
крім Нього, а Він — Великий, 
Мудрий! 

7. Він — Той, Хто зіслав тобі 
Писання. Є в ньому аяти, які 
викладені зрозуміло, вони — 
матір Писання. А інші мають 
багато значень. Тож ті, чиї серця 
відхилилися убік, йдуть за 
багатозначним, прагнучи смути 



0$ 




$&Мі 




аДй) \ Аф5 А^-І^Д 

фі іі\ N \ таЦзЬді 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 / 69 \ Г «у-М р\^£- -г 


і прагнучи тлумачення їхнього. 
Але тлумачення їхнього не знає 
ніхто, окрім Аллаха. І вкорінені 
у знання говорять: «Ми віримо 
в це. Усе воно — від Господа 
нашого!» Але ж пам’ятають це 
лише обдаровані розумом! 

8. «Господи наш! Не відхиляй 
серця після того, як Ти вказав 
їм прямий шлях. І даруй нам від 
Себе милість, воістину, Ти — 
Даруючий! 

9. Господи наш! Воістину, Ти 
збереш людей у той День, в 
якому немає сумніву!» Воістину, 
Аллах не порушує обіцянки! 

ю. Воістину, ні майно, ні діти 
нічим не допоможуть перед 
Аллахом тим, які не увірували, і 
такі будуть паливом для вогню! 

п. Так вчиняв рід Фірауна і ті, 
які жили раніше за них. Вони 
відкинули Наші знамення, і 
Аллах скарав їх за їхні гріхи. 
Аллах суворий у покаранні! 

12. Скажи ж тим, які не вірують: 
«Вас подолають і зберуть 

у геєні!» Мерзотний же це 
притулок! 

13. Знаменням для вас було 
зіткнення між двома загонами. 
Один загін боровся на шляху 
Аллаха, а інший складався з 
невіруючих. Перші бачили на 






'і' 

і) 


4$С)\ 


рА 'ЧіУ 



Ф)-Фз 




Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 70 \ У _ Оіг^ іЗ^ їх?-* 1 ~ т ’ 


власні очі, що ті у два рази 
переважають їх числом. Та 
Аллах дарує допомогу Свою, 
кому побажає! Воістину, в 
цьому — приклад для тих, хто 
здатен бачити! 

«Зіткнення між двома загонами» 
— битва біля колодязів Бадр у 
624 році, коли загін із трьохсот 
тринадцяти мусульман переміг 
майже тисячну армію мекканців. 

14 . Людям видається прекрасною 
любов до задоволень, які 
приносять жінки, сини, 
накопичені кінтари золота і 
срібла, прекрасні коні, худоба 
та посіви. Такою є тимчасова 
насолода земного життя, тоді 
як у Аллаха — краще місце для 
повернення! 

Кінтар —міра ваги (біля 44 кг). 

15 . Скажи: «Чи розповісти вам про 
те, що краще від цього? Для 
тих, які богобоязливі, у Господа 
їхнього є сади, де течуть ріки, 

і де вони будуть довіку, а з 
ними — пречисті дружини і 
благовоління від Аллаха!» А 
Аллах бачить рабів, 

16 . які говорять: «Господи наш! 
Воістину, ми увірували! Прости 
ж нам гріхи наші, і врятуй нас 
від кари вогняної», 

17 . терпеливі, правдиві, смиренні, 
які дають милостиню та просять 
перед світанком прощення! 











лЛІЬ 


^"9 * ^ А Т- 








Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 / 71 \ Г ,^1 ^ _ г 


18. Засвідчив Аллах, що немає 
бога, крім Нього; [засвідчили] 
ангели й обдаровані знанням. 
Він підтримує справедливість, 
немає бога, крім Нього, і Він — 
Великий, Мудрий! 

19. Воістину, релігія перед Аллахом 
— іслам! Ті, кому дано Писання, 
розійшлися поміж собою через 
взаємну ненависть лише після 
того, як до них прийшло знання. 
А якщо хто не вірує у знамення 
Аллаха, то, воістину, Аллах — 
швидкий у відплаті! 

20. Якщо ж вони почнуть 
сперечатися з тобою, то скажи: 
«Я підкорив себе Аллаху разом 
із тими, хто пішов за мною!» І 
скажи тим, яким дано Писання, 
а також неписьменним: «Чи не 
підкоритеся й ви?» І якщо вони 
підкоряться, то підуть шляхом 
прямим. А якщо відвернуться, 
то ти відповідаєш лише за те, 
щоб передати їм це. Аллах 
бачить рабів, 

Неписьменні — «ті, кому не 
дано Писання», тобто араби- 
багатобожники. 

21. які не вірують у знамення 
Аллаха та вбивають пророків 
без права на те, і вбивають 
тих людей, які закликають до 
справедливості. Тож сповісти 
їм добру звістку про болісну 
кару! 




4ІІ 


к ї 41 










Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 72 У _ д'і?**' і)' \хУ^ 


22. Це ті, чиї вчинки будуть 
марними як у житті нинішньому, 
так і в житті наступному. І не 
буде таким помічників! 

23. Невже ти не бачив, як тих, кому 
була дана частина Писання, 
закликають до Писання Аллаха, 
щоб судити поміж ними, а дехто 
з них погордо відвертається? 

24. Це так, адже вони говорять: 
«Вогонь не торкнеться нас, хіба 
як на лічені дні!» їх спокусило 
у їхній релігії те, що вони 
вигадували! 

25. А як же буде тоді, коли Ми 
зберемо їх у День, в якому 
немає сумніву, і коли віддадуть 
кожній душі сповна за те, що 
отримала вона? І не вчинять із 
ними несправедливо! 

26. Скажи: «О Аллах! Володар 
царства! Ти даруєш владу, кому 
побажаєш, і позбавляєш влади, 
кого побажаєш! Ти звеличуєш, 
кого побажаєш, і принижуєш, 
кого побажаєш! У Твоїй руці 
благо. Воістину, Ти над кожною 
річчю — Могутній! 

27 . Ти збільшуєш ніч через день, а 
день — через ніч. І Ти виводиш 
живе із мертвого, і виводиш 
мертве із живого. Ти наділяєш, 
кого побажаєш — без відплати 
за це!» 




Ф . ? 9 9 у \ 





( уА\ '(і 


-З 

^ оЗгЬ <1?^і 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 /" 73 \ У «^-1_-У 


28. Нехай віруючі не беруть собі 
приятелями невіруючих — 
замість інших віруючих. А хто 
робить це, той не має ніякого 
відношення до [релігії] Аллаха, 
хіба як ви справді боїтесь 

їх. Аллах застерігає вас від 
Самого Себе, і до Аллаха — 
повернення! 

29. Скажи: «Чи ви приховаєте те, 
що у серцях ваших, чи відкриєте 
— Аллах все одно знатиме це. 
Він знає те, що на небесах і 

те, що на землі. Адже Аллах 
спроможний на кожну річ!» 

30. У той День перед кожною 
душею постане добро, яке 
вчинила вона, а також вчинене 
нею зло, і вона побажає великої 
відстані між собою і ним. Аллах 
застерігає вас від Самого Себе, і 
Він — Ласкавий до рабів. 

31. Скажи: «Якщо ви любите 
Аллаха, то йдіть за мною, 
і Аллах любитиме вас та 
простить вам гріхи ваші». Аллах 
— Прощаючий, Милосердний! 

32. Скажи: «Коріться Аллаху та 
Посланцю!» Та якщо вони 
відвернуться, то Аллах не 
любить невіруючих! 

33. Воістину, Аллах обрав Адама, 
Нуха, рід Ібрагіма та рід Імрана 
перед жителями світів. 









і 4 . і і.‘д> 


5 







Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 74 \ У <-Д-\ оЬ^ 6, Ь-У** 1 ~ у 


34. Одні з них були нащадками 
інших. Аллах — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

35. І ось сказала жінка з роду 
Імрана: «Господи! Я дала 
обітницю присвятити Тобі те, 
що знаходиться в утробі моїй! 
Тож прийми від мене, бо, 
воістину, Ти — Всечуючий, 
Всезнаючий!» 

36. І коли вона народила, то 
сказала: «Господи! Я народила 
дівчинку!» Та Аллах краще знав, 
кого вона народила, бо хлопчик 
— не те, що дівчинка. «Я назву 
її Мар’ям, і я шукаю у Тебе 
захисту для неї та її нащадків 
від каменованого шайтана!» 
«Каменований» позначає 
прокляття та вигнання, яке 
спіткало шайтана. Див. також 
коментар до 34 аяту 15 сури 

(«Аль-Хіджр»). 

37. Аллах прийняв [дитину] 
якнайкраще, найкращим чином 
зростив її та доручив її Закарії. 
Кожного разу, коли Закарія 
входив у святилище, де була 
жінка, знаходив біля неї їжу. А 
коли він запитав: «Звідки це у 
тебе?», то вона сказала: «Це — 
від Аллаха! Воістину, Аллах 
наділяє, кого побажає — без 
відплати за це!» 




> гА'.'.К 












с& 


^ У V ' ' '. 

їздьііі! 55 і 




38. Тоді Закарія закликав до 
Господа свого: «Господи! 

Даруй мені від Себе нащадків 
прекрасних, воістину, Ти 
слухаєш заклики до Тебе!» 

39. І ось, коли звершував він 
молитву в святилищі, 
звернулися до нього ангели: 
«Аллах дарує тобі добру звістку 
про Ях’ю, який підтвердить 
слово від Аллаха, буде попереду 
інших, буде стриманим та 

буде пророком з-посеред 
праведників!» 

40. Сказав той: «Господи! Як же 
може бути у мене хлопчик, 
коли я вже досягнув старості, 
а дружина моя безплідна?» 
Сказав [ангел]: «Так буде, 

бо Аллах вчиняє так, як 
побажає!» 

41. Закарія сказав: «Господи, 
даруй мені знамення!» Сказав 
Господь: «Знаменням буде тобі 
те, що ти не розмовлятимеш із 
людьми три дні, окрім як лише 
знаками! Згадуй же Господа 
свого часто, і прославляй Його 
ранком і вечором!» 

42. І сказали ангели: «О Мар’ям! 
Воістину, Аллах обрав тебе і 
зробив пречистою. Він обрав 
тебе перед жінками усіх 
світів! 


02 ф»Ср і ІІ.5 (£ІІ]сл 

(§) ІБІСІ. 










сїіі 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 76 \ у (Г Ц**" ~ у 


43. О Мар’ям! Будь смиренною 
перед Господом своїм, впади 
до землі та вклоняйся разом із 
тими, хто кланяється!» 

44. Це — звістки із потаємного, 
яке Ми відкриваємо тобі. Ти не 
був серед тих, хто кидав свої 
тростини для письма — кому 

б це доручити Мар’ям? І ти 
не був серед них, коли вони 
сперечалися! 

45. І сказали ангели: «О Мар’ям! 
Воістину, Аллах сповіщає 
тобі добру звістку про слово 
від Нього! Ім’я йому — Іса 
Месія, син Мар’ям. Він 
буде пошанований у житті 
нинішньому та в житті 
наступному, і буде він одним із 
наближених! 

46. Він говоритиме із людьми ще 
в колисці та в дорослому віці. 
Буде він одним із праведників!» 

47. Вона сказала: «Господи! Як 
може бути у мене дитина, якщо 
жоден чоловік не торкався 
мене?» Сказав [ангел]: «Так 
станеться, бо Аллах вчиняє так, 
як побажає!» Коли вирішує Він 
щось, то лише говорить: «Будь!» 
— і воно постає. 

48. Він навчить його Писанню, 
мудрості, Таурату й Інджілю 
Таурат і Інджіль — коранічна 
назва Тори і Євангелія. 


\ У У У 


(Ц) Я ^ 









Сура 3. Аль Імран _Частина 3 / 77 \ Г <^І Зі І^ум -г 


49. і зробить посланцем до синів 
Ісраїла: «Я прийшов до вас зі 
знаменням від Господа вашого. 
Я виліплю вам із глини подобу 
птаха, дмухну на неї, і вона, з 
дозволу Аллаха, стане птахом. 

Я зцілю сліпонародженого 

і прокаженого, і я воскрешу 
померлого — з дозволу Аллаха! 
Я розповім вам про те, що ви 
їсте, та що відкладаєте про запас 
у будинках своїх. Воістину, у 
цьому буде знамення для вас, 
якщо ви є віруючими! 

50. Я буду підтверджувати те, 
що було до мене в Таураті. Я 
дозволю вам частину того, що 
заборонено вам. Я прийшов до 
вас зі знаменням від Господа 
вашого! Тож бійтесь Аллаха і 
коріться мені! 

51. Воістину, Аллах — мій Господь 
і ваш Господь. Поклоняйтесь же 
Йому! Це і є прямий шлях!» 

52. І коли Іса відчув їхнє невір’я, то 
він запитав: «Хто мої помічники 
на шляху до Аллаха?» Відповіли 
апостоли: «Ми — помічники 
Аллаха! Ми увірували в Аллаха! 
Засвідчи ж те, що ми — віддані 
Йому! 

53. Господи наш! Ми увірували 
в те, що Ти зіслав. Ми йдемо 
за посланцем, тож запиши нас 
разом із тими, які свідчать!» 


45 Ф у ФхіУУ 


4-І 


'5^ 

і і4Йїї) 

ф~\з ФігН Хз 

ІЗ 'С—^ 


>і==ч) 

’ХУУ ф-'ффц.^=фс- 


\хФ іУхФ -%ііі 61 . 


її Л\ 4 


-З г° ^ ** у 


иі£^=\ь 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 78 ~ \ у _ д[г^ \хУ^_ ~ у 


54. [Невіруючі] хитрували, але 
й Аллах хитрував! Аллах — 
найкращий із хитрунів! 

55. Ось Аллах сказав: «О Іса! Я 
зроблю тебе мертвим і піднесу 
тебе до Себе, і Я очищу тебе 
від тих, які не увірували. ІЯ 
дам можливість тим, які пішли 
за тобою, мати перевагу над 
тими, які не увірували — аж 
до Дня Воскресіння. А потім 
до Мене повернетесь ви! ІЯ 
розсуджу між вами те, про що 
ви сперечаєтесь! 

56. А тих, які не вірували, то Я 
скараю жорстокою карою, як 
у житті земному, так і в житті 
наступному. І не буде у них 
помічників! 

57. А тим, які увірували та чинили 
добрі справи, відплатять повною 
винагородою! Аллах не любить 
нечестивців!» 

58. Ось так Ми виголошуємо 
тобі знамення та премудру 
згадку. 

59 . Воістину, Іса перед Аллахом 
схожий на Адама — Він створив 
його з праху, а потім сказав 
тому: «Будь!» — і він є. 

60. Істина — від Господа твого. 

Тож не будь серед тих, які 
сумніваються. 


фо Ьгг=^' 





> “ 





іЗо-СЬСА ^ 




Ф 6^0? Зь Зі у ^ * 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 / 79 \ г ^1 ^ ^ _ г 


61. А якщо хто почне сперечатися 
з тобою після того, як до 
тебе прийшло знання, то 
скажи: «Покличмо ж наших 

і ваших синів, наших і 
ваших дружин, нас самих і 
вас самих, помолімося, та й 
накличемо прокляття Аллаха на 
брехунів!» 

62. Воістину, ця розповідь є 
правдивою. І немає бога, крім 
Аллаха і, воістину, Він — 
Великий, Мудрий! 

63. А якщо вони відвернуться, то, 
воістину, Аллах знає тих, які 
чинять безчестя! 

64. Скажи: «О люди Писання! 
Прийдімо ж до єдиного слова 
між нами і між вами — що ми 
не будемо поклонятися нікому, 
окрім Аллаха, і не будемо нікого 
додавати Йому як рівного, і 

не будемо вважати за Господа 
когось іншого з нас чи з вас, 
а тільки Аллаха!» А якщо 
вони відвернуться, то скажи: 
«Засвідчіть же, що ми — віддані 
Йому!» 








>^й== 

йі 


65. О люди Писання! Чому ви 

сперечаєтесь про Ібрагіма, адже 
Таурат та Інджіль були зіслані 
лише після нього? Невже ви не 
розумієте? 





Сура 3. Аль Імран_ Частина 3 / 80 

66. Ви сперечалися про те, що було 
вам відомо. А чому ж зараз ви 
не сперечаєтесь про те, що вам 
не відомо? Аллах знає, а ви не 
знаєте! 

67. Ібрагім не був ні юдеєм, ні 
християнином, але він був 
ханіфом, відданим! Він не був 
багатобожником! 

68. Воістину, найближчі з людей 
до Ібрагіма ті, які пішли за 
ним, а також цей Пророк і 
ті, які увірували! Аллах — 
Покровитель віруючих! 

69. Частина з людей Писання хоче, 
щоб вас ввели в оману. Але ж 
заблукають лише вони самі, 
хоча й не відчувають цього! 

70. О люди Писання! Чому ви не 
віруєте у знамення Аллаха? І ви 
ж самі є свідками цьому! 

71. О люди Писання! Чому ви 
одягаєте істину в неправду та 
приховуєте істину? Адже ви 
знаєте її! 

72. І сказала частина людей 
Писання: «Віруйте на початку 
дня в те, що зіслано віруючим, а 
наприкінці дня не віруйте в це; 
можливо, повернуться вони! 

73. Не вірте нікому, окрім того, хто 
йде за вашою релігією!» Скажи: 
«Воістину, прямий шлях — це 




і т.и 






1&; 


& 


\ оуСз\ 

ф 'суРР іЬЬ оЗь 




ф дУх+ЬрЗ 

У 


) Ср Оу&з 







Сура 3. Лль Імран 


Частина 3 у 81 \ V Д ; зу* -Г 


прямий шлях від Аллаха!» 
[Сказали вони]: «І щоб ніхто 
не отримав того, що отримали 
ви, і щоб ніхто не сперечався з 
вами перед Господом вашим!» 
Скажи: «Воістину, ласка — в 
руці Аллаха! Він дарує її, 
кому побажає!» І Аллах — 
Всеосяжний, Всезнаючий! 
Переклад — згідно з тлумаченням 
ібн Касіра. 

74. Обирає Він для милості Своєї, 
кого побажає! Аллах — Володар 
великої ласки! 







75. Серед людей Писання є такі, 
які, якщо ти довіриш їм кінтар, 
повернуть тобі його; але є й 
такі, які, якщо ти довіриш їм 
дінар, не повернуть тобі й цього 
— хіба як ти станеш над ними. 
Це так, адже вони говорять: 

«Не буде нам гріха через цих 
неписьменних!» І вони зводять 
на Аллаха наговір, і знають 
вони! 


іД-з Ь%> * 

\и£. 


76. Таж ні! Якщо хто виконує 
свій завіт із Ним та боїться 
Аллаха, то Аллах любить 
богобоязливих! 




77. Воістину, ті які продають 
завіт Аллаха та свою віру за 
мізерну ціну, не матимуть 
частки в наступному житті. У 
День Воскресіння Аллах не 
говоритиме з ними, не погляне 


аЗі\^£яу 

&фі 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 ^ 82 \ т* <^-І_ рі-у 


на них і не очистить їх. Чекає на 
них болісна кара! 

78. І серед них є такі, які своїми 
язиками спотворюють Писання, 
щоб ви сприйняли за Писання те, 
чого насправді у Писанні немає. 

І вони говорять: «Це — від 
Аллаха», а насправді воно не від 
Аллаха! І вони зводять на Аллаха 
наговір, і знають вони! 

79. Не достойно людині, якій 
Аллах дав Писання, мудрість 
та пророцтво, говорити людям: 
«Будьте моїми рабами, а не 
рабами Аллаха!» Навпаки, 
будьте провідниками знань, 
адже ви навчаєте Писанню і 
вивчаєте його. 

80. І не слід цій людині також 
закликати до того, щоб ангела 
чи пророка визнавали Господом. 
Невже вона закликатиме вас до 
невір’я після того, як ви стали 
відданими Аллаху? 

81. Аллах узяв завіт із пророками: 
«Ось те, що Я дарую вам із 
Писання та мудрості! Потім 
прийде до вас посланець, який 
підтвердить те, що буде у вас. 
Вам слід увірувати в нього 

та допомагати йому!» І Він 
запитав: «Чи погоджуєтесь ви із 
цим і чи візьмете це на себе?» 

Ті відповіли: «Погоджуємось!» 








і? 


о_? і І 
'С-і} 1 




1 '-т 

і? х^Л 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 3 /" 83 \ г ОТ 5 -г 


Сказав Він: «Будьте ж свідками 
цьому і Я буду свідком разом із 
вами! 

82. А якщо хто після цього 
відвернеться, ті — 
нечестивці!» 

83. Невже вони прагнуть іншої 
релігії, а не релігії Аллаха? 
Йому підкорилися усі, хто 
на небесах і на землі — як 
добровільно, так і примусово. І 
до Нього повернуться вони! 

84. Скажи: «Ми увірували в Аллаха 
і в те, що зіслано нам, і що 
зіслано Ібрагіму, Ісмаїлу, Ісхаку, 
Якубу та колінам; у те, що 
даровано Мусі, Ісі та пророкам 
від Господа їхнього. Ми не 
проводимо межі між ними, і ми 
— віддані Йому!» 

85. Хто шукає іншої релігії 
замість ісламу, від того не буде 
прийнято, а в наступному житті 
він буде серед тих, хто втратив 
усе! 

86. Як же Аллах вкаже прямий 
шлях тим людям, які мали віру, 
свідчили про те, що Посланець 
є правдивим, і до яких прийшли 
ясні знамення — і після всього 
цього стали невіруючими? 
Аллах не веде прямим шляхом 
людей несправедливих. 






4^1*5 з лііЬ ^5 


Л^и\іу^===&£ 4ІіК дТ^—=. 



Сура 3. Аль Імран 


87. 


Частина 3 у 84 

їхня винагорода — прокляття 
Аллаха, ангелів та всіх 
людей! 




о[г*£- -У 


4Іі\ 4^_зі 


88. Вони будуть там довіку. Не 
полегшать їм кару їхню і не буде 
відстрочки їм, 

89. окрім тих, які потім розкаялись 
і виправили скоєне ними. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

90. Воістину, від тих, які стали 
невіруючими після того, як мали 
віру, а потім ще й збільшили 
своє невір’я, не буде прийнято 
їхнє каяття. Саме вони блукають 
в омані! 


°\у&Уз -Со & 1уА^> ьфІ 





91. Воістину, від тих, які 
не вірували та померли 
невіруючими — не буде 
прийнято від них золота навіть 
розміром із землю, якщо хтось 
спробує відкупитися ним! На 
них чекає болісна кара, і не буде 
для них помічників! 

92. Ви не досягнете благочестя, 
поки не будете жертвувати те, 
що дороге вам. І що б ви не 
пожертвували, воістину, Аллах 
знає про це! 

93. Будь-яка їжа була дозволена 
синам Ісраїла перед зісланням 
Таурату, окрім тієї, яку Ісраїл 
заборонив сам собі. Скажи: 


ру \уСУУуУ==* офі С>\ 

4Л£. УЗ фііХіфУ-Аї 

фб -іп4г> 




0І^=> 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 




«Принесіть же Таурат і 
прочитайте це, якщо ви 
правдиві!» 

94. А якщо хто після цього зводить 
наговір на Аллаха, то саме вони 
є несправедливими! 

95. Скажи: «Правдивим є 
Аллах! Йдіть же за релігією 
Ібрагіма-ханіфа, а він не був 
багатобожником!» 

96. Воістину, перший дім, зведений 
людьми — це Дім у Бацці, 
благословення та прямий шлях 
для світів! 

Бакка — інша назва Мекки. 

97. Там містяться ясні знамення. 

Це — місце Ібрагіма, і хто 
увійде туди, буде в безпеці. 
Люди зобов’язані перед 
Аллахом здійснювати хаддж у 
Дім — хто буде спроможний 
на це. А якщо хто не вірує, то 
Аллах не потребує жителів 
світів. 

98. Скажи: «О люди Писання! 

Чому ви не віруєте в знамення 
Аллаха, тоді як Аллах є свідком 
того, що ви робите?» 

99. Скажи: «О люди Писання! Чому 
ви збиваєте зі шляху Аллаха 
тих, які увірували, намагаючись 
викривити цей шлях? Ви ж самі 
є свідками [істини]! 




3 Аг*? ЛЬ 

Ф 0^==^3 




^ і^^Аз яі) 






4 , 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 ^ 86 і _ д[г^ * іу* -У* 


Аллах не омине того, що робите 
ви!» 

юо. О ви, які увірували! Якщо ви 
підкоритесь декому із людей 
Писання, то вони перетворять 
вас на невіруючих — після того, 
як була у вас віра! 

юі. Як же ви можете не вірувати, 
коли читають вам знамення 
Аллаха, і серед вас — Його 
Посланець? Хто шукає захисту 
в Аллаха, той вже пристав на 
прямий шлях! 

102. О ви, які увірували! Бійтесь 
Аллаха гідним Його страхом! І 
не помирайте, поки не станете 
відданими Йому! 

«Поки не станете відданими 
Йому»: мусульманами. 

юз. Тримайтеся разом біля Аллаха 
і не розділяйтеся! Згадайте 
милість Аллаха до вас, коли ви 
були ворогами, а Він об’єднав 
ваші серця, і за милістю 
Його ви стали братами одне 
для одного. Ви були на краю 
вогняної прірви, та Аллах 
врятував вас від неї. Ось так 
Аллах роз’ яснює вам Свої 
знамення — можливо, ви підете 
прямим шляхом! 

104. Нехай буде серед вас громада, 
яка закликатиме до блага, буде 
наказувати добре та забороняти 




Аж 


оци 





& 




/ 9 ^ ^ 0° 9 і А 1 а р ^ ""у* ґіі*' 




А 


М з 

ф Ьзхф 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 / 87 \ 5^ _г 


неприйнятне. Саме такі й 
матимуть успіх! 

105. І не будьте схожими на тих, які 
розділилися та розійшлися між 
собою після того, як до них 
прийшло знання; на таких чекає 
велика кара, 

106. в той День, коли деякі обличчя 
стануть білими, а деякі стануть 
чорними, тим, чиї обличчя 
стали чорними, [скажуть]: 
«Невже ви стали невіруючими 
після того, як у вас була віра? 
Тож спробуйте на смак те, у що 
ви не вірили!» 

107. А ті, чиї обличчя стали білими, 
потраплять у милість Аллаха. І 
будуть вони там довіку! 

108. Такими є знамення Аллаха, 
які Ми виголошуємо тобі 

в істині. Аллах не бажає 
несправедливості для жителів 
світів! 

109. Аллаху належить все, що на 
небесах, і все, що на землі. І 
до Аллаха повертаються усі 
справи! 

но. Ви — найкраща громада, 
створена серед людей: ви 
наказуєте добре, забороняєте 
неприйнятне та віруєте в 
Аллаха! Якби люди Писання 
теж увірували, то це було б 
краще для них. Є серед них 




ііЛ ^^==>и 44 >у 






•• ч* «і Ф У У У 2 9 ^ ч* ^ 


С§) 


<А^===г)ї 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 ^ 88 ^ ^ 0' \уу^_ 


віруючі, але більшість із них — 
нечестивці. 

ш. Вони не завдадуть вам жодної 
шкоди, крім образ. Якщо вони 
почнуть боротися з вами, то 
повернуться до вас спиною, 
після чого ніхто їм не допоможе. 

112. Де б ви не знайшли їх, вони 
всюди будуть принижені — 
хіба як отримають притулок 
у Аллаха і притулок у людей. 
Вони накликали на себе гнів 
Аллаха і вразила їх бідність! 

Це так, бо вони не вірили у 
знамення Аллаха і вбивали 
пророків без права на те. 

Це — за непослух їхній та за 
порушення їхні! 

113. Не всі вони однакові. Є серед 
людей Писання стійка громада, 
яка читає знамення Аллаха 
ночами, низько кланяючись. 

114. Вони вірують в Аллаха та в 
Останній День, наказують добре 
та забороняють неприйнятне, 
випереджають одне одного 

у добрих справах. Вони і є 
одними з праведників! 

115. Що б доброго вони не зробили, 
воно не приховається. Аллах 
знає про богобоязливих! 

116. Воістину, тим, які не увірували, 
ніяк не допоможе ні майно їхнє, 
ні діти їхні. Вони є жителями 





^ \ \ ^ у ! ' у - 

-З «Ьу Дії сЛ 4^4 


4Ді\ 

іийіізйі л\ сЛ 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 / 89 \ 1 _ д\г^ ^ 5 -Г 


вогню — і будуть вони там 
довіку! 

117. Те, що вони витрачають у 
земному житті, схоже на 
морозний вітер. Він вразив ниву 
людей, які були несправедливі 
до самих себе, і він знищив її! Це 
не Аллах вчинив несправедливо 
із ними, це вони самі були 
несправедливі до себе! 

не. О ви, які увірували! Не оточуйте 
себе тими, хто не з-посеред 
вас. Вони не втратять нагоди 
нашкодити вам та порадіти 
труднощам вашим. Ненависть 
видно на вустах їхніх, але ще 
більша ненависть захована в 
їхніх серцях! Ми вже пояснили 
вам знамення, якби ж лише 
розуміли ви! 

И9. Ви любите їх, а вони не люблять 
вас. Ви вірите в усі писання, і 
коли вони зустрічають вас, то 
говорять: «Увірували ми!» А 
коли залишаються наодинці, то 
гризуть нігті від своєї ненависті 
до вас. Скажи: «Умріть від своєї 
ненависті!» Аллах добре знає 
про те, що в серцях! 

120. Якщо торкнеться вас щось 
добре, то їх це гнітить. А 
якщо вас вразить лихо, 
то радіють вони! Та якщо 
ви будете терпеливими та 
богобоязливими, то їхні хитрощі 






0 '■0ІІ 'У 1 £ <з^о5 \ 

















і .у 


злі 


01 



5 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 ^ 90 \ і <->^-1_ д[г^ і)і \хУ^_ ~Г 


ніяк не зможуть зашкодити вам. 
Воістину, Аллах осягає те, що 
роблять вони! 

ш. І ось ти вранці залишив свою 
родину, щоб показати віруючим 
їхні місця перед битвою. Аллах 
— Всечуючий, Всезнаючий! 

122. І коли два загони ваших вже 
були здатні зламатися, то Аллах 
був Покровителем їхнім. І 
нехай на Аллаха покладають 
сподівання віруючі! 

123. Аллах допоміг вам коло Бадру, 
коли були ви слабкими. Бійтесь 
Аллаха — можливо, ви будете 
вдячними! 

124. І ти сказав віруючим: «Невже не 
достатньо вам того, що Аллах 
допомагає вам трьома тисячами 
зісланих ангелів?» 














125. Так! Якщо ви будете 
терпеливими та богобоязливими 
і якщо здійснять раптовий напад 
на вас, то Він допоможе вам 
п’ятьма тисячами позначених 
ангелів! 

126. Аллах зробив це доброю 
звісткою для вас — для того, 
щоб заспокоїти нею ваші серця, 
бо немає допомоги, окрім як від 
Аллаха — Великого, Мудрого, 

127. а також для того, щоб 
знищити частину невіруючих 





4іщз |3 

-ср ^ ^ 





або принизити їх так, щоб 
вони повернулися назад 
пригніченими. 

128. Тобі не повинно бути діла до 
того, прийме Він їхнє каяття 
чи скарає їх. Воістину, вони — 
несправедливі. 

129. Аллаху належать ті, хто на 
небесах і ті, хто на землі. Він 
прощає того, кого побажає, і 
карає Він того, кого побажає. 
Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

130. О ви, які увірували! Не 
пожирайте лихву, збільшену в 
багато разів! І бійтесь Аллаха — 
можливо, матимете ви успіх! 

131. І бійтесь вогню, який 
приготували невіруючим! 

132. І коріться Аллаху та Посланцю 
— можливо, отримаєте ви 
милість! 

133. Прагніть же до прощення 
від Господа вашого та до 
раю, протяжність якого 
дорівнює небесам та землі. 

Його приготували для 
богобоязливих, 

134. які витрачають на милостиню у 
радості та в біді, які стримують 
гнів та прощають людей. 

Аллах любить тих, які роблять 
добро! 











кі -3\/Л.ук'£— в\(» 

4 -£ 




135. І ті, як вчинили щось мерзотне 
або вчинили несправедливо із 
самими собою, згадують Аллаха 
та благають у Нього прощення 
гріхів їхніх; а хто ж прощає 
гріхи, окрім Аллаха? Ті, які не 
повторюють скоєного, знаючи 
про це — 

136. саме такі матимуть своєю 
винагородою прощення від 
Господа їхнього та сади, де 
течуть ріки. Вони будуть там 
довіку. Добру ж винагороду 
мають ті, хто це робить! 

137. Таке траплялося й раніше за 
вас. Пройдіться ж землею та 
погляньте, яким був кінець 
тих, які вважали [істину] за 
брехню! 

138. Це — роз’яснення для людей, 
прямий шлях та повчання для 
богобоязливих! 

139. Не слабшайте та не журіться, 
адже ви матимете перевагу 
над іншими — якщо віруєте 
ви! 

140. Якщо було поранено вас, то 
так само було поранено й 
тих людей. Ми змінюємо для 
людей такі дні почергово, щоб 
Аллах знав тих, які увірували, 
і щоб Він обрав серед вас 
мучеників. Аллах не любить 
несправедливих! 












Сура 3. Аль Імран 


Частина А / 93 \ 1 <_)! 5^ -г 


141. І щоб Аллах очистив тих, 
які увірували, і знищив 
невіруючих! 




142. Невже ви думаєте, що увійдете 
до раю і Аллах не буде знати 
тих серед вас, які вели боротьбу, 
і не буде знати тих, які були 
терпеливими? 

143. Ви прагнули смерті перед тим, 
як зустрілися з нею. І ось тепер 
ви бачите її на власні очі! 

144. Мухаммад — лише Посланець. 
Були посланці й до нього. 

Невже, якщо він помре чи його 
буде вбито, відступите ви? А хто 
відступить, той ніяк не зможе 
зашкодити Аллаху. Аллах же 
винагородить вдячних! 

145. Жодна душа не помре, окрім як 
із дозволу Аллаха, у визначений 
Ним час. Хто бажає винагороди 
земного життя, того Ми 
винагородимо нею. А хто бажає 
винагороди життя наступного, 
того Ми винагородимо нею. І 
Ми винагородимо вдячних! 

146. Скільки ж було пророків, поряд 
з якими боролися так багато 
сподвижників їхніх! Вони не 
втратили сили від того, що 
вразило їх на шляху Аллаха, 

і не стали слабшими вони, і 
не підкорилися ворогу. Аллах 
любить терпеливих! 










)Ь^====С^ ІУІіТ 




\ул£>\*з 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 


/" 94 \ 1 


д[г^ ‘ЧУ* ~ у 


147. Вони не говорили нічого, окрім: 
«Господи наш! Прости нам 
гріхи наші та нестриманість у 
справі нашій! Стверди поступ 
наш і допоможи нам проти 
невіруючих людей!» 

148. Аллах дарував їм винагороду 
їхню у земному житті, а також 
прекрасну винагороду в житті 
наступному. Аллах любить тих, 
які роблять добро! 

149. О ви, які увірували! Якщо 
ви підкоритесь тим, які не 
увірували, то вони змусять вас 
відступити. І повернетесь ви, 
втративши все! 

150. Та Аллах — Захисник ваш, 
і Він — найкращий із 
помічників! 

151. Ми посіємо в серцях 
невіруючих жах за те, що вони 
приписували Аллаху рівних, 
тоді як Аллах не відсилав 
про таких жодного доказу. 
Притулком їхнім буде вогонь. 
Гидке ж місце нечестивців! 

152. Аллах був правдивим із вами 
в Своїй обіцянці, коли ви 
знищували їх з Його дозволу, 
поки ви не впали духом і не 
почали сперечатися про наказ. 
Ви вчинили непослух після того, 
як Він показав вам дороге для 
вас. Є серед вас ті, хто прагне 







§5 















Сура 3. Аль Імран 


0[ г *£' <31 о -X 


Частина 4 95 ^ і ^-1 


земного життя, а є серед вас ті, 
хто прагне життя наступного. 
Потім Він примусив вас до 
втечі — щоб випробувати 
вас. Але Він уже простив 
вас, бо Аллах милостивий до 
віруючих! 

153. І ось ви почали дертися 
вгору, не дивлячись одне на 
одного. Посланець кликав вас, 
перебуваючи позаду. Аллах 
відплатив вам смутком за 
смуток — щоб ви не сумували 
ні за тим, що втратили, ні за 
тим, що вразило вас. Аллах знає 
про те, що ви робите! 

154. Після смутку Він зіслав вам 
заспокійливий сон, який 
торкнувся частини з вас. Інші 
ж були засмучені думками 
про себе, несправедливо 
думаючи про Аллаха так, як 
думали у часи невігластва. 

Вони говорили: «Чи можемо 
ми щось вирішувати в цій 
справі?» Скажи: «Справа 
цілком належить Аллаху». 

Вони ховають у своїх думках 
те, що не бажають відкрити 
тобі. Вони говорять: «Якби ми 
справді щось вирішували, то 
нас отут не вбивали б!» Скажи: 
«Навіть якби ви залишилися 
вдома, то ті, кому призначено 
загинути, неодмінно рушили б 









із 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 ^ 96 іМ Ь-З** 1 ~ у 


до місця своєї загибелі, і Аллах 
випробував би те, що у грудях 
ваших, щоб очистити те, що у 
серцях ваших!» Аллах знає те, 
що в серцях. 

155 . Воістину, тих серед вас, які 
відвернулися у день зіткнення 
двох військ, шайтан змусив 
відхилитись через деякі вчинки 
їхні. Та Аллах простив їх. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Жалісливий! 

156 . О ви, які увірували! Не 
будьте схожими на тих, які 
не увірували та й сказали про 
братів своїх, коли ті були в 
дорозі чи приймали участь у 
боротьбі: «Якби вони були біля 
нас, то не вмерли б і не були би 
вбитими!» Адже Аллах зробив 
це причиною скорботи в їхніх 
серцях. Аллах дарує життя та 
смерть, і Аллах бачить те, що ви 
робите! 

157 . Клянуся! Якщо вас буде вбито 
чи помрете ви на шляху Аллаха, 
то прощення від Аллаха та 
милість кращі за те, що вони 
накопичують! 

158. Клянуся! Якщо ви помрете 
чи будете вбиті, то неодмінно 
будете зібрані біля Аллаха! 

159 . За милістю від Аллаха ти був 
м’який із ними. Якби ти був 


еф* 61 . 


и>3\. 


\у ї &Ууї 1 У % 

\у\^л и 











грубим чи жорстоким, то 
вони неодмінно залишили б 
тебе. Вибач їх та благай про 
прощення для них; радься 
з ними у справах. А коли 
щось вирішиш, то покладай 
сподівання на Аллаха! 

Воістину, Аллах любить тих, які 
сподіваються на Нього! 

160. Якщо Аллах дарує вам 
допомогу, то ніхто не переможе 
вас! А якщо Він позбавить 

вас її, то хто ж тоді допоможе 
вам замість Нього? Нехай на 
Нього покладають сподівання 
віруючі! 

161. Не достойно Пророку 
несправедливо ділити здобич. 
Той, хто привласнив здобич 
несправедливо, прийде з цією 
здобиччю у День Воскресіння! 
Віддадуть кожній душі 
сповна за те, що отримала 
вона. І не вчинять із ними 
несправедливо! 

162. Невже той, хто йшов за 
благоволінням Аллаха, схожий 
на того, хто накликав на себе 
гнів Аллаха та чиїм притулком 
буде геєна? Мерзотне ж це місце 
для повернення! 

163. Вони матимуть різні ступені 
перед Аллахом. Адже Аллах 
бачить те, що роблять вони! 














фд&к 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 


98 


1 


<31 -х 


164. Аллах уже виявив милість до 
віруючих, коли відіслав до них 
посланця з-посеред них самих. 
Він читає їм знамення Його, 
очищує їх, вчить їх Писанню та 
мудрості, хоча раніше вони й 
перебували у справжній омані. 

165.1 коли вас вразило лихо — а ще 
раніше ви когось вразили вдвічі 
сильніше — то ви запитали: 
«Звідки це?» Скажи: «Від 
вас самих!» Воістину, Аллах 
спроможний на кожну річ! 

166. Те, що вразило вас у день 
зіткнення двох військ, 
трапилося з дозволу Аллаха, для 
того, що Він знав віруючих, 

167. та знав тих, які лицемірять! їм 
сказали: «Прийдіть та станьте 
до боротьби на шляху Аллаха, 
або хоча б захищайтесь!» 

Вони відповіли: «Якби ж ми 
знали, що відбудеться бій, то 
неодмінно пішли би за вами!» 
Але у цей день вони були 
ближчі до невір’я, ніж до віри. 
Вони говорять своїми вустами 
те, чого немає у їхніх серцях. 
Аллах знає про те, що вони 
приховують! 

168. Це вони, сидячи вдома, 
говорили своїм братам: «Якби 
ви послухалися нас, то вас не 
вбивали б!» Скажи: «Відверніть 




о\ Л9 ’к^уО^ ІІЗу 
Л+\ 


9 ^ 


ЛіЛоЬІІ 


) с№ 


^ У ^ \у& ^ 

© 5 "- 


^ ^ й- 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 / 99 \ 1 «^1 ^ -у 


же смерть від самих себе, якщо 
ви правдиві!» 

169. Не вважайте мертвими тих, які 
загинули на шляху Аллаха. Ні, 
вони живі та отримують наділ у 
Господа свого, 

170. радіючи тому, що дарував 
їм Аллах зі Своєї ласки; 
звеселяючись від того, що тим, 
які лишилися позаду них, немає 
чого боятись і що не будуть 
засмучені вони! 

171. Радіючи милості Аллаха, Його 
ласці й тому, що Аллах не 
загубить винагороди віруючих, 

172. які відповіли Аллаху та 
Посланцю після того, як було 
поранено їх. На тих серед них, 
які творили добро та були 
богобоязливими, чекає велика 
винагорода. 

173. Сказали їм: «Воістину, люди 
зібралися проти вас. Тож бійтесь 
їх!» Але це лише додало їм 
віри. Тому вони відповіли: 
«Достатньо нам Аллаха! 
Прекрасний же Він Опікун!» 

174. Тож вони повернулись із 
милістю від Аллаха та ласкою 
Його. Зло не торкнулося їх, і 
вони пішли за благоволінням 
Аллаха. Аллах — Володар 
великої ласки! 








0 


\$*^3 



Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 у 100 і 


ОІГ** <3* 


175 . Це лише шайтан залякує вас 
своїми помічниками. Але не 
бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо 
є ви віруючими! 

176 . Нехай же не засмучують тебе 
ті, які поспішають у своєму 
невір’ї. Вони ніяк не зможуть 
зашкодити Аллаху. Аллах бажає, 
щоб вони не мали частки в 
наступному житті. На них чекає 
велика кара! 

177 . Воістину, ті які купили невір’я 
за віру, ніяк не зможуть 
зашкодити Аллаху. На них чекає 
болісна кара! 

178 . Нехай же не думають ті, які не 
вірують, що Наша відстрочка 
є благом для них. Ми дали 

їм відстрочку лише для того, 
щоб вони збільшили свої гріхи. 
На них чекає принизлива 
кара! 

179 . Аллах не залишить віруючих 
у тому стані, у якому ви 
перебуваєте, поки не відрізнить 
Він між поганим та добрим. 
Аллах не навчить вас 
потаємному, але Аллах обирає 
серед посланців Своїх того, 
кого побажає. Тож увіруйте 

в Аллаха та Його посланців! 

І якщо ви увіруєте і будете 
богобоязливими, то отримаєте 
велику винагороду! 




РО^ 


9 Л 


$'£££$ ЙЛ а* уб-і Ь>4*2 о* 
^ 









Сура 3. Аль їм рип 


Частина 4 / Ю1 \ 1 5^ -г 


180. Нехай же не думають ті, які 
виявляють скупість у тому, 
що Аллах дарував їм зі Своєї 
ласки, що це краще для них! 
Таж ні, це гірше для них. 

У День Воскресіння те, на 
що вони скупилися, повисне 
навколо їхньої шиї! Аллах — 
Спадкоємець небес та землі, і 
Йому відомо те, що робите ви! 

181. Аллах почув слова тих, які 
говорили: «Воістину, Аллах 
— бідний, а ми — багаті!» 

Ми запишемо й те, що вони 
говорили, й те, що вони вбивали 
пророків без жодного права. І 
скажемо Ми: «Спробуйте ж на 
смак вогняну кару, 

182. за те, що приготували ви своїми 
руками! Адже Аллах не вчиняє 
із рабами несправедливо!» 

183. І які говорили: «Воістину, Аллах 
заповів нам не вірити жодному 
посланцю, поки він не покаже 
нам жертву, яку пожере вогонь!» 
Скажи: «До вас уже приходили 
посланці з ясними знаменнями 

і тим, про що ви сказали. Чому 
ж тоді вбили ви їх, якщо ви 
говорите правду?» 

184. І якщо вони сприймуть тебе 
за брехуна, то так само вони 
сприймали за брехунів і тих, 
які приходили перед тобою з 


уі) оАДД—^ 




і) 






-і. І _ 





Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 ^ М2 \ І >3' Ь-1** 1 ~ у 


ясними знаменнями, книгами та 
Сяючим Писанням! 

185 . Кожна душа спробує смерті, але 
відплатять вам сповна лише у 
День Воскресіння. І хто буде 
віддалений від вогню та буде 
введений до раю, той і матиме 
успіх. Земне життя — лише 
оманлива втіха. 

186 . Ви неодмінно будете 
випробувані своїм майном та 
самими собою. І ви неодмінно 
почуєте багато образливого 
від тих, кому було дано 
Писання раніше за вас, а 
також від багатобожників. Та 
якщо ви будете терпеливими 

і богобоязливими, то це і буде 
справжньою рішучістю! 

187 . І ось Аллах узяв завіт із тими, 
кому було дано Писання: 
«Роз’яснюйте ж його людям та 
не приховуйте його!» Але вони 
відкинули його та продали за 
мізерну ціну! Мерзотне ж те, що 
вторгували вони! 

188. Не думай же, що ті, які радіють 
зі своїх вчинків та люблять, 
щоб їх хвалили за те, чого вони 
насправді не робили — так ось, 
не думай, що вони врятуються 
від кари! На них чекає болісна 
кара! 


А_дЗ 

($> Лії— 






О! 0 








189. Аллаху належить влада над 
небесами та землею. Аллах 
спроможний на кожну річ! 

190. Воістину, у творінні небес і 
землі, у розмежуванні ночі 
та дня, в усьому цьому — 
знамення для обдарованих 
розумом, 

191. які згадують Аллаха стоячи, 
сидячи та лежачи, які 
роздумують над творінням 
небес і землі: «Господи наш! 

Ти не створив все це марно. 
Преславний Ти! Врятуй же нас 
від кари вогнем! 

192. Господи наш! Воістину, того, 
кого Ти вкинеш у вогонь, буде 
зганьблено. І у несправедливих 
не буде помічників! 

193. Господи наш! Воістину, ми 
почули закликаючого, який 
закликав до віри: «Увіруйте 
в Господа вашого!» Тож ми 
увірували. Господи наш! Прости 
нам гріхи наші та відпусти нам 
злі вчинки наші! І даруй нам 
спокій разом із праведними! 

194. Господи наш! Даруй нам те, що 
Ти пообіцяв нам через Своїх 
посланців! І не ганьби нас у 
День Воскресіння. Воістину, Ти 
не порушуєш обіцянки!» 

195. І відповів їм Господь їхній: 

«Я не зроблю марними ваших 


Ь03 оуїД і мз д 










се 







Сура 3. Аль Імран 


Частина 4 


104 


і 


іЗ' Ьу* ~ г 


вчинків — ні вчинків чоловіків, 
ні вчинків жінок. Адже одні з 
вас походять від інших. А тим, 
які переселилися, були вигнані 
зі своїх домівок, зазнавали 
страждань на Моєму шляху, 
боролися та гинули, тим Я 
неодмінно відпущу злі вчинки 
їхні та введу таких у сади, де 
течуть ріки. Такою є винагорода 
від Аллаха, а у Аллаха — 
найкраща винагорода!» 

196. Нехай не вабить тебе земна 
суєта тих, які не увірували, 

197. бо незначна ця насолода! А 
потім домівкою їхньою буде 
геєна, і мерзотний же це 
притулок! 

198. Але на тих, які боялися Господа 
свого, чекають сади, де течуть 
ріки. Вони будуть там довіку, 
перебуваючи в гостинності 
Аллаха! Те, що у Аллаха, краще 
для праведників! 

199. Воістину, серед людей Писання 
неодмінно є ті, які увірували в 
Аллаха і в те, що зіслано вам, а 
також у те, що зіслано їм. Вони 
мають страх перед Аллахом і 
не продають знамення Аллаха 
за мізерну ціну. На них чекає 
винагорода від Господа їхнього. 
Воістину, Аллах — швидкий у 
відплаті! 







0 ^ 6 -*^ 



\уй\ ігф 0^=^ 


^£Ч*Ьі&-’ґЇ і 













Сура 3* Аль Імран Частина 4 

200. О ви, які увірували! Будьте 
терпеливими, змагайтесь у 
терпінні, будьте стійкими! І 
бійтесь Аллаха — можливо, 
матимете ви успіх! 


105 ^ —V 

і#* 



Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 4 / Ю6 \ 


Аи і П І —і 


Сура 4. Ан-Ніса 
(«Жінки») 



їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. О люди! Бійтесь Господа 
вашого, Який створив вас із 
однієї душі та створив із неї 
другу до пари; а з них ще й 
інших чоловіків та жінок і 
розселив їх. Тож бійтесь Аллаха, 
ім’ям Якого ви звертаєтесь 
одне до одного, і дотримуйтесь 
родинних зв’язків. Воістину, 
Аллах наглядає за вами! 

2. Віддавайте сиротам їхнє майно 
та не міняйте лихого на добре. 

І не пожирайте їхнього майна 
разом зі своїм. Воістину, це — 
великий гріх. 

3. Якщо ж ви боїтесь, що не 
будете належно ставитись до 
сиріт, то одружуйтесь із тими 
жінками, які вам до вподоби: 
з двома, з трьома, з чотирма. 

Та якщо ви боїтесь, що не 
будете справедливі із ними, то 
нехай це буде лише одна, або 
ж невільниця, захоплена вами. 
Це ближче [до справедливості], 
якщо не прагнете відхилитися 
ви. 

4. І щиро віддавайте дружинам 
викуп як дарунок для них. Але 
якщо вони за своєю волею 



/ _ _ у' ^ ^ ^ ^ ^ 

^ 3 ^ 3 } -^3 



ф 










щось повернуть вам звідти, то 
вживайте це для здоров’я та 
користі. 

5. І не віддавайте нерозумним 
свого майна, того, яке Аллах 
зробив для вас засобом для 
прожиття. Годуйте, одягайте їх 
звідти, а також кажіть їм добрі 
слова. 

6. Випробовуйте сиріт, поки 
вони не досягнуть шлюбного 
віку. І коли побачите ви 

у них здоровий глузд, то 
поверніть їм їхнє майно. Не 
пожирайте його, займаючись 
марнотратством та поспішаючи, 
[боячись] того часу, коли вони 
подорослішають. Багатий нехай 
утримається, а бідний нехай 
споживає згідно зі звичаєм. І 
коли ви повернете їм майно 
їхнє, то покличте для цього 
свідків. Достатньо того, як рахує 
Аллах! 

7. Чоловіку належить частка 
від того, що залишили батьки 
та найближчі родичі; і жінці 
належить частка від того, що 
залишили батьки та найближчі 
родичі — як від малого, так і від 
великого. Такою є встановлена 
частка. 

8. Якщо під час поділу 
присутні родичі, сироти і 


К\'\< 











Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 4 ^ Ю8 \ і _ -І 


бідняки, то наділіть їх чимось зі 
спадку, а також кажіть їм добрі 




слова. 

9. І нехай мають страх перед 
Аллахом ті, які, залишивши 
після себе слабких нащадків, 
боялися би за них. Нехай же 
вони бояться Аллаха та говорять 
розсудливе слово. 

ю. Воістину, ті, які несправедливо 
пожирають майно сиріт, лише 
пожирають своїми черевами 
вогонь. Вкинуть їх у полум’я! 




Ж 








\% 


-і г 




її. Аллах заповідає вам відносно 
дітей ваших — сину належить 
частка двох доньок. Якщо ж 
усі діти чисельністю більше 
двох є жінками, то їм належить 
дві третини спадку. А якщо 
лишилася тільки одна донька, 
то їй належить половина. А 
кожному з батьків померлого 
належить шоста частина того, 
що він лишив — якщо у нього 
лишилася дитина. А якщо 
він не залишив дитини і його 
спадкоємцями є батьки, то його 
матері належить третина спадку. 
А якщо є в нього брати, то його 
матері належить шоста частина 
— після поділу того, що було 
вказано в заповіті або після 
виплати боргу. Ви не знаєте, 
хто приносить вам більше 
користі — батьки ваші чи сини 


ЗА ііД=* 

3^3 ііУ-'І.і ‘-‘3^ Ф- 9 





Сура 4. Ан-Ніса 


Ідилії 


Частина 4 ^ Ц)9 ^ 1 


ваші, тож Аллах встановив Свій 
припис. Воістину, Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

12 . Вам належить половина того, 
що лишили дружини ваші — 
якщо у них немає дитини. А 
якщо у них є дитина, то вам 
належить чверть того, що вони 
лишили — після поділу того, 
що було вказано у заповіті або 
після виплати боргу. Дружинам 
же належить чверть того, що 
залишили ви, якщо у вас немає 
дитини. Якщо у вас є дитина, 
то їм належить восьма частина 
того, що залишили ви — після 
поділу того, що було вказано у 
заповіті або після виплати боргу. 
Якщо ж чоловік або жінка не 
мають прямих спадкоємців, 
але мають брата чи сестру, то 
кожному з них належить одна 
шоста. Якщо ж братів і сестер 
буде більше, ніж двоє, то вони 
мають спільні права на свою 
третину — після поділу того, 
що було вказано у заповіті або 
після виплати боргу — якщо 
не завдасть це шкоди. Саме 
це заповідає Аллах, Аллах — 
Всезнаючий, Жалісливий! 

із. Такими є обмеження Аллаха. 
Тих, хто кориться Аллаху та 
Його Посланцю, Він введе до 
садів, де течуть ріки. Вони 


0^=4’) о\ 






е V- 


У*А- ш * * 
і 







дііі • 9 а ^ дії ^ 




Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 4 ^ Ц0 


-і 


будуть там довіку. Це і є 
великий успіх! 

14 . А того, хто чинитиме непослух 
Аллаху та Його Посланцю і буде 
порушувати Його обмеження, 

Він введе до вогню, і той буде 
там довіку. Чекає на нього 
ганебна кара! 

15 . А проти тих ваших дружин, 
які вчинять перелюб, кличте у 
свідки чотирьох з-посеред вас. 
Якщо вони засвідчать це, то 
тримайте їх у будинках, поки не 
прийде до них смерть або Аллах 
приготує для них інший шлях. 

16 . А до тих двох з-посеред вас, 
які вчинять це, застосовуйте 
тілесне покарання. А якщо вони 
покаються та виправляться, 

то залиште їх. Воістину, 

Аллах — Приймаючий каяття, 
Милосердний! 

17 . Воістину, Аллах приймає каяття 
тих, які творили зло через своє 
невігластво. І якщо вони швидко 
після цього покаються, то Аллах 
прийме каяття їхнє. Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

18 . Але не приймуть каяття тих, 
які творять злі вчинки, а коли 
приступає до них смерть, 

то говорять вони: «Тепер я 
каюся!» І немає каяття тим, які 
помирають невіруючими. Для 









3 >-\ ^ 

ОіЛО кАЛІ)! _5 іі4= 




таких Ми приготували болісну 
кару! 

19. О ви, які увірували! Вам не 
дозволено бути спадкоємцями 
дружин проти їхньої волі. Не 
забороняйте їм забрати частину 
того, що ви їм дали, хіба як 
вони вчинять явний перелюб. 
Поводьтеся з дружинами гідно. 

І навіть якщо вони неприємні 
вам, то, можливо, неприємне 
для вас те, куди Аллах вклав 
багато добра! 

20. І якщо ви бажаєте замінити одну 
з дружин іншою, тоді як перед 
цим ви дали одній із них навіть 
цілий кінтар, то не забирайте 
нічого із цього. Невже ви 
заберете щось несправедливо та 
скоїте явний гріх? 

21. Як же ви заберете це, якщо 
раніше між вами були близькі 
стосунки і вони взяли з вас 
суворий завіт? 

22. Не одружуйтесь із тими 
жінками, з якими були одружені 
ваші батьки — хіба як це вже 
трапилося. Воістину, це — 
розпуста, мерзота і недобрий 
шлях! 

23. Вам заборонені матері ваші, 
доньки ваші, сестри ваші, тітки 
зі сторони батька та зі сторони 
матері; а також доньки ваших 




\р\г '{£>]$ 

о* 




^ ^ 0 * у *■ ^ 



==* ^ ■ЛЇІл к У [ б!сИдіТ, 


^УсЗ^зХ 


\3 




Сура 4. Ан-Ніса 


-і 


Частина 4 


112 




* 


братів, доньки ваших сестер, ті 
з ваших матерів, які вигодували 
вас; а також ваші молочні 
сестри, матері ваших дружин; а 
також пасербиці, яких виховуєте 
ви і до матерів яких ви входили. 
Але якщо ви не входили до 
них, то не буде вам гріха. 
Заборонені вам і дружини тих 
ваших синів, які вийшли з плоті 
вашої; а також заборонене 
одруження на двох сестрах, 
хіба як це вже трапилося. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

24 . Заборонені вам також заміжні 
жінки — окрім тих, яких ви 
захопили в полон. Таким є 
припис Аллаха для вас. Окрім 
цього, вам дозволено шукати 
інших жінок для одруження, 
якщо ви прагнете до них, 
використовуючи своє майно 
та будучи цнотливими, а 

не розпусниками. А за те 
задоволення, яке ви отримуєте 
від них, давайте їм належну 
винагороду. І не буде вам гріха 
за те, про що ви погодитеся 
між собою після визначення 
необхідного викупу. Воістину, 
Аллах — Всезнаючий, Мудрий! 

25. А хто з вас не має належного 
статку, щоб одружитися на 
віруючих цнотливих жінках, 




У 





А і*"* 

. дії» 




ІубуА 

Ьі*.Іі 

^Н_^о-1л_іс 51^=» 






Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


'1«млЛ 


той нехай одружується на 
віруючих жінках з-посеред 
захоплених вами у полон. Аллах 
краще знає про віру вашу, 
і всі ви — одне від одного. 

Тож одружуйтесь із ними з 
дозволу їхніх родин, і давайте 
їм винагороду їхню за звичаєм, 
щоб вони були цнотливими, а 
не розпусницями чи тими, які 
мають потаємних приятелів. 
Якщо ж після одруження вони 
скоять розпусту, то покарання 
для них — половина покарання 
для вільних жінок. Одруження з 
невільницями дозволене тим із 
вас, хто боїться гріха перелюбу. 

І якщо ви будете терпіти, то це 
буде краще для вас. Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 
«Половина покарання»: тут 
мається на увазі побиття. 

26. Аллах прагне дати роз’яснення 
вам, скерувати вас до законів 
тих людей, які жили перед вами 
та прийняти ваше каяття. Аллах 
— Всезнаючий, Мудрий! 

27. Аллах прагне прийняти каяття 
ваше! А ті, які йдуть за своїми 
пристрастями, прагнуть 
відвернути вас якомога далі. 

28. Аллах прагне полегшення для 
вас, адже людина створена 
слабкою. 







'_ а у? ) 











Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


114 




П . 0 1 * — і 


29. О ви, які увірували! Не 
пожирайте майна одне одного 
шляхом неправди, а займайтеся 
торгівлею, якою ви будете 
взаємно задоволені. І не 
вбивайте одне одного! Воістину, 
Аллах Милосердний до вас! 

30. І хто зробить це через свою 
ворожість та несправедливість, 
того Ми вкинемо у вогонь. Це 
для Аллаха — легко! 

31. І якщо ви будете уникати 
важких гріхів, які заборонені 
вам, то Ми простимо вам злі 
вчинки ваші та введемо вас 
через вхід пошани! 

32. Не бажайте того, шляхом чого 
Аллах віддав перевагу одним 
із вас перед іншими. Чоловіку 
— частка з того, що отримав 
він, а жінці — частка з того, що 
отримала вона. Тож просіть у 
Аллаха ласки Його; воістину, 
Він знає про кожну річ! 

33. Для кожної людини Ми дали 
близьких, які успадковують те, 
що лишили батьки та найближчі 
родичі. А тим, із ким ви 
пов’язані клятвами, віддавайте 
вашу частку. Воістину, Аллах — 
кожній речі Свідок! 

34. Чоловіки піклуються про 
жінок, адже Аллах віддав 
перевагу одним перед іншими, 





А Т. 













Сура 4. Ан-Ніса 


•1*4*лЛ 


Частина 5 ^ Ц5 6 


а також через те, що чоловіки 
витрачають своє майно. 
Праведні жінки покірні, вони 
бережуть у час відсутності 
чоловіків те, що Аллах наказав 
берегти. А тих жінок, непокори 
яких ви боїтесь, повчайте, 
уникайте на подружньому ложі 
та, врешті-решт, злегка бийте. 
Якщо ж вони послухаються вас, 
то не шукайте шляху проти них. 
Воістину, Аллах — Всевишній, 
Великий! 

35. Якщо ви боїтесь розлучення 
між подружжям, то призначте 
суддю з його боку та суддю з її 
боку. Якщо ті бажатимуть миру, 
то Аллах примирить подружжя. 
Воістину, Аллах — Всезнаючий, 
Всевідаючий! 

36. Поклоняйтесь Аллаху та не 
додавайте Йому нікого як 
рівного. Якнайкраще ставтеся 
до батьків, родичів, сиріт і 
бідних; а також до сусідів, які 
є вашими родичами, і до тих, 
які не є вашими родичами; до 
побратима, до подорожнього, а 
також до рабів ваших. Воістину, 
Аллах не любить зухвалих і 
гордих, 

37. які самі є скнарами та 
закликають людей до 
жадібності, приховують те, 
що Аллах дарував їм зі Своєї 








~а 









Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


116 




РІмоЛ 5 ^^—і —і. 


ласки. І Ми приготували для 
невіруючих принизливу кару! 

38. Вони жертвують своє майно 
задля лицемірства перед людьми 
і не вірують ні в Аллаха, ні в 
Останній День. Якщо шайтан є 
комусь приятелем, то поганий 
же з нього приятель! 

39. Як же може зашкодити їм те, 
що вони увірують в Аллаха 
та в Останній День і будуть 
витрачати те, чим наділив їх 
Аллах? Аллах знає про них. 

40. Воістину, Аллах нікого не 
скривдить навіть на вагу 
порошинки. А якщо вчинок 
буде добрим, то Він подвоїть 
його і дарує від Себе велику 
винагороду! 

41. А що буде, коли Ми приведемо 
свідка із кожної громади, а тебе 
зробимо свідком над ними? 

42. У той День бажатимуть ті, які не 
увірували та чинили непослух 
Посланцю, щоб поглинула їх 
земля. Вони не приховають від 
Аллаха жодної бесіди! 

43. О ви, які увірували! Не 
наближайтесь до молитви у 
стані сп’яніння, поки ви не 
станете усвідомлювати те, 
що говорите, а також у стані 
нечистоти, поки не здійсните 
омовіння — якщо лише ви не 






ЯЦі 

4&Ь'і 







Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 ^ Ц7~ 0 


■ — 1 


знаходитесь у дорозі. Якщо 
ж ви хворі, або подорожуєте, 
або хтось із вас повернувся з 
вбиральні чи торкався жінок, а 
після цього ви не знайшли води, 
то здійсніть омовіння чистою, 
сухою землею — обітріть нею 
своє обличчя та руки. Воістину, 
Аллах — Вибачаючий та 
Прощаючий! 

Див. остаточну заборону на 
вжиток вина й азартні ігри 
у дев ’яностому аяті сури 
«Трапеза». 

44. Чи ти бачив тих, кому дано 
частину Писання, а вони 
обирають оману та прагнуть, 
щоб і ви зійшли зі шляху? 

45. Аллах краще знає ворогів 
ваших! Достатньо Аллаха як 
Покровителя! Достатньо Аллаха 
як Помічника! 

46. Серед юдеїв є ті, хто міняє 
місцями слова і говорить: 
«Слухаємо і не підкоряємось!», 
«Слухай те, що не можна 
почути», «Доглядай за нами», 
викривляючи язики свої та 
глузуючи з релігії. Але якби 
вони говорили: «Слухаємо і 
підкоряємось!», «Слухай!» та 
«Поглянь на нас!», то це було б 
краще та правильніше для них. 
Нехай же прокляне їх Аллах за 
невір’я їхнє! Мало ж віруючих 
серед них! 



Фд^ 












47. О ви, яким дано Писання! 
Увіруйте в те, що зіслали Ми як 
підтвердження того, що є у вас, 
доки Ми не стерли ваші обличчя 
та не скрутили їх вам, або й 

не прокляли вас, як прокляли 
порушників суботи! Здійснився 
ж наказ Аллаха! 

48. Аллах не прощає, коли Йому 
приписують рівних, але прощає 
все інше, крім цього, тому, кому 
побажає! І хто приписує Аллаху 
рівних, той чинить великий 
гріх! 

49. Невже ти не бачив тих, які 
вважають себе пречистими? Таж 
ні, це Аллах очищує тих, кого 
побажає, і з такими не вчинять 
несправедливо навіть на плівку 
з кісточки фініка. 

50. Поглянь, як вони зводять 
наговір на Аллаха! Достатньо 
цього — як гріха очевидного! 

51. Невже ти не бачив тих, кому 
дано частину Писання? Вони 
вірують у джібта, тагута і 
говорять про невіруючих: «Ці 
йдуть правильнішим шляхом, 
ніж віруючі!» 

«Вірують у джібта, тагута» — 
мають багатобожників собі за 
спільників. 

52. Вони — ті, кого прокляв 
Аллах! А кого прокляв Аллах, 








^ о £ І ^ ^ 

І9 Л-АІ 





Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


и*оЛ —і 


тому ніколи не знайдеться 
помічників! 

53. Невже вони мають частину 
влади? Та якби так і було, вони 
не дали б людям і ямки на 
кісточці фініка. 

54. Невже вони заздрять людям 
через те, що Аллах дарував їм 
зі своєї ласки? Але ж раніше 
Ми дарували роду Ібрагіма 
Писання та мудрість, і дарували 
їм велику владу! 

55. Серед них є ті, які увірували 
в [Мухаммада], а є й такі, 
які відвертаються від нього. 
Достатньо ж палаючої геєни для 
них! 

56. Воістину, тих, які не вірують 
у Наші знамення, Ми вкинемо 
у вогонь. Коли їхня шкіра 
згорить, Ми будемо замінювати 
її на нову шкіру — для того, 
щоб вони спробували цю кару 
на смак! Воістину, Аллах — 
Великий, Мудрий! 

57. А тих, які увірували та чинили 
добрі справи, Ми введемо у 
сади, де течуть ріки. Вони 
будуть там довіку і матимуть 
там пречистих дружин. І Ми 
введемо їх у густий затінок! 

58. Воістину, Аллах наказує вам 
повертати довірене майно його 
власникам. І коли ви судите між 


5ІЙ 


сґЖ І 






ОіІІ> 

йІобббКІ-і о' Йбб яії 5'® 




людьми, то судіть справедливо! 
Воістину, яким же прекрасним 
є те, чим Аллах повчає вас! 
Воістину, Аллах — Всечуючий, 
Всевидячий! 

59. О ви, які увірували! Коріться 
Аллаху, коріться Посланцю, 
а також наділеним владою 
серед вас! І якщо ви почнете 
сперечатися про щось, то 
зверніться із цим до Аллаха та 
до Його Посланця, якщо віруєте 
ви в Аллаха та в Останній 
День! Це — ліпший і кращий 
наслідок! 

60. Невже ти не бачив тих, які 
вважали, що вони увірували в 
те, що зіслано тобі, а також в те, 
що зіслано перед тобою? Вони 
прагнуть звернутися за судом 
до тагута, хоча їм було наказано 
не вірувати в нього! Шайтан 
прагне, щоб ви заблукали в 
глибокій омані! 

61. І коли говорять їм: «Прийдіть 
до того, що зіслав Аллах і до 
Посланця», то ти бачиш, що 
вони вперто відвертаються від 
тебе! 

62. А що буде, коли вразить їх лихо 
за те, що вони приготували 
руками своїми? А потім вони 
прийдуть до тебе, присягаючись 
Аллахом: «Ми бажали лише 
добра та згоди!» 









УУі) Л ’лз 


4М \а 



ф <ьі 



Сура 4. Ан-Ніса 




Частина 5 


121 




63. Аллах знає те, що в їхніх 
серцях. Тож відвернися від них, 
але повчай їх та говори їм на 
самоті переконливе слово! 

64. Ми відсилали посланців для 
того, щоб їм корилися з дозволу 
Аллаха. Якби [лицеміри], 
вчинивши несправедливість 

до самих себе, прийшли до 
тебе та попросили прощення 
у Аллаха, а Посланець просив 
би прощення для них, то ви 
знайшли б Аллаха Приймаючим 
каяття, Милосердним! 

65. Таж ні! Клянуся Господом 
твоїм, не увірують вони, поки не 
візьмуть тебе суддею в тому, що 
викликає суперечку між ними. 
Тоді в душах їхніх не знайдеться 
опору тому, що ти присудив, і 
вони цілком підкоряться йому. 

66. Якби Ми наказали їм: «Убийте 
неправедних серед вас!», або 
«Залиште домівки ваші!», то це 
зробила би лише меншість із 
них. Та якби вони зробили те, до 
чого їх закликають, то це було 

б краще для них та ще більше 
зміцнило б їх! 

67. І тоді Ми дарували б їм від Себе 
велику винагороду 

68. і повели б їх прямим шляхом! 

69. Ті, які коряться Аллаху та 
Посланцю, будуть разом із 


<і\3 4 »\ 


ф 'С, — ~г^-г^3 ^ 




з ^тіг-1 • з ^— Х\\^ 





Сура 4. Лн-Ніса 


Лт . іД ^ 


Частина 5 у 122 Л. ® 


тими, кого Аллах наділив 
Своєю милістю — пророками, 
праведниками, мучениками, 
благочестивими! Прекрасні ж ці 
супутники! 

70. Це — ласка Аллаха. Достатньо 
Аллаха як Всезнаючого! 






71. О ви, які увірували! Будьте 
обережні! Виходьте загонами — 
або всі разом! 

72 . Є серед вас такий, який 
затримається, а коли вразить 
вас лихо, то скаже: «Аллах був 
милостивий до мене, тож я не 
був там разом із ними!» 

73. А якщо вас обгорне ласка 
Аллаха, то він — ніби між вами 
та ним не було ніякої дружби — 
неодмінно скаже: «Якби ж то я 
був разом із ними та досягнув 
великого успіху!» 

74. Нехай же борються на шляху 
Аллаха ті, які продали земне 
життя за життя наступне! І 
хто бореться на шляху Аллаха 
і загине або переможе, тому 
даруємо Ми велику винагороду! 

75. І чому б вам не боротися на 
шляху Аллаха заради слабких 
чоловіків, жінок і дітей, які 
говорять: «Господи наш! Виведи 
нас із цього міста, жителі якого 
є несправедливими. Даруй нам 
від Себе покровителя, даруй 
нам від Себе помічника!» 


0 оО; 




•ОУ 





, і 










'р$з 


ІІХ? 


Лі 






Сура 4. Ан-Ніса 


• і ** *аЛ — і. 


Частина 5 / 123 \ »<^-І 


76. Ті, які увірували, борються 
на шляху Аллаха, а ті, які 
не увірували, борються на 
шляху тагута. Боріться ж із 
прихильниками шайтана! 
Воістину, хитрощі шайтана — 
слабкі! 

77. Невже ти не бачив тих, кому 
сказали: «Стримуйте свої руки, 
звершуйте молитву та давайте 
закят». І коли було встановлено 
для них боротьбу, то частина із 
них почала боятися людей так, 
як вони бояться Аллаха, або 
ще й сильніше від того! Вони 
говорять: «Господи наш! Чому 
ти встановив для нас боротьбу? 
Якби ж Ти дав нам невелику 
відстрочку!» Скажи: «Незначна 
ж насолода земного життя! 
Наступне життя краще для того, 
хто богобоязливий. З вами не 
вчинять несправедливо навіть 
на плівку з кісточки фініка!» 
«Стримуйте свої рут»: тобто 
не починайте війни. 

78. Де б ви не були, смерть все 
одно спіткає вас — навіть 
якщо ви будете на укріплених 
вежах. Коли трапиться з ними 
щось добре, то вони говорять: 
«Це — від Аллаха!» А якщо 
трапиться з ними щось лихе, то 
вони говорять: «Це — від тебе!» 
Скажи: «Все від Аллаха!» Що з 










Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 124 ~\ а 


■і н . ДД —і 


цими людьми? Вони не можуть 
зрозуміти того, що їм говорять! 

79. Що б не трапилося з тобою 
доброго, це — від Аллаха. Що 
б не вразило тебе лихого, це — 
від тебе самого. Ми відіслали 
тебе Посланцем до людей, і 
достатньо Аллаха як Свідка! 

80. Хто послухався Посланця, той 
послухався Аллаха! А якщо 
хто відвернеться, то Ми ж не 
відсилали тебе наглядачем! 

81. І вони говорять: «Ми 
підкорилися». Але, коли вони 
йдуть від тебе, то частина із них 
замишляє вночі зовсім не те, що 
ти їм говорив. Аллах записує 
те, що вони замишляють 
вночі! Відвернися ж від них та 
покладай сподівання на Аллаха! 

І достатньо Аллаха як Опікуна! 

82. Невже вони не замислюються 
про Коран? Якби він був не від 
Аллаха, то вони знайшли б там 
багато протиріч! 

83. І коли приходить до них звістка 
про безпеку чи небезпеку, то 
вони розголошують її. Та якби 
вони спочатку звернулися 

із нею до Посланця або до 
наділених владою серед них, 
то вона стала б відома тим, які 
могли б вивчити її глибше. Якби 
не ласка Аллаха до вас та не 







■г і * 

»9 І 


)'(&£===> 9&3 3-3 




% ^ * > < \> Г' 


9 9 






милість Його, то всі ви пішли б 
за шайтаном, окрім небагатьох 
серед вас. 

84. Борися ж на шляху Аллаха, 
адже ти відповідаєш лише сам 
за себе. І спонукай віруючих! 
Можливо, Аллах стримає м іц ь 
тих, які не увірували. Міць 
Аллаха сильніша, і покарання 
Аллаха сильніше! 

85. Хто заступиться [за іншого] 
добрим заступництвом, той 
матиме в цьому частку. А 
хто заступиться [за іншого] 
заступництвом лихим, той 
матиме в цьому тягар. Воістину, 
Аллах спостерігає за кожною 
річчю! 

86. І коли вас вітають, то 
відповідайте ще кращим 
привітанням або ж таким самим. 
Воістину, Аллах рахує кожну 
річ! 

87. Аллах! Немає бога, крім 
Нього! Ми неодмінно зберемо 
вас у День Воскресіння, у 
якому немає сумніву! А хто ж 
правдивіший за Аллаха словом? 

88. Чому ви розділилися на дві 
групи щодо лицемірів? Адже 
Аллах відкинув їх назад — за 
те, що робили вони! Невже 
ви прагнете повести прямим 
шляхом тих, кого збив зі шляху 








-і 


Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 ^ 126 \ 8 


Аллах? А кого збив зі шляху 
Аллах, тому ніколи ти не 
знайдеш дороги! 

89 . Вони бажають, щоб ви були 
невіруючими — такими 
невіруючими, якими є вони 
самі; і тоді ви будете рівними 
між собою. Не бери собі 
приятелів серед них, поки вони 
не здійснять переселення на 
шляху Аллаха. Але якщо вони 
відвернуться, то хапайте їх та 
вбивайте — де б ви не знайшли 
їх! Не беріть серед них ні 
приятелів, ні помічників, 

90 . окрім тих, які приєдналися до 
людей, між вами і між якими 
є договір; а також тих, які 
прийдуть до вас, а серця їхні 
будуть стискатися від думки 
про боротьбу проти вас або 
проти свого народу. Якби 
Аллах побажав, то Він зробив 
би їх сильнішими за вас, і 
вони неодмінно розпочали би 
битву із вами! Та якщо вони 
відступлять, не почнуть битви 
і запропонують вам мир, то 
Аллах не дозволить вам жодних 
дій проти них! 

«Окрім тих» — це стосується 
згаданої у попередньому аяті 
боротьби проти невіруючих, а 
не виразу «не беріть серед них ні 
приятелів, ні помічників» (аль- 
Багавві). 











Сура 4. Ан-Ніса 


ЛмиЛ 


Частина 5 / 127 \ » р 1 


91. Ви знайдете ще й інших, які 
прагнутимуть до безпеки — від 
вас і від людей своїх. Кожного 
разу, коли їх повертають до 
смути, вони цілком віддаються 
їй. І якщо вони не відступлять, 
не запропонують вам миру та 
не заберуть свої руки від вас, то 
хапайте їх та вбивайте — де б 
ви не віднайшли їх. Проти них 
Ми дарували вам ясний доказ! 

92. І нехай віруючий не вбиває 
іншого віруючого — хіба 
як трапиться помилка. І хто 
помилково вб’є віруючого, то 
нехай звільнить віруючого раба 
і нехай сплатить належний 
викуп його родині — хіба 
тільки вони побажають роздати 
це як милостиню. А якщо цей 
віруючий був із ворожого до вас 
племені, то звільніть віруючого 
раба. А якщо він був із племені, 
між вами і між яким є договір, 
то слід сплатити належний 
викуп його родині та звільнити 
віруючого раба. Якщо хто не 

в змозі зробити це, то нехай 
тримає піст два наступних 
місяці задля каяття перед 
Аллахом! Аллах — Всезнаючий, 
Мудрий! 


сйі-у? 




СуІО^=» ( 1)1 ^ \р4рь\ 



; ,> 



Фіі 


-ІАМ 


93. А хто вб’є віруючого навмисне, 
тому відплатою буде геєна, 
де він буде довіку! Аллах 


у'* ^ ^ ^ 




Сура 4. Ан-Ніса 


.і*уоЛ о^^** -і 


Частина 5 ^ 128 0 


розгнівається на нього і 
прокляне Його! Приготовано 
для нього велику кару! 

Як свідчать тлумачі, цей аят 
підкреслює важкість гріха 
вбивства. 

94. О ви, які увірували! Коли 
виступаєте ви на шляху Аллаха, 
то спочатку розрізняйте, а не 
кажіть першому, хто привітає 
вас миром: «Ти не є віруючим!», 
прагнучи швидкоплинних благ 
земного життя. Адже у Аллаха 
— велика здобич! Раніше ви 
були такими ж самими, та 
Аллах виявив Свою милість до 
вас. Тож розрізняйте! Воістину, 
Аллаху відомо те, що робите 
ви! 

95. Ті віруючі, які сидять вдома 
і не зазнають труднощів, не 
рівні з тими, які борються на 
шляху Аллаха своїм майном та 
життям. І вищі перед Аллахом 
ті, які борються на Його шляху 
своїм майном і життям, а не 
ті, які сидять вдома. Але всім 
Аллах обіцяв найкраще! Він 
підніс тих, які борються, над 
тими, які сидять вдома — через 
винагороду велику, 

96. вищість від Нього, прощення 
та милість! Воістину, Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 
















97. Воістину, коли ангели 
принесуть смерть тим, які були 
несправедливими самі до себе, 
то скажуть їм: «У якому стані ви 
були?» Ті дадуть відповідь: «Ми 
були слабкими на землі!» їм 
скажуть: «Хіба земля Аллаха не 
широка? Ви ж могли здійснити 
переселення!» Притулком для 
таких буде геєна! Мерзотне ж це 
місце для повернення! 

98. Окрім слабких чоловіків, жінок 
та дітей, які не спроможні 
хитрувати та не можуть знайти 
шлях [для переселення]. 

99. Можливо, Аллах дарує 
прощення їм; воістину, Аллах 
вибачає та прощає! 

юо. І хто здійснить переселення 
на шляху Аллаха, той знайде 
на землі багато притулків 
та достаток! А хто вийде зі 
свого будинку, здійснюючи 
переселення на шляху Аллаха 
та Його Посланця, і спіткає того 
смерть, то його винагородить 
Аллах! Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

юі. Якщо ви подорожуєте землею, 
то не буде вам гріха скоротити 
деякі молитви через страх перед 
смутою з боку невіруючих. 
Воістину, невіруючі для вас — 
справжні вороги! 







об) 

лі» 





Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 



— і . 


102. Коли ти перебуваєш з 

віруючими на молитві, то нехай 
частина із них стоїть поряд із 
тобою і тримає зброю свою. 

І коли звершать вони земний 
уклін, то нехай стануть позаду 
вас. Потім нехай прийде інша 
частина віруючих, яка ще не 
молилася, і нехай вона молиться 
разом із тобою, виявляючи 
обережність і тримаючи в руках 
свою зброю. Ті, які не вірують, 
бажають, щоб ви забули про 
свою зброю та спорядження, і 
тоді вони напали б на вас. Та не 
буде вам гріха, якщо відкладете 
ви зброю, потрапивши під 
сильну зливу чи захворівши. 

Але будьте обережними! 
Воістину, Аллах приготував для 
невіруючих принизливу кару! 

юз. Коли ви звершите молитву, то 
згадуйте Аллаха — стоячи, 
сидячи та лежачи. І коли 
ви опинитеся у безпеці, то 
звершуйте повну молитву. 
Воістину, молитва встановлена 
для віруючих у визначені часи. 

Ю4. 1 не слабшайте, переслідуючи 
[невіруючих] людей. Якщо 
ви страждаєте, то і вони 
страждають так, як страждаєте 
ви. Але ви сподіваєтесь на те від 
Аллаха, на що не сподіваються 
вони. Аллах — Всезнаючий, 
Мудрий! 


сі^==>\ % 


Н<і 





' а лх>\ 


! % ^^=о_зЦ- 


Оу^ ^-3 0>лі ^ 

ай !оЛ^===> 



Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 / Щ \ а 5^ 


105. Воістину, Ми зіслали тобі 
Писання в істині, щоб ти судив 
поміж людьми так, як показав 
тобі Аллах. Тож не будь для 
зрадників захисником, 

106. і благай прощення у Аллаха. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

107. І не сперечайся на користь 
тих, які зраджують самі себе. 
Воістину, Аллах не любить 
зрадників та грішників. 

108. Вони можуть заховатися 
від людей, але не зможуть 
заховатися від Аллаха. Адже Він 
перебуває із ними, коли вони 
вночі замишляють слова, якими 
Він не буде задоволений. Аллах 
осягає те, що роблять вони! 

109. Ось ви сперечаєтесь на їх 
користь у земному житті. 

Але хто буде сперечатись на 
їх користь перед Аллахом у 
Судний День? І хто буде їхнім 
опікуном? 

по. Але хто скоїть зле або буде 
несправедливим до самого себе, 
а потім благатиме прощення 
у Аллаха, той знайде Аллаха 
Прощаючим, Милосердним! 

ш. І хто скоїв щось гріховне, той 
скоїв його лише проти самого 
себе. Аллах — Всезнаючий, 
Мудрий! 


(Ції 






9 *' ХТіТг ** . 


4й\ З Л \ 







Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


“і. 


112. І хто скоїв щось помилкове чи 
гріховне, а потім приписав його 
невинному, той поклав на себе 
тягар наклепу та явного гріха! 

113. Якби не ласка Аллаха до вас 
та не милість Його, то частина 
із них неодмінно забажала би 
збити тебе зі шляху. Але вони не 
зіб’ють зі шляху нікого, окрім 
самих себе, і вони не зможуть 
завдати тобі ніякої шкоди. Аллах 
зіслав тобі Писання та мудрість 

і Він навчив тебе тому, чого ти 
раніше не знав. Велика ж ласка 
Аллаха до тебе! 

114. Немає добра в більшості їхніх 
потаємних розмов, якщо тільки 
вони не будуть закликати до 
милостині, добра чи миру 
поміж людьми. І хто зробить це, 
прагнучи до вдоволення Аллаха, 
тому даруємо Ми велику 
винагороду! 

115. І того, хто буде суперечити 
Посланцю навіть після того, 
як йому став зрозумілий 
прямий шлях і не піде шляхом 
віруючих, того Ми скеруємо 
туди, куди він звернувся — та й 
вкинемо до геєни! Мерзотне ж 
це місце для повернення! 

116. Воістину, Аллах не прощає, 
коли Йому додають рівних, 
але прощає все, окрім цього, 
тому, кому побажає! І хто додає 






ХУ&З 3 Уз 


шЛ * А. - а ~л\ 


аіАь суЗ іУ&аіАн 




дії і У^суЗ Ь]& 




Аллаху рівних, той заблукав у 
глибокій омані! 

117. Вони кличуть замість Нього 
лише названі жіночими іменами 
божества. І вони не кличуть 
нікого іншого, як тільки 
бунтівного шайтана! 

не. Аллах прокляв його. А він 
сказав: «Я неодмінно заберу 
певну частину Твоїх рабів! 

П9. Я зіб’ю їх зі шляху, зваблю 
марними сподіваннями, накажу 
їм відрізати вуха худобі та 
змінювати творіння Аллаха». 

І хто узяв собі шайтана 
покровителем замість Аллаха, 
той вже зазнав очевидних втрат. 

120 . Він дає обіцянки їм та зваблює 
марними сподіваннями. Але 
шайтан обіцяє їм ніщо інше, як 
тільки спокусу! 

121. Домівкою таких буде геєна. І 
вони не знайдуть порятунку від 
неї! 

122. А тих, які увірували і творили 
добрі справи, Ми введемо в 
сади, де течуть ріки. Вони 
будуть там довіку. Обіцянка 
Аллаха — істина; і хто ж 
правдивіше від Аллаха словом? 

123. І це не залежить від ваших 
бажань чи бажань людей 
Писання. І хто чинить зло, 






















Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


134 




У .~ ‘. П —і. 


тому відплатять тим же, і 
не знайдеться йому, окрім 
Аллаха, ні покровителів, ні 
помічників! 

124. І хто не робив би добрих 
справ — віруючий чоловік чи 
віруюча жінка, то увійдуть вони 
до раю, і не вчинять із ними 
несправедливо навіть на плівку 
із кісточки фініка. 

125. У кого краща релігія, ніж у 
того, хто підкорив себе Аллаху, 
є праведним та йде за вірою 
Ібрагіма-ханіфа? Аллах же 
зробив Ібрагіма Своїм другом. 

126. Аллаху належить те, що на 
небесах і те, що на землі. Адже 
Аллах осягає кожну річ! 

127. Тебе просять встановити припис 
щодо жінок. Скажи: «Аллах 
встановлює вам припис щодо 
них і щодо того, про що читаєте 
ви у Писанні — про осиротілих 
жінок, яким ви не даєте того, 
що належить їм, маючи бажання 
одружитися з ними; а також 
про безпомічних дітей і про 

те, щоб ви ставились до сиріт 
справедливо». І яке благо ви не 
робили б, Аллах знає про це! 
«Про безпомічних дітей» — 
малих дітей, які ще не можуть 
вступити у право користування 
спадком. 







-іГ- » * > 




З Ьу&яз Сгє) <-^===& 



Сура 4. Ан-Ніса 




Частина 5 у 135 


128. Якщо жінка боїться неприязні 
чоловіка чи він уникає її, то 
не буде їм обом гріха, якщо 
вони полагодять між собою 
миром, адже злагода — краща! 
Люди є жадібними, але, якщо 
ви будете доброчинними та 
богобоязливими, то, воістину, 
Аллаху відомо те, що робите 
ви! 

129. Ви ніколи не зможете 
однаково ставитися до всіх 
дружин зі справедливістю, 
навіть якщо ви прагнете 
до цього. Не схиляйтесь до 
однієї, залишаючи іншу в 
невизначеності. І якщо ви будете 
праведними та богобоязливими, 
то, воістину, Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

130. А якщо [подружжя] 
розлучиться, то кожного з них 
Аллах збагатить від щедрості 
Своєї. Аллах — Щедрий, 
Мудрий! 

131. Аллаху належить те, що на 
небесах і те, що на землі. І Ми 
вже заповідали тим, кому дано 
Писання раніше за вас, а також 
вам, щоб ви боялися Аллаха. А 
якщо ви не увіруєте, то Аллаху 
належить те, що на небесах і те, 
що на землі, і Аллах — Багатий, 
Хвалимий! 












л 


<3>у(з 4^о^ 



Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


136 




Д і.« ‘Л 




132. Аллаху належить те, що на 
небесах і те, що на землі. І 
достатньо Аллаха як Опікуна! 

133. Якщо Він побажає, то забере вас 

— о люди! — і приведе нових. 
Адже Аллах спроможний на це! 

134. І якщо хто прагне винагороди 
земного життя, то у Аллаха 

— винагорода земного життя 
і життя наступного. Аллах — 
Всечуючий, Всевидячий! 

135. О ви, які увірували! Тримайтесь 
справедливості, коли будете 

ви свідками перед Аллахом, 
навіть якщо це свідчення 
буде проти вас самих, ваших 
батьків чи родичів. Буде це 
багатий чи бідний, їхня справа 
належить Аллаху. Не йди за 
пристрастю, щоб не порушити 
справедливості. Якщо ж ви 
спотворите [свідчення] або 
відмовитесь від нього, то, 
воістину, Аллаху відомо те, що 
робите ви! 

136. О ви, які увірували! Віруйте 
в Аллаха, Його Посланця 

і Писання, яке Він зіслав 
Посланцю Своєму; а також 
у Писання, яке було зіслано 
раніше. І хто не вірує в Аллаха, 
Його ангелів. Його писання, 
Його посланців та в Останній 
День, той заблукав у глибокій 
омані! 






Діб 

о'Л ^ "с "у ”<■ 


ц ^}- 5 (»£ 

с ^ -г ^ 

Ф(Мз 




Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 5 


137 






137. Воістину, тих, які увірували, 
а потім стали невіруючими, а 
потім знову увірували і знову 
стали невіруючими, ще й 
додавши собі невір’я — тих не 
простить Аллах і не вкаже їм 
шляху! 

138. Сповісти ж добру звістку 
лицемірам — про те, що чекає 
на них болісна кара! 

139. Тим, які беруть собі за 
приятелів невіруючих, 
нехтуючи віруючими! Невже 
вони прагнуть отримати від 
них силу? Воістину, вся сила 
належить Аллаху! 

140. Аллах вже зіслав вам у Писанні, 
щоб ви не сідали разом із 
тими, які, почувши знамення 
Аллаха, не вірують у них та 
насміхаються з них — поки 
вони не почнуть розмовляти про 
щось інше. Інакше ви будете 
схожі на них! Воістину, Аллах 
збере лицемірів та невіруючих у 
геєні — усіх! 

141. Вони очікують того, що 
трапиться з вами. Якщо прийде 
до вас від Аллаха перемога, то 
вони скажуть: «Хіба ж ми не 
були з вами?» А якщо перемога 
буде на боці невіруючих, то 
вони скажуть: «Хіба ж ми не 
допомагали вам та не захищали 










\і^о\2в_^Ь .А*- 4 

51 . > 41^4 


а лаІ' ■ -я 




Сура 4. Ан-Ніса 


Частинаб/ |38 \ 0 


ЛймдІІ ^ 


вас від віруючих?» Аллах 
розсудить між вами в День 
Воскресіння, і Аллах ніколи не 
дарує невіруючим переваги над 
віруючими! 

142. Воістину, лицеміри намагаються 
обманути Аллаха, а насправді 
Він обманює їх. І коли вони 
звершують молитву, то 
роблять це з лінощами, тільки 
показуючи себе перед людьми 
та рідко згадуючи Аллаха, 

143. хитаючись посередині — ні до 
цих, ні до тих. А кого Аллах 
збив зі шляху, тому ти не 
знайдеш дороги! 

144. О ви, які увірували! Не беріть 
собі за приятелів невіруючих 
замість віруючих. Невже ви 
прагнете, щоб Аллах мав проти 
вас очевидний доказ? 

145. Воістину, лицеміри опиняться 
на самому дні пекла. І ти не 
знайдеш для них помічника! 

146. Окрім тих, які покаялись, 
виправились, шукали захисту в 
Аллаха та були щирими у своїй 
вірі перед Аллахом. Саме вони 
будуть разом із віруючими; і 
Аллах дарує віруючим велику 
винагороду! 

147. Невже Аллах буде карати вас, 
якщо ви будете вдячними та 
віруючими? Аллах — Вдячний, 
Всезнаючий! 








І > "і- 


- ^ „ ^,-4 '' 

ДСД іД 4 ^.^ _Р 





Сура 4. Ан-НІса 


Частина 6 / 139 \ З _ е иЛ 5^ -і 


148. Аллах не любить 
привселюдного лихослів’я, хіба 
як вчинили несправедливо із 
кимось. Аллах — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

149. Якщо робитимете ви добро 
відкрито чи потаємно, або 
ж простите зло, то Аллах — 
Прощаючий, Всемогутній! 

150. Воістину, ті, які не вірують 
в Аллаха та Його посланців, 
намагаються провести межу між 
Аллахом та Його посланцями і 
говорять: «Ми віримо в одних, 
та не віримо в інших», прагнучи 
обрати середній шлях. 

151. Вони — справжні невіруючі. 

А для них Ми приготували 
принизливу кару! 

152. А тим, хто увірував у Аллаха 
та Його посланців, і хто не 
проводить жодної межі між 
ними. Він дасть винагороду 
їхню. Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

153. Просять тебе люди Писання, 
щоб зіслав ти їм писання з 
неба. Вони вже просили в 
Муси ще більшого й говорили: 
«Покажи нам Аллаха на власні 
очі!» Та вразила їх блискавка за 
несправедливі слова їхні. Але 
після того, як прийшли до них 
ясні знамення, узяли вони собі 


©І 


3 о|з 




(§) -ій'і 35 Ьл^ 




ф 



\&чЗ З 



‘-ІД-’ о' 


ЛдЗ, 


^-б-’лЦь ь^>-У \з& ^ 

& і лІ> 



Сура 4. Ан-Ніса 


Частина 6 ^ 140 




тільця [для поклоніння]. Проте 
Ми простили їм це, та й дали 
Мусі ясні докази. 

154. Ми звели перед ними гору, 
відповідно до Нашого завіту із 
ними, та й сказали їм: «Увійдіть 
до брами, низько кланяючись!» 

І ще сказали Ми їм: «Не 
порушуйте суботи!», і взяли Ми 
з них обіцянку тверду. 

155. За порушення завіту свого, за 
невір’я їхнє у знамення Аллаха 
та за їхнє вбивство пророків 
без права на те, за їхні слова: 
«Закриті серця наші!» — але ж 
це Аллах запечатав їх за невір’я 
їхнє, і слабка віра їхня, — 

156. за їхнє невір’я і за те, що звели 
вони на Мар’ям великий наклеп, 

157. та за слова їхні: «Воістину, 
ми вбили Ісу, сина Мар’ям!», 
але ж вони не вбили його 

та не розіп’яли, а це лише 
так здалося їм. Воістину, ті, 
які сперечаються про нього, 
перебувають у сумніві, і немає у 
них знання, а лише йдуть вони 
за здогадками. Справді, вони не 
вбивали його. 

158 . Це Аллах підніс його до Себе; 
Аллах — Великий, Мудрий! 


>43V 












159. І, воістину, серед людей 

Писання є такі, які не увірують 
в [Ісу] аж до смерті своєї. Тож 





•1-лоЛ —‘і 


Сура 4. Ан-Ніса _Частина 6 ^ 14 ] ^ 1 ,^1 


у День Воскресіння він буде 
свідком проти них! 

160. [За все це] та за 
несправедливість тих, які є 
юдеями, Ми заборонили їм ті 
блага, які були дозволені їм 
раніше. Та ще й за те, що вони 
багатьох людей збивали зі 
шляху Аллаха. 

161. Вони займалися лихварством, 
хоча їм було заборонено це, 

а також без права пожирали 
майно людей. Невіруючим 
з-посеред них Ми приготували 
болісну кару! 

162 . Проте утвердженим у знанні 
та віруючим з-посеред них, які 
вірують у зіслане тобі та зіслане 
раніше за тебе; тим, які творять 
молитву, дають закят та вірують 
у Аллаха і Судний День, 

Ми дамо велику винагороду! 

163. Воістину, Ми дарували тобі 
одкровення, як дарували 
його Нуху та пророкам після 
нього, як дарували одкровення 
Ібрагіму, Ісмаїлу, Ісхаку, Якубу 
та колінам; Ісі, Аюбу, Юнусу, 
Гаруну та Сулайману. І Ми 
дарували Давуду Забур. 

Таку Корані названо Псалтир. 

164. Про деяких посланців Ми вже 
розповідали тобі раніше, а про 
деяких — не розповідали. Аллах 
же промовляв до Муси словом. 




^ 




о*. З 


уіУз чіЙ5 З 

5 




^1» А £=г=о 



Сура 4. Ан-Ніса 


- 1 ***^ — 1 


Частина 6 


142 




165. [Розповідали і про] посланців- 
благовісників та застерігачів, 
щоб не мали люди після цього 
доказу проти Аллаха. Аллах — 
Великий, Мудрий! 

166. Та Аллах свідчить, що зіслане 
тобі — зіслане за знанням Його. 
Ангели також свідчать про це. І 
Аллаха достатньо як Свідка! 

167. Воістину, ті, які самі не вірують 
та збивають інших зі шляху 
Аллаха, зайшли далеко в омані 
своїй! 

168. Не простить Аллах тих, 
які не вірували та чинили 
несправедливість, та й не поведе 
їх прямим шляхом, 

169. а тільки шляхом геєни, де вони 
будуть довіку. І це для Аллаха 

— легко! 

170. О люди! Прийшов до вас 
Посланець із істиною від 
Господа вашого. Увіруйте ж 
задля блага свого! А якщо не 
увіруєте, то Аллаху належить 
те, що на небесах і на землі. 
Аллах — Всезнаючий, Мудрий. 

171. О люди Писання! Не порушуйте 
релігії вашої та не говоріть про 
Аллаха нічого, крім істини. 
Адже Месія — Іса, син Мар’ям 

— лише посланець Аллаха та 
слово Його, донесене до Марії, 
та дух від Нього. Увіруйте ж 




(Ці Уз а »\ 

Ьу^== іА. 





^ ііі Ь^==3 


^ \л\ 





Сура 4. Ан-Ніса 


А. і ^ 


Частина 6 143 ^ 1 «^1 


в Аллаха та посланців Його, 
і не кажіть: «Трійця». Краще 
для вас утриматись від цього. 
Воістину, Аллах — Бог єдиний, 
пречистий Він від того, щоб 
мати дитину. Йому належить те, 
що на небесах і те, що на землі. 
Достатньо Аллаха як Опікуна! 

172. Ні Месія, ні наближені ангели 
ніколи не цуралися бути 
рабами Аллаха. А всі ті, які 
цураються бути рабами Його та 
сповнюються гордині, будуть 
зібрані біля Нього [на Суд]! 

173. А тим, які увірували та робили 
добрі справи. Він сповна 
дасть винагороду їхню, та 

ще й збільшить її за ласкою 
Своєю. А тих, які цуралися 
та сповнювалися гордині, Він 
скарає карою болісною! І не 
знайдеться їм, окрім Аллаха, ні 
Захисника, ні Помічника! 

174. О люди! Прийшов до вас доказ 
від Господа вашого! І зіслали 
Ми вам світло ясне! 

175. Тих же, які увірували та 
покладали сподівання на 
Аллаха, Він введе в милість і 
ласку Свою, та й поведе до Себе 
прямим шляхом. 

176 . Просять тебе встановити 
припис. Скажи: «Аллах 
встановить вам припис відносно 




£/3 


< 3 ^ і5Лз 

ПІ 


Ф )$уЗ 


<£ Аі ІІІЗ 

Зп^З 4 

4Н2==І 




спорідненості по бічній лінії. 
Якщо загине чийсь чоловік, і 
немає в нього дитини [і батьків], 
але є сестра, то їй — половина 
того, що лишив він. Так само й 
він успадковує її [майно], якщо 
немає у неї дитини. Якщо ж 
сестер дві, то їм належить дві 
третини того, що залишив він. А 
якщо родичі — брати й сестри, 
то чоловіку належить частка 
спадку, рівна частці двох жінок. 
Аллах пояснює вам це, щоб не 
потрапили ви в оману. Аллах 
знає про кожну річ!» 


~А" ^ ' < 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 


145 


л^\ 


5а$Ш -в 




Сура 5. Аль-Маїдда 
(«Трапеза») 


. 

Ж; «ад* 

Я| 


їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. О ви, які увірували! 
Дотримуйтеся угод! Дозволено 
вам у їжу тварин, окрім тієї 
худоби, яку заборонено вам. 
Заборонено полювання, коли 
перебуваєте ви в хадджі. 
Воістину, Аллах вирішує так, як 
побажає! 

2. О ви, які увірували! Не 
порушуйте ні знаків Аллаха, 
ні забороненого місяця, не 
зачіпайте ні тварин, що йдуть 
на жертву, ні прикрас [тварин], 
ні людей, що йдуть у Дім 
Заборонений, прагнучи здобути 
милість Господню. І коли 
вийдете ви із Забороненого 
Місця, то можете полювати. 

І нехай ненависть до тих, які 
не пускали вас у Заборонену 
Мечеть, не штовхає вас на 
злочин. Тож допомагайте одне 
одному в справах праведності 
та богобоязливості, але не 
допомагайте одне одному в 
справах гріха та ворожнечі. І 
бійтеся Аллаха, воістину, Аллах 
суворий у покаранні! 

«Знаки Аллаха»: обряди хадджу 
(аль-Багавві). 








\^\С -ЦІЙ 

д\ 














































3. Заборонено вам мертвечину, 
кров, свинину, а також те, що 
забито не заради Аллаха; і 
задушене, і забите насмерть, і 
те, що впало з висоти, і вбите 
рогами інших тварин, і вбите 
хижаком — хіба як виконаєте 
необхідні приписи. І заборонено 
вам зарізане на капищах 
поганських. Заборонено також 
гадати на стрілах. Усе це — 
гріх. Сьогодні ті, хто не вірував, 
втратили надію [знищити] вашу 
релігію. Не бійтеся їх, а бійтеся 
Мене! Сьогодні Я завершив 
вам вашу релігію, довів до 
кінця Свою милість до вас і 
схвалив іслам як вашу релігію. 
Якщо ж хтось змушений був 
[з’їсти заборонене], не бажаючи 
гріха, то Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

Див. значення «кров» у сурі 
«Худоба», аят 145. 

4 . Запитують вони тебе, 
що дозволено їм. Скажи: 
«Дозволено вам добру їжу, 
споживайте також виловлене 
для вас навченими тваринами, 
навченими того, чого Аллах 
навчив вас. Тільки згадуйте ім’я 
Аллаха [над їжею], воістину, 
Аллах швидкий у відплаті!» 

5. Сьогодні дозволено вам 
прекрасну їжу. Дозволено вам 


_ <Л\ ' ''У\\ І 








(3^-1 Тіїа 





Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 у 147 \ 


6-0Ш — 0 


їжу людей Писання, і вашу 
їжу дозволено їм. [Дозволені 
вам] цнотливі жінки з-посеред 
віруючих і людей Писання, коли 
сплатите ви викуп за них, коли 
ви цнотливі, а не розпусники, 
і не берете їх наложницями. А 
хто відрікся від віри — марні 
його вчинки, а в наступному 
житті він буде серед тих, хто 
матиме втрати! 

6. О ви, які увірували! Коли стаєте 
ви на молитву, то омийте ваші 
обличчя, омийте руки до ліктів, 
ноги до колін, протріть голову 

й вимийте ноги до кісточок. 

А якщо ви перебуваєте в стані 
нечистоти, то викупайтеся. 

Якщо ж ви хворі, чи 
знаходитесь у дорозі, якщо 
хтось із вас справив нужду чи 
торкнувся жінки й не знайшов 
води, то омийте обличчя чистим 
сухим піском, обітріть ним 
обличчя своє і руки. Не бажає 
Аллах утруднювати вас, а бажає 
вам очищення і завершення 
Своєї милості вам. Можливо, ви 
будете вдячні! 

7. І згадуйте милість Аллаха до вас 
і завіт ваш із Ним, коли сказали 
ви: «Слухаємо і підкоряємося!», 
і бійтеся Аллаха. Воістину, Він 
знає те, що приховане в ваших 
серцях! 




і* Сі- 


-ч^ 




Сі 


А> І-ір дії оіді^ 




8. О ви, які увірували! Будьте 
стійкими у вірі в Аллаха, 
свідчіть справедливо, і нехай 
ненависть ваша до інших не 
веде до несправедливості. 
Тримайтеся справедливості, бо 
вона ближча до богобоязливості. 
Бійтеся Аллаха, воістину, Йому 
добре відомо все те, що ви 
чините! 

9. Обіцяв Аллах тим, які 
увірували і творили добрі 
справи, прощення і велику 
винагороду! 

ю. А ті, які не увірували й 

відкидали Наші знамення, вони 
— жителі пекла! 

ц. О ви, які увірували! Згадайте 
милість Аллаха до вас, коли 
вороги підняли свої руки проти 
вас, але Аллах відвернув їх. 
Бійтеся Аллаха, і на Аллаха 
нехай сподіваються 
віруючі! 

12. І, істинно, Аллах узяв завіт із 
синами Ісраїла. І відіслали Ми 
дванадцять вождів з-посеред 
них. І сказав Аллах: «Воістину, 
Я — з вами! Якщо будете ви 
звершувати молитву, даватимете 
закят й увіруєте в посланців 
Моїх, будете підтримувати їх і 
дасте Аллаху добру позику, то 
Я прощу вам злі вчинки ваші 



\]}^Щ 





Д_£у 

’ 'і 











і введу в сади, де течуть ріки. 
Якщо ж хтось із вас залишиться 
невіруючим після цього — то 
він збився з прямого шляху!» 

13. А за те, що порушили вони 
завіт із Нами, Ми прокляли їх 
та зробили жорстокими серця 
їхні. Змінюють вони слова, 
невірно тлумачать [Писання], 
забули вони ту його частину, 
яку їм треба було пам’ятати. Не 
перестанеш ти дізнаватися про 
їхню зраду, лише окрім декого 

з них, але ти вибач їх і прости. 
Воістину, Аллах любить тих, хто 
творить добро! 

14. І з тими, які говорять: «Ми 
— християни», взяли Ми 
завіт. І забули вони ту частину 
[Писання], яку їм треба було 
пам’ятати. І посіяли Ми серед 
них ворожість і ненависть 
одне до одного аж до Дня 
Воскресіння. І покаже тоді їм 
Аллах, що вони чинили! 

15. О люди Писання! Прийшов 
до вас Посланець Наш, щоб 
роз’яснити вам багато з того, 
що ви приховуєте з Писання, 
і щоб багато чого простити 
вам! Прийшло до вас світло від 
Аллаха і ясне Писання, 

16. яким веде Аллах до шляхів 
миру тих, котрі шукають Його 
вдоволення. Виводить Він їх 




















Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 150 


ІІ.ОІХІ — о 


за Своїм наказом з темряви до 
світла, й провадить їх до шляху 
прямого! 

17. Істинно, не вірують ті, які 
говорять: «Воістину, Аллах, 

Він — Месія, син Мар’ям!» 
Скажи: «Хто може завадити 
волі Аллаха, якщо Він захоче 
знищити Месію, сина Мар’ям, 
і матір його, й тих, хто на землі 
— всіх?» Аллаху належить 
влада над небесами, землею 

і над тим, що поміж ними. 
Створює Він те, що бажає, і Він 
спроможний на кожну річ! 

18. І говорять юдеї та християни: 
«Ми — сини Аллаха й 
улюбленці Його!» Скажи: 

«Чому ж карає Він вас за 
гріхи ваші? Адже ви, люди — 
творіння Його. Прощає Він, 
кого побажає, і карає, кого 
побажає. Йому належить влада 
над небесами, землею і над тим, 
що поміж ними! І до Нього — 
повернення!» 

19. О люди Писання! Прийшов 
до вас Наш Посланець 
після перерви в посланцях, 
роз’яснюючи [істину], щоб не 
могли стверджувати ви: «Не 
приходив до нас ні благовісник, 
ні застерігай!» І ось — прийшов 
до вас благовісник і застерігай! 
Аллах спроможний на кожну річ! 





*І>\ ^ £./Лі Х& 

і д — .* •> • ^ ^ А?^ ^_ Ь 


4І\ 


ь 


^ Зі Лу^> г) 


> л 1 

- - -А с 

1\Х> \'Т\<'>л'>- 




у*з 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 / 151 \ 1 *уї-\ __е 


20. І коли сказав Муса народу 
своєму: «О народе мій! Згадайте 
милість Аллаха до вас, коли 
обрав Він серед вас пророків 

і зробив вас володарями, і дав 
вам те, чого не давав нікому зі 
світів! 

21. О народе мій! Увійдіть у землю 
священну, яка є приписом 
Аллаха для вас, не повертайтеся 
назад, а то матимете втрати!» 

22. Сказали вони: «О Муса! 
Воістину, тут же перебувають 
велетні! Ми ніколи не підемо 
туди, доки вони будуть там. 
Якщо ж вони залишать цю 
землю, то тоді увійдемо ми!» 

23. Сказали два богобоязливих 
мужі, нехай наділить їх благами 
Аллах: «Увійдіть у землю 
зненацька, через браму, та 

й не бійтеся їх, дарує Аллах 
перемогу вам, якщо ви віруєте!» 

24. Сказали вони: «О Муса! 
Воістину, нізащо й ніколи не 
ступимо ми на землю цю, поки 
знаходяться там велетні! Йди 
сам із Господом твоїм і бийся 
там із ними. Воістину, ми 
побудемо тут!» 

25. Сказав Муса: «Господи, 
воістину, підвладний мені тільки 
я і брат мій. Розсуди й розділи ж 
нас із цим народом грішним!» 


АіЗ дії 

ф До-! 




ДІ 







) о! 


\ д\> \ -Сі! \1\\^\* 

ф О} ілїЗ'С-^ІА З 





Сура 5. Аль-Мащда 


».оШ й ^—б 


Частина 6 ^ 152 \ 7 


26 . Сказав Господь: «Воістину, 
заборонена ця країна вам на 
сорок років. Будете ви блукати 
по землі. Не сумуй же за 
народом грішним!» 

27 . І повідай їм розповідь істинну 
про синів Адама, коли вони 
обидва принесли жертву, та її 
було прийнято в одного, але не 
було прийнято в іншого, який 
потім сказав: «Я вб’ю тебе!» 
Відповів другий: «Воістину, 
Аллах приймає жертви лише від 
богобоязливих! 

28 . Якщо піднімеш ти руку, щоб 
убити мене, то не підніму руки 
я, щоб убити тебе. Воістину, я 
боюся Аллаха, Господа 
світів! 

29 . Воістину, я хочу, щоб ти взяв на 
себе гріх проти мене й свій гріх, 
і ти будеш серед жителів пекла, 
а це — кара злочинцям!» 

30. Але веліла тому душа його 
вбити брата свого, і вбив він 
його. І опинився він посеред 
тих, які мали втрати! 

31. І послав Аллах крука розгрібати 
землю, щоб показати, як ховати 
мертве тіло брата свого. Сказав 
він: «Горе мені! Не в змозі я, 

як крук цей, поховати мертве 
тіло брата мого!» І опинився він 
серед сповнених каяття. 






О и фсІЙ і! 

(й) «4?-> ^ 




о 

^ ф-г 

бе. £4^6 ^ 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 / щ \ З _і-иШ 5^ -е 


32. Із цієї причини наказали Ми 
синам Ісраїла: «Якщо хтось уб’є 
душу не як помсту за душу й не 
як помсту за нечестя на землі, 
то це прирівнюється до вбивства 
всіх людей. А хто оживить душу 
померлого, той оживить усіх 
людей». І, істинно, приходили 
до них посланці з ясними 
доказами. Але й після цього 
багато хто з них чинить гріх на 
землі! 

33. Воістину, відплатять тим, 
які воюють проти Аллаха 

і Посланця Його та чинять 
безчестя на землі — будуть вони 
вбиті чи розіп’яті, або будуть 
відрубані руки та ноги їхні, чи 
вигнані будуть вони із землі. Це 
їм — ганьба в земному житті та 
кара велика в житті наступному! 

34. Окрім тих, які покаялися 
раніше, ніж подолали ви їх. 

Тож знайте, що Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

35. О ви, які увірували! Бійтеся 
Аллаха й шукайте шляхи 
наближення до Нього, і борітеся 
на шляху Його! Можливо, 
матимете ви успіх! 

36. Воістину, якби ті, які не 
вірують, мали б те, що на землі 
й навіть більше цього, щоб 
викупити себе цим від кари в 










‘\х>& д\ ^ 


_Аз— 


і 33 і 0 ^= 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 


О-іоШ —О 


День Воскресіння, то не взяли 
б того від них. Чекає на них 
болісна кара! 

37. Бажатимуть вони вийти з вогню, 
але ніколи вони не вийдуть із 
нього. Чекає на них болісна 
кара! 

38. Крадію і крадійці відрізайте 
руку як покарання за їх злочин. 
Покарання — це як приклад 
від Аллаха, адже Аллах — 
Великий, Мудрий! 

39. А в того, хто покається після 
злочину свого й виправиться, 
прийме Аллах каяття. Воістину, 
Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

40. Чи ти не знаєш, що Аллаху 
належить влада на небесах і на 
землі? Карає Він, кого побажає, 
і прощає, кого побажає, адже 
Аллах спроможний на кожну 
річ! 

41. О Посланець! Хай не 
засмучують тебе ті, які 
поспішають у невір’ї та 
говорять своїми устами: «Ми 
увірували», але немає віри 

в серцях їхніх; і ті юдеї, які 
прислуховуються до брехні 
та прислуховуються до інших 
людей, котрі не приходили 
до тебе. Спотворюють вони 
значення слів і говорять: «Якщо 




ц 










х*>. ^ 

\'хіл 



Сура 5 . Аль-Маїдда 




Частина 6 у 155 \3 


дано вам це, то беріть його, а 
якщо не дано, то стережіться!» 
А якщо побажає Аллах 
спокусити когось, то ти перед 
Аллахом не допоможеш йому 
нічим! Вони — ті, чиї серця не 
побажав Аллах очистити, їм — 
ганьба в земному житті та кара 
велика в житті наступному! 

42 . Слухачі неправди, поглиначі 
забороненого! Якщо прийдуть 
вони до тебе, то розсуди між 
ними або ж відвернися від них. 
Якщо відвернешся ти від них, то 
не зашкодять вони тобі ніяким 
чином. Якщо ж будеш судити їх, 
то суди між ними справедливо. 
Воістину, Аллах любить 
справедливих! 

43. Але ж як поставлять вони тебе 
суддею, коли є в них Таурат, в 
якому міститься суд Аллаха? 
Потім же відвернуться вони 
після цього. Ні, не вірують 
вони! 

44. Воістину, зіслали Ми Таурат, в 
якому — прямий шлях і світло. 
Судять за ним юдеїв пророки, 
які навернулися до Аллаха, 

і рабини, і книжники, як це 
було наказано їм — оберігати 
Писання Аллаха і бути свідками 
йому. І не бійтеся людей, а 
бійтеся Мене! І не продавайте 
знамень Моїх за безцінь! А ті, 


0 



© 'У>\? ^ 








ууЗ іУ -Ха ІАірЙ 

^ уХ\ 

^ А «х х-Ас' 

у*з *ІАз 44 а 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 ^ 156 


Н-иШ -о 


які не судять за тим, що зіслав 
Аллах, вони — невіруючі! 

45. І приписали Ми їм там: «Душа 
— за душу, око — за око, 

ніс — за ніс, вухо — за вухо, 
зуб — за зуб, а також відплата 
за поранення». Якщо ж хтось 
відмовиться від помсти — то 
милість ця буде спокутою 
його. А ті, які не судять за 
тим, що зіслав Аллах, вони — 
несправедливі! 

46. Слідами їхніми відправили 
Ми Ісу, сина Мар’ям, із 
підтвердженням істинності 
того, що було до нього в Таураті, 
й дарували Ми йому Інджіль, у 
якому прямий шлях і світло та 
підтвердження істинності того, 
що було до нього в Таураті, і як 
прямий шлях та пересторогу для 
богобоязливих. 

47. І нехай судять люди Інджілю за 
тим, що зіслав їм Аллах. А ті, 
які не судять за тим, що зіслав 
Аллах, вони — нечестивці! 

48. Зіслали Ми тобі Писання в 
істині, яке підтверджує те, що 
було до цього в писаннях, і як 
охоронця для них. Тож суди 
між ними згідно з тим, що 
зіслав Аллах, і не підкоряйся 
бажанням їхнім, щоб не 
ухилитися від тієї істини, 


л л гл в'є. ^л 

\^> /ІЗ -><*І 






4-І 




\л-> іУІ) 


(3)^ ліс- 

Сл ^ ✓ С, ^ ^ у 

<$з оЛ^г^ ЯІ\ 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 у 157 \ 1 


яка явилася тобі. Кожному 
з-посеред вас встановили Ми 
різні закони й приписи. Якби 
побажав Аллах, то створив би 
Він вас громадою єдиною, але 
випробовує Він у тому вас, що 
дарував вам. Змагайтеся ж у 
добрих справах, до Аллаха ви 
всі повернетеся, і звістить Він 
вам про те, щодо чого були ви 
незгодні одне з одним! 

49. І суди між ними за тим, що 
зіслав Аллах, і не підкоряйся 
бажанням їхнім, і стережись, 
щоб не збили вони тебе ні на 
крихту з того, що зіслали Ми 
тобі! Якщо ж відвернуться 
вони, то знай, що бажає Аллах 
покарати їх за деякі гріхи їхні, 
а, воістину, багато серед людей 
нечестивців! 

50. Невже прагнуть вони суду 
часів невігластва? Хто ж краще 
Аллаха в суді для людей твердо 
[віруючих]? 

51. О ви, які увірували! Не беріть 
юдеїв та християн у приятелі — 
вони приятелі одні одним. А хто 
ж серед вас знається з ними — 
він сам з-посеред них. Воістину, 
Аллах не веде прямим шляхом 
нечестивих! 

52. Тож ти бачиш тих, чиї серця 
хворі — поспішають вони до 


5-иШ 5^—> —о 


0 } і/ л-' } * 














Сура 5. Аль-Маїдда 


й-СШ с ^ — 0 


Частина 6 ^ 158 ^ ^ Єг^~' 


них, кажучи: «Боїмося ми, що 
лихо спіткає нас». А, можливо, 
Аллах дарує перемогу або наказ 
від Себе! І тоді вони розкаються 
в тому, що приховували в серцях 
своїх! 

53. І скажуть ті, які увірували: 
«Невже це ті, які клялися 
Аллахом — найсильнішою 
клятвою — що вони справді з 
нами?» Даремні вчинки їхні, й 
матимуть вони втрати! 

54. О ви, які увірували! Якщо 
відступить хтось із вас від своєї 
релігії, то Аллах швидко явить 
людей, яких любить Він і які 
люблять Його, й будуть вони 
смиренними перед віруючими 
й непохитними перед 
невіруючими, борцями на шляху 
Аллаха, і тими, хто не боїться 
осуду. Така ласка Аллаха! Дає 
Він її, кому побажає. Аллах — 
Всеосяжний, Всезнаючий! 

55. Покровитель ваш — лише 
Аллах, Посланець Його й ті, 
які увірували, ті, які звершують 
молитву, дають закят, 
поклоняються! 

56. Ті, які беруть своїм 
покровителем Аллаха та 
Посланця Його й ті, які 
увірували, воістину, є вони 
прихильниками Аллаха, і вони 
— переможці! 












0 4 * 




57. О ви, які увірували! Не 
приятелюйте з тими, які 
вважають релігію вашу 
насмішкою та грою, з-поміж 
тих, яким було дано Писання 
раніше за вас і невіруючих, 

і бійтеся Аллаха, якщо ви 
віруючі! 

58. І коли закликаєте ви до молитви, 
то вони знущаються і глузують. 
Це так, бо вони люди нерозумні! 

59. Скажи: «О люди Писання! 

Невже ненавидите ви нас лише 
за те, що увірували ми в Аллаха, 
і за те, що зіслано нам, і що 
зіслано раніше, і що більшість із 
вас — грішники?» 

60. Скажи: «Чи не розповісти 
вам про тих, кого очікує кара 
від Аллаха й кого прокляв 
Аллах; і на кого прогнівався та 
перетворив деяких з них на мавп 
та свиней, і які поклонялися 
тагуту? їм — найгірше місце, 

бо збивають вони з рівного 
шляху!» 

61. І коли приходять вони до вас 
і говорять: «Увірували ми», 
то насправді прийшли вони з 
невір’ям і пішли з ним. 

62 . І бачиш ти, що багато хто 
з-поміж них поспішає 
перевершити інших у гріхах, 
ворожості та пожиранні 








Ф Оу^і ’^й\ 4л])Лі 





Сура 5. Аль-МаХдда 


Частина 6 / 160 0^ 


0-Х5\1І -0 


забороненого! Мерзотне те, що 
чинять вони! 

63. Чому ж не утримають їх 
рабини та книжники від 
розмов гріховних та пожирання 
забороненого?Істинно, 
мерзотне те, що чинять вони! 

64. І сказали юдеї: «Рука Аллаха 
закута!» Будуть закутими руки 
їхні й прокляті вони за те, що 
говорять! Ні ж бо, руки Його 
широко простягнуті, наділяє 
Він, як побажає! Воістину, те, 
що зіслано тобі від Господа 
твого, багато в кого з них 
збільшує непокору й невір’я. 

Ми підняли між ними ворожість 
і ненависть до Дня Воскресіння. 
Завжди, коли розпалюють вони 
вогонь війни, гасить його Аллах. 
Вони прагнуть поширити 
нечестя на землі, та Аллах не 
любить нечестивих! 

65. Якби ж то люди Писання 
увірували й боялися [Аллаха], 
відпустили б Ми гріхи їхні та 
ввели би їх у сади насолоди. 

66. Якби вони трималися Таурату, 
Інджілю й того, що зіслано 

їм від Господа їхнього, то 
пожинали б вони те, що 
над їхніми головами та під 
їхніми ногами. Є серед них і 
справедливі люди. Але щодо 

















Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 16і \ 1 


—о 


більшості з них — мерзота те, 
що чинять вони! 

67. О Посланець! Сповісти те, що 
зіслано тобі від Господа твого! 

А якщо не зробиш ти цього, то 
не сповістиш послання Його! 
Аллах захистить тебе від людей. 
Воістину, Аллах не веде прямим 
шляхом невіруючих! 

68. Скажи: «О люди Писання! 

Ви не утвердитесь ні в чому 
доти, доки не будете триматися 
Таурату та Інджілю, і того, 

що зіслано вам від Господа 
вашого!» Воістину, те, що 
зіслано тобі від Господа твого, 
багато в кого з них збільшує 
непокору і невір’я. Тож не сумуй 
за людьми невіруючими! 

69. Воістину, ті, які увірували, і 
ті, які сповідували юдаїзм, і 
сабеї, і християни, з-поміж тих, 
які увірували в Аллаха та в 
Останній День і творили добро 
— нема їм чого боятися, і не 
будуть засмучені вони! 

Див. коментар до 62 аяту сури 
«аль-Бакара». 

70. Істинно, взяли Ми завіт із 
синами Ісраїла й надіслали Ми 
їм посланців. Кожен раз, коли 
приходив до них посланець 

із тим, що не подобалось 
душам їхнім — одних вони 




і&ДДІ 2л\ 'о\ 


Д4Д/М 5 ДуД >-^=чс5 Д- 


\Д(к Фі 
фЬхД: 


^ -АвД АаІ 

Ьід 



оіІІІІ -о 


Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 у 162 \ З 


оголошували брехунами, а 
інших вбивали. 

71. І думали вони, що не буде 
лиха їм. Були вони сліпими й 
глухими, потім прийняв Аллах 
каяття їх, але й після того все 
одно були сліпими й глухими 
багато хто з них. Але Аллах 
бачить те, що чинять вони! 

72. ІСТИННО, невіруючі ТІ, ЯКІ 
говорять: «Воістину, Аллах — 
це Месія, син Мар’ям!», але ж 
казав Месія: «О сини Ісраїла! 
Поклоняйтеся Аллаху, Господу 
моєму й Господу вашому!» 
Воістину, ті, які додають Аллаху 
рівних — заборонив Аллах 

їм сади раю, будуть у пеклі 
вони! І не буде у неправедних 
помічників! 

73. Істинно, не вірують ті, які 
говорять: «Воістину, Аллах — 
третій із Трійці», але ж немає 
бога, крім Бога єдиного! І, 
воістину, якщо не відмовляться 
вони від того, що говорять, 

то тих із них, які не вірують, 
спіткає болісна кара! 

74. Невже не покаються вони перед 
Аллахом і не благатимуть 
прощення у Нього? Адже Аллах 
— Прощаючий, Милосердний! 

75. Месія, син Мар’ям — лише 
посланець. Істинно, приходили 








й (Зі 

діЬ су * ф 4 Їі\ 


іііЗ 

р ой Ьк+й && 

ОіД\оу іір 







Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 6 /~ 163 \ 7 


посланці й до нього. Мати 
його — праведниця, але й вони 
споживали їжу! Поглянь, як 
роз’яснюємо Ми [невіруючим] 
знамення Наші! І ще раз поглянь 
— у якій же омані вони! 

76. Скажи: «Невже поклоняєтесь 
ви окрім Аллаха тому, що не 
має влади принести вам ні 
шкоди, ні користі? Він, Аллах — 
Всечуючий, Всезнаючий!» 

77. Скажи: «О люди Писання! Не 
порушуйте в своїй релігії меж 
істини й не йдіть за низькими 
бажаннями людей із минулих 
поколінь, які самі заблукали 

й збили багатьох [зі шляху 
істини]». 

78. Прокляті ті, які не вірують, 
з-посеред синів Ісраїла, вустами 
Давуда та їси, сина Мар’ям. Це 
так, бо вони не слухалися й були 
порушниками! 

79. Вони не утримували одне 
одного від зла, вчиненого ними! 
Мерзотне те, що чинять вони! 

80 . Бачиш ти, що багато хто з 
них приятелює з тими, які 
не увірували. Мерзота те, що 
приготували вони самі собі! 
Прогнівився Аллах на них, і 
кара буде їм довіку! 

81. Якби ж то увірували вони 
в Аллаха й Посланця Його 


—о 




$ 0*0} Хі0і ^5 








^-УУ Лд>с^ 


* 




та в те, що зіслано йому, то 
не приятелювали б вони з 
ними. Але більшість із них — 
нечестивці! 

82. Істинно, ти впевнишся, 
що сильніше за всіх людей 
ненавидять тих, які увірували, 
юдеї та багатобожники. Істинно, 
ти побачиш, що найближчі в 
любові до тих, які увірували, ті, 
які говорять: «Воістину, ми — 
християни!» Це так, адже серед 
них є священники й ченці, і 
вони не вивищують себе. 

83. І коли чують вони те, що зіслано 
Посланцю, бачиш ти очі їхні, 
сповнені сліз від істини, про яку 
дізналися вони. І говорять вони: 
«Господи наш! Увірували ми! 
Тож запиши нас серед тих, хто 
свідчить! 

84. А чому нам не вірити в Аллаха 
й ту істину, яка прийшла до 
нас? Ми прагнемо, щоб Господь 
наш увів нас разом із людьми 
праведними!» 

85. За те, що говорять вони, Аллах 
відплатить їм садами раю, 

де течуть ріки, й вони будуть 
там довіку — така відплата 
праведникам! 

86. А ті, які не вірували та вважали 
за оману знамення Наші, вони 
— жителі пекла! 


\уА<і .. < удУ о о 















Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 7 ^ 155 V 


б-іОІХІ — 0 


87. О ви, які увірували! Не 
забороняйте благ, які Аллах 
дозволив вам, і не порушуйте! 
Воістину, Аллах не любить 
порушників! 

88. їжте дозволене й приємне, яким 
наділив вас Аллах. І бійтеся 
Аллаха, в Якого ви віруєте! 

89. Аллах не покличе вас до 
відплати за легковажність у 
клятвах ваших, але відплатить 
Він за [невиконання] договорів, 
які в клятвах! Викуп за це — 
нагодувати десятьох бідняків 
так, як годуєте свої сім’ї, або 

ж одягнути їх, або звільнити 
раба. А як хто не в змозі цього 
зробити, нехай постить три дні. 
Це — викуп за порушення клятв 
ваших, тож тримайтеся ваших 
клятв. Так роз’яснює Аллах вам 
Свої знамення. Можливо, будете 
ви вдячні! 

90. О ви, які увірували! Воістину, 
вино, азартні ігри, камені 
жертовників і стріли для 
ворожби — мерзота від 
шайтана! Тож стережіться 
цього! Можливо, будете 
спасенні! 

91. Воістину, шайтан бажає 
посіяти між вами ворожнечу й 
ненависть через вино й майсир 
і відвернути вас від згадування 


Ь\ 






\ь\; 


• &, л 








^ 






Аллаха й молитви. Невже ви не 
зупинитесь? 

Майсир — поширена серед арабів 
доісламського періоду азартна 
гра. 

92. Коріться Аллаху, коріться 
Посланцю, пильнуйте! Якщо 
відвернетеся ви, то знайте, що 
обов’язок Посланця Нашого — 
лише ясна звістка! 

93. Немає гріха на тих, які 
увірували й робили добрі 
справи, за те, що їли вони, якщо 
вони богобоязливі, увірували 

й роблять добрі справи; якщо 
й далі вони богобоязливі та 
вірують, якщо богобоязливі та 
роблять добро. Аллах любить 
тих, які роблять добро! 

94. О ви, які увірували! Воістину, 
Аллах буде випробовувати вас 
[здобиччю] від полювання, яку 
ви здобуваєте руками й списами, 
щоб дізнатися, хто з вас боїться 
Його потаємно; а хто з вас 
порушить після цього, тому — 
болісна кара! 

Ідеться про заборону полювання 
під час хадджу. 

95. О ви, які увірували! Не 
полюйте, коли ви в іхрамі! А хто 
з вас уб’є навмисно, то відплата 
за це — стільки вбитої худоби, 
скільки вбив він. Присуджують 






& 'ЛЬ\Ї^% 




\\ 9\\' У 







Сура 5. Аль-МаХдда 


О—\ —О 


Частина 7 / 157 \ V >.уі-\ 


це два справедливі мужі з 
вас, і це — жертва, яку ви 
приносите до Кааби. Або ж 
спокутою буде їжа для бідних, 
або ж відповідний цьому піст, 
щоб порушник зазнав тяжкість 
свого вчинку. Аллах прощає 
те, що було раніше. А якщо 
хтось повторить [вчинок], то 
Аллах скарає його. Аллах — 
Всемогутній, Володар відплати! 

Іхрам — обрядовий вступ 
паломників на територію 
мекканської мечеті. 

96. Дозволено вам і тим, хто в 
дорозі, полювати на морських 
тварин і їсти їх. Але заборонено 
вам полювання на суші, поки ви 
перебуваєте в іхрамі. І бійтеся 
Аллаха, перед Яким ви будете 
зібрані! 

97. Аллах зробив Каабу заповідним 
домом, опорою для людей, 

і встановив заборонений 
місяць і жертовних тварин із 
прикрасами. Це для того, щоб 
знали ви — Аллаху відомо 
те, що на небесах і на землі, 
і що Аллах — про кожну річ 
Знаючий! 

98. Знайте, що Аллах суворий 
у покаранні, і що Аллах — 
Прощаючий, 

Милосердний! 










аяй аі 'Жйб&\ 






99. А Посланець повинен тільки 
передати одкровення. Аллах 
знає, що ви відкриваєте й що 
приховуєте! 

юо. Скажи: «Не рівні зле й добре, 
навіть якщо тебе дивує велика 
кількість злого». Тож бійтеся 
Аллаха, о ви, обдаровані 
розумом! Можливо, будете 
спасенні! 

юі. О ви, які увірували! Не 
запитуйте про ті речі, які 
приховані та можуть засмутити 
вас. А якщо спитаєте про них, 
коли посилається Коран, то вони 
відкриються вам. Аллах простив 
це вам. Аллах — Прощаючий, 
Жалісливий! 

Ю2. Деякі люди раніше за вас 

запитували про щось подібне й 
через це стали невіруючими. 

юз. Не встановлював Аллах 
приписів ні щодо бахіри, ні 
саїби, ні васіли, ні хаміна, але 
ті, які не вірують, приписали 
неправду Аллаху, але ж 
більшість із них не розуміє! 
Бахірою араби називали 
верблюдицю, яка народжувала 
п ять років підряд, за що її 
потім відпускали на волю. 

Саїба — верблюдиця, яка була 
відпущена на волю після даної 
господарем обітниці (наприклад, 
потрапивши в біду, араб говорив: 






аїр іія4 (і 




'ф ЬзуЗо ьф 



Сура 5. Аль-Ма'ідда 


Частина 7 |69 \ V 


«Якщо повернуся живий — 
дам волю одній верблюдиці»), 
Васіла — вівця, яка народжувала 
ягнятко, присвячене божеству. 
Хамін — верблюд, від якого 
народилися десять верблюденят. 

104. Коли говорять їм: «Прийдіть 
до того, що зіслав Аллах, і до 
Посланця», вони говорять: 
«Достатньо для нас того, з чим 
знайшли ми батьків наших». А 
якщо батьки їхні не розуміли 
нічого й не йшли прямим 
шляхом? 

105. О ви, які увірували! Бережіть 
душі ваші, щоб не звів вас 
той, хто сам збився зі шляху, 
коли йдете ви прямим шляхом! 
Ви повернетеся до Аллаха й 
сповістить Він про те, що ви 
чинили! 

106. О ви, які увірували! Коли до 
когось із вас прийде смерть і 
час складання заповіту, нехай 
будуть свідками два справедливі 
мужі з вас, або ж двоє не з вас. 
Якщо смерть прийшла до вас, 
коли ви подорожуєте по землі, 
то зупиніть їх після молитви, 

і нехай вони поклянуться 
Аллахом: «Ми не продамо цього 
свідчення ні за яку ціну, навіть 
якщо [зацікавлена особа] буде 
нашим родичем, і не приховаємо 
свідчення перед Аллахом. 


-о 


сії? ІЗМ <3)АЇі Со 







Ір ОІ53 


иЗ* 1 51 



Чі й/ ой ьі 




Воістину, інакше ми будемо 
серед грішників!» 

«Або ж двоє не з вас» — йдеться 
про представників інших 
віросповідань. 

107 . А якщо стане відомо, що 
обидва вони вчинили гріх 
[лжесвідчення], то нехай двоє 
інших із близьких родичів, 
проти яких протестували 
колишні свідки, стануть на їхнє 
місце й поклянуться Аллахом: 
«Воістину, наше свідчення 
правдивіше за попереднє 
свідчення, і ми не порушимо, 
бо інакше були б ми серед 
несправедливих». 

Ю8. Це — краще, коли дають вони 
свідчення щире, бо інакше вони 
боятимуться, що інші клятви 
дадуть після їхніх клятв. І 
бійтеся Аллаха й слухайте Його! 
Аллах не веде прямим шляхом 
нечестивців. 

109 . Того Дн я збере Аллах посланців 
і скаже: «Що вам відповіли?» 
Вони скажуть: «Нам невідомо. 
Воістину, тільки Ти знаєш 
потаємне!» 

но. Коли сказав Аллах: «О Ісо, сину 
Мар’ям! Згадай милість Мою 
до тебе, коли укріпив Я тебе 
Духом Святим. І ти говорив із 
людьми в колисці й у дорослому 






г-» 


дії Дікдіу 

'дб£==>з 



Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 7 / \ї\ \ У^І 5лЗШ г ^ ^ -в 


віці; і коли Я навчив тебе 
писанню й мудрості, Таурату й 
Інджілю; і коли з дозволу Мого 
ліпив ти з глини подобу птаха, 
дихав на неї, і вона ставала 
птахом із дозволу Мого; і як ти 
зцілював сліпонародженого й 
прокаженого з дозволу Мого; 
і коли воскрешав померлих із 
дозволу Мого; і коли стримав 
Я синів Ісраїла від тебе, коли 
ти прийшов до них із ясними 
знаменнями. І сказали ті, які 
не вірували: «Воістину, це 
справжнє чаклунство!» 

ш. І коли відкрив Я апостолам: 
«Увіруйте в Мене й посланця 
Мого!», вони сказали: 
«Увірували Ми, тож засвідчи, 
що ми — віддані Тобі!» 

112. Коли апостоли сказали: «О Ісо, 
сину Мар’ям! Чи може Господь 
твій зіслати нам трапезу з 
неба?» Він мовив: «Бійтеся 
Аллаха, якщо ви віруючі!» 

из. Вони сказали: «Ми бажаємо 
скуштувати її, щоб заспокоїлися 
серця наші та впевнилися ми, 
що ти сказав нам правду, і щоб 
ми були свідками цього!» 

И4. Сказав Іса, син Мар’ям: «О 
Аллах, Господи наш! Зішли 
нам трапезу з неба, яка була би 
святом для перших із нас і для 


ЗіС 






ііД \)> 3 \ З'й Дл-іі ^ 








Сура 5. Аль-Маїдда 


Частина 7 ^ 172 


е-АІШ ьуу** —О 


останніх із нас — як знамення 
від Тебе; наділи ж нас, бо 
Ти — найкращий із 
наділяючих!» 

И5. Сказав Аллах: «Воістину, Я 
зішлю її вам, але якщо хтось із 
вас і після цього не увірує, то, 
воістину, Я скараю його такою 
карою, якою не карав нікого з 
[жителів] світів». 

И6. І коли сказав Аллах: «О Ісо, 
сину Мар’ям, чи говорив ти 
людям: «Візьміть мене й матір 
мою за двох богів нарівні 
з Аллахом?» Іса сказав: 
«Преславний Ти! Не говорив 
я того, на що не маю права. 

Якби я таке й сказав, Ти б це 
напевно знав. Ти знаєш те, що 
в мені, а я не знаю того, що в 
Тобі. Воістину, тільки Ти знаєш 
потаємне! 

117. Не говорив я їм [нічого], крім 
того, що Ти наказав мені: 
«Поклоняйтеся Аллаху, Господу 
моєму й Господу вашому!» І 
був я свідком їм, поки був серед 
них. Коли ж Ти взяв мене, то 
Ти наглядаєш за ними, а Ти — 
кожній речі Свідок! 

Н8. А якщо Ти скараєш їх, то, 
справді, вони — раби Твої, а 
якщо простиш їх, то, воістину, 
Ти — Всемогутній, Мудрий!» 



'С\%- 






> Л\>. 













Сура 5. Аль-Маіцдда 


5-ьШ й —о 


Частина 7 у '[73 V 


119. Сказав Аллах: «У цей 
День правдивим допоможе 
правдивість; для них — сади, 
де течуть ріки, будуть вони там 
довіку!» Аллах буде вдоволений 
ними, а вони будуть вдоволені 
Ним! Це — великий успіх! 

120. Аллаху належить влада над 
небесами, землею й тим, що між 
ними. Він спроможний на кожну 
річ! 


Є^ в ^ ^ 


лЛ. 












їм'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Хвала Аллаху, Який створив 
небеса й землю та зробив 
темряву й світло! Але й після 
цього ті, які не увірували, 
додають Господу своєму рівних! 

2. Він — Той, Хто створив вас із 
глини, а потім призначив вам 
строк; є в Нього для вас ще й 
другий строк. Але й після цього 
ви сумніваєтеся! 

3. Він — Бог на небесах і на 
землі. Він знає ваше потаємне й 
відкрите; і знає Він, що ви собі 
здобуваєте! 

4. І яке б знамення зі знамень 
Господа їхнього до них не 
приходило, вони однаково 
відвертаються від нього! 

5. Вони сприйняли істину за 
неправду, коли та прийшла до 
них. Але скоро прийдуть до 
них звістки про те, над чим 
насміхалися вони! 

6. Невже вони не бачать, скільки 
минулих поколінь Ми знищили? 
Ми дарували їм силу, якої не 
дарували вам, і Ми звели їм з 
неба рясні дощі й дали рікам 
текти в їхніх землях. А потім 
Ми знищили їх за гріхи їхні й 



ШшШ». 




' і * .. -і 























Сура 6 . Аль-Анам 


Частина 7 у 175 \ V ^у^-\ 


-і 


створили після них наступне 
покоління. 


7. Навіть якби Ми зіслали 
тобі Писання в сувої, і вони 
торкнулися б його своїми 
руками, то ті, які не вірують, 
неодмінно сказали б: «Це — 
явне чаклунство!» 

8. Вони говорять: «Чому не 
посланий до нього ангел?» Якби 
Ми послали ангела, то справу 
було б вирішено, і не дали б їм 
відстрочки. 







9. Та якби Ми й послали ангела, 
то все одно зробили б його 
чоловіком, залишивши їх із 
їхніми сумнівами. 

ю. Вони насміхалися з посланців 
ще перед тобою. Але тих, хто 
глузував, спіткало те, над чим 
вони насміхались! 




г..' з 


іЗС>01 



п. Скажи: «То йдіть землею та 
погляньте, який був кінець 
тих, які вважали за брехунів 
[посланців]!» 

12. Спитай: «Кому належить те, 
що на небесах і на землі?» І 
скажи: «Аллаху! Він зробив 
милість Своїм обов’язком! І 
Він неодмінно збере вас у День 
Воскресіння, в якому немає 
сумніву! Ті, які втратили самих 
себе, не увірують!» 









Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 


176 


У^І 


^ЬоМ\ -3 


13. Йому належить усе, що 
спочиває вночі та вдень, а Він 
— Всечуючий, Всезнаючий! 

14. Скажи: «Невже я візьму собі 
покровителя замість Аллаха, 
Творця небес і землі? Він 
годує, а Його не годують». І 
скажи: «Мені наказано бути 
першим із тих, хто підкорився 
Йому!» Тож не будь одним із 
багатобожників! 

Хто підкорився Йому: тобто 
бути першим «відданим» — 
мусульманином (араб, муслім). 

15. Скажи: «Я боюся, що, в разі 
непослуху Господу моєму, мене 
буде покарано у Великий День!» 

16. Але кого це омине в той День, 
того Він помилував. Це — 
справжній успіх! 

17. Якщо Аллах торкнеться тебе 
лихом, то ніхто не відверне 
цього, крім Нього! А якщо Він 
торкнеться тебе добром, так Він 
спроможний на кожну річ! 

18. Він — Всепереможний над 
Своїми рабами, і Він — Мудрий, 
Всевідаючий! 

19. Запитай: «Яке свідчення 
найсильніше?» І скажи: «Аллах 
— Свідок між мною й вами! 
Мені відкрито цей Коран, щоб 
я застерігав ним вас і тих, до 
кого він дійде. Невже ви справді 




хі£\ $3$ Зі 


є 


^ 9 ^ с 




-і^ЬїЗіЗі (!£>>•! 


©О' 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 ^ П7 \ 


-т 


свідчите, що крім Аллаха є ще 
й інші боги?» Скажи: «Я не 
свідчу про це!» [І ще] скажи: 
«Воістину, Він — Єдиний Бог! 

І, воістину, я непричетний до 
того, що ви приписуєте Йому 
рівних!» 

20. Ті, кому Ми дарували Писання, 
знають [Пророка] так, як знають 
своїх синів; ті, які втратили 
самих себе, не увірують! 

21 . Хто ж несправедливіший 
за того, хто зводив на 
Аллаха наклеп і заперечував 
Його знамення? Воістину, 
несправедливі не матимуть 
успіху! 

22. Того Дня Ми зберемо їх усіх, а 
потім скажемо багатобожникам: 
«Де ж ваші спільники, яких ви 
вигадували?» 

23. Тоді не буде в них виправдання, 
хіба що скажуть: «Присягаємося 
Аллахом, Господом нашим, що 
ми не були багатобожниками!» 

24. Поглянь же, як вони 
брехатимуть про самих себе! 

Тож залиш їх разом із тим, що 
вигадували вони! 

25. Серед них є ті, які слухають 
тебе, але Ми поклали на серця 
їхні покрови, щоб вони не 
розуміли [Корану], а їхні вуха 
зробили глухими. І хоч би вони 


©5йМ 











Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 ^ 178 V 


І»Ь6*ІІІ -7 


побачили всі знамення, то не 
увірують у них. І коли вони 
приходять до тебе сперечатися, 
то говорять ті, які не вірують: 
«Воістину, це лише казки давніх 
народів!» 

26. Вони відвертають людей [від 
Пророка] й відвертаються 
від нього самі. Але вони не 
знищують нікого, окрім себе, 
хоч самі цього й не знають! 

27. Якби ти бачив, як зупинять їх 
перед вогнем! І вони скажуть: 
«О, якби нас повернули назад! 
Ми не вважали б знамення 
Господа нашого за брехню і 
були б одними з віруючих!» 

28. Таж ні! Відкрилося їм те, що 
вони раніше приховували! Та 
коли б їх і повернули назад, то 
вони б знову повернулися до 
того, що було їм заборонено! 
Воістину, вони — брехуни! 

29. Вони говорять: «Є тільки 
наше земне життя, і нас не 
воскресять!» 

30. Якби ти бачив, як вони 
постануть перед Господом 
своїм! Він скаже: «Хіба ж це 
не істина?» Вони скажуть: 
«Справді, присягаємося нашим 
Господом!» Він скаже: «Тож 
скуштуйте кари за те, що ви не 
увірували!» 




9 




< $ґ\ . \ 9*' ' 9' 















Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 179 V *у£-\ 


• о 




31. Вже зазнали втрат ті, які 
заперечували зустріч із 
Аллахом. Коли ж раптом до них 
прийде Час, вони скажуть: «Горе 
нам за те, що ми втратили!» 
Вони нестимуть на своїх спинах 
їхній тягар; яке ж гірке те, що 
вони несуть! 

32. Життя в цьому світі — тільки 
гра й забава. Наступне життя 
краще для тих, які богобоязливі! 
Невже ви не розумієте? 

33. Ми знаємо, що тебе засмучують 
їхні слова. Вони не вважають 
тебе за брехуна — нечестивці 
заперечують знамення Аллаха! 

34. І перед тобою вважали 
посланців за брехунів. Але 
ті терпіли те, що їх називали 
брехунами й ображали, поки 
Ми не допомогли їм. Ніхто не 
змінить слів Аллаха, а до тебе 
дійшли звістки про посланців! 

35. А якщо тебе гнітить їхній 
відступ, то, якщо ти зможеш 
відшукати прохід у землі чи 
сходи на небо, принеси їм 
знамення! Якби Аллах побажав, 
то зібрав би їх на прямому 
шляху. Тож не будь одним із 
невігласів! 

36. Воістину, відповідають ті, 
які здатні слухати. Аллах 
воскресить померлих, а потім 
вони повернуться до Нього! 










^ «ції 






Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 180 V 


37. Вони говорять: «Чому не 
зіслано йому знамення від 
Господа Його?» Скажи: 
«Воістину, Аллах здатний 
зіслати знамення». Але ж 
більшість із них не має знання! 

38. Немає живих істот на землі 
й літаючих на крилах птахів, 
які би не творили громад, як 
і ви. Ми нічого не оминули в 
Писанні. А потім зберуть їх коло 
Господа їхнього. 

39. А ті, які заперечували Наші 
знамення — вони глухі, німі й 
перебувають у темряві. Аллах 
вводить в оману, кого побажає, 
і веде прямим шляхом, кого 
побажає! 

40. Скажи: «Скажіть мені: якщо 
прийде до вас кара від Аллаха 
або прийде Час, то невже ви 
будете кликати когось, окрім 
Аллаха, якщо ви є правдиві?» 

41. Таж ні! Ви будете кликати 
тільки Його! Якщо Він побажає, 
то позбавить вас того, про що ви 
Його просите, і тоді ви забудете 
про тих, кого додавали Йому 
рівними! 

42. І Ми відсилали посланців до 
народів перед тобою; і Ми 
вражали [народи] бідністю й 
стражданнями, щоб вони були 
покірними. 








Лг^\ \ 






030 . 




АіДі сЛлг^ 1 Лїі? 




Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 181 \ V 


43. Чому ж, коли вражала їх 
Наша кара, вони не ставали 
покірними? Навпаки, серця їхні 
ставали жорстокими, а шайтан 
прикрасив їм те, що робили 
вони! 

44. І коли вони забули те, про що 
їм нагадували, то Ми відкрили 
їм шлях до кожної речі. А коли 
вони зраділи тому, що їм дали, 
Ми зненацька схопили їх! І ось, 
вони розгубилися! 

45. І були знищені до останнього 
ті люди, які чинили 
несправедливість. Хвала 
Аллаху, Господу світів! 

46. Запитай: «Скажіть мені: якщо 
Аллах забере ваш слух, зір і 
запечатає ваші серця, то який 
бог, окрім Аллаха, дарує вам 
це?» Поглянь, як Ми пояснюємо 
знамення — але й після цього 
вони відвертаються! 

47. Запитай: «Скажіть мені: якщо 
кара Аллаха прийде до вас 
зненацька чи відкрито, то невже 
знищать когось іншого, крім 
несправедливих людей?» 

48. Ми посилали посланців 
тільки добрими вісниками 
й застерігачами! І тим, які 
увірують і робитимуть добро, 
не буде страху, й не будуть вони 
засмучені! 








% (4>\ і <ЬУ>Со уі З* 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 ^ 182 V 


-З 


49. А на тих, які заперечували Наші 
знамення, впаде кара за те, що 
вони були нечестивцями! 

50. Скажи: «Я не говорю вам, що в 
мене скарбниці Аллаха та що я 
знаю потаємне. І не говорю вам, 
що я — ангел. Я йду за тим, що 
відкрито мені. Скажи: «Невже 
рівні сліпий та зрячий? Невже 
ви не замислитеся?» 

51. Застерігай [Кораном] тих, які 
бояться того, що вони будуть 
зібрані перед своїм Господом. 
Немає для них, окрім Нього, 
ні захисника, ні заступника. 
Можливо, вони будуть 
богобоязливі! 

52. І не проганяй тих, які 
закликають до Господа свого 
зранку та ввечері, прагнучи 
до лику Його! Ти ніяк не 
відповідаєш за них, а вони ніяк 
не відповідають за тебе. Але 
якщо ти проженеш їх, то будеш 
серед несправедливих! 

53. Так Ми випробовували одних 
іншими, щоб ті сказали: «Невже 
Аллах дарував милість саме цим 
із нас?» Та хіба ж Аллах не знає 
про вдячних? 

54. І коли до тебе приходять ті, які 
увірували в Наші знамення, то 
скажи: «Мир вам! Ваш Господь 
зробив для Себе милість 
















ІСии У? 






Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 / Щ \ у ^ЬйЬіІ -і 


обов’язком; і як хто з вас 
вчинить зло через невігластво, 
а потім покається й робитиме 
добро, то Він — Прощаючий, 
Милосердний!» 

55. Так Ми роз’яснюємо знамення, 
щоб став зрозумілим шлях 
грішників. 

56. Скажи: «Мені заборонено 
поклонятися тим, яких ви 
закликаєте, крім Аллаха!» 
Скажи: «Я не піду за вашими 
бажаннями, бо потраплю в 
оману й не буду одним із тих, 
хто йде прямим шляхом!» 

57. Скажи: «Я тримаюся ясного 
доказу від мого Господа, а ви 
вважаєте це за брехню! У мене 
немає того, що ви намагаєтеся 
прискорити. Рішення належить 
Аллаху; Він прорікає істину, Він 
— найкращий із суддів!» 

58. Скажи: «Якби в Мене було те, 
що ви намагаєтеся прискорити, 
то справу між мною й вами було 
би вже вирішено!» Аллах краще 
знає про нечестивців! 

59. У Нього ключі від потаємного, 
і знає про них тільки Він! Він 
знає те, що на суші й те, що в 
морі. Жоден листок не падає, 
щоб Він не знав цього, і немає 
ні зернини в темряві землі, ні 
чогось вологого чи сухого, чого 




ДІЙ 0^ сії З* 


аА- 




і1)\. і»£ 


9 } , *=> 


ф ОАаЙаіІі 4І\_3 \ 


Х\$Лхз о; ^алД^ 



-Л 


Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 ф 184 ф V 


б не було [записано] в ясному 
Писанні! 

60. Він — Той, Хто забирає ваші 
душі вночі й знає те, що ви 
робите вдень; саме тоді Він 
воскрешає вас, щоб сповнився 
призначений вам строк. А потім 
ви повернетеся до Нього, й Він 
розповість вам про те, що ви 
чинили! 

61 . Він — Всепереможний над 
рабами Своїми, Він посилає вам 
охоронців, а коли до когось із 
вас приходить смерть, то його 
душу забирають посланці Наші, 
які не втрачають нічого. 

62. А потім їх повернуть до Аллаха, 
їхнього Істинного Господаря. 
Хіба не Йому належить вирок? 
А Він — найшвидший у 
відплаті! 

63. Запитай: «Хто рятує вас від 
темряви суші й моря, коли ви 
звертаєтеся до Нього покірно 
й потаємно: «Якщо ти врятуєш 
нас від цього, то ми неодмінно 
будемо вдячні»? 

64. Скажи: «Аллах рятує вас від 
цього й від усякого іншого лиха. 
Але й після цього ви додаєте 
Йому рівних!» 

65. Скажи: «Він здатний наслати 
на вас кару згори чи знизу, з-під 
ваших ніг, або поділити вас 












на різні групи, щоб одні з вас 
зазнали жорстокості інших!» 
Поглянь же, як Ми пояснюємо 
знамення; можливо, вони 
зрозуміють! 

66. Твій народ визнав це за брехню, 
хоча це — істина! Скажи: «Я 
вам не опікун!» 

67. Для кожної звістки встановлено 
строк. Тож скоро ви дізнаєтеся! 

68. І якщо ти побачиш, що вони 
пащекують про Наші знамення, 
то відвернися від них, поки 
вони не заведуть іншої розмови. 
Та якщо шайтан змусить тебе 
забути про це, то, коли згадаєш, 
не сідай поряд із нечестивими 
людьми! 

69. Богобоязливі не відповідають 
за них, але мають перестерігати 

— можливо, ті будуть 
богобоязливі! 

70. Залиш тих, які сприймають 
свою релігію як гру та забаву 
та яких зваблює земне життя. 
Але повчай їх [Кораном] — 
щоб не згинула жодна душа 
через те, що вона собі здобула 

— немає для неї, крім Аллаха, 
ні захисника, ні заступника, і 
який би викуп вона не давала, 
не приймуть його. На тих, які 
згинули через скоєні вчинки, 
чекає напій з окропу й болісна 
кара за те, що вони не вірували! 




«2-й уЬ 


02 >^ 1 ^- 

З аЗло аУ ^>3 * 02 

ДД з ІД 


\д>^\ Д ДД 



Сура 6. Аль-Анам _ Частина 7 у ^~ 

71. Скажи: «Невже ми будемо 
звертатися замість Аллаха 
до того, хто не принесе нам 
ні користі, ні шкоди? Невже 
ми відступимо після того, 
як Аллах вказав нам прямий 
шлях, — наче той, кого звабили 
шайтани на землі й довели до 
сумнівів? У такого є друзі, які 
закликають його до прямого 
шляху й кажуть: «Іди до нас!» 
Скажи: «Воістину, прямий 
шлях від Аллаха — справжній 
прямий шлях! І нам наказано 
підкоритися Господу світів, 

72. звершувати молитву та боятися 
Його. Він — Той, перед Ким ви 
будете зібрані!» 

73. Він — Той, Хто створив небеса 
й землю в істині. У якийсь день 
Він говорить: «Будь!» — і ось, 
воно є. Слово Його — істина! 
Йому належить влада над Днем, 
коли засурмлять у ріг. Він знає 
потаємне й явне. Він — Мудрий, 
Всевідаючий! 

74. Ось Ібрагім сказав своєму 
батьку Азару: «Невже ти 
вважаєш ідолів за богів? Я бачу, 
що ти й твої люди перебувають 
у справжній омані!» 

75. Так Ми показали Ібрагіму 
царство небес і землі, щоб він 
був одним із впевнених. 


186 






Сі> СЛіД ^ Хі-а 

і*- »^ А . Хіт 

54) ОІ£г>- ^ і' 





^3 4Д=ч? о^=* сі УцуЗ 



оД 


1 ^ 1 — ' с. У 

«Зі!) 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 / Щ \ V -л 


76. Коли його вкрила ніч, він 
побачив зірку. І сказав: «Це — 
мій Господь!» А коли та зайшла, 
він сказав: «Я не люблю того, 
що зникає!» 

77. І коли він побачив місяць, що 
сходив, то сказав: «Це — мій 
Господь!» Коли той зайшов, 
він сказав: «Якщо мій Господь 
не вкаже мені прямого шляху, 
то я стану одним із людей, які 
заблукали!» 

78. І коли він побачив сонце, що 
сходило, то сказав: «Це — мій 
Господь! Воно більше за все 
те!» А коли сонце зайшло, він 
сказав: «О люди! Я непричетний 
до того, що ви додаєте Йому як 
рівних! 

79. Я щиро навернувся до Того, Хто 
створив небеса й землю, і я не є 
багатобожником!» 

80. Та народ його почав сперечатися 
з ним. Тоді він сказав: «Невже 
ви будете сперечатися зі мною 
про Аллаха, який уже вказав 
мені прямий шлях? Я не боюся 
тих, кого ви додаєте Йому 
рівними, хіба що Господь мій 
побажає чогось іншого. Мій 
Господь осягає знанням кожну 
річ. Невже ви не замислитесь? 

81. І як же я можу боятися тих, кого 
ви додаєте Йому рівними, якщо 






д, —' 'і 


ЙО-! 


■&3 $ 







ви самі не боїтесь додавати 
Аллаху рівних, про яких Він не 
зіслав вам жодного доказу? То 
яка ж із двох громад має більше 
підстав для безпеки, якщо ви 
знаєте?» 

Ібн Касір коментує: «Яка із цих 
двох груп правильніша: та, де 
поклоняються Тому, в Чиїй руці 
— шкода й користь, чи та, де, 
не маючи доказу, поклоняються 
тому, хто не може ні заподіяти 
шкоди, ні принести користі?» 

82 . Ті, які увірували й не одягали 
своєї віри в несправедливість, 
перебувають у безпеці — вони 
йдуть прямим шляхом! 

83 . Такі докази Ми дали Ібрагіму 
проти його народу. Ми 
підносимо на вищий ступінь, 
кого побажаємо. Воістину, 
твій Господь — Мудрий, 
Всезнаючий! 

84 . І Ми дарували йому Ісхака та 
Якуба, і Ми вказали їм прямий 
шлях. А ще раніше Ми вказали 
прямий шлях Нуху, а з нащадків 
його — Давуду, Сулайману, 
Аюбу, Юсуфу, Мусі та Гаруну. 
Так Ми винагороджуємо тих, які 
роблять добро! 

85 . А також Закарії, Ях'ї, Ісі 
та Ільясу — усі вони з 
праведників! 




фдУУуі Д іД ' Д 




^ -'9 ^9 ' у ^ 


іУуУ Уф. о ’ 



Сура 6. Аль-Анам 


в^^ -і 


Частина 7 189 \ У 


86. А також Ісмаїлу, Альясу, Юнусу 
та Луту — усіх їх Ми вивищили 
над світами! 






87. А також деяким серед батьків 
їхніх, нащадків їхніх і братів 
їхніх. Ми обрали їх і вказали 
прямий шлях! 

88. Такий прямий шлях від Аллаха. 
Він веде ним тих із рабів 
Своїх, кого побажає. А якщо 
вони додають Йому рівних, то 
марним буде все те, що роблять 
вони! 

89. Це — ті, яким Ми дарували 
Писання, мудрість і пророцтво. 
А якщо ці не увірують в 

них, то Ми вже доручили це 
іншим людям, які не стануть 
невіруючими! 

90. Це — ті, кому Аллах вказав 
прямий шлях. Тож прямуй 
слідом за ними! Скажи: «Я не 
прошу у вас відплати, а це — 
лише нагадування для світів!» 

91. Не оцінили Аллаха гідною 
Його мірою ті, які сказали: 
«Аллах нічого не відсилав 
людині!» Запитай: «Хто ж зіслав 
Писання, з яким Муса прийшов 
як зі світлом і прямим шляхом 
для людей, і яке ви зробили 
окремими листками, дещо 
звідти показуючи, а багато чого 
ховаючи? Але ж вас навчили 

















того, чого не знали ні ви, ні 
ваші батьки!» Скажи: «Аллах!» 

І залиш їх бавитися власним 
пустослів’ям! 

92. Ми зіслали це Писання — 
благословенне, яке підтверджує 
те, що було перед ним, щоб 

ти застерігав ним Матір Міст 
і тих, хто живе поза нею. Ті, 
які вірують у наступне життя, 
вірують у [Коран]; вони уважні 
до своїх молитов! 

Матір Міст — Мекка. 

93. Хто ж несправедливіший за 
того, хто зводить наклеп на 
Аллаха чи говорить: «Мені дано 
одкровення», — а насправді 
нічого йому не відкрито, або 
говорить: «Я зішлю подібне до 
того, що зіслав Аллах»? Якби 
ти бачив несправедливих у 
темряві смерті, як тягнуться до 
них руки ангелів: «Віддайте свої 
душі! Сьогодні відплатять вам 
принизливою карою за те, що ви 
говорили про Аллаха неправду й 
нехтували знаменнями Його!» 

94 . «Ви прийшли до нас поодинці 
— такими, якими Ми створили 
вас уперше, і залишили позаду 
себе те, що Ми дарували вам 

у володіння. Ми не бачимо 
разом із вами заступників, яких 
ви вважали рівними Нам. Уже 
розірвано зв’язки між вами 















Сура 6. Аль-Анам 


(‘іаІ'ііі -3 


Частина 7 і<ц ^ V »у}-\ 


й полишили вас ті, кого ви 
вигадували!» 

95. Воістину, Аллах розколює 
зернятко й кісточку, виводить 
живе з мертвого й виводить 
мертве з живого. Такий Бог ваш! 
Як же ви віддалилися! 





96. Він розкриває світанок, робить 
ніч часом спокою, а сонце й 
місяць — засобами для лічби. 
Так встановлено Великим, 
Всезнаючим! 

97. Він — Той, Хто поставив для 
вас зірки, щоб ви знаходили 
за ними шлях у темряві суші й 
моря. Ми роз’яснили знамення 
для людей, які знають! 

98. Він — Той, Хто створив вас із 
єдиної душі та визначив місце 
перебування й місце зберігання. 
І Ми роз’яснили знамення для 
людей, які розуміють! 

Ібн Касір вважав, що 
найправильнішим тлумаченням 
«місця перебування» та «місця 
зберігання» є наступні слова: 
«лона матерів» і «поясниці 
чоловіків». Слово «поясниця» 
(сульб) в арабській мові 
використовують для позначення 
спорідненості. 

99. Він — Той, Хто звів із неба 
воду, завдяки якій ростуть 
різні рослини. Ми виводимо з 








•/.'■>> "?<- .-гц/ 



Сура 6. Аль-Анам 


Частина 7 ^ 192 ~\ у 


аіаі'ІІ -1 


них зелень, із якої вирощуємо 
зерна в колоссі. А з пальмових 
зав’язей Ми вирощуємо 
звислі грона. Ми вирощуємо 
виноградні сади, оливи та 
гранати, подібні й неподібні. 
Погляньте ж на їхні плоди, коли 
вони зав’язуються і дозрівають! 
Воістину, в цьому — знамення 
для людей віруючих! 

юо. Вони вважають джинів рівними 
Аллаху, хоч це Він створив 
їх! [Багатобожники] вигадали 
Йому синів і доньок без 
жодного знання; Преславний 
Він і Вищий від того, що Йому 
приписують вони! 

юі. Творець небес і землі; як може 
мати Він дитину, коли не має 
дружини? Він створив кожну річ 
і Він — про кожну річ Знаючий! 

Ю2. Такий Аллах, ваш Господь; 
немає бога, крім Нього, Творця 
кожної речі; тож поклоняйтеся 
Йому! Він — Опікун кожної 
речі! 

юз. Погляди не осягають Його, 
це Він осягає погляди! Він — 
Проникливий, Всевідаючий! 

104. «Уже прийшли явні знамення 
від Господа вашого. Хто бачить 
їх, бачить сам для себе, а хто 
сліпий, то лише сам проти себе. 
Я вам не наглядач!» 


,Х, 







9 %Л 4^=4 З 

.У* ЗрЗґ 





^ £=-у ^ ^ ^ 



Сура 6 . Аль-Анам 


Частина 7 /" 193 \ V 5 ^ -л 


105. Так Ми роз’яснюємо знамення, 
щоб сказали тобі: «Ти навчився 
цього!», і щоб Ми пояснили 
його людям, які знають! 

Мається на увазі Коран. 

106. Іди за тим, що відкрив тобі 
Господь твій; немає бога, крім 
Нього! Тож відвернися від 
багатобожників! 

Ю7. Якби Аллах побажав, вони б не 
додавали Йому рівних. Але Ми 
не зробили тебе наглядачем; і ти 
не опікун для них! 

108. Не ганьте тих, до кого вони 
звертаються замість Аллаха, 
інакше через свою ворожість 
і невігластво вони почнуть 
ганити Аллаха. Так Ми зробили 
для кожного народу вчинки 
його прекрасними, але потім 
вони повернуться до Нас, і Ми 
розкажемо їм про те, що робили 
вони! 

109. Вони присягалися Аллахом 

— найсильнішими клятвами! 

— що, коли прийде до них 
знамення, то вони увірують у 
нього. Скажи: «Знамення — в 
Аллаха! Але звідки вам знати, 
що, коли ті й прийдуть до них, 
вони не увірують?» 

по. Ми відвернули їхні серця й 

погляди, адже вони не увірували 
[в Коран] спершу, і залишили їх 
блукати в непослуху. 








й\ 'ф' 






(ара 



Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 


194 






ш. Якби Ми навіть зіслали до них 
ангелів, і якби почали говорити 
з ними померлі, і якби Ми 
зібрали перед ними кожну річ — 
вони однаково б не увірували, 
якби не побажав Аллах. Але 
більшість із них — невігласи! 






И2. Так Ми поставили для кожного 
пророка ворога — шайтанів 
із людей і джинів. Вони 
зваблюють одне одного гарними 
словами. Та якби твій Господь 
побажав, вони би не робили 
цього! Тож залиш їх разом із 
тим, що вони вигадують! 

из. І щоб прислухалися до них 
серця тих, які не вірують в 
останнє життя, і щоб вони 
раділи цьому й далі робили те, 
що роблять! 

114. «Невже я шукатиму іншого 
судді замість Аллаха? Він — 
Той, Хто зіслав вам Писання, 
що роз’яснює». Ті, кому дано 
Писання, знають, що воно 
зіслане від Господа твого в 
істині! Тож не будь серед тих, 
які сумніваються. 

115. Збулося слово Господа твого, 
правдиве та справедливе! Ніхто 
не змінить слів Його. Він — 
Всечуючий, Всезнаючий! 

116. Якщо ти коритимешся більшості 
тих, хто на землі, то вони 














Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 / 195 \ Л 


зіб’ють тебе зі шляху Аллаха. 
Вони йдуть за припущенням та 
займаються вигадками! 

117. Воістину, Господь твій краще 
знає тих, хто збився з Його 
шляху. Він краще знає тих, які 
йдуть прямим шляхом! 

П8. їжте те, над чим згадано ім’я 
Аллаха, якщо віруєте ви в 
знамення Його! 

119. А чому б вам не їсти того, над 
чим згадано ім’я Аллаха? Уже 
пояснено вам те, що для вас 
заборонене — хіба що ви були 
змушені [з’їсти] це. Воістину, 
багато хто вводить в оману 
інших через свої бажання, не 
маючи знання! Але Господь твій 
знає порушників! 

120 . Уникайте гріха, відкритого й 
потаємного! Воістину, тим, які 
вчинили гріх, буде відплачено за 
те, що вони собі здобули! 

пі. Не їжте того, над чим не 
було згадано ім’я Аллаха, 
бо це — гріх. Воістину, 
шайтани намовляють своїх 
наближених, щоб ті сперечалися 
з вами! І якщо ви підкоритесь 
їм, то неодмінно станете 
багатобожниками! 

122 . Невже той, хто був мертвий, 
і кого Ми воскресили та 
дарували йому світло, з яким 


"і! 1^-®“ ої? (3^ і ^ 






ф оі, 

в>І-сД 


: 'о' __ 


&&&Ж'ГЛ==’\ 


/А СУ*У\ 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 


196 


А *у £-1 


^Ьи'Л -1 


він пішов до людей, схожий 
на того, хто перебуває в пітьмі 
та не може вийти звідти? Так 
прикрашається для невіруючих 
те, що роблять вони! 

123. Так у кожному селищі Ми 
зробили наймогутніших 
людей грішниками, щоб вони 
займалися хитрощами. Але вони 
хитрують лише проти самих 
себе, хоч і не відають цього! 

124. І коли приходить до них 
знамення, говорять вони: «Ми 
ніколи не увіруємо, поки не 
дадуть нам схожого на те, 

що дали посланцям Аллаха». 

Та Аллах знає краще, кому 
доручити Своє послання. Ті, які 
коять гріх, будуть принижені 
перед Аллахом, їх спіткає 
сувора кара за те, що вони 
займалися хитрощами! 

125. Кому Аллах бажає вказати 
прямий шлях, тому Він 
розкриває груди для ісламу, а 
кого Він бажає збити зі шляху, 
тому здавлює та стискає груди, 
ніби той підіймається на небо! 
Так Аллах зводить покарання на 
тих, які не вірують! 

126. І це — пряма дорога Господа 
твого. Ми пояснили знамення 
для людей, які згадують! 
















ХА) 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 у 197 ^ А 


127. На них чекає Обитель миру 
коло Господа їхнього, а Він — 
Захисник їхній за те, що робили 
вони! 

128. Того Дня Він збере всіх: «О 
стовпище джинів! Ви збили 
зі шляху багатьох!» І скажуть 
їхні наближені серед людей: 
«Господи наш! Одні з нас 
використовували інших — і ось, 
прийшов строк наш, який Ти 
визначив нам!» Він скаже: «Ваш 
притулок — вогонь, у якому 

ви будете довіку, якщо Аллах 
не побажає інакше!» Воістину, 
твій Господь — Мудрий, 
Всезнаючий! 

129. Так Ми дозволяємо одним 
нечестивцям мати владу над 
іншими — за те, що вони собі 
здобули! 

130. «О стовпище джинів і людей! 
Невже не приходили до вас 
посланці з вас самих, які 
сповіщали вам Мої знамення й 
попереджали вас про настання 
цього Дня?» Ті скажуть: «Ми 
свідчимо проти самих себе!» 
Мирське життя звабило їх, і 
вони самі свідчать проти себе, 
що були невіруючими!» 

131. Це так, бо Господь твій 
не знищує селища за 
несправедливість, поки 


-з 






ОІД І 







0 






Ф 



^ 



-Л 


Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 ^ 198 \ ^ і }Л'' 


його жителі перебувають у 
незнанні. 

ш. Кожному — свій ступінь за те, 
що він робив. Господь твій не 
оминає того, що роблять вони! 

133. Господь твій — Багатий, 

Володар милості! Якщо Він 
побажає, то вигубить вас і 
зробить наступниками вашими 
кого побажає, як Він зробив вас 
нащадками інших людей! 

134 . Воістину, те, що обіцяно вам, 
станеться! І не відвернете ви 
цього! 

135 . Скажи: «О народе мій! Дійте, 
як зможете, але буду діяти я! І 
скоро дізнаєтесь, кому належить 
остання Обитель. Воістину, не 
матимуть успіху нечестивці!» 

136 . Вони призначають Аллаху 
частку з того, що Він зростив 
із посівів і худоби та говорять: 
«Це — Аллаху а це — нашим 
божествам!» Те, що призначене 
їхнім ідолам, не потрапляє 
Аллаху, а те, що призначене 
Аллаху, потрапляє їхнім ідолам. 
Зле ж таке рішення їхнє! 

137 . Так ідоли багатьом із 
багатобожників прикрасили 
вбивство власних дітей, щоб 
знищити їх і заплутати їхню 
релігію. Та якби Аллах побажав, 
то вони б не робили цього. Тож 






-г 



А ^ ііи 3 1 









Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 у 199 \л*^| 




залиш їх разом із тим, що вони 
вигадують! 

138. Вони говорять: «Ця худоба й 
посіви заборонені. Вживати їх у 
їжу мають право тільки ті, кому 
ми дозволимо», — так вони 
вважають. На деяких тваринах 
вони забороняють їздити 
верхи й класти на них вантаж, 

а над іншими не згадують 
ім’я Аллаха, зводячи на Нього 
наклеп! Він відплатить їм за те, 
що вони вигадували! 

139. Вони говорять: «Те, що в 
утробах цих тварин, дозволене 
чоловікам нашим та заборонене 
дружинам нашим!» А якщо 
воно народиться мертвим, то всі 
мають право на це. Відплатить 
Він їм за вигадки їхні. Воістину, 
Він — Мудрий, Всезнаючий! 

140. Зазнали втрат ті нерозумні, 
які, не маючи знання, вбивали 
своїх дітей і забороняли те, чим 
наділив їх Аллах, зводячи на 
Нього наклеп! Вони заблукали й 
не йдуть прямим шляхом! 

141. Він — Той, Хто створив сади на 
підпорах і без підпор, пальми 

й посіви різного збіжжя, оливи 
та гранати, подібні й не подібні, 
їжте ці плоди, коли з’являться 
вони, і віддавайте належне 
в день, коли зберете врожай, 
але не витрачайте понад міру. 


Ок, >_Лії 












-л 









-Л 


Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 200 ~\ А 


Воістину, Він не любить 
марнотратників! 

«Віддавайте належне»: ідеться 
про закят. 

142. Серед худоби є призначена 
для перевезень, а є така, що 
не призначена для цього. їжте 
те, чим наділив вас Аллах, і 
не йдіть слідом за шайтаном. 
Воістину, він для вас — 
справжній ворог! 

143. Ось вісім пар [худоби]— дві 
з овець, і дві—з кіз. Запитай: 
«Самців заборонив Він чи 
самиць? Чи те, що в утробах 
самиць? Розкажіть мені зі 
знанням, якщо ви говорите 
правду!» 

144. Ще дві — з верблюдів, і ще 

дві — з корів. Запитай: «Самців 
заборонив Він чи самиць? 

Чи те, що в утробах самиць? 

Чи ви були свідками того, як 
Аллах заповів це вам?» Хто ж 
несправедливіший за того, хто 
зводить наклеп на Аллаха, щоб, 
не маючи знання, збити людей зі 
шляху? Воістину, Аллах не веде 
прямим шляхом нечестивих 
людей! 

145. Скажи: «Я знаходжу в 
одкровенні, яке дано мені, 
тільки заборону вживання в 
їжу мертвечини, пролитої крові 



ал 


САЗі дЗД 






^ <)гір 6<5 





4ЇІ 

ф 61 






й м’яса свині — це нечисте; 
а ще м’яса заборонених 
тварин, забитих без згадки 
імені Аллаха». А якщо хтось 
був змушений [з’їсти] це не 
навмисно й не порушуючи 
меж, то Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

146 . Юдеям Ми заборонили все, що 
має нероздвоєні копита. Ми 
заборонили їм жир корів і овець, 
окрім того, який на спинах, 

у нутрощах або змішався з 
кісточками. Так Ми відплатили 
їм за їхнє безчестя. Воістину, 

Ми правдиві! 

147 . Якщо вони вважатимуть тебе за 
брехуна, скажи: «Ваш Господь 
— Володар великої милості, 
але не відвернути Його кари від 
грішних людей!» 

148 . Скажуть багатобожники: «Якби 
Аллах побажав, то не додавали 
б Йому рівних ні ми, ні батьки 
наші; і нічого б не забороняли!» 
Так само заперечували 
[посланців] і ті, які жили перед 
ними, поки не зазнали кари! 
Скажи: «Якщо маєте хоч якесь 
знання, то відкрийте його нам! 
Але ви йдете за припущенням і 
вигадуєте!» 

149 . Скажи: «Аллаху належить 
переконливий доказ! Якби Він 


її ТІ 


44? 

42% 








X» і?%-4 іЗ і-Хі і } уи^і 

і%44 

Т 9 ^ 9 ^ ■*9 ^2 о 9 ^ 

^ \? їй ^ 

515 с#^5%|д 





Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 ^ 202 ^ 


побажав, то всіх вас повів би 
прямим шляхом!» 

150. Скажи: «Приведіть своїх 
свідків, які б могли засвідчити, 
що Аллах справді заборонив це 
все!» Та якщо вони й почнуть 
свідчити, то не свідчи разом 

із ними! Не потурай тим, 
які вважали за брехню Наші 
знамення, тим, які не вірують 
у наступне життя, додають 
Господу своєму рівних! 

151. Скажи: «Приходьте, я прочитаю 
вам про те, що заборонив вам 
Господь ваш: нікого не вважайте 
рівним Йому, якнайкраще 
ставтеся до батьків. Не вбивайте 
дітей своїх, боячись бідності, 
адже Ми наділяємо й вас, і їх. 

Не наближайтеся до огидних 
вчинків — явних і прихованих. 
Не вбивайте душі, вбивство якої 
заборонив Аллах, якщо не маєте 
права на те. Він заповів вам це 
— можливо, ви зрозумієте!» 

152. І не наближайтеся до майна 
сироти, хіба для його ж блага, 
поки не досягне він зрілості. 
Наповнюйте міру й вагу 
справедливо! Ми не вимагаємо 
від людини понад її можливості. 
І коли ви щось говорите, будьте 
справедливі, навіть якщо 
йдеться про вашого родича. 
Виконуйте завіт Аллаха. Він 


-3 










^^1^6 \ 4І\ 

(Л 



Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 ^ 203 \ А *}Аі 


ї_)у» -З 


заповів це вам — можливо, 
замислитеся ви! 

153. Такий Мій прямий шлях, тож 
ідіть ним, але не йдіть іншими 
дорогами, які зіб’ють вас із 
Його шляху! Він заповів це 
вам — можливо, будете ви 
богобоязливі! 

154. Ми дарували Мусі Писання як 
довершення [милості] для тих, 
які роблять добро, як пояснення 
кожної речі, прямий шлях і 
милість — можливо, увірують 
вони в зустріч із Господом 
їхнім! 

Інтерполяція — згідно з 
тлумаченнями. 

155. Ми зіслали це Писання 
благословенним, тож ідіть за 
ним і будьте богобоязливі — 
можливо, помилують вас! 

156. А також для того, щоб ви не 
говорили: «Писання було 
зіслане двом групам ще раніше 
за нас, тож ми нічого не знали 
про вивчення його!» 

Дві групи — юдеї та християни. 

157. Щоб ви не говорили: «Якби 
нам зіслали Його, то Ми б ішли 
прямим шляхом ще краще, 
ніж вони!» Ось, прийшло до 
вас ясне знамення від Господа 
вашого, прямий шлях і милість! 
Хто ж несправедливіший за 


і* ^ ^ 







'^ск===> оіЗ Сій* 


5у\*2)^ ]) 
\^к=& 




Сура 6. Аль-Анам 


Частина 8 


204 




-1 


того, хто вважає за брехню Наші 
знамення й відвертається від 
них? Тим, які відвертаються від 
Наших знамень, Ми відплатимо 
лютою карою за те, що вони 
відверталися! 




158. Невже вони чекають, що до них 
прийдуть ангели, прийде твій 
Господь чи прийдуть знамення 
Господа твого? У День, коли 
прийде знамення від Господа 
твого, жодній душі не принесе 
користі віра її, якщо вона не 
була віруючою раніше чи не 
здобула через свою віру добро. 
Скажи: «Чекайте! Чекаємо й 
ми!» 




Щ5 оь) і 


159. Воістину, ти непричетний до 
тих, які розкололи свою релігію 
та розділилися на секти. їхня 
справа належить Аллаху, тож 
потім Він сповістить їх про те, 
що робили вони! 

160. Хто прийде з добрим вчинком, 
той матиме десять таких. А хто 
прийде із лихим вчинком, тому 
відплатять за нього; і ні з ким не 
вчинять несправедливо! 

161. Скажи: «Воістину, мій 
Господь указав мені прямий 
шлях, який є істинною 
релігією, віросповіданням 
Ібрагіма-ханіфа. А він не був 
багатобожником!» 


<4 


V 


А® 51. 

\ \лї>\ 







162. Скажи: «Воістину, моя молитва 
й виконання обрядів, моє життя 
й смерть — це все належить 
Аллаху, Господу світів! 

163. Немає рівного Йому. Саме це 
наказано мені, і я — перший із 
відданих Йому!» 

164. Скажи: «Невже я шукатиму 
іншого господа крім Аллаха, 
коли Він — Господь кожної 
речі? Що б не вчинила кожна 
душа, відповідати за це їй 
самій. Ніхто не понесе тягар 
іншого! Потім повернетеся 
ви до Господа вашого, і Він 
сповістить вас про те, про що ви 
сперечалися!» 

165. Він — Той, Хто зробив вас 
намісниками на землі й підніс 
одних із вас над іншими за 
ступенями, випробуючи в тому, 
що Він дарував вам. Воістину, 
Твій Господь — Швидкий у 
покаранні. Воістину, Він — 
Прощаючий, Милосердний! 






©•^63 




^3 3^33 З* 

« ^ п - І -'Т Л' 

^ і&А Мі 

(Ц) 













1. Аліф. Лям. Мім. Сад. 

2. Ми зіслали тобі Писання не для 
того, щоб у грудях твоїх була 
через нього тривога, а щоб ти 
застерігав ним, і як згадку для 
віруючих! 

3. Тож ідіть за тим, що зіслано вам 
від Господа вашого, і не йдіть за 
іншими покровителями замість 
Нього! Як же мало ви про це 
пам’ятаєте! 

4. Скільки селищ Ми вигубили! 
Наша кара прийшла до них 
уночі, або коли вони спочивали 
опівдні! 

5. Коли прийшла до них 
кара Наша, то сказали 
вони: «Воістину, ми були 
нечестивцями!» 

6. Ми неодмінно запитаємо тих, 
до кого приходили посланці. Ми 
неодмінно запитаємо й самих 
посланців! 

7. Ми неодмінно розповімо їм зі 
знаннями [про їхні вчинки]; 
адже Ми не відлучалися! 

8. Того Дня важитимуть 
правильно. Чия шалька буде 
важкою, ті матимуть успіх, 


© 

ф ІЗІ Із 




Ліф сійз 7^3 \ ^ 

фо^>с 





Сура 7 . Аль-Араф 


-V 


Частина 8 ^ 207 А 


9. а чия шалька буде легкою, ті 
втратять самих себе, адже вони 
несправедливо ставилися до 
Наших знамень! 

ю. Ми дарували вам силу на землі 
й дарували вам засоби для 
існування. Як мало ви дякуєте! 

и. Ми створили вас, надали вам 
образ ваш, а потім сказали 
ангелам: «Вклоніться Адаму!» 

І вклонилися всі, крім Ібліса, 
який не був серед тих, які 
вклонилися! 

12. Аллах сказав: «Що завадило 
тобі поклонитися, коли Я 
наказав це тобі?» Той відповів: 
«Я кращий за нього! Ти створив 
мене з вогню, а його Ти створив 
із глини!» 

13. Він сказав: «Залиш це місце! 
Тобі немає чого вивищуватись 
тут! Вийди, ти будеш одним із 
принижених!» 

14. Той відповів: «Даруй мені 
відстрочку до того часу, коли їх 
воскресять!» 

15. Аллах сказав: «Воістину, 
ти — один із тих, кому дана 
відстрочка!» 

16. Той відповів: «За те, що Ти 
звів мене, я робитиму засідки 
проти них на Твоєму прямому 
шляху! 







^ 




ф 5 'і 

фоіД^ДЗ'ї 





Сура 7 . Аль-Араф 


Частина 8 / 208 \ л -у 


17. А потім я буду ПІДХОДИТИ до них 
спереду, ззаду, справа й зліва — 
Ти не знайдеш більшості з них 
вдячними!» 

18. Аллах сказав: «Вийди звідси 
знеславлений і принижений! 
Тими з них, які підуть за тобою, 
Я неодмінно наповню геєну!» 

19. «О Адаме! Живи разом зі своєю 
дружиною в раю. їжте, звідки 
побажаєте, але не наближайтеся 
до цього дерева, а то будете 
нечестивцями!» 

20. Шайтан почав намовляти 
їх, щоб відкрити їм наготу 
їхню, якої вони не помічали. 

Він сказав: «Ваш Господь 
заборонив вам це дерево для 
того, щоб ви не стали ангелами 
й безсмертними!» 

21. Він поклявся їм обом: «Я для 
вас — добрий порадник!» 

22. Він вивів їх звідти, спокусивши. 
І коли вони скуштували з того 
дерева, то відкрилася їм нагота 
їхня й почали вони прикривати 
її райським листям. Тоді 
Господь їхній покликав їх: «Хіба 
Я не заборонив вам їсти з цього 
дерева й хіба не казав вам, що 
шайтан для вас — справжній 
ворог?» 

23. Вони відповіли: «Господи наш! 
Ми були несправедливі самі до 




/Л’, Х>'. 










З Ції* (X 


^« 1 ^ 


Аі^Н (З ХЗ 4 ^ ' Сул 


А» 


ВЩД$5 





Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 ^ 209 ~\ ^ ‘О-?** 1 V 


себе! Якщо Ти не простиш нас 
і не змилуєшся над нами, ми 
неодмінно зазнаємо втрат!» 

24. Він сказав: «Вийдіть! Одні з 
вас будуть ворогами іншим. 

На землі буде притулок ваш і 
користування благами — до 
певного часу». 

25. Він сказав: «Там ви будете 
жити, там ви будете помирати, і 
звідти вийдете!» 

26. «О сини Адама! Ми зіслали вам 
одяг, щоб приховали ви наготу 
вашу, а ще прикраси. Але одяг 
богобоязливості кращий! Це — 
знамення від Господа вашого. 
Можливо, ви замислитесь! 

27. О сини Адама! Не дозволяйте 
шайтану спокусити вас так, як 
він вивів батьків ваших із раю. 
Він зірвав із них одяг, щоб вони 
побачили наготу одне одного. 
Воістину, він і його рід бачать 
вас звідти, звідки ви їх не 
бачите! Воістину, Ми зробили 
шайтанів покровителями тих, 
які не вірують!» 

28. І КОЛИ ВОНИ роблять ЩОСЬ 
огидне, то говорять: «Цього 
трималися наші батьки — 

Аллах наказав нам це!» Скажи: 
«Воістину, Аллах не наказує 
огидного! Невже ви будете 
говорити про Аллаха те, чого не 
знаєте?» 








ДЗр д)У 



Сура 7 . Аль-Араф 


Частина 8 / 210 \ А^і-І ^ _у 


29. Скажи: «Мій Господь наказує 
бути справедливим. Повертайте 
свої обличчя до Нього в 
кожному місці поклоніння й 
кличте Його, щиро сповідуючи 
Його релігію. Так само, як Він 
дав вам початок, до Нього ви 
повернетесь!» 

30. Частину з вас Він повів прямим 
шляхом, а частину справедливо 
змусив блукати. Замість Аллаха 
вони взяли собі за покровителів 
шайтанів і ще думали про себе, 
що йдуть прямим шляхом! 

31. О сини Адама! Вбирайтеся 
в одяг свій, де б ви не 
здійснювали поклоніння. їжте 
й пийте, але не понад міру. 
Воістину, Він не любить тих, які 
порушують міру! 

32. Запитай: «Хто заборонив 
прикраси, які Аллах дав 
Своїм рабам, а також блага з 
наділу Його?» Скажи: «Вони 
— для тих, які ще в земному 
житті щиро увірували в 
День Воскресіння!» Так Ми 
пояснюємо знамення для людей, 
які знають! 








* 


Ні 



4 -^. 4 - С ЦІ 



зз. Скажи: «Воістину, мій Господь 
заборонив огидні вчинки, 
відкриті й приховані, інші гріхи 
й свавілля, додавання Аллаху 
рівних, про яких Він не зіслав 
жодного доказу, а ще — коли 


й\з Ь 0 ^ 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 ^ 211 \ А 


уЛі 5 лу* -V 


говорите ви про Аллаха те, чого 
не знаєте!» 

34. Для кожної громади — свій 
строк. І коли приходить цей 
строк, то не можуть вони ні 
відтягнути його, ні наблизити — 
навіть на годину! 

35. О сини А дама! Якщо прийдуть 
до вас посланці з вас самих, які 
читатимуть вам Мої знамення, 
то ті, які будуть богобоязливі й 
робитимуть добро, не матимуть 
страху й не будуть вони 
засмучені! 

36. А ті, які вважають Наші 
знамення за брехню й через 
гордість свою нехтують ними, 
вони — жителі вогню! І будуть 
вони там довіку! 

37. Хто ж несправедливіший за 
того, хто зводить наклеп на 
Аллаха й заперечує знамення 
Його? Такі отримають частку, 
визначену їм Писанням. Коли 
посланці Наші прийдуть за 
душами їхніми, то запитають: 
«Де ті, яких ви закликали 
замість Аллаха?» Ті скажуть: 
«Вони залишили нас!»— і 
цим засвідчать, що були 
невіруючими! 

38. Скажуть їм: «Увійдіть у вогонь 
разом із громадами з людей 

і джинів, які жили до вас!» 


















}\ Думі 





о -£ ° А 



о\іоиіі===уй^ сг$ 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 / 212 \ * _ ^І\уЯ\ 5^ -у 


Завжди, коли входить туди один 
народ, він проклинає подібних 
собі! Коли всі вони зберуться 
там, то останні з них скажуть 
про перших: «Господи наш! 
Саме вони збили нас зі шляху! 
Тож відплати їм подвійною 
вогняною карою!» Він скаже: 
«Кожному відплатять подвійно, 
але ви цього не знаєте!» 

39. Перші з них скажуть останнім: 
«Немає у вас переваги над нами, 
тож скуштуйте кари за те, що 
робили ви!» 

40. Воістину, для тих, які 
заперечували Наші знамення й 
через гордість свою нехтували 
ними, не відкриються брами 
небесні, й не ввійдуть вони до 
раю, доки не пройде верблюд 
крізь вушко голки. Так Ми 
винагороджуємо грішників! 

41. У пеклі на них чекатимуть 
ложа, а над ними — покривала. 
Так Ми винагороджуємо 
нечестивців! 

Як свідчать тлумачі, йдеться 
про покривала й ложа з 
пекельного вогню. 

42. А ті, які увірували й робили 
добро — а Ми не вимагаємо від 
людини понад її можливості — 
вони є жителями раю й будуть 
вони там довіку! 



гіуі&д сі іі 













\ <і\ЛД 




43. Ми очистимо їхні серця від 
ненависті, а під ними тектимуть 
річки. Вони скажуть: «Хвала 
Аллаху, який привів нас сюди. 

Ми б не йшли прямим шляхом, 
якби Аллах не повів нас ним! 
Посланці Господа нашого 
приходили з істиною!» їм 
буде сказано: «Оце — рай. Ви 
успадкували його за те, що 
робили!» 

44. Жителі раю звернуться 
до жителів вогню: «Ми 
переконалися, що обіцяне нам 
Господом нашим — істина! Чи 
переконалися й ви, що обіцяне 
Господом вашим — істина?» 

Ті скажуть: «Так!» І глашатай 
проголосить усім: «Нехай же 
буде прокляття Аллаха над 
нечестивцями, 

45. які збивають інших зі шляху 
Аллаха, прагнуть викривити 
його й не вірують у наступне 
життя!» 

46. Між обома групами буде 
перепона; а на загорожі — мужі, 
які впізнають тих за їхніми 
ознаками. І звернуться вони до 
жителів раю: «Мир вам!» Але 
вони поки не ввійдуть туди, хоч 
і бажатимуть цього! 

47. А коли їхні погляди зупиняться 
на людях пекла, то скажуть 
вони: «Господи наш! Не вміщай 


ііі ла оТЬІ 3 & 

1 ^ 

(а) ^г' 








ф$\ *'!>* 






Сур а 7. Аль-Араф _Частина 8 / 214 \ А 


нас туди разом із нечестивими 
людьми!» 

48. Мужі на загорожах звернуться 
до людей, яких вони впізнають 
за їхніми ознаками: «Не 
допомогло вам ні зібране вами, 
ні зверхність ваша! 

49. Хіба ж це не ті, про яких ви 
клялися, що вони ніколи не 
матимуть милості від Аллаха?» 
Скажуть їм: «Увійдіть до раю! 
Не матимете ви страху й не 
будете засмучені!» 

50. І звернуться жителі вогню до 
жителів раю: «Пролийте на нас 
воду або те, чим наділив вас 
Аллах!» Ті скажуть: «Воістину, 
Аллах заборонив це для 
невіруючих, 

51. які сприйняли свою релігію як 
гру й забаву та яких звабило 
мирське життя!» Сьогодні Ми 
забудемо їх так само, як вони 
забули про зустріч із Нами в 
цей День і як відкинули Наші 
знамення! 

52 . Ми дарували їм Писання, 
пояснивши його зі знанням, 
дарували як прямий шлях і 
милість для віруючих людей! 

53. Невже вони, замість виконання 
обіцяного, чекають чогось 
іншого? Того Дня, коли це 
здійсниться, скажуть ті, які 






^\ д_А 





/^6 

Зч» 5^5 £5 5_іі 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 0 215 Д \уу ^-V 


раніше забули про [Писання]: 
«Посланці Господа нашого 
приходили з істиною. Чи маємо 
заступників, які б заступилися 
за нас? Чи повернуть нас назад, 
щоб ми робили не те, що робили 
раніше?» Вони втратили самих 
себе. Залишили їх ті, кого 
вигадували вони! 

54. Воістину, ваш Господь — 

Аллах, Який створив небеса 

й землю за шість днів, а потім 
піднісся над троном. Він 
покриває ніччю день, який 
швидко наздоганяє її. Сонце, 
місяць і зорі покірні Йому. Хіба 
не Йому належить творити й 
наказувати? Благословенний 
Аллах, Господь світів! 

55. Кличте Господа свого покірно 
й потаємно. Воістину, Він не 
любить тих, які порушують 
межі! 

56. І не поширюйте безчестя на 
землі після того, як вона стала 
кращою. Кличте Його зі страхом 
і надією. Воістину, милість 
Аллаха близька до тих, які 
роблять добро! 

57. Він — Той, Хто посилає вітри 
добрими вісниками Своєї 
милості! І коли вони приносять 
важкі хмари, Ми приводимо їх 
до мертвої землі, проливаємо 
туди воду й пророщуємо 




4Ді 


20 ' 




фу^-з 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 / 216 \ л 5^ -у 


там усілякі плоди. Так Ми 
воскрешаємо й померлих — 
можливо, ви замислитесь! 

58. На добрій землі рослини сходять 
[рясно] з дозволу Господа її, 

а на поганій ростуть зле. Так 
Ми пояснюємо знамення для 
вдячних людей! 

59. Ми послали Нуха до його 
народу. Він сказав: «О люди! 
Поклоняйтеся Аллаху! У вас 
немає бога, крім Нього! Я 
боюся, що впаде на вас кара у 
Великий День!» 

60. Старшина його народу сказала: 
«Ми бачимо, що ти справді 
опинився в омані!» 

61. Той відповів: «О люди! Я не 
опинився в омані. Навпаки, я — 
посланець від Господа світів! 

62. Я передаю вам послання від 
Господа мого й раджу добро. 

Від Аллаха я знаю те, чого ви не 
знаєте! 

63. Невже ви дивуєтеся тому, що 
нагадування від Господа вашого 
прийшло до вас через чоловіка 

з вас самих, щоб він застерігав 
вас, і щоб ви були богобоязливі? 
Тоді, можливо, помилували б 
вас!» 

64. Та вони сприйняли його за 
брехуна. Ми врятували його й 








3\і 


1 > 




і&\ 


590 




оіЙ }3==’Х Г 





Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 


217 




сІІ^І 5-V 


тих, хто був із ним у ковчезі, 
а тих, які вважали за брехню 
Наші знамення, втопили! 
Воістину, вони були сліпими 
людьми! 

65. І до адитів Ми послали їхнього 
брата Гуда. Він сказав: «О 
люди! Поклоняйтеся Аллаху! 

У вас немає бога, крім Нього! 
Невже не матимете страху перед 
Ним?» 

Адити — народ, який колись жив 
у південній частині Аравійського 
півострова. 

66. Старшина його народу, яка не 
увірувала, сказала: «Ми бачимо 
твою дурість і думаємо, що ти 
— брехун!» 

67. Той відповів: «Я не дурний. 
Навпаки, я — посланець від 
Господа світів! 

68. Я переказую вам послання від 
Господа свого, і я для вас — 
добрий порадник! 

69. Невже ви дивуєтесь тому, що 
нагадування від Господа вашого 
прийшло вам через людину 
з-посеред вас для застереження? 
Згадайте, як Він зробив вас 
нащадками народу Нуха та ще 

й додав вам сили та зросту. 

Тож згадайте милості Господа 
вашого — можливо, матимете 
успіх!» 



















Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 ^ 218 А ‘йЛ _ ї^ум -у 


70. Ті сказали: «Невже ти прийшов 
із тим, щоб ми поклонялися 
єдиному Богу й зреклися 
того, чому поклонялися наші 
батьки? Покажи нам те, чим 

ти погрожуєш нам, якщо ти 
говориш правду!» 

71. Він відповів: «Уже впала на вас 
кара й гнів Господа вашого! 
Невже ви будете сперечатися зі 
мною про імена, вигадані вами 
й вашими батьками? Аллах 

не посилав щодо них жодного 
доказу. Тож чекайте, і я почекаю 
разом із вами!» 

Ідеться про імена, якими адити 
називали своїх ідолів. 

72. З Нашої ласки Ми врятували 
його й тих, хто був із ним, і 
вигубили до останнього тих, 
які вважали Наші знамення за 
брехню й були невіруючими. 

73. А до самудитів [відіслали] 
їхнього брата Саліха. Він 
сказав: «Люди! Поклоняйтеся 
Аллаху! У вас немає бога, крім 
Нього! Прийшло до вас ясне 
знамення від Господа вашого. 
Ось ця верблюдиця Аллаха — 
знамення для вас. Дозвольте ж 
їй пастися на землі Аллаха й не 
завдавайте їй лиха, інакше впаде 
на вас болісна кара!» 

Самудити — давній народ, що 
живу північній та центральній 
Аравії. 


1*^; Ійу з і 

•д4л>_ой= > 







їй їй 


ЛЛ'К 

^ у ^ ^ з ^ <Г і $ < ? 

ф 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 ^ 219 А ^4^ -у 


74. Згадайте, як Він зробив вас 
нащадками адитів і розселив 
на землі, на рівнинах якої ви 
зводите фортеці й вирубуєте 
в скелях будинки. Згадайте 
милості Аллаха й не чиніть 
зла на землі, поширюючи 
безчестя!» 

75. Зверхня старшина його народу 
сказала віруючим, які були 
слабкі: «Чи ви знаєте, що 
Саліх посланий Господом 
його?» Ті відповіли: «Воістину, 
ми віруємо в те, з чим його 
послано!» 

76. Горді сказали: «Воістину, ми не 
віруємо в те, у що віруєте ви!» 

77. І вони закололи верблюдицю, 
не послухавши наказу Господа 
їхнього, й сказали: «О Саліху! 
Покажи те, чим ти погрожуєш 
нам, якщо ти справді з 
посланців!» 

78. І вразив їх землетрус. Лишилися 
вони мертві в будинках своїх! 

79. [Саліх] відвернувся від них 
й сказав: «О народе мій! Я 
передав вам послання від 
Господа мого й радив вам 
добро. Але не любите ви добрих 
порадників!» 

80. [Відіслали] й Лута. Він сказав 
народу своєму: «Невже ви 
будете чинити таку мерзоту, 


_ % 














Сура 7. Аль-Араф 


Частина 8 ^ 220 А 5^^^ -у 


якої не чинив перед вами ніхто з 
жителів світів? 

81. Воістину, в пристрасті ви берете 
чоловіків замість жінок. Так, ви 
— люди, які порушують межі». 

82. Та його народ тільки сказав: 
«Виженіть їх із селища вашого. 
Вони — люди, які вважають 
себе пречистими!» 

83. Але Ми врятували Лута разом 
із його родиною, крім дружини, 
яка була однією з тих, хто 
залишився. 

84. І Ми пролили дощ [із каміння]. 
Поглянь же, яким був кінець 
грішників! 

85. А до мад'янітів [Ми послали] 
їхнього брата Шуайба. Він 
сказав: «О люди! Поклоняйтеся 
Аллаху! У вас немає бога, крім 
Нього! Прийшло до вас ясне 
знамення від Господа вашого. 
Наповнюйте ж міру й вагу, не 
обманюйте людей у майнових 
справах і не поширюйте 
безчестя на землі після того, як 
вона стала кращою. Так буде 
краще для вас, якщо ви віруючі! 
Мад'яніти — народ, який живу 
Мад'яні (північно-західна Аравія). 

86. Не чатуйте на кожній дорозі, 
погрожуючи й збиваючи зі 
шляху Аллаха тих, хто увірував 
у Нього та намагаючись 






14 






Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 ^ 221 ^ -V 


викривити цей шлях. Згадайте, 
як вас було мало, а Ми 
примножили вас. Погляньте, 
який був кінець нечестивців! 

87. І якщо частина з вас увірувала 
в те, з чим мене послано, а 
друга частина не увірувала, 
то чекайте, поки Аллах не 
розсудить між нами! А Він — 
найкращий із суддів!» 

88. І сказала зверхня старшина 
його народу: «Ми неодмінно 
виженемо тебе з нашого селища, 
о Шуайбе, і тих, які увірували 
разом із тобою. Або ж ти 
повернешся до релігії нашої!» 
Той відповів: «А якщо ми 
ненавидимо її? 

89. Ми зведемо наклеп на Аллаха, 
якщо повернемося до вашої 
релігії після того, як Аллах 
врятував нас від неї. Не годиться 
нам повертатися до неї, хіба що 
цього побажає Аллах, Господь 
наш. Наш Господь осягає 
знанням кожну річ, і на Аллаха 
ми сподіваємося! Господи наш! 
Розсуди між нами та народом 
нашим по правді, адже Ти — 
найкращий із тих, хто вирішує!» 

90. Старшина його народу, яка 
не увірувала, сказала: «Якщо 
ви підете за Шуайбом, то 
неодмінно зазнаєте втрат!» 








у* 


о\ Сі 4^ С^£ 

^ ЙС Со ^ 








Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 / 222 \ 5 Л-у 


91. Але їх уразив землетрус. 
Лишилися вони мертві в 
будинках своїх! 

92. Ті, які вважали Шуайба за 
брехуна, наче ніколи й не жили 
там. Ті, які вважали Шуайба за 
брехуна, зазнали втрат! 

93. [Шуайб] відвернувся від них і 
сказав: «Я передав вам послання 
від Господа мого й радив 
добро. То як мені сумувати за 
невіруючими людьми?» 

94. У яке б селище Ми не посилали 
пророка, Ми завжди вражали 
його жителів злигоднями й 
лихом — можливо, стануть 
смиренними вони! 

95. Потім Ми заміняли зло благом, 
щоб вони зазнали добра. Вони 
говорили: «Батьки наші так 
само зазнавали прикрощів і 
радощів!» Але Ми скарали їх 
так несподівано, що вони цього 
й не усвідомили! 

96. Якби жителі цих селищ 
увірували й були 
богобоязливими, Ми б відкрили 
їм благословення небес і землі. 
Але вони вважали це за брехню, 
тож Ми скарали їх за те, що 
вони собі здобували! 

97. Невже жителі селищ вважали, 
що Наше покарання не прийде 
до них уночі, коли вони сплять? 




|) Із 


^ л 0 ’Г ^ ^ } 

£с*>~ ці -О 

\^ £У^аі 1 \і -із У \зЗ 









Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 223 \ ' сіІуЛі 5 ^ -у 


98. Невже жителі селищ вважали, 
що Наше покарання не прийде 
до них зранку, коли вони 
віддаються забавам? 

«Коли вони віддаються 
забавам» — тобто кара впаде 
на них «у стані зайнятості та 
неуважності» (ібн Касір). 

99. Невже вони не мали страху 
перед хитрістю Аллаха? Не 
мають страху перед хитрістю 
Аллаха люди, які зазнають 
втрат! 

юо. Хіба не пояснено тим, які 

отримали землю в спадок від її 
колишніх жителів, що, коли Ми 
побажаємо, скараємо їх за їхні 
гріхи? Ми запечатали їхні серця, 
тож не слухають вони! 

101. Ми розповідаємо тобі звістки 
про ці селища. їхні посланці 
приходили до них із ясними 
знаменнями, але вони не вірили 
в те, що вже раніше сприйняли 
як брехню. Так Аллах накладає 
печать на серця невіруючих! 

102. Ми не знайшли більшості з них 
вірними завіту. Але Ми знайшли 
більшість із них нечестивцями! 

юз. Після них Ми послали Мусу з 
Нашими знаменнями до Фірауна 
й наближених його. Але вони 
вчинили з ними несправедливо. 
Поглянь же, який був кінець 
нечестивців! 




У ^ 







4 ^ 


\< ’'' ^* - 





Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 / 224 ^ -V 


104. Муса сказав: «О Фірауне! 

Я — посланець від Господа 
світів! 

Ю5. Я повинен говорити про Аллаха 
істину. Я приніс вам ясне 
знамення від Господа вашого. 
Тож відпусти зі мною синів 
Ісраїла!» 

106. Той відповів: «Якщо ти 
прийшов зі знаменням, то 
покажи його, коли ти один із 
правдивих!» 

107. Він кинув свою палицю, й стала 
вона справжнім змієм. 

108. Він простяг свою руку, тож 
усі побачили, що вона стала 
здоровою! 

109. Старшина народу Фірауна 
сказала: «Воістину, він — 
вправний чаклун! 

по. Він прагне вигнати вас із 
вашої землі! Що ж ви 
порадите?» 

ш. Інші відповіли: «Дай час йому 
та брату його, а по містах 
розішли вісників, 

112. Які приведуть до тебе всіх 
вправних чаклунів!» 

113. Чаклуни прийшли до Фірауна й 
сказали: «Ми маємо отримати 
винагороду, якщо будемо 
переможцями!» 







ФЦг^- 





Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 / 225 \ ^ -у 


114. Той відповів: «Так, і ви будете 
одними з наближених!» 

115. Вони сказали: «О Мусо, або 
кидай спершу ти, або кинемо 
ми!» 


о‘\ 

ф^лМзДЗІЗ 


116. Той відповів: «Кидайте 
ви!» І коли вони кинули, то 
зачарували погляд людей, 
налякали їх і показали великі 
чари. 

117. А Ми відкрили Мусі: «Кидай 
свою палицю!» І ось, стала 
вона поглинати те, що створили 
вони! 


о0^і$ \0&\$\ 3 ^ 






118. І постала істина! Марне те, що 
робили вони! 

119. Вони зазнали поразки й 
повернулися приниженими. 

120. Чаклуни впали в земному 
поклоні 

121. й сказали: «Ми увірували в 
Господа світів, 

122 . Господа Муси та Гаруна!» 

123. Фіраун сказав: «Як, ви 
увірували в Нього без мого 
дозволу?! Це ваші хитрощі. Ви 
задумали їх у місті, щоб вигнати 
звідти його жителів. Але скоро 
ви дізнаєтеся! 

124. Я накажу відтяти вам руки й 
ноги навхрест, а потім розіпнути 
вас усіх!» 









Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 


226 






125. Ті сказали: «Воістину, ми 
повертаємося до Господа 
нашого! 

126. Ти мстишся нам за те, що ми 
увірували в знамення Господа 
нашого, коли вони прийшли до 
нас. Господи наш! Даруй нам 
терпіння й забери нас відданими 
Тобі!» 

127. Старшина народу Фірауна 
сказала: «Невже ти дозволиш 
Мусі та його народу 
поширювати безчестя на землі 
й зректися тебе й твоїх богів?» 
Той відповів: «Ми будемо 
вбивати синів їхніх і залишати 
в живих жінок їхніх. Ми маємо 
владу над ними!» 

128. Муса сказав народу своєму: 
«Шукайте допомоги в Аллаха й 
майте терпіння! Воістину, земля 
належить Аллаху. Він дарує її в 
спадок тому з рабів Своїх, кому 
побажає. А найкращий вихід — 
для богобоязливих!» 

129. Ті сказали: «Знущалися з нас як 
перед тобою, так і після приходу 
твого». Він відповів: «Можливо, 
Господь знищить вашого ворога 
й призначить вас нащадками 

на землі, щоб побачити, що ви 
будете робити!» 

130. Ми скарали рід Фірауна роками 
посухи й неврожаєм плодів. 
Можливо, вони замисляться! 












У 


слз У ^ 






Сура 7. Аль-Лраф 


Частина 9 ^ 227 ~\ ^ -V 


131. Коли до них приходило добро, 
вони говорили: «Це — завдяки 
нам самим!» А коли їх вражало 
щось зле, вони приписували це 
Мусі та його послідовникам. 
Знаки їхніх нещасть — від 
Аллаха, але ж більшість із них 
цього не знає! 

132. Вони сказали: «Які б знамення 
ти не показував, щоб зачарувати 
нас, ми не увіруємо!» 

133. І наслали Ми на них повінь, 
сарану, воші, жаб і кров — 
як явні знамення. Але вони 
гордували — вони були 
зверхнім народом! 

134. Та коли впала на них кара, вони 
сказали: «О Мусо! Попроси для 
нас у Господа свого те, що Він 
тобі обіцяв. Якщо ти відвернеш 
від нас кару, ми повіримо тобі 

й відпустимо з тобою синів 
Ісраїла». 

135. Ми відвернули від них ту 
кару до певного часу, але коли 
він настав, вони порушили 
обіцянку. 

136. Ми помстилися їм та потопили 
їх у морі за те, що вони вважали 
Наші знамення брехнею й були 
до них неуважними! 

137. Пригнобленим людям Ми 
дарували в спадок східні 
й західні землі, які Ми 








Лі 







0 






Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 ^ 228 ^ -V 


благословили. За те, що вони 
терпіли, справдилося прекрасне 
слово Господа твого про синів 
Ісраїла. Ми знищили те, що 
робили Фіраун та його народ, і 
те, що будували вони! 

138. Ми переправили синів Ісраїла 
через море. Вони прийшли до 
людей, відданих поклонінню 
своїм ідолам і сказали Мусі: 

«О Мусо! Зроби нам бога, 
такого, як у них!» Той відповів: 
«Воістину, ви — невігласи! 

139. Воістину, буде знищено те, в що 
вірять ці люди. Марне те, що 
вони роблять!» 

140. Він сказав: «Невже я буду 
шукати для вас іншого 
бога замість Аллаха, коли 
Він вивищив вас над усіма 
жителями світів?» 

141. І ось Ми врятували вас від 
роду Фірауна. Вони завдавали 
вам страждань, убивали ваших 
синів і залишали в живих 
ваших жінок. У цьому для вас 
— велике випробування від 
Господа вашого! 

142. Ми визначили Мусі тридцять 
ночей і додали ще десять, тож 
загальний час від Господа 
його становив сорок ночей. 

Тоді сказав Муса Гаруну, 
своєму брату: «Будь замість 


І* 












< і 1", 


Ф^0^р>^===6_3 35^$ 






Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 ^ 229 ' *>^-1 сії^е-ЬіІ -у 


мене над моїм народом, чини 
справедливо й не ходи шляхом 
нечестивців!» 

143. І коли Муса прийшов у 
призначений Нами час, і Його 
Господь заговорив до нього, він 
сказав: «Господи! Покажися 
мені, щоб я подивився на Тебе!» 
Той відповів: «Ти не побачиш 
Мене, але поглянь на гору. Якщо 
вона втримається на своєму 
місці, то побачиш Мене й ти». 
Але коли Його Господь явив 
Себе горі, то розтрощив її на 
шматки, а Муса знепритомнів. 

І коли він прийшов до тями, 
то сказав: «Преславний Ти! 

Я каюся перед Тобою, і я — 
перший із віруючих!» 

144. Відповів Аллах: «О Мусо! Я 
вивищив тебе над людьми через 
Моє послання й Моє слово. 
Візьми те, що Я дав тобі, й будь 
одним із вдячних!» 

145. Ми написали для нього на 
скрижалях усі повчання й 
роз'яснення кожної речі: «Міцно 
тримайся їх та накажи народу 
своєму триматися того добра, 
що міститься в них. Я покажу 
вам притулок для нечестивих! 

146. Я відверну від Моїх знамень 
тих, які поводяться зверхньо 
на землі без права на те. І яке 











І 


хУС оуіЛл 

^ "у І 


її КТ-?' 





Сура 7. Аль-Араф 




Частина 9 ^ 230 ^ 


б знамення вони не побачили, 
не повірять у нього. І якби 
побачили прямий шлях, не 
пішли б ним. Але якщо побачать 
вони шлях омани, то підуть ним. 
Це тому, що вважали вони за 
брехню Наші знамення й були 
до них неуважні! 

147. Вчинки тих, які вважали за 
брехню Наші знамення й зустріч 
у наступному жигті, — марні. 
Хіба їм не відплатять за те, що 
вони чинили?» 

148. Коли Муса пішов, його народ 
зробив із прикрас подобу 
тельця, яка ревла. Хіба вони не 
бачили, що він не розмовляв із 
ними й не вказував їм прямого 
шляху? Та вони взяли його 
[для поклоніння] — вони були 
нечестивці! 

Як пояснюють муфассіри — 
тлумачі Корану, «подоба тельця» 
була зроблена з золота, і його 
рев спричиняло повітря, що 
проходило крізь отвори. 

149. А коли вони розкаялися й 
побачили, що заблукали, то 
сказали: «Якщо наш Господь 
не змилується над нами й не 
простить нам, то ми неодмінно 
будемо одними з тих, хто зазнав 
втрат!» 

150. Коли Муса повернувся до 
свого народу, то розгнівався, 


'І 'уіШ 




-худу 

їй 


С§) іЙ 





Сура 7. Аль-Араф 


-V 


Частина 9 ^ 231 \ ^ *)^4 


засмутився й сказав: «Зле те, що 
ви зробили за моєї відсутності! 
Невже ви прагнули випередити 
наказ Господа вашого?» І кинув 
скрижалі, схопив за голову 
брата свого й потягнув його 
до себе. Той заголосив: «Сину 
моєї матері! Воістину, люди 
понизили мене й мало не вбили. 
Не давай ворогам приводу 
насміхатися з мене й не став 
мене поряд із нечестивими 
людьми!» 

151. Він сказав: «Господи! Прости 
мені й моєму брату та введи 
нас до милості Твоєї! Ти 

— наймилосердніший із 
милосердних!» 

152. Воістину, на тих, які взяли 
собі [для поклоніння] тельця, 
впаде гнів Господа їхнього й 
приниження в земному житті. 
Так Ми винагороджуємо 
наклепників! 

153. А щодо тих, які чинили зло, а 
потім розкаялися та увірували 
— Господь твій Прощаючий, 
Милосердний! 

154. Коли минувся гнів Муси, він 
узяв скрижалі, на яких був 
написаний прямий шлях і 
милість для тих, хто боїться 
Господа свого. 




‘-'"і? 


\з'х& <уи№51 


о кілі \ \з 

ід ліо _) 515^*3 ^ 

Ар - » 

і ’Л\ ч^аді^ (ЗУ 


)5^і 



Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 ^ 232 \ ^ -у 


155. Муса обрав сімдесят чоловіків 
зі свого народу, щоб вони 
прийшли в призначений Нами 
час. А коли їх уразив землетрус, 
то [Муса] сказав: «Господи! 
Якби Ти побажав, то знищив 
би раніше як їх, так і мене. 
Невже ти знищиш нас за 
вчинок якихось нерозумних 
людей серед нас? Це тільки 
Твоє випробування. Ти вводиш 
ним в оману, кого побажаєш, 

і провадиш прямим шляхом, 
кого побажаєш! Ти — наш 
Покровитель, тож прости нам і 
помилуй нас! Ти — найкращий 
із тих, хто прощає! 

156. Даруй нам найкраще в цьому 
житті й у житті наступному. 

Ми повертаємося до Тебе!» 

Він відповів: «Я вражаю Своєю 
карою, кого побажаю, але 
милість Моя охоплює кожну річ! 
Я дарую її тим, які богобоязливі, 
які дають закят і які вірують у 
Наші знамення, 

157. які підуть за посланцем, 
неписьменним пророком, запис 
про якого вони знайдуть у 
Таураті та Інджілі. Він накаже 
їм найкраще й відверне від 
неприйнятного, він дозволить 
їм добре й заборонить лихе, 
він скине з них тягар і пута, 
які висять на них. Саме ті, які 


^3-^ <2£сз^ 


ЛІГ 


7 ^ ^ ^ ’е- 





Сура 7. Аль-Араф 


Час тина 9 / 233 \3 




увірують у нього, шануватимуть 
його, допомагатимуть йому 
й підуть за світлом, яке буде 
зіслано йому, — вони матимуть 
успіх!» 

158. Скажи: «О люди! Я — 
посланець Аллаха до вас усіх! 
Йому належить влада над 
небесами й землею; немає 
бога, крім Нього, Він дарує 
життя та смерть! Тож увіруйте 
в Аллаха та Його Посланця 

— неписьменного пророка, 
який увірував у Аллаха та 
Його слово. Йдіть же за ним 

— можливо, підете ви прямим 
шляхом!» 

159. Серед народу Муси є громада, 
яка веде шляхом істини й 
чинить згідно з нею. 

160. Ми розділили їх на дванадцять 
колін. Коли народ [Муси] 
попросив у нього води, Ми 
відкрили йому: «Удар своєю 
палицею в скелю!» Звідти 
забило дванадцять джерел, і 
кожна людина знала, звідки їй 
пити. Ми затінили їх хмарою та 
зіслали їм манну й перепелів: 
«їжте блага, якими Ми наділили 
вас!» Вони не скривдили Нас, 
вони скривдили тільки самих 
себе. 

161. І ось Ми сказали їм: «Живіть 
у цьому селищі! їжте досхочу, 






а ^ з * з лдї'о ^: ^ У, 


в 





£ і 




іі\4ІдО зіІу 




*ліі« 





Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 234 ^ 


(«і — V 


коли схочете й де схочете! 
Увійдіть до брами, низько 
вклоніться й скажіть: «Прости 
нас!», щоб відпустили Ми 
гріхи ваші та примножили 
[винагороду] праведникам!» 

162. Несправедливі з них замінили 
сказані для них слова на 
інші. Ми зіслали на них кару 
небесну за те, що вони чинили 
несправедливість! 

163. Запитай їх про селище на березі 
моря. Його жителі порушили 
суботу, коли в суботній день до 
них відкрито припливала риба, 
але не припливала в інші дні. 
Так Ми випробовували їх за те, 
що вони були нечестиві! 

164. Деякі з них сказали: «Чому ви 
повчаєте людей, яких Аллах 
однаково знищить або скарає 
суворою карою?» Ті відповіли: 
«Щоб виправдатися перед 
Господом нашим — можливо, 
вони будуть богобоязливі!» 

165. Та коли вони забули про 
те, що нагадували їм, Ми 
врятували тих, які відвертали 
інших від зла, а тих, які були 
несправедливі, скарали суворою 
карою за те, що вони були 
нечестивцями! 

166. Коли вони порушили те, 
від чого їх відвертали, Ми 





3-0 




А . -> 




І £-Аі Аа 'Сліз 

(Ц) 





-у 


Сура 7. Аль-Лраф 


Частина 9 ^ 235 ^ 


сказали їм: «Будьте мавпами 
мерзенними!» 

167. Ось твій Господь сповістив, що 
Він неодмінно буде відсилати до 
них тих, хто вражатиме їх злою 
карою. Воістину, твій Господь 
— Швидкий у покаранні! 
Воістину, Він — Прощаючий, 
Милосердний! 

168. Ми розділили їх на землі на 
різні громади. Серед них є 
праведні й неправедні. Ми 
випробовували їх добром і злом 
— можливо, вони повернуться! 
«Повернуться від невір ’я до 
єдинобожжя» (аль-Багавві) 

169. За ними прийшли наступники, 
які успадкували Писання. Але 
вони вхопилися за мирські 
блага й сказали: «Нас буде 
прощено!» Та якби з’явилися 
перед ними блага, подібні до 
цих, вони б однаково вхопилися 
за них. Хіба не було взято з 
них завіт Писання, щоб вони 
говорили правду про Аллаха? 
Вони вивчили те, що в ньому! 
Наступне життя краще для тих, 
які богобоязливі, невже вони не 
розуміють? 

170. А щодо тих, які тримаються 
Писання, звершують молитву, 
то, воістину, Ми не втратимо 
винагороди праведників! 



дііДі>4^ о ьіу 



0 


Як * 


\у$\3 о^===ц^4 Ь%з 



Сура 7. Лль-Араф 


Частина 9 236 ~\ ^ 


Ьу -V 


171. Ось Ми піднесли над ними гору, 
наче хмару, і вони подумали, 
що вона впаде на них. «Міцно 
тримайтеся того, що дано 

вам, і згадуйте, що в ньому, — 
можливо, будете богобоязливі!» 
Мається на увазі гора Сипай 
(Сінін, Джабаль ат-Тур), яку 
Всевишній підніс над синами 
Ісраїла. 

172. Ось твій Господь вивів із плоті 
синів Адама нащадків їхніх, 
змусивши свідчити про самих 
себе: «Чи не Я ваш Господь?» 

Ті відповіли: «Так, ми — 
свідчимо!» — щоб не говорили 
ви в День Воскресіння: 
«Воістину, ми не знали про це!» 

173. Або не говорили: «Воістину, 
батьки наші додавали Господу 
рівних у поклонінні ще раніше, 
а ми — їхні нащадки. Невже ти 
знищиш нас за те, що зробили 
послідовники брехні?» 

174. Так Ми пояснюємо знамення — 
можливо, вони повернуться! 

175. Сповісти їм про того, кому Ми 
дарували Наші знамення, а він 
відвернувся від них. Шайтан 
переслідував його, і він став 
одним із тих, хто блукає! 
Більшість коментаторів вважає, 
що йдеться про Бала ’ама 

(Валаама). 


Гуку 5ІЬ> Сій іь} 


уй й\ їі -цЬ Із 







), СУ'З^- 




176. Якби Ми побажали, то піднесли 
би його через них, але він 
вхопився за земне й пішов 

за своїми бажаннями. Він 
подібний до пса: коли женеш 
його, він висуває язика, і коли 
лишаєш у спокої, він так само 
висовує язика. Це — приклад 
людей, які вважають Наші 
знамення за брехню! Перекажи 
їм цю розповідь — можливо, 
поміркують вони! 

Аль-Багавві посилається на 
Кутайбу й пише: «Пес висовує 
язик тоді, коли гарчить, коли 
відпочиває, а також коли 
страждає від спраги . Саме 
тому Аллах навів цей приклад 
задля того, щоб показати осіб, 
які вважають Його знамення за 
брехню: якщо їх повчати, то вони 
збиваються з правильного шляху, 
а якщо лишити в спокої, то вони 
так само збиваються зі шляху 

— наче пес, якого женеш, а він 
висуває язика, а якщо не чіпаєш 

— так само висуває язика». 

177. Поганий приклад людей, які 
вважають Наші знамення за 
брехню й кривдять самих себе! 

178. Кого Аллах веде прямим 
шляхом, той іде прямим 
шляхом. А ті, кого Він збиває зі 
шляху, матимуть втрати! 

179. Ми створили для пекла багато 
джинів і людей. Вони мають 







Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 


238 






*—V 


серця, якими не розуміють, 
мають очі, якими не бачать, 
мають вуха, якими не чують. 
Вони подібні до худоби, але 
перебувають у ще більшій 
омані. Вони — невігласи! 

180. Аллаху належать прекрасні 
імена. Тож кличте Його ними й 
залиште тих, які спотворюють 
імена Його. їх винагородять за 
те, що вони робили! 

181. Серед Наших творінь є громада, 
яка веде шляхом істини й 
чинить згідно з нею. 

182. А тих, які вважають Наші 
знамення за брехню, Ми 
поступово потягнемо донизу, 
так, що вони й не знатимуть про 
це! 

183. Я дам їм відстрочку. Воістину, 
Мої хитрощі могутні! 

184. Невже їм не спадало на 
думку, що їхній приятель не 
божевільний? Воістину, він — 
ясний застерігай! 

185. Невже не дивилися вони на 
царство небес і землі, і на кожну 
річ, створену Аллахом? А 
можливо, вже наблизився їхній 
строк! То в яку розповідь після 
цієї увірують вони? 

186. Кого Аллах збив зі шляху, тому 
немає провідника. Він залишить 
їх блукати в своєму беззаконні! 














ЬЙ 





Сура 7. Аль-Араф 


-V 


Частина 9 239 ^ 


187. Тебе запитують про Час: «Коли 
настане він?» Скажи: «Знання 
про це — в Господа мого! Не 
відкриє часу його ніхто, крім 
Нього. Важкий він для небес і 
для землі! Прийде він раптово!» 
Тебе питають, наче тобі про це 
відомо. Скажи: «Знання про 

це — в Аллаха, але ж більшість 
людей про це не відає!» 

188. Скажи: «Я не маю влади 
зробити собі добро чи заподіяти 
шкоду, хіба що побажає цього 
Аллах. Якби я знав потаємне, 
то примножив би собі добро, 

а зло не торкнулося б мене. 
Воістину, я — застерігач і 
добрий вісник для віруючих 
людей!» 

189. Він — Той, Хто створив вас 
із єдиної душі й зробив із неї 
другу — до пари, щоб вона 
знаходила в ній спокій. А 
коли він зійшовся з нею, то 
вона понесла легку ношу й 
ходила з нею. Коли та стала 
важкою, вони обоє звернулися 
до Господа свого: «Якщо Ти 
даруєш нам благочестиву 
дитину, то ми будемо вдячні 
Тобі!» 

190. А коли Він дарував їм 
благочестиву дитину, вони 
почали додавати Йому рівних 
у тому, що Він дарував їм. Та 




їЬу^зі 


С-іЗи>\ іііз сЛа^- 


/А е. \Ліа 



-V 


Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 ^ 240 ^ 


Аллах вищий від того, що Йому 
приписують! 

У цих аятах розповідається про 
життя Адама й Хави (Єви). 
Коментатори пояснюють, що 
через хитрощі шайтана Хава 
назвала свого сина Абд аль- 
Харісом («раб Харіса»; Харіс 
— ім я Ібліса), адже попередні 
діти — Абд Аллах («раб Аллаха») 
та Убайд Аллах («Найпокірніший 
раб Аллаха») — померли. Отож, 
люди почали додавати Аллаху 
рівних «у тому, що Він дарував 
їм» (аль-Багавві). 

191. Невже вони будуть додавати 
Йому рівними тих, які нічого не 
творять і створені самі? 

192. Вони не здатні допомогти їм і не 
можуть допомогти навіть собі! 

193. Якщо ви покличете їх на прямий 
шлях, то вони не підуть за вами. 
Байдуже, будете ви кликати їх 
чи будете мовчати. 

Аль-Багавві коментує: 

«Позбавлені розуму ідоли не 
підуть за вами». 

194. Воістину, ті, кого ви кличете 
замість Аллаха — раби, подібні 
до вас. Тож покличте їх, нехай 
вони дадуть вам відповідь, якщо 
ви говорите правду! 

195. Чи є в них ноги, якими ходять 
вони? Чи є в них руки, якими 
щось беруть? Чи є в них очі. 










' у ' л Д >17'А І' 





5 |) 






якими вони бачать? Чи є в 
них вуха, якими чують вони? 
Скажи: «Кличте своїх ідолів, а 
тоді хитруйте проти мене й не 
давайте мені відстрочки! 

196. Воістину, мій Покровитель — 
Аллах, Який зіслав 
Писання. Він захищає 
праведників!» 

197. Ті, кого ви кличете замість 
Аллаха, не здатні допомогти вам 
і не можуть допомогти навіть 
собі! 

198. Якщо ви покличете їх на прямий 
шлях, то вони не почують. 

Бачиш ти, що вони дивляться на 
тебе, але не бачать! 

Ідеться про ідолів: «Вони 
стоять перед тобою зі своїми 
намальованими очима й наче 
дивляться ними, хоч насправді — 
камені» (ібн Касір). 

199. Прости цих людей, закликай 
робити добро й залиш 
невігласів. 

200. А якщо шайтан спокушатиме 
тебе, то шукай захисту в 
Аллаха! Воістину, Він — 
Всечуючий, Всезнаючий! 

201. Воістину, коли богобоязливих 
торкається спокуса шайтана, 
вони згадують Аллаха й 
починають розрізняти! 



У) Зр іЗ 'Х\ ь\ 

бух> 








Сура 7. Аль-Араф 


Частина 9 у 242 5 -V 


202. А брати їхні підтримують їхню 
оману й не зупиняються! 

Шайтани «підтримують оману» 
своїх прихильників із людей, 
закликаючи їх до непослуху (ібн 
Касір, аль-Багавві). 

203. Коли ти не приходиш до них 
зі знаменням, вони говорять: 
«Чому не вигадаєш його для 
нас?» Скажи: «Воістину, я 
йду за тим, що відкрито мені 
Господом моїм. Це — ясні 
докази від Господа вашого, 
прямий шлях і милість для 
віруючих людей!» 

204. Коли читають Коран, слухайте 
уважно та мовчіть — можливо, 
вас помилують! 

205. Згадуй Господа свого подумки, 
не вголос, покірно й зі страхом, 
і роби так зранку та ввечері, й 
не будь одним із неуважних! 

206. Воістину, ті, які біля Господа 
свого, не гордують поклонінням 
Йому, славлять Його й низько 
вклоняються Йому! 







З у 1 




'С ^ ^ < / ^ ^ 


і) 1ЙР З 




їм'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Тебе запитують про військову 
здобич. Скажи: «Військова 
здобич належить Аллаху та 
Посланцю. Тож бійтесь Аллаха, 
будьте в злагоді між собою 

й коріться Аллаху та Його 
Посланцю, якщо ви — віруючі!» 
Ідеться про військову здобич, 
захоплену мусульманами коло 
Бадру в 624 році. 

2. Віруючі — тільки ті, які, коли 
згадують Аллаха, відчувають 
у своїх серцях страх, а коли 
їм читають Його знамення, то 
це примножує віру їхню; і які 
покладаються на Господа свого. 

3. Це — ті, які звершують молитву 
й жертвують із того, чим Ми їх 
наділили. 

4. Вони — справжні віруючі! 

Для них — ступені в Господа 
їхнього, прощення й щедрий 
наділ! 

Іон Абі Наджіхрозповів: «Один 
чоловік запитав Хасана: « Чи 
ти віруючий?» Той відповів: 
«Якщо ти запитуєш мене про 
віру в Аллаха, Його ангелів, 

Його писання, Його посланців, 
Останній День, рай, пекло, 






Сура 8. Аль-Анфаль 




Частина 9 ^ 244 ^ 


воскресіння та відплату ; то 
я — той, лтло вірить у це все . 

Ялє я/ш/о ти питаєш про слова 
Всевишнього «Віруючі — тільки 
ті, які, коли згадують Аллаха, 
відчувають у своїх серцях страх», 
то я не знаю, належу я до них 
чи ні» (аль-Багавві). ІбнКасір 
сказав: «Ті, про кого говориться 
в цих аятах — віруючі зі 
справжньою вірою». 

5. Так само Господь твій вивів 
тебе з будинку заради істини, 
хоч декому з віруючих це було 
ненависне. 

Ідеться про похід із Медини до 
Бадру. «Істина» — наказ Господа 
про битву з ворогом (ат-Табарі). 

6. Вони сперечалися з тобою про 
істину після того, як вона стала 
зрозуміла їм — наче їх ведуть 
на смерть, і вони бачать її! 

7. Ось Аллах пообіцяв вам, що 
один із загонів потрапить до вас. 
Ви бажали, щоб до вас потрапив 
неозброєний загін. Та Аллах 
прагне підтвердити істину 
Своїми словами й вигубити 
невіруючих до останнього, 

8. щоб утвердилась істина й 
згинула неправда, хоча це й 
ненависно для грішників! 

9. Ви просили допомоги в свого 
Господа, і Він відповів вам: «Я 
підтримаю вас тисячею ангелів, 
що йдуть одне за одним!» 








С>\ о' оі 





у? 








ю. Аллах зробив це доброю 
звісткою, щоб заспокоїти нею 
ваші серця. Немає допомоги, 
крім як від Аллаха! Воістину, 
Аллах — Всемогутній, Мудрий! 

н. Ось Він наслав на вас дрімоту 
— безпеку, дану від Себе 
й пролив із неба воду, щоб 
очистити вас, забрати від вас 
скверну шайтана, щоб укріпити 
серця ваші й ствердити поступ 
ваш! 

12. Ось твій Господь відкрив 
ангелам: «Я — з вами! Зміцніть 
же тих, які увірували! Я посію 
страх у серцях тих, які не 
увірували. Рубайте їм шиї та 
рубайте їм усі пальці!» 

13. За те, що вони вирушили проти 
Аллаха та Його Посланця! А хто 
вирушає проти Аллаха та Його 
Посланця, то Аллах — Суворий 
у покаранні! 

14. Ось вам — скуштуйте! 

Воістину, на невіруючих чекає 
вогняна кара! 

15. О ви, які увірували! Якщо ви 
зустрінетесь із невіруючими, 
які вирушать військом, то 

не повертайтеся до них 
спинами! 

16. А хто в той час повернеться до 
них спиною — якщо не хоче 
розвернутися для битви чи 










ф о \і2\ іо 4ІІ 5^3 ффіФЗ 


5^==4о13 о 

Ффіффф * о>іІ\ 'чфй 

ф^фЬ V 1\ ффу Ьфі£=» 






Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 9 Г 246 ^ *у£-\ 


^ -А 


приєднатися до іншого загону — 
той накличе на себе гнів Аллаха, 
а його притулком буде геєна! 
Який мерзотний притулок цей! 

17. Це не ви вбивали їх, це Аллах 
убивав їх! Це не ти кинув 
тоді, коли кинув, але це Аллах 
кинув — щоб випробувати 
віруючих Своїм прекрасним 
випробуванням від Себе! 
Воістину, Аллах — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

Ібн Касір коментує: «Розповів 
Алі бін Абі Тальха від ібн 
Аббаса: Посланець Аллаха (мир 
йому і благословення Аллаха) 
підніс руки — ідеться про день 
битви під Бадром — і сказав: 
«Господи! Якщо Ти знищиш цей 
загін , то вже ніколи не буде 
того , хто поклонявся б Тобі на 
землі!» Джібріл сказав йому: 
«Візьми жменю землі й жбурни 
її в їхні обличчя!» І він узяв 
жменю землі й кинув її в їхні 
обличчя. І не лишилося нікого з 
багатобожників , чиї очі не були 
би вражені...» 

18. Ось вам! Аллах робить марними 
підступи невіруючих! 

19. Ви просили рішення, і ось 
прийшло до вас рішення. Якщо 
ви припините, то це буде краще 
для вас. А якщо ви почнете 
знову, то почнемо все й Ми, 

і ваш загін ніяк не допоможе 



'бб Ьг==Дз Дз 




\ ' . 








Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 9 ^ 247 З 




вам, навіть якщо він буде 
численний. Воістину, Аллах — 
із віруючими! 

«Якщо ви припините» — ці 
слова адресовані невіруючим, 
які повинні відмовитись від 
ворожості до віруючих. 

20. О ви, які увірували! Коріться 
Аллаху та Його Посланцю й не 
відвертайтеся від нього, адже ви 
чуєте! 

21. Не будьте як ті, що кажуть: «Ми 
слухали», — а самі не слухають. 

22. Воістину, найгірші з творінь 
перед Аллахом — глухі й німі, 
які не здатні розуміти! 

23. Якби Аллах знав, що в них 
добро, то дарував би їм слух. Та 
якби Він дарував їм слух, вони б 
однаково вперто відвернулися! 

24. О ви, які увірували! 
Відповідайте Аллаху та Його 
Посланцю, коли він закликає 
вас до того, що дарує вам життя! 
І знайте, що Аллах стає між 
людиною та її серцем, і що до 
Нього ви будете зібрані! 
Бажання людини виникає в 

її «серці» (кальб). Ат-Табарі 
коментує: «Ця звістка від 
Преславного та Всемогутнього 
Аллаха говорить про те, що Він 
має владу над їхніми серцями. 

Він стає між ними та цими 
серцями тоді, коли побажає, 






5І® 








Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 9 ^ 248 ^ 


-А 


поки не змусить власника серця 
сприйняти щось із віри чи з 
невір ’я, послабити його, дати 
йому щось зрозуміти — а це 
можливо тільки з Його дозволу й 
за Його бажанням». 


25. Бійтеся спокуси, яка вразить не 
тільки несправедливих із вас, і 
знайте, що Аллах — Суворий у 
покаранні! 

26. Згадайте, як вас було мало й ви 
були слабкі на землі. Ви боялися, 
що люди схоплять вас, але Він 
дарував вам притулок і підтримав 
вас Своєю допомогою; Він 
наділив вас благами — можливо, 
ви будете вдячні! 

27. О ви, які увірували! Не 
зраджуйте Аллаха та Посланця 
й не зраджуйте довіреного вам, 
адже ви знаєте! 















28. Знайте, що ваше майно та 
ваші діти — спокуса для вас; 
знайте, що в Аллаха — велика 
винагорода! 







29. О ви, які увірували! Якщо 
ви будете боятись Аллаха, то 
Він дарує вам розрізнення, 
відпустить лихі вчинки ваші й 
простить вас! Аллах — володар 
великої ласки! 

Ідеться про здатність 
відрізняти правду від неправди 
(ібн Касір). 


і- 









30. Хитрували ті, які не увірували, 
прагнучи або замкнути тебе, 
або вбити чи вигнати геть. 

Вони хитрували, але й Аллах 
хитрував. Аллах — найкращий 
із хитрунів! 

31. Коли ти читаєш їм Наші 
знамення, вони говорять: 

«Ми вже чули таке. Якби ми 
побажали, то розповіли б щось 
подібне, бо це — тільки казки 
давніх!» 

32. Ось вони сказали: «О Аллах! 
Якщо це — істина від Тебе, 
то скинь на нас камені з неба 
або нашли на нас болісну 
кару!» 

33. Та Аллах не буде карати їх, 
доки ти серед них. Аллах 
не буде карати їх, коли вони 
благатимуть прощення. 

34. Але чому б Аллаху не покарати 
тих, які відганяють [мусульман] 
від Забороненої Мечеті, хоч вони 
не захищають її? Захисниками її 
можуть бути тільки богобоязливі, 
але більшість із тих цього не 
розуміє! 

35. Молитва цих людей біля 
Дому була тільки свистом 

і плесканням у долоні. Тож 
скуштуйте кари за те, що були 
невіруючі! 


ОуЙ 'Уз 
Ь3^*3 ^ УУлУ 

■) У>- 4 






(|Ь 













Сура 8. Аль-Лнфаль 


Частина 9 у 250 \ ^ 


-А 


36. Воістину, ті, які не вірують, 
жертвують своє майно для 
того, щоб збити інших зі шляху 
Аллаха. Вони витратять його й 
шкодуватимуть про це, а потім 
зазнають поразки! їх зберуть у 
пеклі, 

37. щоб Аллах відділив лихого від 
доброго, кинув лихих одне на 
одного, зібрав усіх докупи й 
вмістив у пеклі! Саме вони й 
зазнають втрат! 

38. Скажи тим, які не вірують, що, 
коли зупиняться вони, то їм 
простять їхнє минуле. Та якщо 
вони знову повернуться до свого, 
то вже був приклад давніх! 

39. Боріться з ними, доки не зникне 
смута і релігія не буде цілком 
належати Аллаху. А якщо вони 
зупиняться, то Аллах бачить, що 
вони роблять! 

«Смута» — багатобожжя, де 
релігія належить не Аллаху (ібн 
Касір, аль-Багавві). 

40. Якщо вони відвернуться, то 
знайте, що ваш Покровитель — 
Аллах! Який прекрасний цей 
Покровитель! Який прекрасний 
цей Помічник! 

41. Знайте: якщо ви захопили 
здобич, то її п’ята частина 
належить Аллаху, Його 
Посланцю та його родичам, і 


1 дУ-аА У0' ОІ 


Ь -і- , А- > У".’,. 





\рйи>\ 




АЗ 






сиротам, бідним і подорожнім, 
якщо ви вірите в Аллаха й у те, 
що зіслали Ми рабу Нашому в 
День Розрізнення — День, коли 
зустрілися два війська. Аллах 
спроможний на кожну річ! 
Мається на увазі битва під 
Бадром. «Його Посланцю та 
його родичам»: мова йде про рід 
Гатім та ‘Абд аль-Муталіб. 

42. Ось ви були на ближчому боці 
долини, вони — на віддаленому, 
а караван був нижче від вас. 
Якби ви домовилися одне з 
одним, то не зустрілися б у 
погодженому місці; але все 
відбулося так, щоб Аллах 
довершив справу, яка вже 
була вирішена, щоб від ясного 
доказу загинув той, хто загинув, 
і щоб від ясного доказу жив 
той, хто буде жити. Аллах — 
Всечуючий, Всезнаючий! 
Ідеться про битву під Бадром. 

Ібн Касір коментує: «Всевишній 
каже, що Він зібрав вас разом із 
вашим ворогом у місці, про яке ви 
не домовлялися. Це відбулося для 
того, щоб допомогти вам проти 
них і піднести слово істини над 
словом неправди. Справа стала 
ясною, доказ — беззаперечним, 
аргументи — переконливими, 
тож ні в кого не лишилося... 
жодного сумніву». Аль-Багавві 
наводить слова Катади: «Щоб 
збився зі шляху той, хто відійшов 








Сура 8. Лль-Анфаль 


Частина 10 / 252 \ 




від ясного доказу, а пристав на 
прямий шлях той, хто йде до 
ясного доказу». 

43. Ось Аллах показав тобі уві 
сні, що їх мало. Та якби Він 
показав тобі, що їх багато, то ви 
втратили б відвагу й почали б 
сперечатися про наказ. Та Аллах 
уберіг вас! Воістину, Він знає, 
що в серцях! 

44. Ось Він показав їх для вас, коли 
ви зустрілися, як нечисленних 

у ваших очах, а вас показав 
нечисленними в їхніх очах — 
щоб Аллах довершив справу, 
яка вже була вирішена. І до 
Аллаха повертаються всі 
справи! 

45. О ви, які увірували! Коли 
ви стикаєтесь із [ворожим] 
загоном, то будьте міцні й 
згадуйте Аллаха часто — 
можливо, ви матимете успіх! 

46. Коріться Аллаху, Його 
Посланцю й не сперечайтеся, 
інакше втратите свою відвагу 
й зникне сила ваша! Терпіть, 
воістину, Аллах — із тими, хто 
терпить! 

47. І не будьте ЯК ТІ, ЩО ПОГОрДО 
вийшли зі своїх осель, хизуючись 
перед людьми, і які збивали 
інших зі шляху Аллаха. Аллах 
осягає те, що вони роблять! 


І, у -А 








\" 
ІЛ 












лЛі. 

і||) 



Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 10 у 253 




Ідеться про багатобожників, 
чий загін вийшов на боротьбу з 
мусульманами. 

48. Ось шайтан прикрасив для них 
вчинки їхні та сказав: «Сьогодні 
вас не переможе ніхто з людей! 
Я — ваш покровитель!» Та 
коли два загони побачили одне 
одного, то він повернувся 

на своїх п’ятах і сказав: «Я 
зрікаюся вас! Я бачу те, 
чого ви не бачите й боюся 
Аллаха! Аллах — суворий у 
покаранні!» 

49. Ось лицеміри й ті, в чиїх серцях 
хвороба, сказали: «Звабила їх 
релігія їхня!» Але якщо хтось 
покладається на Аллаха, то, 
воістину, Аллах — Всемогутній, 
Мудрий! 

50. Якби ти бачив, як ангели 
забирають невіруючих! Вони 
б’ють їх по обличчю та спинах: 
«Скуштуйте палючої кари! 

51. Це вам за те, що зробили руки 
ваші. Воістину, Аллах не чинить 
несправедливо з рабами!» 

52 . Так само чинив рід Фірауна 
й ті, які жили перед ними. 

Вони не повірили в знамення 
Аллаха, тож Аллах схопив їх 
за гріхи їхні! Воістину, Аллах 
— Сильний та суворий у 
покаранні! 


^(їй Ьб? 



і . ІЗ \Ьу АІуРкс- 






ф СІЛ д&ІзЬ 

АІі\Ць Аі>-\з ~ 



Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 10 


254 


V 


— А 


53. Це так, бо Аллах не змінює 
Своєї милості, даної якомусь 
народу, поки вони не змінять 
того, що в їхніх душах. 

Воістину Аллах — Всечуючий і 
Всезнаючий! 

54. Так само чинив рід Фірауна й 
ті, які жили перед ними. Вони 
сприйняли як брехню знамення 
Господа свого, тож Ми знищили 
їх за гріхи їхні, а рід Фірауна 
Ми втопили! Усі вони були 
нечестивцями. 

55. Воістину, найгірші з творінь 
перед Аллахом — це ті, які не 
увірували й не увірують, 

56. ті, з якими ти укладаєш договір, 
а вони щоразу порушують його 
й не бояться [Аллаха]! 

Ідеться про мединські племена 
бані Набір і бані Курайза, які 
підтримували багатобожників 
Мекки. 

57. Якщо ти зійдешся з ними на 
війні, то, покаравши їх, налякай 
тих, хто їх підтримує. Можливо, 
вони пам’ятатимуть! 

58. Якщо ти боїшся зради з боку 
деяких людей, то розірви із 
ними [угоду], щоб усі були 
рівні. Воістину, Аллах не 
любить зрадників! 

59. Нехай не думають невіруючі, 
що втечуть! Воістину, вони 
слабкі для цього! 












5 5-М о\4з^ & 









Сура 8. Аль-Анфаль 


Частина 10 / 255 \ >• і_)у* -л 


60 . Приготуйте проти них скільки 
зможете сили та бойових коней 
— цим ви налякаєте ворога 
Аллаха й вашого ворога, та 
інших [ворогів], про яких ви не 
знаєте, але яких знає Аллах. І 
що б ви не витратили на шляху 
Аллаха, вам сповна повернуть 
це й не вчинять із вами 
несправедливо! 

61. Якщо вони оберуть мир, то 
обирай його й ти. І покладай 
сподівання на Аллаха. 

Воістину, Він — Всечуючий та 
Всезнаючий! 

62. Та якщо вони захочуть зрадити 
тебе, то, воістину, достатньо 
тобі Аллаха! Це Він підтримав 
тебе Своєю допомогою та 
віруючими 

63. і з’єднав їхні серця. Навіть якби 
ти витратив усе, що на землі, то 
не з’єднав би їхніх сердець. Це 
Аллах з’єднав їх! Воістину, Він 
— Всемогутній, Мудрий! 

64. О Пророче! Достатньо для тебе 
Аллаха й віруючих, які йдуть за 
тобою! 

65. О Пророче! Спонукай віруючих 
до боротьби! Якщо серед вас 
буде двадцять витривалих, то 
вони переможуть дві сотні; а 
якщо таких буде сотня, то вони 
переможуть тисячу невіруючих. 
















і)р \ ' 0 &, 


' з < ? 7 9 } 





Сура 8. Аль-Лнфаль 


Частина 10 ^ 256 




адже ті — люди, які не 
розуміють! 

66. Але нині Аллах бажає для вас 
полегшення, знаючи, що ви — 
слабкі. Тож якщо буде серед 
вас сотня витривалих, то вони 
переможуть дві сотні; а якщо 
таких буде тисяча, то, з дозволу 
Аллаха, вони переможуть дві 
тисячі. Воістину, Аллах — із 
витривалими! 

67. Не годиться пророку брати 
полонених, доки він не 
підкорить тих, хто на землі. Ви 
бажаєте прикрас земного життя, 
а Аллах бажає життя наступного. 
Аллах — Всемогутній, Мудрий! 

68. Якби перед тим не було припису 
Аллаха, то ви б зазнали великої 
кари за те, що взяли. 

Ідеться про викуп, отриманий за 
полонених у битві під Бадром. 

69. Споживайте з того, що ви 
захопили як здобич, дозволену 
й добру. І бійтеся Аллаха. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

70. О Пророче! Скажи полоненим, 
які знаходяться у руках ваших: 
«Аллах знає про добро в 
ваших серцях. Він дарує вам 
краще за те, що у вас відібрали 
та простить вас. Аллах — 
Прощаючий, Милосердний!» 




ф \ £* аІЙ $ 0 ^ 










Іл-Л 



Сура 8. Аль-Анфаль 




Частина 10 у 257 '• *)3-1 


71. Та якщо вони захочуть зрадити 
тебе, то вони зрадили Аллаха 
ще раніше, але Він дарував 
[вам] владу над ними. Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

72. Воістину, ті, які увірували, 
переселилися й боролися на 
шляху Аллаха, жертвуючи 
своїм майном і душами, і ті, 
які дали притулок іншим і 
допомагали їм, — приятелі одне 
одному! А ті, які увірували й 

не переселилися, не можуть 
бути вашими приятелями, поки 
не переселяться! Якщо вони 
проситимуть у вас допомоги в 
справах релігії, то допоможіть 
їм, але не проти людей, із якими 
ви маєте договір. Воістину, 
Аллах бачить те, що ви робите! 
«Увірували й не переселилися» 

— ідеться про мусульман, які 
залишилися в Мецці. 

73. Ті, які не увірували, 
приятелюють одне з одним. 
Якщо ви не зробите так само, 
на землі постане смута й велике 
безчестя! 

74. А ті, які увірували, 
переселилися й боролися на 
шляху Аллаха, і ті, які дали 
притулок іншим і допомагали 
їм, — справжні віруючі! На 
них чекає прощення й щедрий 
наділ! 













Сура 8. Лль-Лнфаль 




Частина 10 ^ 258 ~\ 


75. А ті, які увірували пізніше, 

переселилися й боролися поряд 
із вами — одні з вас. Але родичі 
ближчі одне одному, згідно з 
Писанням Аллаха. Воістину, 
Аллах — про кожну річ 
Знаючий! 

Згідно з коментарями, йдеться 
про успадкування майна (ібн 
Касір). 


«М 5 у»\ 









Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ^ 259 ^ 




Сура 9. Ат-Тауба 


" » Ш * 

(«Каяття») 



і. Аллах і Його Посланець 
зрікаються договорів, які ви 
уклали з багатобожниками! 


$ сЛ° ^іи 


о 



2 . Подорожуйте землею протягом 
чотирьох місяців, але знайте, 
що вам не послабити Аллаха! 
Воістину, Аллах принизить 
невіруючих! 

Ідеться про чотири заборонені 
місяці: мухаррам, раджаб, зу 
ль-када, зу ль-хіджа, під час яких 
військові дії заборонені. 

3. У день великого хадджу 
Аллах і Його Посланець 
проголосять людям, що Аллах 
і Його Посланець зрікаються 
багатобожників. Якщо ви 
покаєтеся, то це буде краще для 
вас! А якщо відвернетесь, то 
знайте, що вам не послабити 
Аллаха! Сповісти ж тим, які 

не вірують, добру звістку про 
болісну кару! 

«Великий хаддж» — відповідно 
до тлумачень сподвижників та 
їхніх послідовників, мається на 
увазі стояння на горі Арафат під 
час хадджу (ібн Касір). 




о ІЗ 


4. Виняток — ті багатобожники, 
з якими ви маєте договір, і які 
ні в чому не порушували його 
й не підтримували нікого проти 







Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ^ 260 рУ 


вас. Дотримуйтеся договору з 
ними протягом визначеного там 
строку Воістину, Аллах любить 
богобоязливих! 

5. А коли минуть заборонені 
місяці, то вбивайте 
багатобожників, де б ви їх не 
знайшли, беріть їх у полон, 
оточуйте їх і влаштовуйте 
проти них різні засідки; але 
якщо вони покаються, будуть 
звершувати молитву й давати 
закят, то звільніть для них шлях. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

Айати, які стосуються боротьби 
з невіруючими, слід розуміти в 
історичному контексті. 

6. Але якщо хтось із 
багатобожників проситиме в 
тебе захисту, то захисти його, 
щоб він міг чути слово Аллаха. 
Потім відведи його в безпечне 
місце, бо вони — люди, які ще 
не знають! 

«Ці люди — невігласи, вони не 
розуміють доказу від Аллаха, не 
знають, що означатиме віра в 
Аллаха, якщо вони увірують; не 
знають про злочин та гріх, які 
тягне за собою нехтування вірою 
в Аллаха!» (ат-Табарі). 

7. Хіба в багатобожників може 
бути якийсь договір із Аллахом 
і Його Посланцем, окрім 




> *•>' V* у і " 1 { ? Л\ 






АЛР 






тих, які уклали його біля 
Забороненої Мечеті? Якщо вони 
вірні вам, то будьте й ви їм 
вірні. Воістину, Аллах любить 
богобоязливих! 

8. Як же це можливо? Якщо 
вони переможуть вас, то не 
зберігатимуть у відносинах 
із вами ні родинних зв’язків, 
ні угод. На словах вони 
намагаються догодити вам, 
але в серцях їхніх — відраза. 
Більшість із них — нечестивці! 

9. Вони продають знамення 
Аллаха за мізерну ціну й 
збивають інших зі шляху Його. 
Які мерзотні їхні вчинки! 

ю. У відносинах із віруючими 
вони не зберігають ні родинних 
зв’язків, ні угод. Вони — ті, хто 
порушує межі! 

її. Та якщо вони покаються, 
будуть звершувати молитву 
й давати закят, то стануть 
вашими братами в релігії. Ми 
пояснюємо знамення для людей 
знаючих! 

12. Якщо вони, уклавши договір, 
порушать свої клятви й 
почнуть ганити вашу релігію, 
то ставайте до боротьби з 
провідниками невір’я, бо вже 
не діють клятви їхні! Можливо, 
вони припинять! 




ф 


О] ^ ^ с ^ 


діл! 


ІіМ' 





Сура 9. Ат-Тауба 


0^11 £ ^ у—. — \ 


Частина 10 ^ 262 \ V 


13. Невже ви не станете до боротьби 
з людьми, які порушили свої 
клятви й мали намір вигнати 
Посланця? Вони почали перші! 
Невже ви боїтесь їх? Аллах має 
більше права на те, щоб Його 
боятися, якщо ви віруєте! 

14. Боріться проти них, і Аллах 
каратиме їх вашими руками! Він 
принизить їх, а вам допоможе 
проти них і зцілить груди 
віруючих людей, 

15. видаливши гнів із їхніх сердець. 
Аллах приймає каяття того, кого 
побажає. Аллах — Всезнаючий, 
Мудрий! 

16. Невже ви думали, що вас 
залишать у спокої, і Аллах 
не знатиме тих серед вас, 
які боролися й не брали собі 
помічників замість Аллаха, 

Його Посланця й віруючих? 
Аллаху відомо, що ви робите! 

17. Не годиться багатобожникам 
прислужувати в місцях 
поклоніння Аллаху, адже вони 
самі свідчать про своє невір’я. 
Марні їхні вчинки й будуть вони 
у вогні довіку! 

«Місця поклоніння Аллаху» 

— мечеті (масаджід, мн. 
від масджід — «там, де 
поклоняються»). Раніше 
багатобожники ремонтували 
Заборонену Мечеть, накривали 












'ф <&> сї'ЛХЯ 

ф ЬуУ^Уу } Уз 


'Іух^Хм 



Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 у 263 \'*0^'' 


^ У" —^ 


Каабу й давали воду прочанам, 
проте цей аят передав усі 
повноваження мусульманам (аль- 
Багавві з посиланням на переказ 
від ібн Аббаса). 

18. У місцях поклоніння Аллаху 
прислужують ті, які увірували 
в Аллаха й в Останній День, 
звершують молитву, дають 
закят і не бояться нікого, крім 
Аллаха! Можливо, саме вони 
йдуть прямим шляхом! 

Як пояснюють тлумачі Корану 
(ат-Табарі, аль-Багавві, ібн 
Касір), аса («можливо») тут 
має обов ’язкову дію, тобто вони 
справді «йдуть прямим шляхом». 

19. Невже ви вважаєте рівними 
тих, хто дає воду прочанам 
і прислуговує в місцях 
поклоніння й тих, хто увірував 
в Аллаха, Останній День і 
боровся на шляху Аллаха? Не 
рівні вони перед Аллахом! 

Аллах не веде прямим шляхом 
людей несправедливих! 

20. Ті, які увірували, переселилися 
й боролися на шляху Аллаха, 
жертвуючи своє майно та душі, 
мають вищий ступінь перед 
Аллахом! Саме вони й матимуть 
успіх! 

21. Господь їхній сповістить їм 
добру звістку про милість від 
Себе, ласку й сади, де їх чекає 
нетлінна благодать! 


©оі-со' 





ДАР З ^ 




Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ^ 264 


22 . Вони будуть там довіку! 
Воістину, в Аллаха велика 
винагорода! 

23. О ви, які увірували! Не беріть 
собі за приятелів батьків і братів 
ваших, які віддали перевагу 
невір’ю перед вірою. Хто з вас 
буде приятелювати з ними, той 
— нечестивець! 

24. Скажи: «Якщо ваші батьки, 
діти, брати, дружини, родини, 
накопичене майно, торгівля — 
застою в якій боїтесь — і любі 
вам житла миліші за Аллаха, 
Його Посланця й зусиль на Його 
шляху, то чекайте, поки Аллах 
не явить наказу Свого! Аллах 
не веде прямим шляхом людей 
нечестивих!» 


гЬ і 






\'Рй 






^ ^-ґ» ^ / 
О >у 



ф Су Ск. . У лЗХ) 


25. Аллах уже підтримав вас 
у багатьох місцях і в день 
Хунайну, коли вражала вас 
численність ваша, яка нічим не 
допомогла вам. Стала вузькою 
для вас широка земля, й ви 
повернулися спинами! 

«День Хунайну» — битва 
мусульман із багатобожниками 
племен Гаувазін та Сакіф, яка 
відбулася у 630 роуі в долині між 
Меккою й Таїфом. 

26. Та потім Аллах зіслав спокій 
Своєму Посланцю й віруючим, 
зіслав війська, яких ви не 
бачите, і скарав невіруючих. 
Така відплата невіруючим! 










Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 / 265 \ ^ -я 


27. Потім Аллах прийме каяття 
тих, кого побажає. Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

28. О ви, які увірували! 
Багатобожники — нечисті. 

Тож, починаючи від цього року, 
нехай не наближаються до 
Забороненої Мечеті. А якщо 
ви боїтеся бідності, то Аллах 
збагатить зі Своєї ласки, кого 
побажає! Воістину, Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

29. Боріться з тими з людей 
Писання, які не вірують ні в 
Аллаха, ні в Останній День, 
які не забороняють того, 
що заборонив Аллах і Його 
Посланець, які не коряться 
істинній релігії, поки вони не 
платитимуть власноруч данини 
й не будуть принижені. 

30. Сказали юдеї: «Узайр — син 
Аллаха!» Сказали християни: 
«Месія — син Аллаха!» Ці 
слова з їхніх вуст схожі на слова 
невіруючих, які жили раніше. 
Нехай знищить їх Аллах! Як же 
вони віддалилися! 

Ат-Табарі та інші тлумачі 
Корану коментують так: 
«Переказують від сина Аббаса, 
що він сказав: прийшла до 
Посланця Аллаха (мир йому і 
благословення Аллаха) група 
юдеїв: Солям бін Мішкам, Нуман 




'; і-і і 














Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ^ 266 


бін Ауфа, Шаги бій Кайс і Малік 
бін ас-Сайф. Вони сказали: як 
ми підемо за тобою, залишивши 
свій напрям молитви? А ти ще 
й не вважаєш, що Узайр — син 
Бога! І тоді Аллах зіслав цей 
аят». Згідно з іншими переказами, 
пов ’язаними з тлумаченнями 
цього, Узайра шанобливо називали 
«сином Божим», адже він 
поновив значення Таурату (Тори) 
в юдейській громаді. Саме тому 
Узайра часто ототожнюють з 
біблійним Ездрою. 

31. Вони беруть собі за Господа, 
крім Аллаха, своїх учених, 
ченців і Месію, сина 
Мар'ям. Але ж їм наказували 
поклонятися Єдиному Богу! 
Немає бога, крім Нього! 
Пречистий Він від того, що 
додають Йому! 

32. Вони прагнуть загасити світло 
Аллаха своїми вустами, та 
Аллах бажає довершити 
світло Своє, хоч би це й було 
ненависне для невіруючих! 

33. Він — Той, Хто послав 
Свого Посланця з прямим 
шляхом і релігією істини, 
щоб перевершити нею всі 
інші релігії, хоч би це й було 
ненависне для багатобожників! 

34. О ви, які увірували! Воістину, 
багато хто з учених і ченців 
неправедно пожирає майно 










Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 267 \ *у^\ 




людей і збиває їх зі шляху 
Аллаха. А щодо тих, які 
накопичують золото й срібло 
та не жертвують його на шляху 
Аллаха, то сповісти їм добру 
звістку про болісну кару! 

35. Того Дня його розтоплять у 
вогні пекла й затаврують ним 
їхні чола, боки та спини: «Ось 
те, що ви накопичували для 
себе. Тож скуштуйте того, що ви 
накопичували!» 

36. Воістину, число місяців у 
Аллаха — дванадцять, як було 
записано в Писанні в день, коли 
Він створив небеса й землю. 
Чотири з них — заборонені. 

Це — істинна релігія, тож не 
будьте в цей час несправедливі 
самі до себе. Боріться з 
багатобожниками всі разом 
— так само, як разом ведуть 
боротьбу з вами вони. І знайте, 
що Аллах — із богобоязливими! 
« Чотири заборонені місяці» — 
мухаррам, раджаб, зу ль-кадаа, 
зу ль-хіджа. 

37. Відкладання забороненого 
місяця збільшує невір’я. Це 
вводить в оману тих, які не 
вірують. Одного року вони 
дозволяють це, а іншого року 
забороняють, щоб вирівняти 
число [місяців], які Аллах 
зробив забороненими. Вони 









^ді====^ ч _ \ о 113^3 і 

А^ил 



Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 ^ 268 ^ 




дозволяють те, що заборонив 
Аллах. Лихі вчинки їхні 
видаються їм прекрасними, та 
Аллах не веде прямим шляхом 
невіруючих людей! 

Ідеться про багатобожників, 
які замінювали один із чотирьох 
місяців іншим, наприклад, 
як відзначає аль-Багавві, 
«перетворювали сафар на 
заборонений місяць, а мухаррам 
— на дозволений». Це робилося з 
метою продовження полювання 
та війн, заборонених у згадані 
чотири місяці. 

38. О ви, які увірували! Що з 
вами? Коли говорять вам: 
«Виходьте на шлях Аллаха!», 
ви наче вгрузаєте в землю. 
Невже ви віддаєте перевагу 
земному життю перед життям 
наступним? Але ж мала 
насолода земного життя 
порівняно з життям наступним! 

39. Якщо ви не вийдете, то Він 
скарає вас болісною карою та 
замінить вас іншим народом. 

Ви нічим не зашкодите Йому, а 
Аллах спроможний на кожну річ! 


& Ц І£н^> '^= =^ У-А 

(Ці 




40. А якщо ви не допоможете 
[Посланцю], то вже допоміг 
йому Аллах, коли вигнали 
його ті, які не увірували. Він 
був одним із двох, коли вони 
сховалися в печері. Ось він 


і? 



4й\ сЗу-Дз4ІЙ оі 



Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ^ 269 V *>^4 


сказав своєму приятелю: «Не 
журися! Воістину, Аллах 
— з нами!» Аллах зіслав 
йому спокій та підтримав 
його військом, якого ви не 
бачите. Він принизив слово 
тих, які не увірували. Слово 
Аллаха — найвище! Аллах — 
Всемогутній, Мудрий! 
Супутником Пророка (мир йому 
і благословення Аллаха) під час 
гіджри з Мекки був Абу Бакр 
ас- Садик (нехай буде вдоволений 
ним Аллах). Разом вони сховалися 
в печері на горі Савр (ат-Табарі). 

41. Вирушайте в похід, легко це 
буде вам чи важко, й докладайте 
зусиль, жертвуючи своє майно 
та душі на шляху Аллаха. Це 
краще для вас, якби ви тільки 
знали! 

42. Якби здобич була легкою, а 
дорога — близькою, то вони 
б пішли за тобою, неодмінно! 
Але надто далеким видався їм 
шлях, і вони присягатимуться 
Аллахом: «Якби мали ми змогу, 
то вийшли б разом із вами!» 
Вони гублять самі себе, і знає 
Аллах, що вони — брехуни! 

43. Нехай простить тебе Аллах! 
Чому ти дозволив це їм, поки не 
стало тобі зрозуміло, які з них 
правдиві, а які брехуни? 

44. Ті, які вірують в Аллаха й в 
Останній День, не питають 










і > \ 

і* А 


’й&У/С 


ф 





Сура 9. Ат-Тауба 


АЛ^ЗІ у**. — ^ 


Частина 10 ^ 270 ~\ ^ 


у тебе дозволу на те, щоб 
докладати зусиль [на шляху 
Аллаха], жертвуючи своє 
майно й душі. Аллах знає 
богобоязливих! 

45. Питають дозволу в тебе ті, 
які не вірують в Аллаха й в 
Останній День, і чиї серця 
сумніваються. І через сумнів 
свій розгублені вони! 

46. Якби вони бажали вийти [на 
боротьбу], то підготувалися б до 
цього. Проте Аллах не захотів, 
щоб вони йшли разом із вами й 
затримав їх. Сказали їм: «Сидіть 
разом із тими, які сидять!» 

47. Якби вони пішли разом із вами, 
то не додали б нічого, крім 
безладу, квапились би посіяти 
серед вас розбрат. Серед вас є 
ті, хто прислухається до них, та 
Аллах знає про нечестивців! 

48. Вони й раніше сіяли розбрат 
і викривляли перед тобою 
справжній стан речей, поки не 
прийшла істина, й не переміг 
наказ Аллаха, хоча це їм 
ненависно! 

49. Серед них є той, хто каже: 
«Дозволь мені [залишитися] 
й не спокушай!» Та вони вже 
впали в спокусу. Воістину, геєна 
охоплює невіруючих! 

Ідеться про Джаді бін Кайса, 


Ж 














Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 у 2ТІ\ V 




який просив дозволу лишитися, 
пояснюючи це тим, що під час 
походу проти візантійців він не 
зможе не спокуситися їхніми 
жінками (аль-Багавві). 


50. Якщо з тобою стається щось 
добре, то це засмучує їх. А якщо 
тебе вражає лихо, вони кажуть: 
«Ми заздалегідь подбали 
про себе!» — і йдуть собі, 
радіючи! 

Ідеться про похід на Табук, 
від чого лицеміри вперто 
відмовлялися (ат-Табарі за 
переказом від ібн Аббаса). 


оЬ 


51. Скажи: «Нас може вразити 

тільки те, що судив нам Аллах, а 
Він — Захисник наш! І нехай на 
Аллаха покладають сподівання 
віруючі!» 




52. Скажи: «Невже ви чекаєте для 
нас чогось іншого, крім двох 
благ? І ми чекаємо, як вразить 
вас Аллах покаранням від Себе 
або [скарає] нашими руками! 
Тож чекайте, і ми почекаємо 
разом із вами!» 

Два блага — «перемога та 
військова здобич або мученицька 
смерть і прощення» (аль- 
Багавві). 

53. Скажи: «Будете ви жертвувати 
добровільно чи примусово, від 
вас цього однаково не приймуть, 
бо ви — люди нечестиві!» 


с' Уі Уз 

СУ ^' < —3 Алз 






, І 4 ® \т>- 



Сура 9. Ат-Тауба 




Частина 10 ф 272 ~\ ^ 


54. Пожертви їхні не будуть 
прийняті, бо вони не вірують в 
Аллаха, Його Посланця, неохоче 
звершують молитву й роблять 
пожертви, маючи відразу до 
цього. 

55. Нехай не вражає тебе їхнє 
майно та діти. Аллах прагне 
скарати їх цим у земному житті, 
щоб вони втратили свої душі 
невіруючими. 

56. Вони клянуться Аллахом, що 
належать до вас, та вони не з 
вас. Вони — налякані люди! 

57. Якби вони знайшли якусь 
схованку, печеру чи підземелля, 
то поквапилися б туди! 




^к= с~б 5у4?0 


58. Є серед них такі, які пліткують 
про тебе через милостиню. 
Якщо їм щось перепадає звідти, 
вони лишаються вдоволені, 

а якщо не перепадає, то вони 
гніваються! 

Ідеться про чоловіка на ім ’я 
Хуркус, який звинуватив Пророка 
(мир йому і благословення Аллаха) 
в несправедливості (ібн Касір). 

59. Якби ж вони вдовольнялися 
тим, що їм дарує Аллах і 
Його Посланець, і говорили: 
«Достатньо нам Аллаха! Аллах 
даруватиме нам зі Своєї ласки й 
Посланець Його. І до Аллаха ми 
скеровуємо прагнення наші!» 



ф б£іЬ 



Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 273 


60. Милостиня призначена для 
нужденних і бідних, тих, 
хто її збирає та роздає, тих, 
від чиїх сердець чекають 
прихильності, [для викупу] 
рабів, для збанкрутілих 
боржників і подорожніх. Так 
встановлено Аллахом. А Аллах 
— Всезнаючий, Мудрий! 

61 . Серед них є ті, хто ображає 
Пророка й говорить: «Він — 
вухо!» Скажи: «Він чує те, 
що краще для вас. Він вірить 
в Аллаха й довіряє віруючим, 
він — милість для тих із вас, 
хто увірував! А на тих, які 
ображають Посланця Аллаха, 
чекає болісна кара!» 

«Він — вухо!»: тобто слухає 
кожного, хто щось говорить. 
Лицеміри, зводячи наклеп 
на Пророка (мир йому і 
благословення Аллаха), говорили: 
«Кажемо, що побажаємо, 
клянемося, а він усьому вірить!» 
(ат-Табарі). 

62. Вони клянуться перед вами 
Аллахом, щоб догодити вам. 
Але, якщо віруючі вони, краще 
б їм догоджати Аллаху та Його 
Посланцю! 

63. Невже не знають вони, що 
того, хто ворожий до Аллаха та 
Його Посланця, чекає вогонь 
геєни, де він буде завжди? Це — 
велике приниження! 


ефиАісАзф!' СЬіс- 

сґ- ' _■ Аз Л 


Ф 














64. Лицеміри бояться того, що буде 
зіслано суру, яка й розповість 
про те, що в їхніх серцях. 

Скажи: «Насміхайтеся ж! 
Воістину, Аллах викриє те, чого 
ви боїтеся!» 

65. Якщо ти запитаєш їх, то вони 
неодмінно скажуть: «Та ми 
тільки багато розмовляли й 
бавились!» Скажи: «Невже ви 
насміхалися з Аллаха, Його 
знамень і Його Посланця?» 

66. Не просіть прощення. Ви стали 
невіруючими після того, як 
увірували. Якщо Ми простимо 
частину з вас, то іншу частину 
скараємо — за те, що були 
грішниками вони! 

67. Лицеміри й лицемірки 
подібні одне до одного. Вони 
закликають до відразного й 
забороняють заохочуване, 
стримують свої руки [від 
милостині]. Вони забули 
Аллаха, а Він забув їх. Воістину, 
лицеміри — нечестивці! 

68. Обіцяв Аллах лицемірам, 
лицеміркам і невіруючим 
вогонь, де вони будуть довіку! 
Достатньо їм цього! Аллах 
прокляв їх, і чекає на них 
невпинна кара! 

69. Такі ж [ви] самі, як і ті, що 
жили раніше за вас! Вони були 


|Д>-^ і}' Олій; 




4-^-5 






ЧіЛ/А 


І ІУ К /И а а \ 

\а£=$з 







Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 у 275 '♦ 


могутніші за вас силою, мали 
більше майна та дітей. Вони 
насолодилися своєю долею, і 
ви насолодилися своєю долею 

— так, як насолодилися своєю 
долею ті, що жили раніше за 
вас. Ви марнословите так, як 
марнословили вони. Даремними 
є вчинки їхні в житті земному 
та наступному, і зазнають вони 
втрат! 

70. Невже до них не дійшла звістка 
про тих, які жили раніше — про 
народ Нуха, адитів, самудитів, 
народ Ібрагіма, жителів 
Мад'яну та перекинутих селищ? 
Приходили до них посланці їхні 
з ясними знаменнями. Аллах не 
був несправедливий до них — 
вони самі були несправедливі до 
себе. 

Мад'ян — територія в північно- 
західній частині Аравії. 
«Перекинуті селища» — .міста, 
де жив народ Лута. 

71. Віруючі чоловіки та жінки 

— приятелі одні одним; вони 
закликають до заохочуваного 
та забороняють відразне, 
звершують молитву, дають 
закят, коряться Аллаху та Його 
Посланцю. Аллах змилується 
над ними. Воістину, Аллах — 
Всемогутній, Мудрий! 





4-Й 







^ 1*9 . , 

&УУ-3 є 





Сура 9. Ат-Тауба 


-Я 


Частина 10 У 276 ~\ є)^~' 


72. Обіцяв Аллах віруючим 
чоловікам і жінкам рай, де 
течуть ріки, де прекрасні житла 
в садах Едену. Вони будуть там 
довіку! А ласка від Аллаха ще 
більша! Це — великий успіх! 
«Сади Едену» — сади вічності. 
Аль-Багавві відзначає, що «Еден» 
походить від дієслова адана 

— «перебувати десь», тобто 
мається на увазі вічне існування. 
Є ще й інші пояснення, згідно 

з якими Еден — середина раю, 
фортеця або річка в раю (аль- 
Багавві від ібн Масуда та ін.). 

73. О Пророче! Борися з 
невіруючими та лицемірами, 
й будь суворий до них! їхній 
притулок — геєна. Яке мерзотне 
це місце для повернення! 

74. Вони клянуться Аллахом, що 
не говорили, але ж насправді 
говорили це — слово невір’я 

— й стали невіруючими після 
того, як прийняли іслам. Вони 
замислилися про те, чого 
раніше не могли здійснити. 

Вони намагаються помститись 
за те, що Аллах і Посланець 
Його збагатили їх з Його ласки. 
Якщо вони покаються, то це 
буде краще для них. А якщо 
відвернуться, то Аллах скарає 
їх болісною карою в земному й 
наступному житті! Немає для 
них на землі ні захисника, ні 
помічника! 


-Ці? 


\!>\зЬ іії >4^ 

ці ^ \І5 ^ 14 ^ ч і 44) 




75. Серед них є ті, які обіцяли 
Аллаху: «Якщо Аллах дарує нам 
зі Своєї ласки, то ми неодмінно 
будемо робити пожертви й 
будемо одними з праведників!» 

76. Та коли Він наділив їх зі Своєї 
ласки, то вони поскупилися на 
це й відвернулися; нехтують же 
вони! 

77. Тож Він скарав їх, сповнивши 
їхні серця лицемірством аж до 
того дня, коли вони зустрінуть 
Його. Це їм за те, що вони 
порушили обіцянку перед 
Аллахом, і за те, що брехали 
вони! 

78. Хіба не знають вони, що Аллаху 
відомі їхні таємниці й приховані 
розмови, і що Аллах знає все 
потаємне? 

79. Вони вдаються до образ і 
глузують над тими віруючими, 
які роблять додаткові пожертви 
та ще й, не маючи засобів, 
докладають для цього важких 
зусиль. Та це Аллах поглузує 
над [лицемірами]! Чекає на них 
болісна кара! 

80. Проси для них прощення чи 
не проси — навіть якщо ти 
проситимеш для них прощення 
сімдесят разів, Аллах не 
простить їх! Це так, бо вони 

не увірували в Аллаха та 










■II і 












Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 10 У 278 \ ^ 


Його Посланця! Аллах не 
веде прямим шляхом людей 
нечестивих! 

81. Ті, які залишилися на своїх 
місцях, раділи, що вони в 
тилу Посланця Аллаха. їм 
було ненависно боротися на 
шляху Аллаха, жертвуючи своє 
майно та душі. Вони говорили: 
«Не вирушайте в похід у таку 
спеку!» Скажи: «Вогонь геєни 
буде ще гарячішим!» Та якби 
вони розуміли! 

Ідеться про лицемірів, які 
відмовлялися йти у похід на 
Табук та залишилися в Медині (за 
аль- Багавві). 

82. Нехай вони мало сміються та 
багато плачуть — така відплата 
за те, що вони собі здобули! 

83. Якщо Аллах поверне тебе 
до когось із них і вони 
проситимуть дозволу йти в 
похід, то скажи: «Ви ніколи 
не підете зі мною! І не будете 
боротися зі мною проти ворога! 
Ви були задоволені своїм 
сидінням раніше, тож сидіть із 
тими, хто залишився!» 

84. Ніколи не молися за жодного з 
них і не стій над могилою його! 
Вони не увірували в Аллаха, 
Його Посланця й померли 
нечестивими! 











9 % ' 








Сура 9. Ат-Тауба 


Дл^зії 1 '' —Ч 


Частина 10 ^ 279 V 


85. Нехай не дивує тебе їхнє 
майно та діти. Аллах прагне 
скарати їх цим у земному житті, 
щоб вони втратили свої душі 
невіруючими! 

86. І коли було зіслано суру: 
«Увіруйте в Аллаха й боріться 
разом із Посланцем Його!», то 
власники багатства серед них 
почали просити тебе дозволити 
їм лишитися й сказали: «Залиш 
нас! Ми будемо з тими, хто 
сидить!» 

87. Вони були задоволені тим, що 
лишилися з іншими. Запечатані 
їхні серця, й не розуміють вони! 

«Лишилися з іншими» — букв, «з 
тими, які залишаються». Аль- 
Багавві відзначає, що маються 
на увазі жінки. 

88. Але Посланець і ті, які 
увірували разом із ним, 
боролися, жертвуючи своє 
майно та душі. Чекають на них 
блага. Саме вони матимуть 
успіх! 

89. Аллах приготував для них 
сади, де течуть річки. Будуть 
вони там довіку! Це — великий 
успіх! 

90. І прийшли до нього по дозвіл 
[лишитися] ті з бедуїнів, які 
мали поважні причини. А вдома 
сиділи ті, які збрехали Аллаху 
та Його Посланцю. На тих із 













УуЛ\ 



Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 11 ^ 280 ^ 


—Я 


них, які не увірували, впаде 
болісна кара! 

91. Нема гріха на немічних, 
хворих і тих, які не мають, 
що пожертвувати, якщо вони 
будуть щирі перед Аллахом 

і Його Посланцем. Нема за 
що докоряти тим, які роблять 
добро. Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

92. Нема [гріха] на тих, які 
прийшли до тебе, щоб ти дав 
їм їздових тварин. Ти сказав: 
«Не можу я знайти цих тварин 
для вас!» Вони повернулися 

з очами, повними сліз від 
смутку, адже вони не мають, що 
пожертвувати. 

93. Гріх падає на тих, які просили 
в тебе дозволу залишитись, хоч 
і багаті. Вони задоволені тим, 
що лишилися разом з іншими. 
Аллах запечатав їхні серця, і не 
знають вони! 

«Разом з іншими» — див. 
коментар до аяту 87 цієї ж сури. 

94. Вони шукатимуть виправдань, 
коли ви повернетесь до них. 
Скажи: «Не виправдовуйтесь. Ми 
не повіримо вам — Аллах уже 
сповістив нам про вас! Аллах і 
Його Посланець побачать вчинки 
ваші, а потім ви повернетесь до 
Знаючого потаємне й відкрите, 


! і^іг^ 


\Гг' 


і. >< 




])у 










4^1 І ІУІ 4ЙІШ фі 

І ? > 

ЗЗД 

уУїь \ 







Сура 9. Ат-Тауба_Частина 11 ^ 281 ~\ " 


і Він розкаже вам про те, що ви 
робили!» 

95. Вони будуть клястися перед вами 
Аллахом, коли ви повернетеся до 
них, щоб ви від них відвернулися. 
Тож відверніться від них! Вони 
нечисті, і притулком їхнім буде 
геєна — відплата за те, що вони 
собі здобули! 

96. Вони будуть клястися вам, 
щоб ви були задоволені ними. 

Та навіть якщо ви будете 
задоволені ними, Аллах не 
буде задоволений людьми 
нечестивими! 

97. Бедуїни — найзапекліші в 
невір’ї та лицемірстві. Вони 
найвпертіше не визнають 
обмежень, які зіслав Аллах 
Своєму Посланцю. Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

98. Серед бедуїнів є ті, які 
вважають свої пожертви 
збитком і чекають, доки настане 
для вас лихоліття. Це для них 
настане лихоліття! Аллах — 
Всечуючий, Всевидячий! 

99. Серед бедуїнів є ті, які вірують 
в Аллаха й в Останній День 

і вважають свої пожертви 
наближенням до Аллаха й 
благословінь Посланця. Так, 
це їхнє наближення! Аллах 
введе їх у милість Свою. 



ф 5<і1_“Д=и ІУ '^==‘ 







У ' \уЗ 

^ £. —^ у ^ ^ 



ЗР уРр &9Р6 





Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 11 ^ 282 ^ 




Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

юо. Аллах вдоволений першими 
мугаджирами, ансарами й тими, 
хто пішов за ними в найкращий 
спосіб. І вони вдоволені Ним! 

Він приготував для них сади 
раю, де течуть ріки. Будуть вони 
там довіку! Це — великий успіх! 
Мугаджири («переселенці») — 
мусульмани, які переселилися 
з Мекки в Медину. Ансари 
(«помічники») — мединці, які 
прийняли іслам і підтримали 
мугаджирів. 

101. Є лицеміри і серед бедуїнів, які 
живуть навколо вас, і є серед 
жителів Медини! Вони вперті в 
лицемірстві, але ти не знаєш їх. 
Ми знаємо їх! Ми скараємо їх 
двічі, а потім вкинемо їх у кару 
велику! 

102. Є інші, які визнали свої гріхи. 
Вони змішали добрі й лихі 
вчинки; можливо, Аллах прийме 
їхнє каяття. Воістину, Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

юз. Приймай пожертву з майна 
їхнього, щоб очистити їх і 
піднести цим. І молися за них, 
бо твої молитви — спокій для 
них! Аллах — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

«Піднести»: «зі ступеню 
лицемірів до ступеню щирих 






'Щ^ґ а 




людей». «Молися»: «проси для 
них прощення» (ат-Табарі). 

104. Невже не знають вони, що це 
Аллах відповідає на каяття 
Своїх рабів і приймає пожертви, 
і що Аллах — Приймаючий 
каяття, Милосердний? 

105. Скажи: «Дійте, і побачить ваші 
вчинки Аллах, Його Посланець 
і віруючі! Ви повернетесь до 
Знаючого потаємне й відкрите, 
і Він сповістить вам про те, що 
робили ви!» 

106. А є ті, які чекають наказу 
Аллаха. Або Він скарає їх, або 
прийме каяття їхнє. Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

107. Ті, які збудували мечеть для 
шкоди, невір’я, розбрату 
між віруючими та як засідку 
тих, які ще раніше воювали з 
Аллахом і Його Посланцем, 
неодмінно будуть присягатися: 
«Ми прагнемо тільки добра!» 

Та Аллах свідчить, що вони — 
брехуни! 

Ідеться про мечеть, збудовану 
в Медині лицемірами, яких 
до цього підбурив дехто Абу 
Амір з племені хазрадж. Згідно 
з повідомленнями тлумачів 
Корану (ат-Табарі, аль- 
Багавві, ібн Касір), Абу Амір 
навіть бував у візантійського 
імператора Іраклія, намагаючись 



'Т) V ^ с* з у ь 












Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 11 ^ 284 ^ 


о^]І 5^ ум 


використати новозбудовану 
мечеть як місце для зібрання 
своїх прибічників (мірсад — 
«засідка»), 

Ю8. Ніколи не звершуй там 
[молитви]! Мечеть, від 
першого дня заснована на 
богобоязливості, більш гідна 
для того, щоб ти молився в ній. 
Там є чоловіки, які люблять 
очищатися; а Аллах любить тих, 
які очищаються! 

Ідеться про мечеть в районі Куба 
(південь Медини), яку заснував 
Пророк (мир йому і благословення 
Аллаха) одразу після гіджри 
(ат-Табарі). Ібн Касір наводить 
переказ, у якому сказано: 
«Обрядова молитва в мечеті 
Куба — наче мале паломництво». 

109. Той кращий, хто заклав 
підвалини своєї будівлі на 
страху перед Аллахом і 
прагненні до Його вдоволення, 
чи той, хто заклав підвалини 
своєї будівлі на завислому 
краю урвища та впав разом 
із нею в пекельний вогонь? 
Аллах не веде прямим шляхом 
нечестивих людей! 

по. Будівля, збудована ними, 
завжди буде сумнівом у їхніх 
серцях — доки їхні серця 
не розірвуться! Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 


і','\>*Л ' ,л , 
О' <>-' ££ цЬ' йі- 

сфб&б 


'"А 




Мї иф 


> 9 9 



Сура 9. Ат-Тауба 


Частина 11 у 285 \ ^ 5^ -<* 


ш. Воістину, Аллах купив у 
віруючих їхні душі й майно 
в обмін на рай. Вони ведуть 
боротьбу на шляху Аллаха, 
вбивають і бувають убиті. Така 
правдива обіцянка, дана в Таураті, 
Інджілі й Корані. Хто ж краще 
виконує обіцянки, ніж Аллах? 

Тож радійте угоді, яку ви уклали з 
Ним! Це — великий успіх! 

112. [Віруючі] — це ті, які каються, 
поклоняються, прославляють, 
тримають піст, низько 
схиляються, вклоняються, 
закликають до заохочуваного 
й забороняють відразне, 
тримаються обмежень Аллаха. 
Тож сповісти віруючим добру 
звістку! 

«Які тримаються посту» 
(саіхуна) — букв, «подорожні». 
Аль-Багавві повідомляє: «Ібн 
Масуд та ібн Аббас (нехай 
буде вдоволений ними Аллах) 
сказали: «Це ті, які тримаються 
посту». А Суф'ян бін Уяна 
сказав: «Той, хто постить, 
названий «подорожнім» через 
те, що він залишає позаду всі 
задоволення...». 

пз. Пророку й тим, які увірували, не 
годиться просити прощення для 
багатобожників, навіть якщо 
вони їхні родичі — після того, 
як їм стало зрозуміло, що ті 
опиняться в пеклі. 





у* цлуз 4 і 




1 


(§5 


о' ГІЙ'с-оЛь 






114 . А молитва Ібрагіма за 
свого батька була тільки 
виконанням обіцянки,даної 
йому. Коли він зрозумів, що 
той — ворог Аллаха, то зрікся 
його. Воістину, Ібрагім — 
жалісливий, смиренний! 

Н5. Аллах не вводить людей в 
оману після того, як Він вказав 
для них прямий шлях і поки 
Він не роз’яснить їм, кого треба 
стерегтися. Воістину, Аллах — 
про кожну річ Знаючий! 

116 . Воістину, Аллаху належить 
влада над небесами й землею. 
Він дарує життя й смерть. 

Немає у вас, окрім Аллаха, ні 
захисника, ні помічника! 

117 . Аллах прийняв каяття Пророка, 
мугаджирів та ансарів, які 
пішли за ним у важкий час. 
Серця деяких із них мало 

не відхилилися, але потім 
Він прийняв каяття їхнє. 
Воістину, Він — Співчутливий і 
Милосердний до них! 

Ідеться про тих, хто мало не 
покинув Пророка під час важкого 
походу на Табук (ат-Табарі). 

И8. Були й троє, яким дали 

відстрочку [для каяття]. Стала 
вузькою для них широка земля 
й стиснулися душі їхні. Вони 
вирішили, що немає захисту 


УУУ А о[ 
ф : ^^30с^ 

з) 

лі З* 





Сура 9. Ат-Тауба 


—Я 


Частина 11 у 287 ^ 


від Аллаха, крім як у Нього 
Самого. Потім Він простив їх, 
щоб розкаялися вони. Воістину, 
Аллах — Приймаючий каяття, 
Милосердний! 

Ідеться про Гіляль бін Умаю, 
Мурара бін Рабі та Кааб бін 
Маліка, які не вирушили в похід 
на Табук, але згодом розкаялися в 
цьому (ат-Табарі). 

119. О ви, які увірували! Бійтесь 
Аллаха й будьте разом із 
правдивими! 

120. Не варто було жителям Медини 
й бедуїнам із її околиць 
лишатися в тилу Посланця 
Аллаха й віддавати перевагу 
своїм душам перед його душею. 
Це так, бо не буває на шляху 
Аллаха ні спраги, ні втоми, ні 
голоду, ні кроку, який викликає 
лють невіруючих, ні чогось, 
захопленого у ворога, що б не 
було записано як добра справа. 
Воістину, Аллах не втратить 
винагороди тих, які роблять 
добро! 

ш. Скільки б вони не жертвували 
— багато чи мало, які б 
долини вони не минали — це 
все запишеться, щоб Аллах 
винагородив їх ще кращим, ніж 
вони зробили! 

122 . Нехай віруючі не вирушають 
у похід усі разом. Чому б 






'І? > 1а^-=з\ \ У>, У' ійау» 


Іііі іУусуУІд 





Сура 9. Ат-Тауба 


0 ^**» 


Частина 11 ^ 288 ^ 


не відіслати з кожної групи 
частину людей, які будуть 
навчатися релігії та застерігати 
інших, коли вони повернуться 
до них? Можливо, ті будуть 
стерегтися! 

«Вони будуть застерігати від 
пекла й сповіщати добру звістку 
про рай» (Ібн Касір від ібн 
Аббаса). 

123 . О ви, які увірували! Боріться 
з тими невіруючими, які 
перебувають поблизу вас — 
нехай вони побачать, що ви 
суворі! І знайте, що Аллах — 
разом із богобоязливими! 

124 . А коли зіслано суру, то серед 
[лицемірів] є той, хто говорить: 
«Кому це додало віри?» Тим, 
які увірували, це додає віри, і 
радіють вони! 

125 . А тим, чиї серця хворі, 
це збільшує нечистоту, і 
помирають вони невіруючими. 

«Збільшує нечистоту» — букв, 
«додає нечистоту до їхньої 
нечистоти»; «додає сумнів до 
їхнього сумніву» (ібн Касір). 

126 . Чи не бачать вони, як щороку 
зазнають випробувань — один 
чи два рази. І після цього вони 
не каються й не замислюються! 

127 . А коли зіслано суру, то одні 
з них дивляться на інших: 






\у Ха) 

А, ‘.V 











; І 



Сура 9. Ат-Тауба 


4^£І1 -Я 


Частина 11 ^ 289 ^ єн*- 1 


«Чи хтось бачить вас?» — і 
відвертаються. Аллах відвернув 
їхні серця, бо вони — люди 
нерозумні. 

Аль-Багавві стверджує, що 
йдеться про лицемірів, які 
виходили з мечеті під час 
молитви, якщо ніхто за ними не 
спостерігав. 

128. Прийшов до вас Посланець із 
вас самих. Тяжко йому те, що 
ви страждаєте, і він піклується 
про вас — співчутливий та 
милосердний до віруючих. 

129. А якщо відвернуться вони, то 
скажи: «Достатньо для мене 
Аллаха! Немає бога, крім Нього, 
і на Нього я покладаюся! Він — 
Господь великого трону!» 





А, » < ІА\ 


<^&===>у дСХІ 

ф 



Сура 10. Юнус_Частина 11 ^ 290 ^ є)Аі _ ІУУ*“ 



їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Аліф. Лям. Ра. Це — знамення 
Писання мудрого! 

2. Невже подивовані люди тим, 
що Ми відкрили чоловіку з 
них самих: «Застерігай людей 
і сповіщай добру звістку тим, 
які увірували, що на них чекає 
справжня винагорода в Господа 
їхнього»? Невіруючі кажуть: 
«Воістину, він — справжній 
чаклун!» 

3. Воістину, ваш Господь — 

Аллах, який створив небеса й 
землю за шість днів, а потім 
піднісся над троном. Він керує 
подіями! Не буде заступника, 
крім як із Його дозволу. Такий 
Аллах, ваш Господь. Тож 
поклоняйтеся Йому! Невже ви 
не замислитесь? 

4. Ви всі повернетесь до Нього 
— обіцянка Аллаха правдива! 

Він починає творіння, а потім 
повторює його, щоб винагородити 
справедливо тих, які увірували й 
робили добрі справи. А тих, які 
не вірували, чекає напій з окропу 
та болісна кара — за те, що не 
вірували вони! 






су^\з ^ * 






Сура 10. Юнус 


-V 


Частина 11 291^.^ 


5. Він — Той, Хто зробив сонце 
світилом, а місяць — світлом, 
визначивши йому фази, щоб ви 
знали кількість років і лічбу. 
Аллах створив це все тільки в 
істині! Він пояснює знамення 
для людей, які знають! 

«Тільки в істині»: не створив це 
заради забави, але в усьому цьому 

— велика мудрість і переконливий 
доказ (ібн Касір). 

6. Воістину, в зміні дня і ночі, 
в тому, що Аллах створив на 
небесах і на землі — знамення 
для людей богобоязливих! 

7. Воістину, тим, які не 
сподіваються на зустріч із 
Нами, які задоволені мирським 
життям, знаходять у ньому 
спокій та неуважно ставляться 
до Наших знамень, 

8. притулком буде вогонь — за те, 
що вони собі здобули! 

Як пояснює ібн Касір із 
посиланням на Хасана, під 
«знаменнями» тут маються 
на увазі як природні (кавнійя 

— «буттєві») явища, згадані 
в попередніх аятах, так і 
тексти Одкровення (шарійя — 
«шаріатські»), 

9. Воістину, тих, які увірували й 
робили добрі справи, Аллах 
поведе прямим шляхом за віру 
їхню. У садах насолоди під 
ними будуть текти ріки. 







51 


щ. 








Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ 292 ^ 




ю. їхнім закликом там буде: «Слава 
Тобі, Аллах!»; там вітатимуть їх 
словами: «Мир!»; кінцем їхніх 
закликів буде: «Хвала Аллаху, 
Господу світів!» 

и. Якби Аллах прискорив людям 
зло так само, як Він прискорив 
для них добро, то неодмінно 
настав би для них час смерті. 

Та Ми залишаємо блукати в 
своєму безчесті тих, які не 
сподіваються на зустріч із 
Нами! 

«Прискорив для людей зло»: 
ібн Аббас сказав: «Тут ідеться 
про людину, яка в стані гніву 
[свариться] зі своєю родиною 
та дітьми: «Нехай Вас прокляне 
Аллах і нехай не благословляє 
вас!» (аль-Багавві). Іслам 
забороняє прокльони: «...Хто 
проклинає віруючого, наче вбиває 
його» (Муслім, аль-Бухарі). 

12. Коли людину торкається 
лихо, вона кличе Нас лежачи, 
сидячи та стоячи. А коли Ми 
відвернемо від неї те лихо, 
вона йде, наче ніколи й не 
кликала Нас через це лихо. 

Так видається прекрасним для 
порушників те, що роблять 
вони! 

13. Ми знищили покоління, які 
жили раніше за вас, адже 
вони були несправедливі, і в 
посланців своїх, які до них 










££ І \'м& 







Сура 10. Юнус 


Частина 11 293 \ ^ *>» 


‘ОЛ 1 -V 


приходили, вони не увірували. 
Так Ми винагороджуємо 
грішних людей! 

14. А потім Ми зробили вас їхніми 
нащадками на землі, щоб 
подивитися, якими будуть ваші 
вчинки. 

15. Коли їм читають Наші ясні 
знамення, говорять ті, які не 
сподіваються на зустріч із 
Нами: «Принеси нам інший 
Коран або зміни цей!» Скажи: 
«Не годиться мені змінювати 
його за власним бажанням. 

Я йду за тим, що дано мені в 
одкровенні. Я боюся, що, не 
послухавши Господа свого, буду 
покараний у Великий День!» 

16. Скажи: «Якби побажав Аллах, я 
б не читав його вам і не навчав 
би йому вас. Я прожив серед 
вас ціле життя. Невже ви не 
розумієте?» 

За одностайною думкою 
тлумачів Корану йдеться про 
сорок років життя Мухаммада 
(мир йому і благословення 
Аллаха), після яких він отримав 
Одкровення. 

п. Хто ж несправедливіший за 
того, хто зводить наклеп на 
Аллаха та вважає за брехню 
Його знамення? Воістину, 
грішники не матимуть успіху! 


©^ 




* 'І ' ^ с.„ 




^■Х£===> дді 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ 294 ^ 


оЧи Ь>* 


18. Вони поклоняються замість 
Аллаха тому, що не приносить 
їм ні шкоди, ні користі. І 
говорять: «Це — заступники 
наші перед Аллахом!» Скажи: 
«Невже ви можете розповісти 
Аллаху про щось таке на 
небесах і на землі, чого Він не 
знає?» Пречистий від того Він 
— що Йому додають! 

19. Люди були єдиною громадою, 
але розійшлися між собою. 

Якби перед цим не було 
слова Господа твого, то вже 
вирішилося б те, в чому 
розійшлися вони! 

20. Говорять: «Чому не зіслано 
знамення від Господа його?» 
Скажи: «Потаємне належить 
Аллаху. Тож чекайте, і я 
почекаю разом із вами!» 

21. Коли Ми дали людям 
спробувати Нашої милості 
після лиха, яке торкнулося 
їх, то вони почали хитрувати 
проти Наших знамень. Скажи: 
«Аллах швидший у хитрощах!» 
Воістину, Наші посланці 
записують ваші хитрощі! 

22. Він — Той, Хто дає вам змогу 
подорожувати сушею та морем. 
Ось ви на кораблях; разом 

із ними дме попутний вітер, 
якому вони радіють! Але щойно 
зірветься буревій, і підступлять 












і>чр\5^? ой ' 



Сура 10. Юнус 




Частина 11 ^ 295 ^ 


до них хвилі з усіх боків, вони 
вирішать, що оточені. Тоді 
кличуть вони Аллаха, щиро 
сповідуючи Його релігію: 
«Врятуй нас! І ми неодмінно 
будемо вдячні!» 

23. Та коли Він рятує їх, то вони 
сіють безчестя на землі без 
жодного права. О люди! 

Ваше безчестя обернеться 
проти вас самих. Це лише 
насолода земного життя, а 
потім ви повернетесь до Нас! 

І Ми розповімо вам про те, що 
чинили ви! 

24. Прикладом земного життя є 
вода, яку Ми проливаємо з неба, 
і вона змішується з рослинами 
землі — тими, які вживають 

у їжу люди й тварини. Коли 
земля вбирається в свої шати 
й прикрашається, а її жителі 
вважають, що мають владу 
над нею, надходить наказ 
Наш, вночі або вдень. І Ми 
перетворюємо її на поле, з 
якого зібрали врожай, — наче 
вона й не була квітуча. Так Ми 
пояснюємо знамення людям, які 
замислюються. 

25. Аллах кличе в обитель миру й 
веде, кого побажає, до прямого 
шляху. 

26. На тих, які робили добро, чекає 
найкраще й більше за це. Не 












,за>-лЬ # 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ 296 ^ 


о^^ -V 


вразить обличчя їхнього ні 
темрява, ні приниження. Саме 
вони — жителі раю! Будуть 
вони там довіку! 

«Найкраще» — рай, «більше 
за це» (букв, «додаток») — 
можливість бачити преславний 
лик Аллаха (аль-Багавві). 

27. А хто чинив зло, тим відплатять 
таким самим злом. їх спіткає 
приниження, і не захистить 
ніхто їх від Аллаха. Обличчя 
їхні наче вкриються шматками 
нічного мороку. Саме вони — 
жителі пекла! І будуть вони там 
довіку! 

28. Того Дня Ми зберемо всіх 
їх разом, а потім скажемо 
багатобожникам: «Ось ваші 
місця — разом зі спільниками 
вашими!» А потім Ми 
розділимо їх, і скажуть їхні 
спільники: «Ви не поклонялися 
нам! 

29. Достатньо Аллаха як Свідка між 
вами та нами. Ми й справді не 
знали про ваше поклоніння!» 

30. Там кожна душа скуштує 
того, що вчиняла раніше. 
Повернуться вони до Аллаха, 
свого істинного Покровителя, і 
зникне те, що вигадували вони! 

31. Запитай: «Хто наділяє вас із 
неба й землі? Хто владний над 


і. ч ««.“і у > 


^ * 




1 












слухом і зором? Хто виводить 
живе з мертвого, а мертве з 
живого? Хто керує подіями?» 
Вони скажуть: «Аллах!» 
Запитай: «Чому ж ви не боїтесь 
Його?» 

32. Такий Аллах, істинний Господь 
ваш! А що може бути після 
істини, як не омана? Як же ви 
віддалилися! 

33. Так справдилося слово Господа 
твого про нечестивців, що вони 
не увірують! 

34. Скажи: «Чи може хтось із 
ваших ідолів почати творіння, а 
потім його повторити?» Скажи: 
«Аллах починає творіння, а 
потім його повторює!» Як же ви 
віддалилися! 

35. Скажи: «Чи може хтось із ваших 
ідолів провести до істини?» 
Скажи: «Це Аллах веде до 
істини! Хто ж гідний того, щоб 
за ним ішли — той, хто сам веде 
до істини, чи той, кого ведуть 
до істини? Що з вами? Як ви 
судите?» 

36. Більшість із них іде за 
припущеннями. Але 
припущення ніяк не допоможе 
замість правди. Воістину, Аллах 
знає те, що роблять вони! 

37. Цей Коран не вигадка когось 
— замість Аллаха, але 








1 

)'Л 'Т'ТгіК'»'? Г ” > 




^3 !У>\ 







Сура 10. Юнус 


Частина 11 


298 \ " *-г^ 




підтвердження того, що було 
перед ним і пояснення Писання 
від Господа світів, в якому 
немає сумніву. 

«Пояснення Писання» — ібн 
Касір коментує: «Роз ’яснення 
законів, а ще дозволеного й 
забороненого — переконливе й 
достатнє, істинне, в якому немає 
сумніву, від Аллаха, Господа 
світів. Як сказано в переказі 
аль-Харіса аль-Аура від Алі ібн 
Абі Таліба: «Тут —розповідь про 
те, що було перед вами, звістка 
про те, що буде після вас, і 
розрізнення між вами». 

38. Ось вони говорять: «Він його 
вигадав!» Скажи: «Принесіть 
суру, подібну до цих, і покличте, 
кого зможете, замість Аллаха, 
якщо ви правдиві!» 

39. Таж ні, вони сприйняли 
як брехню те, що не 
спромоглися охопити знанням, 
і витлумачення чого ще не 
прийшло. Так само відкинули це 
й ті, які жили до них. Поглянь, 
яким був кінець нечестивих! 

40 . Є серед них ті, які вірять у 
[Коран], а є й ті, які не вірять 
у нього. Але Господь твій 
знає про тих, які поширюють 
безчестя. 

41. Якщо вони говоритимуть, що 
ти — брехун, то скажи: «Мені 




03 * сЛсЛ 








фЬ^\0ЛІ^зХ 






— мої вчинки, а вам — ваші 
вчинки. Ви непричетні до того, 
що роблю я, а я непричетний до 
того, що робите ви!» 

42. Є серед них і ті, які тебе 
вислуховують. Та як ти 
примусиш чути глухих, якщо 
вони не розуміють? 

43. Є серед них і ті, які дивляться 
на тебе. Та як ти зможеш 
повести прямим шляхом сліпих, 
якщо вони не бачать? 

Ідеться про «глухих» і «сліпих» 
«серцем», які не спроможні йти 
шляхом істини (аль-Багавві). 

44. Воістину, Аллах не чинить 
несправедливості щодо людей, 
але це люди самі несправедливі 
до себе! 

45. Того Дня Він збере їх, наче вони 
й пробули тільки годину дня. 
Вони знатимуть одне одного. 
Воістину, зазнають втрат ті, 

які вважали за брехню зустріч 
із Аллахом і не йшли прямим 
шляхом! 

Ібн Аббас сказав: «Вони пробули 
в своїх могилах наче годину дня» 
(аль-Багавві). 

46. Або Ми покажемо тобі частину 
з того, що Ми обіцяли їм, 

або заберемо тебе, і до Нас 
повернуться вони! Аллах буде 
Свідком того, що роблять вони! 




Сура 10. Юнус 


Частина 11 




300 \ " Єг 1 ' 


47. Для кожної громади — 
посланець. І коли приходив до 
них посланець їхній, то все між 
ними вирішували справедливо, і 
не були вони скривджені! 

48. Вони запитують: «Коли ця 
обіцянка виконається, якщо ви 
правдиві?» 

49. Скажи: «Я не владний заподіяти 
собі шкоду чи принести 
користь, хіба що побажає цього 
Аллах. Для кожної громади — 
строк. Коли їхній строк настає, 
то вони не можуть його ні 
віддалити — навіть на годину, ні 
наблизити». 

50. Скажи: «Чи ви думали про те, 
яку частину з Його кари — 
коли вона прийде до вас уночі 
або вдень — намагатимуться 
прискорити грішники?» 

Своїми запитаннями 
багатобожники прискорюють 
кару (аль-Багавві, ат-Табарі). 

51. Невже ви повірите в неї тоді, 
коли вона прийде до вас? Чи 
нині? Коли ви прискорювали її? 

52. А потім скажуть тим, які 
були несправедливі: «Тож 
скуштуйте вічної кари! Хіба ж 
не відплачено вам за те, що ви 
робили?» 

53. Вони запитують тебе: «Чи це 
правда?» Скажи: «Так, клянуся 






ф 5 


\УС£4 оіЗ* 


& 2 А) \ ІІ ^ І 








Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ зрх \ ^ 


0 Ьу* -V 


моїм Господом, правда! І вам не 
уникнути цього!» 

Мається на увазі покарання 
Аллаха для багатобожників, 
згадане в попередніх аятах. 
Ат-Табарі коментує: «Немає 
сумніву в цьому, і ви не ухилитесь 
від Аллаха, коли Він побажає 
цього для вас, не втечете й не 
зможете протистояти. Ви під 
Його судом, правлінням і владою, 
коли Він побажає так вчинити з 
вами. Тож бійтесь Аллаха в своїх 
душах!» 

54. Якби кожна несправедлива душа 
володіла всім, що на землі, 

то спробувала б відкупитись. 
Вони приховають каяття, щойно 
побачивши кару. Між ними 
розсудять за справедливістю, і 
не будуть скривджені вони! 

55. Так! Воістину, це Аллаху 
належить те, що на небесах і на 
землі. Так! Воістину, обіцянка 
Аллаха правдива. Але більшість 
із них не знає! 



^ 

7б>СЗ\ 

Ту? її і» 


ЬуЯ.Ь 


56. Він дарує життя і смерть, і до 
Нього ви повернетеся! 

57. О люди! До вас прийшло 
повчання від Господа вашого, 
зцілення того, що в серцях, 
прямий шлях і милість для 
віруючих! 

58. Скажи: «Це — ласка Аллаха та 
милість Його!» Тож нехай вони 





<іЙІХІ 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ 302 ^ 


дг^Л КХУ* 


радіють цьому, адже воно краще 
за те, що вони накопичують! 

59. Скажи: «Чи ви бачили те, 
що Аллах вам зіслав із 
наділу, а ви зробили щось із 
цього забороненим, а щось 
дозволеним?» Скажи: «Аллах 
вам дозволив це, чи це ви самі 
зводите наклеп на Аллаха?» 
«Наділ» (ризк) — це слово має 
кілька значень, серед яких три 
основні: «їжа», «доля», «благо». 
Як пояснює ат-Табарі, в цьому 
айаті під «наділом» мається на 
увазі саме їжа. 

60. Що думають про День 
Воскресіння ті, які зводять 
наклеп на Аллаха? Воістину, 
Аллах має велику ласку до 
людей, але ж більшість із них не 
дякують! 

61. Якою б ти справою не займався, 
що б ти не читав із Корану, та 
яких би вчинків не коїли вони, 
Ми спостерігаємо за вами ще на 
початку дії. Те, що на землі й на 
небі, не сховається від Господа 
твого, навіть якщо матиме вагу 
порошинки, менше або більше 
за неї. Воно міститься в Писанні 
ясному! 

62. Так! Воістину, наближеним до 
Аллаха немає чого боятися, і не 
будуть вони засмучені — 


дд. _• у! З® 









Сура 10 . Юнус 


Частина 11 / 303 \ М _ ^ у _ 


63. ті, які увірували й були 
богобоязливі. 

64. Чекає на них радісна звістка в 
житті земному й наступному. 
Немає зміни в словах Аллаха. 

Це — великий успіх! 

65. Нехай тебе не засмучують слова 
[багатобожників], бо, воістину, 
вся могутність належить 
Аллаху! А Він — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

66. Так! Воістину, Аллаху належать 
усі, хто на небесах і на землі. 

А ті, які закликають замість 

Аллаха інших, 

ідуть за припущеннями й 

вигадують. 

67. Він — Той, Хто створив ніч, 
щоб відпочивали ви, а день 
— щоб ви бачили. Воістину, в 
цьому — знамення для людей, 
які чують! 

68. Говорять вони: «Аллах узяв 
собі дитину!» Преславний Він! 
Він — Багатий, Йому належить 
усе, що на небесах, і все, що на 
землі. Тож немає у вас доказу 
цьому! Невже ви говорите 

про Аллаха те, чого самі не 
знаєте? 

69. Скажи: «Воістину, ті, які 
зводять наклеп на Аллаха, не 
матимуть успіху!» 















,* лЬЬ ,* У* <ьі==Л '.ОЛІ 


) схуХлс^)! іа 





Сура 10. Юнус 


-V 


Частина 11 304 ^ 


70. Вони насолодяться в земному 
житті, а далі повернуться 

до Нас. Ми дамо їм змогу 
скуштувати суворої кари за те, 
що вони не увірували! 

71. Прочитай для них звістку про 
Нуха. Ось він сказав своєму 
народу: «О народе мій! Якщо 
тяжко вам, що я серед вас і 
нагадую про знамення Аллаха, 
то на Аллаха я покладаюся! 
Зберіться разом зі своїми 
ідолами, щоб не була ваша 
справа таємною. А потім 
оголосіть мені вирок ваш і не 
давайте відстрочки! 

72. Та якщо відвернетеся ви, то я 
ж не просив у вас винагороди. 
Винагородить мене лише Аллах. 
І мені наказано бути одним із 
покірних Йому!» 

73. Але вони вважали його за 
брехуна. Тож Ми врятували його 
й тих, хто був із ним, у ковчезі. 
Ми зробили їх наступниками та 
втопили тих, які вважали Наші 
знамення брехнею. Поглянь 
же, який був кінець тих, кого 
застерігали! 

74. Після нього Ми відіслали 
посланців до народів їхніх. 

Ті прийшли до них із ясними 
знаменнями, але вони не 
увірували в те, що було 




г 





^ ^ А 
»• 









4 ? 
% 


5 





- V 


Сура 10, Юнус _ Частина 11 ^ 305 М 


відкинуто ще раніше. Так Ми 
накладаємо печатку на серця 
порушників! 

75. Після них Ми послали з 
Нашими знаменнями Мусу 
та Гаруна —до Фірауна й 
старшини народу його. Але 
вони знехтували ними й були 
грішними людьми! 

76. І коли прийшла до них істина 
від Нас, то вони сказали: 
«Воістину, це — справжнє 
чаклунство!» 

77. Муса сказав: «Невже ви говорите 
про істину, яка прийшла до 

вас, що це — чаклунство? Не 
матимуть успіху чаклуни!» 

78. Вони сказали: «Невже ти 
прийшов, щоб відвернути нас 
від того, в що вірили наші 
батьки, та щоб велич на землі 
дісталася вам двом? Ми не 
повіримо вам!» 

79. Фіраун сказав: «Приведіть 
до мене кожного вправного 
чаклуна!» 

Тобто добре обізнаного з 
чаклунством (ат-Табарі). 

80 . І коли прийшли чаклуни, то 
Муса сказав їм: «Тож кидайте, 
що маєте кидати!» 

Ат-Табарі коментує: «Тож 
кидайте, що маєте кидати — 
мотузки й палиці». 










33 £ зз * 






Ф^Л 



Сура 10. Юнус 




Частина 11 ^ 306 ~\ ^ 


81. І коли вони кинули, то Муса 
сказав: «Принесене вами — 
чари. Воістину, Аллах зробить 
їх марними! Воістину, Аллах 
не покращує справу тих, які 
поширюють безчестя! 

82. Аллах утверджує істину через 
Свої слова, хоч би й ненавиділи 
це грішники!» 

83. Не повірили Мусі, хіба що мала 
частина народу його, адже вони 
боялися переслідувань Фірауна 
та його старшини. Воістину, 
Фіраун — тиран на землі та 
один із порушників! 

84. Сказав Муса: «О народе мій! 
Якщо ви увірували в Аллаха, то 
покладайтеся на Нього, якщо ви 
віддані Йому!» 

85. Ті сказали: «Ми покладаємося 
на Аллаха. Господи наш! Не 
роби нас спокусою для людей 
нечестивих 

86. і врятуй нас зі Своєї милості від 
людей невіруючих!» 

87. І Ми відкрили Мусі та брату 
його: «Влаштуйте для свого 
народу житла в Єгипті, зробіть 
їх місцем для поклоніння та 
звершуйте молитву. Тож сповісти 
віруючим добру звістку!» 
«Зробіть їх місцем для 
поклоніння» — букв, «зробіть 
свої будинки напрямом (киблат- 


4І\ о! 


■ \'»л 

\і а ^ я*, ах, \ 











Сура 10. Юнус 


Частина 11 у 307 \\\ 




ан) для молитви». Ат-Табарі , 
посилаючись на ібн Аббаса 
та інших тлумачів, коментує: 
«Зробіть свої будиники 
місцями поклоніння, де ви 
будете молитися». Аль-Багавві 
відзначає, що таким чином 
послідовники Муси намагалися 
уникнути переслідувань Фірауна, 
який заборонив їм молитися в 
звичних місцях. 

88. Муса сказав: «Господи наш! 

Ти дарував Фірауну й старшині 
народу його прикраси й 
багатства в земному житті, а 
вони, Господи наш, збивають 
цим із Твого шляху! Господи 
наш! Знищи багатства їхні та 
зроби жорстокими їхні серця — 
щоб вони не увірували, поки не 
побачать болісної кари!» 
Дієслово тамаса 
(«знищувати») ще має значення 
«перетворювати». Аль-Багавві 
наводить кілька переказів, згідно 
з якими багатства єгиптян 
обернулися камінням. 

89. І сказав Він: «Я вже відповів 
на ваш заклик! Тримайтеся 
прямого шляху та не йдіть 
шляхом тих, які не знають!» 
Вислів на кшталт «я вже [щось] 
зробив» в арабській мові може 
означати ще й правдиву обіцянку, 
тобто «я неодмінно [щось] 
зроблю». 





Хв Зіі 

(§) оДД] 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ 308 ^ 


о~*у. Ьу* 


90. Тож Ми переправили синів 
Ісраїла через море, але Фіраун 
і його військо рушили слідом 
за ними — з ненавистю й 
ворожістю. І коли Фіраун став 
потопати, то вигукнув: «Я 
увірував, що немає бога, крім 
Того, в Якого увірували сини 
Ісраїла. І я — один із відданих 
Йому!» 

91. Тільки тепер! А перед цим ти 
чинив непослух і був одним із 
тих, які поширюють безчестя на 
землі! 

92. Тому сьогодні Ми рятуємо твоє 
тіло, щоб ти був знаменням для 
наступних поколінь! Воістину, 
багато людей нехтують Нашими 
знаменнями! 

93. Ми облаштували для синів 
Ісраїла найкращі житла й 
наділили їх благами. Серед 
них почалися суперечки після 
того, як до них прийшло 
знання. Воістину, твій Господь 
розсудить між ними в День 
Воскресіння — у тому, про що 
вони сперечалися! 

«Найкращі житла» — землі 
Єгипту й Сирії, розташовані 
навколо Єрусалиму (ібн Касір). 

94. Якщо ви сумніваєтесь у 
тому, що Ми зіслали тобі, то 
запитайте тих, які читають 







'^\у&Л іаз 


‘фл 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 у 309 ^ 




писання, дані ще раніше. 
Прийшла до тебе істина від 
Господа твого — тож не будь 
одним із тих, які мають сумніви! 
«Які читають писання, дані ще 
раніше» — посилаючись на ібн 
Аббаса, Муджагіда йДаххака, 
аль-Багавві вважає, що тут 
маються на увазі мусульмани, 
які раніше належали до «людей 
Писання» (юдеїв та християн). 
Саме вони можуть засвідчити 
правдивість Мухаммада (мир 
йому і благословення Аллаха), 
адже в Торі та Євангелії є 
пророцтва про його прихід (ібн 
Касір). 

95. І не будь ОДНИМ ІЗ ТИХ, ЯКІ 
вважали за брехню знамення 
Аллаха, інакше будеш серед 
тих, які все втратили! 

96. Воістину, не увірують ті, про 
яких сповнилося слово Господа 
твого, 

97. навіть якщо до них прийдуть 
усі можливі знамення, до того 
часу, як вони побачать болісну 
кару! 

98. Чи було хоч одне селище, 
жителі якого увірували й 
допомогла їм віра їхня, крім 
народу Юнуса? Коли увірували 
вони, то Ми відвернули від них 
принизливу кару в земному 
житті, дарувавши їм можливість 













А оі 

ФдЯЬ\хд\ 


\ДІД==> 

й 



Сура 10. Юнус 


Частина 11 / ЗЮ ^ >> *уі-\ 


ігі# Узрр ->• 


насолоджуватись ним до 
певного часу. 

«Народ Юнуса» (бібл. Йона): 
ідеться про жителів Ніневії, 

«віра яких походила через страх 
перед карою, від якої застерігав 
їх посланець їхній» (ібн Касір). 

99. Якби твій Господь побажав, 
то увірували б усі, хто живе 
на землі. Та чи зміг би ти 
примусити людей стати 
віруючими? 

юо. Не увірує жодна душа, крім як 
із дозволу Аллаха! А Він вражає 
карою тих, які не розуміють! 
«Стати віруючими» з 99 аяту: 
«Ти не зобов ’язаний це робити, і 
це не для тебе — це Аллах збиває 
зі шляху, кого побажає, та веде 
прямим шляхом, кого побажає!» 
(ібн Касір). 

юі. Скажи: «Погляньте на те, що 
на небесах і на землі!» Але 
знамення та перестороги не 
допомагають тим людям, які не 
увірували! 

102. Невже вони чекають чогось 
іншого, крім тих днів, які 
настали для їхніх попередників? 
Скажи: «Тож чекайте, і я 
почекаю разом із вами!» 

юз. Потім Ми врятуємо Наших 
посланців і тих, які увірували. 
Так Нам належить рятувати 
віруючих! 













Сура 10. Юнус 


Частина 11 ^ ЗЦ ^ 


Сґ*У- °-}.У 


104. Скажи: «О люди! Якщо ви 
сумніваєтесь у моїй релігії, то я 
не поклоняюся замість Аллаха 
тому, кому поклоняєтесь ви, 
але я поклоняюсь Аллаху, який 
забере вас! І наказано мені бути 
одним із віруючих!» 

105. І поверни своє обличчя до 
істинної релігії та не будь одним 
із багатобожників! 

106. Не клич замість Аллаха 
того, хто не принесе тобі ні 
користі, ні шкоди. А якщо ти 
зробиш це, то будеш одним із 
несправедливих! 

107. Якщо Аллах торкнеться тебе 
лихом, то цього не відверне 
ніхто, крім Нього! А якщо Він 
побажає тобі добра, то ніхто 
не відверне Його ласки. Дарує 
Він її тим зі Своїх рабів, кому 
побажає! А Він — Прощаючий, 
Милосердний! 

108. Скажи: «О люди! Прийшла до 
вас істина від Господа вашого! 
Тож той, хто йде прямим 
шляхом, йде сам для себе, а 
хто збився зі шляху, той збився 
сам проти себе. Не можу я бути 
вашим опікуном!» 

Ю9. Іди за тим, що Ми відкрили 
тобі. І терпи, доки Аллах 
не розсудить, адже Він — 
найкращий із суддів! 


дЬ Дій 




Лі 




^ С. і ^ » /Г -" о 9 


■' -Ж 


СУ 









1. Аліф. Лям. Ра. Це — Писання, 
знамення якого добре викладені, 
а потім пояснені Мудрим, 
Відаючим! 

«Викладені в самих словах, 
а пояснені в смислах. Вони 
досконалі як за формою, так і за 
змістом» (ібн Касір). 

2. Не поклоняйтеся нікому, 
крім Аллаха! А я для вас — 
застерігай і вісник від Нього! 

3. Просіть прощення у Господа 
вашого та кайтеся перед Ним — 
Він наділить вас прекрасними 
благами до певного строку, 

а також дарує із ласки Своєї 
кожному гідному її. Але якщо 
відвернетеся ви, то я боюся, що 
вас буде покарано у Великий 
День! 

4. До Аллаха повернетесь ви, а Він 
спроможний на кожну річ! 

5. Так! Вони намагаються 
стиснути свої груди, щоб 
приховати те, що в них є. Та 
навіть коли вони ховають свої 
голови під одягом, Він знає 
те, що вони приховують і що 
відкривають. Воістину, Він знає 
про те, що в серцях! 



Ф ^ її) Дї'І' 


Д .АС^ЗД О Д ^ -Д> 




Д-гД*ІД ДДо ічйГ^ ^ 





-\\ 


Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 313 ^ 0^1 


«Стиснути свої груди» — цей 
вислів означає «приховати щось». 

6. Немає на землі живої істоти, 
яку б не наділяв Аллах. Він знає 
її місце перебування й місце 
повернення. Це все — в ясному 
Писанні! 

Аль-Багавві та ібн Касір наводять 
переказ від ібн Аббаса, згідно 
з яким «місце перебування» — 
притулок, а «місце повернення» — 
кінцевий спочинок. Те саме пише й 
ат-Табарі. 

7. Він — Той, Хто створив небеса 
й землю за шість днів, коли 
трон Його був над водою. Це 
все для того, щоб випробувати 
вас — чиї вчинки будуть 
кращими? Якщо ти скажеш: 

«Вас воскресять після смерті», 
то скажуть ті, які не вірують: 

«Та це справжнє чаклунство!» 

8. Та якщо Ми відкладемо кару 
до певного строку, то вони 
скажуть: «Що стримує її?» Так, 
того дня, коли вона прийде 

до них, ніщо не відверне її, 
і вразить їх те, над чим вони 
насміхалися! 

9. Якщо Ми даємо людині зазнати 
милості від Нас, а потім це 
забираємо, то вона впадає у 
відчай та стає невдячною. 

ю. А якщо Ми даємо їй зазнати 
блага після лиха, яке торкнулося 









)0>і 






5 , 


4 













її, то вона каже: «Нещастя 
залишили мене!», — стає 
веселою й гордою. 

и. Але не такі ті, які терпіли й 
робили добрі справи. На них 
чекає прощення й велика 
винагорода! 

12. Можливо, ти відмовишся від 
якоїсь частини того, що дано 
тобі в одкровенні, а твої груди 
стиснуться від цього, бо вони 
скажуть: «Чому не зіслано йому 
скарб, або чому не прийде з ним 
ангел?» Але ж ти застерігай! 
Аллах — Опікун кожної речі! 

13. Або вони скажуть: «Він вигадав 
його!» Скажи: «Принесіть десять 
вигаданих сур, подібних до цих 

й покличте замість Аллаха, кого 
зможете, якщо ви правдиві!» 
Ідеться про Коран. 

14. А якщо вони не дадуть вам 
відповіді, то нехай знають, що 
його зіслано з відома Аллаха, і 
немає бога, крім Нього! Невже 
не станете ви відданими Йому? 

15. Хто бажає земного життя 
та його прикрас, тим Ми 
відплатимо повною мірою за 
їхні вчинки в ньому, і тут не 
будуть недооцінені вони! 

16. Вони — ті, які не отримають у 
наступному житті нічого, крім 




<2Й“* -> 4л* 


05О 4 \^\з 

ф & ооЗ 











Сура 11. Гуд 




Частина 12 ^ 315 К *уу\ 


вогню. Марні зусилля їхні нині 
й даремне те, що роблять вони! 

17. Той, хто має ясне знамення 
від Господа свого, прочитане 
свідком від Нього, до появи 
якого провідником і милістю 
було Писання Муси — саме такі 
є віруючими в [Коран]! А тим, 
які не увірували в це й належать 
до різних сект, обіцяно вогонь! 
Тож не сумнівайся в цьому, адже 
це — істина від Господа твого. 
Але більшість людей не вірує! 
«Прочитане свідком від Нього» 

— аль-Багавві наводить переказ 
від ібн Аббаса та інших тлумачів 
Корану, згідно з яким тут 
мається на увазі Джібріл. 

18. Хто ж несправедливіший за 
того, хто зводить наклеп на 
Аллаха? Коли вони постануть 
перед своїм Господом, то свідки 
скажуть: «Це ті, які говорили 
неправду про Господа свого!» 
Так! Прокляття Аллаха над 
нечестивцями, 

19. які збивають інших зі шляху 
Аллаха, прагнуть викривити 
його та не вірують у наступне 
життя. 

20. Вони не зможуть врятуватися 
на землі, й не матимуть вони 
покровителів замість Аллаха. 
Помножиться кара їхня! Не 
могли вони ні чути, ні бачити! 


Є ** 

ф^РЗ$с<0 


(§5 




Ли^4 








Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 316 \ ^ 


«А ті, які заперечували Наші 
знамення — вони глухі, німі й 
перебувають у темряві» (Сура 
«Худоба», аят 39). 

21. Оце ті, які втратили самих себе. 
Залишило їх те, що вигадували 
вони! 

22. Справді, в наступному житті 
вони втратять найбільше! 

23. Воістину, ті, які увірували, 
робили добрі справи й були 
покірні перед Господом своїм, 
вони — жителі раю! Будуть 
вони там довіку! 

24. Прикладом двох груп є сліпий, 
глухий, зрячий та чуючий. Хіба 
можна їх порівняти? Невже не 
замислитеся ви? 

Дві групи: віруючі та невіруючі 
(аль-Багавві). 

25. Ось Ми послали Нуха до народу 
його: «Я для вас — ясний 
застерігай! 

26. Не поклоняйтеся нікому, крім 
Аллаха! Я боюся, що на вас 
впаде кара в болісний День!» 

27 . Старшина з народу його, яка не 
увірувала, сказала: «Ми бачимо, 
що ти лише людина, така, як і 
ми. І ми бачимо, що за тобою 
пішли тільки найжалюгідніші 
серед нас, і то не подумавши. 
Ми не бачимо, щоб ви були 


Ф ЬУуХН \ ^ І А 

ДхД Зі, 








ДХрД ДДД'Д ^ \\УхД) о' 
ФлУ)Л 






Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 317 ^ К 




чимось кращі за нас, але 
думаємо, що ви — брехуни!» 
«Не подумавши» — букв, «з 
першого погляду». 

28. Той відповів: «О народе мій! 
Якщо я тримаюся ясного доказу 
від Господа мого, а Він дарував 
мені милість від Себе, яку ви 
не здатні бачити, то невже я 
примусив би вас до цього, коли 
воно ненависно вам? 

29. О народе мій! Я не прошу у вас 
за це багатства. Винагородить 
мене тільки Аллах! І не буду 

я відганяти тих, які увірували. 
Вони прагнуть зустріти 
свого Господа, а вас я бачу 
нерозумними людьми! 

30. О народе мій! Хто захистить 
мене від Аллаха, якщо 

я прожену їх? Невже не 
замислитеся ви? 

31. Я не кажу вам, що в мене 
скарбниці Аллаха, і що я 
знаю потаємне. Я не кажу, 
що я ангел. Я не кажу тим, 
які мізерні в ваших очах, що 
Аллах ніколи не дарує їм добра. 
Аллах краще знає, що в їхніх 
душах. Інакше б я був одним із 
нечестивців!» 

32. Ті відповіли: «О Нуху! Ти 
сперечався з нами, і сперечався 
багато. Тож покажи нам те, чим 









^ ^ . о__^ 











= о\.^ЛлІІА^ 



Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 318 ^ 




ти погрожував нам, якщо ти 
правдивий!» 

33. Той відповів: «Воістину, вам це 
покаже Аллах, якщо побажає. І 
не зможете ви утекти! 

34. Якщо я побажаю дати вам 
пораду, то вона не принесе 
вам користі, коли Аллах 
прагне збити вас зі шляху. 

Він — Господь ваш, і до Нього 
повернетеся ви!» 

35. Чи вони кажуть: «Він його 
вигадав!» Скажи: «Якщо я 
вигадав його, то мій гріх — на 
мені. Але до ваших гріхів я 
непричетний!» 

Деякі тлумачі Корану 
вважають, що слова «він його 
вигадав» належать невіруючим 
мекканцям, які полемізували 
з Мухаммадом (мир йому і 
благословення Аллаха) (ат- 
Табарі, ібн Касір). У такому 
разі під «його» мається на увазі 
Коран або конкретно історія про 
Нуха (мир йому) (порів. «Юнус», 
38, «Гуд», 13). Так вважав 
і екзегет другого покоління 
Мукатіл бін Сулайман (за аль- 
Багавві). Проте ще на початку 
тлумачення аяту сам аль-Багавві 
наводить переказ від ібн Аббаса, 
згідно з яким згаданий вислів 
належить супротивникам Нуха 
(мир йому), які звинувачували 
його в брехні. У такому випадку 




Ґ 




Б Сі У) 





Сура 11. Гуд 


- \ \ 


Частина 12 ^ 319 ^ ^ і 


під «його» матимуться на увазі 
попередні слова цього пророка, 
або, взагалі, все, дане йому в 
одкровенні. 

36. І було відкрито Нуху: «Вже не 
буде вірити ніхто з твоїх людей, 
окрім тих, які увірували раніше. 
Тож не журися через те, що 
роблять вони! 

37. Збудуй ковчег перед Нашими 
очима й згідно з Нашим 
одкровенням. І не проси Мене 
за несправедливих — воістину, 
їх буде втоплено!» 

38. Він будував ковчег і щоразу, 
коли проходили повз нього 
вельможі з народу його, то 
глузували. Він сказав: «Якщо 
ви глузуєте з нас, то поглузуємо 
з вас і ми — так само, як ви 
глузуєте з нас! 

39. Скоро ви дізнаєтесь, на кого 
впаде кара, яка принижує, й на 
кого впаде кара вічна!» 

40. І коли прийшов наказ Наш і 
відкрилося джерело в печі, 
то сказали Ми: «Візьми туди 
пару від кожного виду та свою 
родину — крім тих, про яких 
вже було сказано слово, а ще 
візьми тих, які увірували». Але 
небагато увірувало разом із ним! 
«Джерело в печі» — таку думку 
щодо тлумачення слова танувр 


Уз .Дс-Уз 








(§) 

^ ІУД' Сгі ^ 

Фд4^ 





Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 320 ^ 




мав ат-Табарі. Разом із тим, 
він та інші тлумачі Корану 
наводять перекази, згідно з якими 
мається на увазі «поверхня землі» 
(ваджг аль-ард). Але, наприклад, 
аль- Багавві відзначає: «Це — 
піч, у який випікають хліб, і так 
сказали більшість тлумачів». 
Стверджують, що Нух почав 
завантажувати ковчег, коли 
побачив воду в печі. 

41. Він сказав: «Заходьте в нього! 

З ім’ям Аллаха він буде пливти 
й зупинятися. Воістину, 

Господь мій — Прощаючий, 
Милосердний!» 

42. Ковчег із ними плив серед 
хвиль, схожих на гори, і Нух 
покликав свого сина, який стояв 
на самоті: «Сину мій! Сідай 
разом із нами та не лишайся з 
невіруючими!» 

43. Той сказав: «Я зійду на гору 
й вона врятує мене від води». 
Відповів [Нух]: «Сьогодні ніхто 
не врятується від наказу Аллаха, 
якщо Він не змилується!» 
Постала між ними хвиля, і був 
той одним із утоплених. 

44 . І було сказано: «О земле! 
Поглинь свою воду! О небо! 
Припини!» Спала вода та 
здійснився наказ. [Ковчег] 
зупинився на горі аль-Джуді, й 
було сказано: «Нехай же згинуть 
люди несправедливі!» 


ф <£> ЬУ&Ц/У 













Серед тлумачів Корану немає 
одностайної думки щодо 
розташування гори аль-Джуді. 
Аль-Багавві, наприклад, вважає, 
що вона знаходиться поблизу 
міста Мосул (північ Іраку). Це 
твердження зустрічається й в 
інших коментарях (ат-Табарі, ібн 
Касір). 

45. І звернувся Нух до Господа 
свого: «Господи! Мій син — із 
моєї родини. Обіцянка Твоя 
правдива, і Ти — Наймудріший 
Суддя!» 

46. Сказав Він: «О Нуху! Твій син 
не з твоєї родини. Такий вчинок 
не є праведним, тож не проси 

в Мене того, про що не маєш 
знання! Я закликаю тебе не бути 
одним із невігласів!» 

47. Той сказав: «Господи! Я шукаю 
в Тебе захисту і не буду просити 
про те, про що не маю знання! 
Якщо Ти не простиш мене й 

не змилуєшся наді мною, то я 
буду одним із тих, які втратять 
усе!» 

48. Було сказано: «О Нуху! 

Сходь із миром від Нас і 
благословеннями — на тебе й на 
народи, які з тобою! Але будуть 

і народи, яких Ми наділимо 
благами, а потім вразимо 
болісною карою від Нас!» 


Соз && Цз о \з 


(§5 УіУу&З с 







49. Такими є звістки про потаємне, 
які Ми даруємо тобі в 
одкровенні. Перед цим не знав 
їх ні ти, ні твої люди. Тож 
терпи! Воістину, добрий вихід 
чекає на богобоязливих! 

50. До адитів Ми [послали] брата 
їхнього Гуда. Він сказав: «О 
народе мій! Поклоняйтеся 
Аллаху! У вас немає бога, крім 
Нього! А ви тільки вигадуєте! 

51. О народе мій! Я не прошу за це 
винагороди у вас. Винагородить 
мене тільки Той, Хто мене 
створив. То невже ви не 
розумієте? 

52. О народе мій! Просіть 
прощення в Господа вашого, а 
потім кайтеся перед Ним. Він 
проллє вам з неба щедру зливу 
й додасть вам сили до вашої 
сили. І не відвертайтеся, наче 
грішники!» 

53. Ті сказали: «О Гуде! Ти не 
показав нам ясного знамення, 
і ми не залишимо своїх богів 
через твої слова. І ми не віримо 
тобі! 

54 . Ми лиш кажемо, що один 
із наших богів заподіяв тобі 
шкоду». [Гуд] відповів: «Аллах 
буде свідком моїм, і будете 
свідками ви — я непричетний 
до того, що ви додаєте рівних 


(|р 










сій 




^ оі 



Сура 11. Гуд 




Частина 12 у 323 ^ *-у^\ 


55. Йому! Тож хитруйте проти 
мене — всі! Не давайте мені 
відстрочки! 

56. Я покладаюся на Аллаха, 
Господа мого й Господа вашого! 
Немає живої істоти, яку б Він 
не тримав за чуб! Воістину, 
мій Господь — на прямому 
шляху! 

«Яку б Він не тримав за чуб» 

— «мається на увазі, що вона 
перебуває під Його владою 
та пануванням, а Він — 
Премудрий, Справедливий, Який 
у Своїй мудрості не чинить 
несправедливості, і Він — на 
прямому шляху!» (ібн Касір). 

57. А якщо відвернетесь ви, то я 
вже переповів те, з чим мене 
послали до вас. Мій Господь 
замінить вас іншими людьми, 
і ви не заподієте Йому ніякої 
шкоди. Воістину, мій Господь — 
Охоронець кожної речі!» 

58. І коли прийшов наказ Наш, то за 
Нашою милістю Ми врятували 
Гуда й тих із ним, які увірували. 

І Ми врятували їх від лютої 
кари. 

59. Такими були адити. Вони 
відкинули знамення Господа 
їхнього, не послухалися Його 
посланців і пішли за наказом 
усякого впертого тирана! 








) <У\.Ос, ^ 


4 * 



Сура 11. Гуд 




Част ина 12 ^ 324 ^ 


60. Прокляття переслідуватиме 
їх у земному житті та в День 
Воскресіння. Так! Воістину, 
адити не увірували в Господа 
свого. Нехай згинуть адити, 
народ Гуда! 

61. До самудитів Ми [послали] 
брата їхнього Саліха. Він 
сказав: «О народе мій! 
Поклоняйтеся Аллаху! У вас 
немає бога, крім Нього! Він 
створив вас із землі й поселив 
вас на ній. Тож просіть у Нього 
прощення, а потім кайтеся 
перед Ним. Воістину, Господь 
мій — Близький, Той, Який дає 
відповідь!» 

62. Вони сказали: «О Саліху! 
Перед цим ти був нашою 
надією! Невже ти забороняєш 
нам поклонятися тому, кому 
поклонялися наші батьки? 
Воістину, в нас є глибокі 
сумніви щодо того, до чого ти 
закликаєш нас!» 

63. Він сказав: «О народе мій! Чи 
розумієте ви: якщо я тримаюся 
ясного доказу від Господа мого 
й Він дарував мені милість 
від Себе, то хто допоможе 
мені, крім Аллаха, якщо я не 
послухаюсь Його? А ви тільки 
збільшите мої втрати! 

64. О народе мій! Ця верблюдиця 
Аллаха — знамення для вас! 




ф СгС Сі/ 








)а. ^ ^ ^ 



Сура 11. Гуд 




Частина 12 у 325 


Дозвольте їй пастись на землі 
Аллаха й не завдавайте їй 
шкоди, бо вразить вас близька 
кара! 

65. Але вони зарізали її, тож [Саліх] 
сказав: «Насолоджуйтесь у 
своїх помешканнях ще три дні. 
Ця обіцянка — вірна!» 

66. І коли прийшов наказ Наш, то 
з Нашої милості Ми врятували 
Саліха й тих із ним, які 
увірували, — від ганьби того 
дня! Воістину, Господь твій — 
Всесильний, Всемогутній! 

67. А тих, які були несправедливі, 
вразив жахливий крик. Так і 
лишилися вони в будинках своїх 
непорушними, 

68. наче ніколи й не жили там! Так! 
Воістину, самудити не увірували 
в Господа свого! Нехай згинуть 
самудити! 

69. Наші посланці прийшли до 
Ібрагіма з доброю звісткою. 
Вони сказали: «Мир!» Він 
відповів: «Мир!» — і одразу 
прийшов із вгодованим телям. 

70. Та коли він побачив, що їхні 
руки навіть не торкнулися 
цього, то почав сумніватися 
в них і відчув страх. Вони 
сказали: «Не бійся! Воістину, 
послано нас до народу Лута!» 






Є 





'У і 













Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 326 ^ 


71. А дружина Ібрагіма, що стояла 
поруч, засміялася. Тож Ми 
звеселили її звісткою про Ісхака, 
а після Ісхака — і про Якуба. 

«Стояла поруч» —«була за 
завісою та слухала їхню розмову» 
(аль-Багавві). 

72. Вона сказала: «Горе мені! 

Невже я народжу? Я вже стара 
й чоловік мій старий! Воістину, 
це— дивна річ!» 

73. Ті сказали: «Невже ти здивована 
наказом Аллаха? Милість 

вам Аллаха та благословення 
Його, о жителі цього будинку!» 
Воістину, Він — Хвалимий, 
Преславний! 

74. І коли страх Ібрагіма зник, 

і надійшла до нього радісна 
звістка, він почав сперечатися з 
Нами про народ Лута. 

Ібн Касір коментує: «Він сказав 
[посланцям-ангелам]: «Ви 
знищите селище, якщо там буде 
триста віруючих?» Ті відповіли: 
«Ні!» Тоді він запитав: «А чи ви 
знищите селище, якщо там буде 
сто віруючих?» Ті сказали: «Ні!» 
Він запитав: «А чи ви знищите 
селище, якщо там буде сорок 
віруючих?» Ті відповіли: «Ні!» 

Він сказав: «А тридцять?» Ті 
відповідали: «Ні» — і так аж 
до п яти. Тоді він запитав: «А 
якщо ви побачите, що там є 
один муж, покірний Аллаху, то ви 
знищите [селище]?» Ті сказали: 




) беТ&і&С* саз 


дії ?у. іуСуА' іі 

ж п С 





Сура 11. Гуд 


Частина 12 у 327 'і К 




«Ні!» І тоді Ібрагім (мир йому) 
сказав...» (див. слова Ібрагіма в 
32 аяті сури «аль-Анкабут»). 

75. Воістину, Ібрагім — 
жалісливий, співчутливий, 
відданий! 

76. О Ібрагіме! Облиш це! Вже 
прийшов наказ Господа твого, 
тож вразить їх невідворотна 
кара. 

77. І коли прийшли посланці Наші 
до Лута, то він зажурився через 
них і стислося серце його. 

Він сказав: «Важким буде цей 
день!» 

78. Збіглися люди з народу його, які 
ще раніше коїли лихі вчинки. 
[Лут] сказав: «О народе мій! 

Ось — мої доньки, вони чистіші 
для вас! Тож бійтеся Аллаха й 
не ганьбіть мене перед моїми 
гостями! Невже серед вас немає 
людини розсудливої?» 

79. Ті відповіли: «Ти знаєш, що 
нам не потрібні твої доньки. 

І, справді, ти знаєш, чого ми 
хочемо!» 

80. Він сказав: «Якби мав я силу 
здолати вас! Якби я міг знайти 
міцну опору!» 

81. [Гості] сказали: «О Луте! Ми 
— посланці Господа твого, 
тож вони не зачеплять тебе. 
Вирушай зі своєю сім’єю в 





'К . >. 








^ і 


©-м. 




0^=^)З ^^3X33 (Зй 








дорогу, серед ночі. І нехай не 
озирається жоден із вас, окрім 
дружини твоєї — її вразить 
те, що вразить інших. Час 
призначено на ранок. Хіба ранок 
не близько?» 

82. І коли прийшов Наш наказ, то 
Ми перекинули їхні [селища] 
догори й зіслали на них камені з 
обпаленої глини, 

83. позначені в Господа 
твого! Недалекі й вони від 
нечестивців! 

Ат-Табарі й аль-Багавві 
стверджують, що тут 
маються на увазі мекканські 
багатобожники. Ібн Касір вважає, 
що йдеться про нечестивців, 
«схожих на цих» взагалі. 

84. До мад'янітів Ми [послали] 
їхнього брата Шуайба. 

Він сказав: «О народе мій! 
Поклоняйтеся Аллаху! У вас 
немає бога, крім Нього! Не 
занижуйте міри й ваги. Я бачу, 
що ви живете в добрі, але я 
боюся, що впаде на вас кара в 
День, який охопить усе! 
Мад'яніти — народ, що живу 
Мад'яні (північно-західна частина 
Аравійського півострова). 

85. О народе мій! Наповнюйте 
міру й вагу справедливо! Не 
завдавайте людям збитків і не 
сійте безчестя на землі! 






Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 329 \ М *уі-\ 


86. Те, що залишає вам Аллах, 
краще для вас, якщо віруючі ви. 
Але я над вами не наглядач!» 

87. Ті відповіли: «О Шуайбе! 

Невже твоя молитва наказує 
тобі залишити тих, кому 
поклонялися наші батьки, або 
не робити з нашим майном того, 
чого ми хочемо? Справді, ти 
смиренний і розсудливий!» 
Останні слова на адресу Шуайба, 
як вважають тлумачі (ат- 
Табарі, аль-Багавві, ібн Касір), 
були сказані з іронією. 

88. Він сказав: «О народе мій! Чи 
розумієте ви: а якщо я тримаюся 
ясного доказу від Господа мого, 
Який наділив мене добрим 
наділом? Я не хочу суперечити 
вам своїми заборонами на щось, 
але я хочу лише виправлення 

— настільки, наскільки зможу! 
Немає мені притулку, крім як в 
Аллаха. На Нього я покладаюся 
й до Нього звертаюся! 

89. О народе мій! Нехай ваша 
суперечка зі мною не веде до 
того, щоб вас вразило те, що 
вразило народ Нуха, народ Гуда 
чи народ Саліха. Недалеко від 
вас і народ Лута! 

90. Просіть прощення у Господа 
вашого й кайтеся перед Ним! 
Воістину, Господь мій — 
Милосердний, Люблячий!» 




ІЗ 




_ с 


У? іЛі- Іїф аЬ Ф сЛ 


^ ФУ У у 







91. Ті відповіли: «О Шуайбе! Ми не 
розуміємо більшості того, що ти 
кажеш. Ми бачимо тебе слабким 
серед нас. І якби не твій рід, то 
ми каменували б тебе! Ти не 
становиш цінності для нас!» 

92. Він сказав: «О народе мій! 

Невже мій рід цінніший для вас, 
ніж Аллах, Якого ви лишили 
поза своїми спинами? Воістину, 
Господь мій охоплює те, що ви 
робите! 

93. О народе мій! Дійте, як 
побажаєте, і я буду діяти! Скоро 
ви дізнаєтесь, кого спіткає 
принизлива кара й хто брехун. 
Чекайте, і я почекаю разом із 
вами!» 

94. І коли прийшов наказ Наш, то за 
Нашою милістю Ми врятували 
Шуайба й тих із ними, які 
увірували. А тих, які були 
несправедливі, вразив жахливий 
крик. Так і лишилися вони в 
будинках своїх непорушними, 

95. наче ніколи й не жили там. Так! 
Нехай згинуть мад'яніти, як 
згинули самудити! 

96. І Ми послали Мусу з Нашими 
знаменнями та доказом ясним 

97. до Фірауна й старшини [народу] 
його. Але ті пішли за наказом 
Фірауна, хоч і не був наказ 
Фірауна розсудливим! 






із і 






4 _| 








^дур^,\ 



Сура 11. Гуд 




Частина 12 у ЗЗІх. 


98. У День Воскресіння очолить він 
народ свій та заведе їх у вогонь. 
Яке мерзотне місце, до якого 
увійдуть вони! 

Слово вірд («місце») має ще й 
значення «водопій». 

99. Прокляття переслідуватиме їх 
як тут, так і в День Воскресіння. 
Мерзотний такий дарунок, 
подарований їм! 

«Переслідуватиме їх як тут» 

— букв, «у цьому». Аль-Багавві 
відзначає, що мається на увазі 
земне життя. 

юо. Це — звістки про селища, які 
Ми переповідаємо тобі. Деякі 
з них ще існують, а інші вже 
знищені. 

101. Ми не були несправедливі до 
них, але це вони самі були 
до себе несправедливі. І коли 
прийшов наказ Господа твого, 
то божества їхні, яких вони 
кликали замість Аллаха, нічим 
не допомогли їм! Не додали 
вони їм нічого, крім загибелі. 

102 . Таке покарання Господа твого, 
коли Він вразив несправедливе 
селище. Воістину, покарання 
Його — болісне, суворе! 
Покарання — букв, «хватка» (ахз). 

103. Воістину, в цьому — знамення 
для того, хто боїться кари в 
наступному житті. Це — День, 




Ті ^ у ^ ^ в Д 

ДІЛ^ 




\ аіЦ?, * 











Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 332 \ ^ 




коли будуть зібрані люди, і це 
— День засвідчений! 

Засвідчений: «його свідками 
будуть жителі неба й землі» 

(аль- Багавві). 

104. Ми не відкладемо його, крім як 
на визначений строк. 

105. Коли настане той День, жодна 
душа не буде говорити, крім як 
із Його дозволу. Будуть серед 
них нещасні й щасливі. 

Ю6. Щодо тих, які будуть нещасні, 
то вони опиняться у вогні. Чекає 
там на них плач і стогін. 

107. Вони будуть там довіку, доки 
існуватимуть небеса й земля, 
якщо Господь твій не побажає 
чогось іншого. Воістину, 
твій Господь робить те, що 
побажає! 

108. Щодо тих, які будуть щасливі, 
то вони опиняться в раю. І 
вони будуть там довіку, доки 
існуватимуть небеса й земля, 
якщо Господь твій не побажає 
чогось іншого. Невичерпний 
цей дарунок! 

Ю9. Не май сумніву щодо того, 
чому вони поклоняються. 

Вони поклоняються тільки 
так, як поклонялися їхні 
батьки ще раніше. Ми цілком 
віддамо їм частку їхню — без 
применшення! 


) 


к У V 












^/^5 




© &ЗАіХа 



ці >-^5^5'і 

З ** < 9 \ ** 



Сура 11. Гуд 


Частина 12 







ио. І Ми дарували Мусі Писання, 
але вони почали сперечатися 
щодо нього. Якби цьому не 
передувало слово Господа твого, 
то було б вирішено суперечку 
їхню. Воістину, вони в глибоких 
сумнівах щодо нього! 

ш. Воістину, усім Господь твій 
відплатить сповна за вчинки 
їхні! Воістину, відає Він про те, 
що роблять вони! 

112. Іди прямим шляхом, як тобі 
й наказано, а також і ті, які 
покаялися разом з тобою. І 
не порушуйте меж! Воістину, 
бачить Він те, що ви робите! 

113. Не схиляйтеся до тих, які 
несправедливі, щоб вас не 
торкнувся вогонь. У вас немає 
помічників, окрім Аллаха, бо 
інакше ніхто не допоможе вам! 

114. Звершуй молитву на початку 
й наприкінці дня, а ще в деякі 
години ночі. Воістину, добрі 
вчинки видаляють погані. 

Таке нагадування для тих, хто 
згадує! 

Згідно з більшістю тлумачень, 
маються на увазі ранкова, 
вечірня та нічна молитви. Окремі 
екзегети додають сюди ще й 
денну (зугр) та надвечірню (аср) 
молитву (ат-Табарі, аль-Багавві, 
ібн Касір). 
















1а 



іу*. дії оз ї зР 








Сура 11. Гуд 




Частина 12 У 334 ^ 


115. Терпи! Воістину, Аллах 
не втратить винагороди 
праведників! 

116. Чому ж серед поколінь, які 
жили раніше за вас, не було 
стійких людей, які б забороняли 
поширювати безчестя на 
землі, а тільки ті нечисленні, 
кого Ми врятували серед них? 

А нечестиві пішли за тими 
благами, які мали, тож стали 
грішниками! 

117. Твій Господь не знищить 
селища несправедливо, коли 
його жителі роблять добро. 

118. Якби твій Господь побажав, 
то зробив би людей єдиною 
громадою, але вони 
сперечаються далі, 

119. крім тих, кого помилував 
Господь твій. Для цього Він їх 
створив. І сповниться слово 
Господа твого: «Я неодмінно 
заповню геєну джинами й 
людьми — всіма!» 

по. Усе, що Ми розповідаємо 
тобі зі звісток про посланців, 
призначене, щоб укріпити твоє 
серце. Прийшли до тебе в цьому 
істина, повчання й нагадування 
для віруючих. 

«Прийшли до тебе в цьому» 

— як стверджує ібн Касір, 
посилаючись на ібн Аббаса та 

















Сура 11. Гуд 


Частина 12 ^ 335 


-» 


інших тлумачів, ідеться про цю 
СУРУ- 

пі. І скажи тим, які не увірували: 
«Дійте, як зможете, і будемо 
діяти Ми! 





122. Чекайте, й Ми будемо чекати». 

123. Аллаху належить потаємне 
небес і землі, і до Нього 
повертаються всі справи. Тож 
поклоняйся Йому й покладайся 
на Нього! Господь твій не омине 
того, що ви робите! 







Сура 12. Юсуф_ Частина 12 336 \ ^ Ь-Г 1 




Сура 12. Юсуф 




їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 



1. 


2 . 


3. 


4. 


5. 


6 . 


Аліф. Лям. Ра. Це — знамення 
Писання ясного! 

Воістину, Ми зіслали його як 
арабський Коран, — можливо, 
ви зрозумієте! 

Ми розповідаємо тобі найкращу 
з розповідей, відкриваючи в 
одкровенні цей Коран, хоч 
раніше ти про це нічого не знав. 

Ось сказав Юсуф батьку 
своєму: «Батьку мій! Я бачив 
одинадцять зірок, сонце й 
місяць. Я бачив, як вони 
вклонялися мені!» 

Той сказав: «Сину мій! Не 
розповідай цього сну братам 
своїм, а то вони замислять 
щось підступне проти тебе. 
Воістину, шайтан для людини 

— справжній ворог! 

Господь твій обере тебе, навчить 
тлумачити сни й сповнить 
милість Свою для тебе й роду 
Якуба, так, як Він сповнив її ще 
раніше для двох твоїх батьків 

— Ібрагіма та Ісхака. Воістину, 
твій Господь — Всезнаючий, 
Мудрий!» 






І і. 






ф ііір оі 






7. Істинно, Юсуф і брати його 
стали знаменнями для тих, хто 
запитує. 

8. Ось вони сказали: «Юсуф і 
його брат миліші для нашого 
батька, ніж ми. Але ж нас ціла 
група! Воістину, наш батько в 
справжній омані. 

9. Вбийте Юсуфа або киньте в 
іншій землі. Тоді обличчя батька 
вашого повернеться до вас, а 
потім ви станете праведними 
людьми!» 

ю. Але один із них сказав: «Не 
вбивайте Юсуфа, а киньте на 
дно колодязя. Якийсь караван 
підбере його — якщо ви справді 
хочете щось зробити!» 

и. Вони сказали: «Батьку 
наш! Чому не довіриш нам 
Юсуфа? Воістину, ми — добрі 
порадники для нього. 

12. Відішли його завтра з нами! 

Він побігає та пограється, а ми 
будемо охороняти його!» 

13. Той відповів: «Мені буде сумно, 
як ви заберете його. І я боюся, 
що його з’їсть вовк, коли ви 
будете неуважні». 

14. Вони сказали: «Якщо вовк з’їсть 
його, коли нас — ціла група, то 
ми, справді, будемо тими, хто 
втратить усе!» 










\л \^ ‘ 1 * ■ і' ; с іЗ 








^ ііі Хіі 4У^=\І 


4* 1 ^ ^ і>г ^ 

^^УгЛй\Щ\ 



Сура 12. Юсуф 




Частина 12 ^ 338 ^ 


15. І КОЛИ ВОНИ пішли з ним і 
погодилися скинути його на дно 
колодязя, то Ми відкрили йому: 
«Ти нагадаєш їм про цей вчинок 
їхній, коли вони й не впізнають 
тебе!» 

16. А ввечері вони прийшли до 
свого батька з плачем 

17. і сказали: «Батьку наш! Ми 
змагалися, а Юсуфа залишили з 
нашими речами, і вовк з’їв його! 
Хоч ти й не віриш нам, але ми 
кажемо правду!» 

18. І вони принесли сорочку його, 
заплямовану фальшивою 
кров’ю. [Батько] сказав: «Таж 
ні, це спокусили вас душі ваші! 
Але терпіння — благо. В Аллаха 
слід шукати допомоги від того, 
про що ви розповідаєте!» 

19. І прийшов караван, а з нього 
послали чоловіка, який мав 
набрати води. Він спустив 
свій бурдюк і вигукнув: «Яка 
радість! Тут хлопчик!» І вони 
сховали його, наче товар. Та 
Аллах знав про те, що роблять 
вони! 

20. Його продали за мізерну ціну, за 
лічені діргеми! Вони не знали 
справжньої вартості його! 

21. Той чоловік із Єгипту, який 
купив його, сказав дружині 
своїй: «Приготуй йому 





-V ^ , 

аУ 





'ІЗ 


Е ^ У*- 

ф «іЬ 


Ф ^-^1 






Сура 12. Юсуф 




Частина 12 ^ 339 К *уі -1 


добре місце! Можливо, він 
принесе нам користь або ми 
візьмемо його за сина». Так Ми 
утвердили Юсуфа в цій землі 
та навчили його тлумачити сни. 
Аллах виконує Свій наказ, але 
більшість людей цього не знає! 

22. А коли він досягнув повноліття, 
Ми дарували йому мудрість і 
знання. Так Ми винагороджуємо 
тих, які роблять добро! 

23. Жінка, в будинку якої він жив, 
почала зваблювати його. Вона 
зачинила двері й сказала: «Йди 
до мене!» Той відповів: «Рятуй 
мене Аллах! Воістину, Він 

— Господь мій, а найкращий 
притулок — у Нього! 

Воістину, не матимуть успіху 
несправедливі!» 

24. Вона бажала його й він забажав 
би її, якби не побачив знак 

від Господа свого. Так Ми 
відвернули від нього зло й 
нечистоту. Воістину, він — один 
із Наших щирих рабів! 

25. Вони кинулися до дверей, і 
вона розірвала йому сорочку 
на спині. Біля дверей вони 
наштовхнулися на її господаря. 
Вона вигукнула: «Яке може 
бути покарання тому, хто хотів 
зла дружині твоїй? Тільки 
в’язниця чи болісна кара!» 















/а!>У \ 


Ь № Л 



Сура 12. Юсуф 


-\Г 


Частина 12 ^ 340 ^ & 


26. [Юсуф] сказав: «Вона сама 
прагнула спокусити мене!» А 
свідок з її родини розсудив так: 
«Якщо сорочка його розірвана 
спереду, то вона сказала правду, 
а він — брехун! 

27. Але якщо його сорочка 
розірвана на спині, то вона 
збрехала, а він — правдивий!» 

28. І коли [господар] побачив, що 
сорочка розірвана на спині, 
то сказав: «Це щось із ваших 
жіночих хитрощів! Воістину, 
великі хитрощі ваші! 

29. Юсуфе! Забудь про це. А 
ти проси прощення за свій 
злочин. Воістину, ти скоїла 
гріх!» 

30. Жінки в місті почали говорити: 
«Дружина шляхетного чоловіка 
намагалася звабити свого 
молодого раба! Він розпалив 

її пристрасть. Воістину, ми 
бачимо, що вона в справжній 
омані!» 

31. Коли та почула про їхні плітки, 
то послала за ними, приготувала 
їм ложа й дала кожній із них 
ніж. Вона сказала: «Вийди до 
нас!» І коли ті побачили його, 
то так захопилися ним, що 
порізали собі руки. І вигукнули: 
«Борони Аллах! Це ж не 
людина, а благородний ангел!» 









^ 'і 

ф ДЧ-С-3 







Сура 12. Юсуф 




Частина 12 ^ 341 ^ ^ 


32. Вона сказала: «Ось той, через 
кого ви мені дорікали! Я справді 
намагалася звабити його, але 
він відмовився. Якщо він не 
зробить того, що я наказала 
йому, то потрапить до в’язниці й 
буде одним із принижених!» 

33. Той сказав: «Господи! В’язниця 
миліша для мене, ніж те, до чого 
вони мене закликають! Якщо 

ти не відвернеш хитрощів їхніх, 
то я піддамся їм і буду одним із 
нерозумних!» 

34. Господь його відповів йому 
й відвернув хитрощі їхні. 
Воістину, Він — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

35. Потім їм видалося — після того, 
як вони побачили докази — що 
його все одно треба вкинути до 
в’язниці, на певний час. 

36. Разом із ним потрапили до 
в’язниці ще два юнаки. Один 
із них сказав: «Я бачив, що 
вичавлюю сік із винограду». 

А другий сказав: «Я бачив, 
що несу на голові хліб, який 
дзьобають птахи. Розтлумач нам 
це, ми бачимо, що ти — один із 
праведників!» 

37. Він сказав: «Не встигнуть вам 
принести їжу, якою вас годують, 
як я вже розтлумачу ваші 

сни. Це — з того, чого навчив 





< 514 ^ 














Сура 12. Юсуф 




Частина 12 ^ 342 ^ 


мене Господь мій. Воістину, я 
залишив релігію людей, які не 
вірують в Аллаха й не вірують у 
наступне життя! 

38. Я йду за релігією моїх батьків 

Ібрагіма, Ісхака та Якуба. 

Не годиться нам додавати щось 
Аллаху в поклонінні! Така ласка 
Аллаха до нас та інших людей, 
але більшість людей не дякують! 

39. О мої друзі по в’язниці! Кращі 
різні боги — чи Аллах, Єдиний, 
Всепереможний? 

40. Ви поклоняєтеся тільки іменам, 
якими назвали їх ви та ваші 
батьки. Аллах не відсилав 

про них жодного доказу. Але 
рішення належить тільки 
Аллаху. Він наказав вам не 
поклонятися нікому, крім Нього! 
Така істинна релігія, але ж 
більшість людей не знають! 

41. О мої друзі по в’язниці! Один із 
вас буде наливати вино своєму 
володарю, а другого розіпнуть, 

і птахи будуть клювати з його 
голови. Вже вирішено справу, 
про яку ви запитували!» 

42. І він сказав тому з них, якого 
вважав врятованим: «Згадай про 
мене перед володарем своїм!» 
Але шайтан змусив його забути 
про цю згадку перед володарем, 
тож [Юсуф] був у в’язниці ще 
кілька років. 









\Уук 








43. Ось цар сказав: «Я бачив сімох 
товстих корів, яких пожирають 
семеро худих. А ще сім колосків 

— одні з них зелені, а інші сухі. 
О наближені! Поясніть мені сон 
мій, якщо можете ви тлумачити 
сни!» 

44. Ті сказали: «Це — якісь 
розрізнені видіння! А ми не 
вміємо тлумачити таких снів!» 

45. Але один із тих двох, який 
урятувався, раптом згадав 
після довгого часу й сказав: 

«Я розповім вам тлумачення! 
Тільки відішліть мене!» 

46. «Юсуфе! О правдивий! Розкажи 
нам про сімох товстих корів, 
яких пожирають семеро худих. І 
сім колосків — одні з них зелені, 
а інші сухі. Це треба для того, 
щоб я повернувся до людей і, 
можливо, будуть знати вони!» 

47. Той відповів: «Ви будете сіяти 
сім років, важко працюючи. 
Зібраний урожай залишайте в 
колосках, окрім малої частини 

— того, що ви будете їсти! 

48. Потім, після цього, настане сім 
важких років, які з’їдять те, що 
ви приготували раніше, крім 
малої частини — того, що ви 
збережете! 

49. Потім, після цього, настане рік, 
у який люди дочекаються дощу, 
й настане час для віджиму!» 






© 








ф ^ ^4^ (З Зз 







Сура 12. Юсуф 




Част ина 12 ф ' 344 ^ & 


50. Тоді цар наказав: «Приведіть 
його до мене!» І коли прийшов 
посланець, той сказав: 
«Повертайся до свого володаря 
й спитай, що сталося з тими 
жінками, які порізали собі руки? 
Воістину, Господь мій знає про 
хитрощі їхні!» 

51. [Цар] запитав: «Що ви скажете 
про те, як намагалися звабити 
Юсуфа?» Ті жінки відповіли: 
«Борони Аллах! Ми не знаємо 
про нього нічого поганого!» 

А дружина того шляхетного 
чоловіка сказала: «Ось тепер 
відкрилася істина! Це я 
намагалася звабити його, а він 
— один із правдивих! 

52. Я кажу це для того, щоб 
[чоловік] знав, що я не зрадила 
йому потаємно, і що Аллах не 
допомагає хитрощам тих, хто 
зраджує! 

53. Я не виправдовую себе, бо 
людська душа закликає до 
зла, хіба що змилується над 
нею Господь мій. Воістину, 
мій Господь — Прощаючий, 
Милосердний!» 

Переклад — згідно з тлумаченням 
ібн Касіра. Частина екзегетів 
вважає, що 52—53 аяти — 
слова Юсуфа (мир йому!) який, 
будучи правдивим, не підманув 
«шляхетного чоловіка», тобто 
свого господаря. 




(у іуу 5 і* 









54. Цар сказав: «Приведіть 
його! Я зроблю його своїм 
наближеним!» А коли він 
поговорив із ним, то сказав: 
«Сьогодні ти отримав коло нас 
посаду й довіру!» 

55. Той відповів: «Постав мене над 
скарбницями землі, адже я — 
охоронець надійний і знаючий!» 

56. Так Ми укріпили Юсуфа на 
землі, тож він міг оселитися 
там, де захоче. Ми даруємо 
милість Нашу, кому побажаємо, 
і Ми не втратимо винагороди 
праведників! 

57. Винагорода наступного життя 
краща для тих, які увірували й 
були богобоязливими! 

58. І ось прибули брати Юсуфа та 
ввійшли до нього. Він упізнав 
їх, та вони не впізнали його. 

59. Коли він наділив їх припасами, 
то сказав: «Приведіть до мене 
свого брата, сина вашого 
батька. Невже ви не бачите, що 
я дарую повну міру та що я — 
найгостинніший із господарів? 

60. А якщо ви не приведете його, то 
я не наповню вашої міри. І тоді 
не наближайтеся до мене!» 

61. Ті відповіли: «Ми спробуємо 
вмовити його батька. Справді, 
ми неодмінно зробимо це!» 


ір 




(й) «Су 


<3“г^ ^ з ? ^ ^ іу^ 




фо 


ф ^ еО \5 




62. А він сказав слугам: 

«Підкладіть принесені ними 
гроші до в’юків їхніх. Можливо, 
вони знайдуть їх, коли 
повернуться до своїх родин і, 
можливо, вони прийдуть сюди 
знову!» 

63. І коли вони повернулися до 
свого батька, то сказали: 

«Батьку наш! Буде відмовлено 
нам у мірі. Відпусти з 

нами нашого брата, тож ми 
отримаємо міру свою. Справді, 
ми будемо охоронцями його!» 

64. Той сказав: «Невже я довірю 
його вам так, як колись довірив 
його брата? Найкращий 
охоронець — Аллах! А 

Він — Наймилостивіший із 
милостивих!» 

65. І коли вони відкрили своє 
спорядження, то віднайшли 
там гроші, які повернули їм. 
Вони сказали: «О батьку наш! 
Чого ж можна побажати іще? 
Наші гроші нам повернули 
Ми забезпечимо наші родини, 
збережемо нашого брата 

й отримаємо додатково 
верблюжий в’юк! Така міра буде 
легкою!» 

66. Той відповів: «Я не відішлю 
його з вами, доки ви не 
заприсягнетесь Аллахом, що 








\а£=>^ \а^^1ЛсчУ* < 3^5 


^вАІА 

ЗііІ 3 ІЗІІ^аЬЗ £-3 \р 
<3^=»<іЙ£. Й^=3 


оуу І) ЗіЗ 

Д\ 



Сура 12. Юсуф 




Частина 13 ^ 347 Уґ 


неодмінно приведете його, 
якщо тільки не станеться з вами 
лихо!» І коли вони присягнули, 
то він сказав: «Аллах — Опікун 
того, що сказано нами!» 

67. Він сказав: «Не заходьте туди 
крізь одні ворота, але йдіть 
різними. Я нічим не зможу 
вам допомогти проти волі 
Аллаха. Рішення належить лише 
Аллаху. На Нього я покладаюся 
й на Нього нехай покладають 
сподівання ті, хто сподівається!» 
Ібн Касір, посилаючись на ібн 
Аббаса, Мухаммада бін Каба, 
Муджагіда й інших тлумачів, 
говорить, що Якуб (мир йому) 
боявся злого ока й не хотів, щоб 
люди одразу побачили їх усіх та 
заподіяли їм якусь шкоду. 

68. І коли вони ввійшли саме так, як 
наказав їм батько, то він нічим 
не міг їм допомогти проти волі 
Аллаха. Але бажання в душі 
Якуба вдовольнилося! Воістину, 
він мав знання, якому Ми 
навчили його, але ж більшість 
людей цього не знає. 

69. І коли вони ввійшли до Юсуфа, 
то він притулив до себе брата 

й сказав: «Воістину, я — твій 
брат. Не журися через те, що 
робили вони». 

70. Коли він наділив їх припасами, 
то у в’юк свого брата підклав 
келих. А далі вісник заголосив: 




У *—-Аз Д^Ар 


3^ 


"Й іірА $ 3 Іі 




Сура 12. Юсуф 


Частина 13 ^ 348 ^ 




«О ви, люди з каравану! 
Воістину, ви — крадії!» 

71. Ті обернулися й запитали: «Що 
ви загубили?» 

72. їм відповіли [глашатаї]: 
«Загубили чашу царя. Хто 
її принесе, той отримає 
верблюжий в’юк. І я відповідаю 
за це!» 

73. Ті сказали: «Клянемося 
Аллахом, ви знаєте, що ми не 
прийшли сюди ширити безчестя 
на землі. І ми — не крадії!» 

74. Але їм відповіли: «Якою ж буде 
відплата в тому разі, якщо ви — 
брехуни?» 

75. [Брати Юсуфа] сказали: 
«Відплатою тому, в чиєму в’юці 
її знайдуть, буде він сам. Так ми 
винагороджуємо нечестивців!» 

76. [Юсуф] почав обшукувати їхні 
мішки раніше за мішок свого 
брата. А потім він витягнув 
[чашу] з мішка свого брата! 

Така Наша хитрість для Юсуфа, 
бо інакше він не міг затримати 
брата згідно закону царя, якби 
цього не побажав Аллах. Ми 
підносимо на вищий ступінь, 
кого побажаємо! І над кожним 
знаючим є ще більш Знаючий!» 
Ібн Аббас сказав: «Над кожним, 
хто має знання, є інший — той, 
хто так само має знання, а 

















0^ <3 (1) 



Сура 12. Юсуф 


Частина 13 49 \ 


*_ а ^ 


спиняється це лише на знанні 
Всевишнього Аллаха. І Всевишній 
Аллах вищий за кожного 
знаючого!» (за аль-Багавві). 

77. А ті сказали: «Якщо вкрав він, 
то ще раніше крав його брат!» 
Юсуф приховав це в собі й не 
відкрився їм, а тільки подумав: 
«Але й гірке ж ваше становище! 
Аллах знає про те, що вигадуєте 
ви!» 

Саїд бін Джубайр переповів від 
Катади, що колись Юсуф украв 
ідола в батька своєї матері й 
розбив його (за ібн Касіром). 

78. Ті відповіли: «О шляхетний 
чоловіче! Воістину, його батько 
вже старий. Тож затримай 
замість нього когось іншого 
серед нас. Воістину, ми бачимо, 
що ти — праведник!» 

79. Той сказав: «Рятуй Аллах, щоб 
ми затримали когось іншого, 

а не того, у кого знайшли 
нашу річ! Тоді ми були б 
несправедливі!» 

80. Коли вони втратили надію 
забрати його, то зібралися 
на самоті для розмови. 
Найстарший із них сказав: 
«Невже ви не знаєте того, що 
ваш батько вимагав присягнути 
перед Аллахом, а також того, 
як ви скривдили Юсуфа? Я не 
піду з цієї землі, доки мені не 


& ь (у ^ Із (АА СА 







-ХІ ^^===К^ сі 


< > > 


< 3 *^- 

ш 



Сура 12. Юсуф 




Частина 13 350 ^ 


дозволить батько або Аллах не 
винесе свого рішення мені. А 
Він — найкращий із судців! 

81. Тож повертайтеся до свого 
батька й скажіть: «О батьку 
наш! Воістину, твій син вкрав. 
Ми свідчимо тільки про те, що 
знаємо, тож нам було невідомо 
про потаємне. 

82. Запитай жителів селища, в 
якому ми були, а також людей 
каравану, з яким ми повернулися 
сюди. Ми говоримо правду!» 

83. [Якуб] відповів: «Ваші душі 
звабили вас, але терпіння 
краще. Можливо, Аллах поверне 
мені всіх разом. Воістину, Він 
— Всезнаючий, Мудрий!» 
Ат-Табарі відзначає, що ці 
слова було сказано Якубом 

(мир йому) після повернення 
братів. «Найстарший», Рубіль, 
залишився в Єгипті. 

84. Відвернувся й сказав: 

«Шкода Юсуфа!» Очі його 
побіліли від смутку, який він 
стримував. 

85. [Діти] сказали йому: 

«Клянемося Аллахом, якщо ти 
не припиниш згадувати Юсуфа, 
то заслабнеш або й дійдеш до 
загибелі!» 

86. Він сказав: «Воістину, зі своїм 
лихом і журбою я звертаюся 






1 . 








Сура 12. Юсуф 




Частина 13 ^ 351 ^ \Г е^.І 


тільки до Аллаха й знаю від 
Аллаха те, чого не знаєте ви! 

87. О сини мої! Йдіть і 
відшукайте Юсуфа та його 
брата. Не втрачайте надії на 
милість Аллаха. Воістину, 
втрачають надію на милість 
Аллаха тільки невіруючі 
люди!» 

88. І коли вони ввійшли до 
[Юсуфа], то сказали: «О 
шляхетний чоловіче! Лихо 
зачепило нас та рід наш. Грошей 
у нас небагато, але даруй нам 
повну міру й вияви щедрість 

до нас. Воістину, Аллах 
винагороджує тих, які дають 
пожертви!» 

89. Він сказав: «Чи ви зрозуміли, 
що зробили з Юсуфом і 
його братом, коли ще були 
невігласами?» 

90. Ті запитали: «Невже ти — 
Юсуф?» Він відповів: «Так, 
я — Юсуф. А це — мій брат! 
Аллах дарував нам Свою 
милість. Воістину, якщо хто 
богобоязливий і терплячий, то 
Аллах не втратить винагороди 
праведників!» 

91. Вони сказали: «Клянемось 
Аллахом! Він віддав 

тобі перевагу, а ми були 
грішниками!» 





А І 








1Ур\Х-0І ^ЬІЗ із 



Сура 12. Юсуф 




Частина 13 У 352 \ ^ 


92. [Юсуф] сказав: «Сьогодні 
я не докоряю вам. Нехай 
Аллах простить вас, а Він 
— Наймилостивіший із 
милостивих! 

93. Ідіть із моєю сорочкою та 
вкрийте нею обличчя мого 
батька, щоб він прозрів. І 
приведіть до мене всю родину 
мою!» 

94. Щойно караван вийшов, їхній 
батько сказав: «Воістину, я 
відчуваю запах Юсуфа, якщо 
тільки ви не скажете, що я 
втратив розум!» 

95. Йому сказали: «Клянемось 
Аллахом, ти перебуваєш у своїй 
давній омані!» 

96. І коли прийшов добрий вісник 
і накрив обличчя його, то він 
знову став зрячим. І сказав: «Чи 
я не говорив вам, що знаю від 
Аллаха те, чого не знаєте ви?» 

97. Сказали [сини]: «О батьку 
наш! Попроси прощення за 
провини наші, адже ми були 
грішниками!» 

98. Той відповів: «Я буду просити 
прощення для вас у Господа 
вашого! Воістину, Він — 
Прощаючий, Милосердний!» 

99. І коли вони ввійшли до Юсуфа, 
то він притулив до себе батьків 






^ С .І^а З 

?■» 'і і * $ \л 


Д->- ОЇ Іліз 













Сура 12. Юсуф 




Частина 13 / 353 \ 4” *уі-\ 


і-сказав: «Входьте до Єгипту 
безпечно, якщо цього побажає 
Аллах!» 

Як свідчить ат-Табарі, мається 
на увазі батько Юсуфа та 
сестра його матері. 

юо. Він підняв своїх батьків на 
трон, але вони схилились 
перед ним у земному поклоні. 
[Юсуф] сказав: «О батьку мій! 
Це — тлумачення мого давнього 
сну. Господь мій зробив його 
правдою. Він учинив зі мною 
якнайкраще, коли визволив мене 
з в’язниці, а також коли привів 
вас із пустелі — після того, 
як шайтан посіяв ворожнечу 
між мною та братами моїми. 
Воістину, мій Господь ласкавий 
до того, до кого побажає! 
Воістину, Він —Всезнаючий і 
Мудрий! 

101. Господь дарував мені владу й 
навчив мене тлумачити сни. 
Творець небес і землі, Ти — мій 
Покровитель у житті земному 

й наступному! Забери мене 
відданим Тобі й приєднай 
мене до тих, які роблять 
добро!» 

102. Це — звістки про потаємне, які 
Ми розповідаємо тобі. Ти не 
був разом із ними, коли вони 
об’єдналися задля хитрощів. 




-&з 

лі \ '^г_з СС 

фіуІЙ УфіД, фізі ф 


© Ь і? 


Ф? Фу» і і 



Сура 12. Юсуф 




Частина 13 ^ 354 ^ 0^ 


103. Більшість людей — хоч би ти й 
прагнув цього — не увірує. 

104. І ти не просиш у них 
винагороди, адже це лише 
нагадування для світів. 

Ю 5 . Як багато знамень на небесах 
і на землі, повз які вони 
проходять і відвертаються! 

106. Більшість із них вірує в Аллаха, 
додаючи Йому рівних у 
поклонінні. 

107. Невже вони захищені від того, 
що накриє їх завісою кара 
Аллаха, або й прийде раптово 
Час, коли вони цього й не 
відчуватимуть? 

108. Скажи: «Це — мій шлях. Разом 
із тими, хто йде за мною, я 
закликаю до Аллаха так, як мені 
дано це зрозуміти. Преславний 
Аллах! Я не багатобожник!» 

109. Ще раніше за тебе Ми відсилали 
до жителів селищ чоловіків, 

які мали від Нас одкровення. 
Невже [багатобожники] не 
подорожували землею та не 
бачили, яким був кінець тих, хто 
жив раніше? Наступне життя 
краще для богобоязливих! То 
невже ви не розумієте? 

по. А коли посланці впадали у 
відчай і думали, що їх визнали 
брехунами, то приходила до них 
Наша допомога, і Ми рятували, 


Ф^М^ 




і)' 




0?-!$ ' і Оу£ > - 
’£\Ь&3 


іі 

ф б^иіз °\уз\ іуЖ 


ї'& > ’ 



Сура 12. Юсуф 


• іу» -М 


Частина 13 ^ 355 ~\^ >У іуі-\ 


кого бажали. Та не відвернути 
кари Нашої від грішних людей! 

ш. В оповіданні про них є повчання 
для обдарованих розумом. Це 
не вигадана розповідь, але 
підтвердження того, що було 
раніше, розрізнення кожної 
речі, прямий шлях і милість для 
віруючих людей! 


( 40 ^= Хіі 

0 іі 



Сура 13. Ар-Рад 


Частина 13 ^ 356 Ч* 


■‘Ар* 1>.>* 




Сура 13. Ар-Рад 
(«Грім») 




і. 


2 . 


3 . 


4. 


їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

Аліф. Лам. Мім. Ра. Це — 
знамення Писання. Зіслане тобі 
від Господа твого — істина, але 
більшість людей не вірує. 

Аллах — Той, Хто звів небеса 
без опори, яку б ви могли 
бачити. Потім Він піднісся 
над троном, підкорив сонце 
й місяць. Плинуть вони до 
визначеного строку. Керує Він 
справами й пояснює знамення 
— можливо, ви будете впевнені 
в зустрічі з Господом своїм! 

Він — Той, Хто розтягнув землю 
й поставив на ній гори й річки. 

Із кожного плоду Він зробив дві 
пари. Він накриває ніччю день. 
Воістину, в цьому знамення для 
людей, які мислять! 

Є на землі суміжні ділянки, 
виноградні сади, посіви, а також 
пальми — ті, які ростуть із 
одного кореня й ті, які ростуть 
із різних коренів. Зрошуються 
вони тією самою водою, але Ми 
робимо одні з них кращими за 
смаком, ніж інші. Воістину, в 
цьому знамення для людей, які 
розуміють! 









(З.ОІ 









Сура 13. Ар-Рад 


-и^ІІ -\г 


Частина 13 ^ 357 


«Суміжні ділянки» — переважна 
більшість тлумачів вважає, що 
маються на увазі розташовані 
поряд землі з різними ступенями 
родючості (за аль-Багавві). 

5. Якщо ти дивуєшся чомусь, то 
подивуйся їхнім словам: «Невже 
ми, ставши прахом, постанемо в 
новому творінні?» Такі ті, які не 
вірують у Господа свого, такі ті, 
у кого на шиях пута, такі жителі 
вогню, де вони й будуть вічно! 

6. Вони прагнуть від тебе лиха 
швидше, ніж добра, хоча ще 
раніше за них були приклади 
кари. Воістину, твій Господь 
дарує прощення людям за їхню 
несправедливість. Воістину, 
твій Господь — суворий у 
покаранні! 

Ідеться про невіруючих, які 
вимагали від Пророка (мир 
йому і благословення Аллаха) 
негайного дива — покарання (за 
ібн Касіром). 

7. Говорять ті, які не увірували: 
«Чому не зіслано йому знамення 
від Господа його?» Але ж ти 
тільки застерігай. І у кожного 
народу — свій провідник! 

8. Аллах знає те, що несе в собі 
жінка, скільки зменшилось і 
збільшилось у кожному лоні. 
Воістину, кожна річ у Нього має 
міру! 


А) 3 >- Іі ^ 


З 


1\ 

■^33 






.4 і 


ФЛЬ 


} , 



Сура 13. Ар-Рад 


Частина 13 ^ 358 _ лс-^М -УГ 


9. Знаючий потаємне й відкрите, 
Великий, Піднесений! 




іо. Однаково для Нього — чи 
хтось приховує своє слово 
чи промовляє його, чи хтось 
ховається уночі чи йде вдень. 
Аль-Багавві відзначає, що це все 
«рівне в знанні Божому». 

її. Ангели йдуть за людиною 
одні за одними — ззаду й 
попереду, охороняючи її за 
наказом Аллаха. Воістину, 

Аллах не змінює людей, доки 
вони не змінять самих себе. Та 
якщо Аллах побажає людям 
зла, то ніщо не відверне його. І 
немає для них, замість Нього, 
покровителя! 

12. Він — Той, Хто показує вам 
блискавку як страх і надію, і Він 
утворює важкі хмари. 

13. Грім славить Його хвалою, а 
також ангели — від страху 
перед Ним. Він посилає 
блискавки, вражаючи ними, 
кого побажає. Сперечаються про 
Нього, а Він — могутній у карі! 

14. Йому належить істинний 
заклик! А ті, яких вони 
кличуть, окрім Нього, ніяк їм не 
відповідають. Адже вони схожі 
на того, хто простягає руки до 
води, намагаючись піднести 

її до рота, але не може цього 





_уь'и^ 



Сура 13. Ар-Рад 


їй** 


Частина 13 ^ 359 IV 


зробити. Молитва невіруючих 
лише омана. 

Ібн Касір, посилаючись на переказ 
від ібн Аббаса, Катади й Маліка 
говорить, що під «істинним 
закликом» маються на увазі слова 
«немає бога, крім Аллаха», тобто 
свідчення єдинобожжя. 

15. Усі, хто на небесах і на землі, 
а також їхні тіні вклоняються 
Аллаху, добровільно та 
примусово, зранку та ввечері. 

16. Запитай: «Хто Господь небес 
і землі?» І скажи: «Аллах!» 
Скажи: «Невже ви взяли собі 
у покровителі замість Нього 
тих, хто не має влади принести 
користь чи заподіяти шкоду 
навіть самим собі?» Скажи: «Чи 
рівні між собою сліпий і зрячий, 
чи рівні між собою темрява й 
світло?» Чи вони вважають, 

що Аллах має помічників, які 
творять так, як творить Він, а 
творіння Його схоже на їхнє? 
Скажи: «Аллах — Творець 
кожної речі. Він — Єдиний, 
Всепереможний!» 

17. Він проливає з неба воду, 
якою долини наповнюються 
відповідно до своїх розмірів. На 
своїй поверхні потік несе піну. 
Така сама піна з’являється й на 
тому, що вони плавлять у вогні, 
виробляючи прикраси або якесь 
начиння. Так Аллах пояснює 



(З 5 


' * ^ ^ ^ 9 ^ * “І 








Сура 13. Ар-Рад 


Частина 13 У 360 


істину й неправду. Згодом піна 
зникне, а те, що приносить 
користь людям, залишиться 
на землі. Так Аллах наводить 
притчі. 

Аль-Багавві коментує: «Аллах 
зробив ці слова прикладом істини 
й неправди. Мається на увазі, 
що неправда подібна до піни, яка 
зникне, а істина подібна до води 
й металу — вона залишиться в 
серці!» 

18. На тих, які відповіли своєму 
Господу, чекає найкраще. А 
якби у тих, які не відповіли 
Йому, було все, що на землі й 
ще стільки ж, то вони неодмінно 
спробували б відкупитись. 

На них чекає гірка відплата, 
і притулком їхнім буде 
геєна. Який мерзотний цей 
притулок! 

19. Невже той, хто знає, що зіслане 
тобі від Господа твого — істина, 
такий самий, як і сліпий? 
Воістину, згадують це тільки 
обдаровані розумом, 

20. які виконують обіцянку перед 
Аллахом і не порушують 
заповіту; 

21. які з’єднують те, що наказав 
з’єднувати Аллах, мають страх 
перед Господом своїм і бояться 
суворої відплати; 












22. які виявляють терпіння, 
прагнучи до лику Господа свого, 
звершують молитву, таємно й 
відкрито жертвують із того, чим 
Ми їх наділили, відштовхують 
зло добром. Чекає на них 
остання обитель — 

23. сади Едену, куди вони ввійдуть 
разом зі своїми праведними 
батьками, дружинами й 
нащадками. До них будуть 
входити ангели через усі ворота: 

24. «Мир вам за терпіння ваше!» Яка 
ж прекрасна остання обитель! 

25. А на тих, які порушують 
обіцяне перед Аллахом після 
завіту з Ним, які розривають те, 
що Аллах наказав з’єднувати, 

і які поширюють безчестя на 
землі — чекає на них прокляття 
й чекає найгірша обитель! 

26. Аллах збільшує наділ, кому 
побажає й зменшує, кому 
побажає. Вони радіють земному 
життю, але життя земне в 
порівнянні з життям наступним 
— лише тимчасова насолода! 

27. Говорять ті, які не увірували: 
«Чому не зіслано йому 
знамення від Господа його?» 
Скажи: «Воістину, Аллах збиває 
зі шляху, кого побажає, та веде 
прямим шляхом того, хто до 
Нього навертається. 


&3\£і 










іЗДї? 



Сура 13. Ар-Рад 


АР _}\ 5_;>- -\г 


Частина 13 362 ~\ 


28. тих, які увірували й знайшли 
спокій для своїх сердець у 
згадуванні Аллаха!» Хіба ж не 
в згадуванні Аллаха знаходять 
спокій серця? 

29. На тих, які увірували й робили 
добро, чекає блаженство та 
найкращий притулок! 

30. Так Ми відіслали тебе до 
народу, раніше якого жили інші 
народи, щоб ти читав йому те, 
що Ми тобі відкрили. Але вони 
не увірували в Милостивого. 
Скажи: «Він — Господь мій, 
немає бога, крім Нього! На 
Нього я покладаюся й до Нього 
я повернуся!» 

31. Якби через якесь [писання] 
рухались гори, виверталася 
земля чи говорили померлі, то 
це був би Коран. Але вся справа 
належить Аллаху. Невже ті, які 
увірували, не знають, що якби 
Аллах побажав, то Він повів би 
прямим шляхом усіх людей? 

Тих, які не увірували, будуть і 
далі вражати лиха за те, що вони 
робили. Або вони будуть поряд із 
їхніми житлами, доки не прийде 
обіцяне Аллахом. Воістину, 
Аллах не порушує обіцянки! 

Ібн Касір, посилаючись на 
багатьох тлумачів, говорить, що 
під «обіцянкою» тут мається на 
увазі перемога ісламу в Мецці. 












Аі ^0 О уУі УУз 

уЖ дії 

ф ЗІІ-ЗІ УУ&УУ іі\ ОІ 



Сура 13. Ар-Рад 


-уг 


Частина 13 / 363 \ ^ 


32. Із посланців, які жили раніше 
за тебе, також глузували. Я 
давав їм певний час, а потім 
карав отих. Яким же було це 
покарання! 

33. Невже Той, Хто наглядає за 
кожною душею й тим, що вона 
отримала, схожий на [ідолів]? 
Багатобожники додають Аллаху 
рівних у поклонінні. Скажи: 
«Назвіть їх! Чи ви розповісте 
Йому щось таке, чого Він не 
знає на землі, чи ваші слова 

— пусті?» Але видалися 
прекрасними для невіруючих 
їхні хитрощі й збили їх зі 
шляху! Кого Аллах збив зі 
шляху, тому немає провідника! 

34. На них очікує покарання в 
земному житті, а покарання 
життя наступного буде ще 
важчим! Але немає для них 
замість Аллаха захисника! 

35. Ось образ раю, обіцяного 
богобоязливим: там течуть 
ріки, а їжа та затінок 
невичерпні. Отакий кінець для 
богобоязливих, а кінцем для 
невіруючих буде вогонь! 

36. Ті, яким Ми дарували 
Писання, радіють тому, 
що Ми зіслали тобі. Але є 
такі групи, які заперечують 
частину з нього. Скажи: «Мені 








ІДзТ 




Фо\іі^Ь']>і4і424 



Сура 13. Ар-Рад 


Частина 13 364 \ 


АС -)\ -\Т 


наказано лише поклонятись 
Аллаху й не додавати Йому 
рівних у поклонінні. До 
Нього я закликаю й до Нього 
повернення!» 

37. Отак Ми зіслали Коран 
арабською мовою як закон. 

Якщо ти підеш за їхніми 
пристрастями після того, як 
до тебе прийшло знання, то 
не буде тобі замість Аллаха ні 
покровителя, ні захисника. 

38. Ми відсилали посланців раніше 
за тебе й дарували їм дружин і 
нащадків. Але жоден посланець 
не міг явити знамення без 
дозволу Аллаха. Для кожного 
строку — своє Писання. 

39. Аллах скасовує те, що побажає, 
і встановлює те, що побажає. У 
Нього — Матір Писання. 

Матір Писання: «Основа Книги 
— Захищена Скрижаль, яка не 
зазнає змін» (аль-Багавві). 

40. Чи Ми покажемо тобі частину 
того, що обіцяли їм, чи тебе 
заберемо — ти повинен тільки 
передати одкровення, а відплата 
буде за Нами! 

41. Невже невіруючі не бачать, як 
Ми зменшуємо їхню землю з 
країв? Вирішує Аллах, і ніхто 
не скасує Його рішення. Він 
швидкий у відплаті! 












4£Ц.&І 



Сура 13. Ар-Рад 


5^-\Г 


Частина 13 / 365 \ 


«Зменшуємо землю» — віддаємо 
землі невіруючих у власність 
мусульман (за аль-Багавві та 
іншими тлумачами). 

42. Хитрували й ті, які жили раніше 
за них, але всі хитрощі належать 
Аллаху! Він знає те, що отримує 
кожна душа. Скоро невіруючі 
дізнаються, кому належить 
остання обитель! 

43. Ті, які не увірували, говорять: 
«Ніякий ти не посланець!» 
Скажи: «Достатньо Аллаха як 
Свідка між мною та вами, а 
також тих, хто знає Писання!» 








Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 36(Г^ 


— М 


Сура 14. Ібрагім 



їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Аліф. Лям. Ра. Це Писання 
зіслано тобі для того, щоб ти 
вивів людей із темряви до світла 
з дозволу Господа їхнього, до 
шляху Великого, Хвалимого 

2. Аллаха, Якому належить усе, 
що на небесах і на землі. Горе 
невіруючим від суворого 
покарання, 

3. тим, які віддають перевагу 
земному життю перед життям 
наступним і збивають зі шляху 
Аллаха, прагнучи викривити 
його. Вони опинились у 
глибокій омані! 

4. Ми відсилали посланцями тільки 
тих, хто говорив мовою свого 
народу, щоб вони зрозуміло 
пояснювали. Аллах уводить 

в оману, кого побажає, і веде 
прямим шляхом, кого побажає. 
Він — Всемогутній, Мудрий! 

5. І Ми відіслали Мусу зі 
знаменнями Нашими: «Виведи 
свій народ із темряви до світла 
та нагадай їм про Дні Аллаха». 
Воістину, в цьому — знамення 
для кожного терплячого, 
вдячного! 




п * 


0 4^ 




сл_£ УЗз У-У 


5\ л 9 м ^УУУУ УУз 





Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 367 \ «ґ іД~\ 


-м 


«Дні Аллаха» — час милості 
Господа до народу Муси, коли 
він вийшов із Єгипту (ібн Касір). 
Це значення стає зрозумілим із 
наступного аяту. 


6. Ось Муса сказав народу своєму: 
«Згадайте милість Аллаха до 
вас, коли вас було врятовано 
Ним від роду Фірауна. Вони 
завдавали вам страждань, 
убивали ваших синів і лишали 
живими ваших жінок. У цьому 
для вас — велике випробування 
від Господа вашого! 

Ат-Табарі та ібн Касір 
вважають, що балаа-ун мін 
раббі-кум («випробування від 
Господа вашого») може в цьому 
контексті означати й «милість 
від Господа вашого», «за яку ви 
неспроможні дякувати» (ібн 
Касір). Кінець аяту екзегети 
поєднують із початком 
(«згадайте милість Аллаха»), 
тому саме ця «милість» — 
«випробування». 


Д -Сл!^ ^£ аР З 


7 . Ось ваш Господь сповістив: 
«Якщо ви будете вдячними, Я 
дарую вам іще більше! А якщо 
ви будете невдячними, то Моє 
покарання суворе!» 

8. Муса сказав: «А якщо 
невдячними будете ви та всі, хто 
на землі, то Аллах — Багатий, 
Хвалимий!» 


філії 


9^9 





Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 У 368 \ Ь^* 1 


9. Невже до вас не приходили 
звістки про тих, які жили 
раніше за вас — народ Нуха, 
адитів, самудитів, а також 
про тих, які жили після них і 
про яких знає тільки Аллах? 
Приходили до них посланці 
їхні з ясними знаменнями, але 
ті затуляли руками свої уста 
й говорили: «Ми не віруємо 
в те, з чим послано вас, і 
перебуваємо у великому сумніві 
відносно того, до чого ви нас 
закликаєте!» 

Вислів «затуляли руками свої 
вуста» тлумачі розуміють по- 
різному. Це може бути ознакою 
гніву, брехні чи навіть подиву 
(аль-Багавві). Наприклад, ібн 
Касір наводить переказ від ібн 
Аббаса, де говориться наступне: 
«Коли вони чули Слово Аллаха, 
то дивувались так, що підносили 
свої руки до вуст». 

ю. їхні посланці говорили: «Невже 
ви маєте сумніви щодо Аллаха, 
Творця небес і землі? Він кличе 
вас, щоб простити вам гріхи ваші 
й відстрочити до певного часу». 
Ті відповідали: «Та ви — люди, 
такі самі, як і ми. Ви прагнете 
відвернути нас від того, чому 
поклонялись наші батьки. Тож 
покажіть нам доказ ясний!» 

п. їхні посланці говорили їм: 

«Ми — люди, такі самі, як і ви. 


•1ГН, 


її \) Ха V 


^ Ь СА- 

д\ ^ му іо\ $ ^ 





Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 / 369 \ Ч" Ьу -М 


Проте Аллах дарує милість тому 
з рабів Своїх, кому побажає. 

Ми не дамо вам доказу без 
дозволу Аллаха. І нехай віруючі 
покладаються на Аллаха! 

12. Чому ж нам не покладатися 
на Аллаха, якщо Він повів нас 
нашими шляхами? Ми стерпимо 
те, чим ви ображаєте нас! І нехай 
ті, хто покладає сподівання, 
покладаються на Аллаха!» 

13. Ті, які не повірили своїм 
посланцям, сказали: «Ми 
неодмінно виженемо вас зі своєї 
землі, якщо ви не повернетеся 
до нашої релігії». Але Господь 
їхній відкрив їм: «Ми неодмінно 
знищимо нечестивців, 

14. а після них Ми заселимо землю 
вами. Це — для тих, хто боїться 
постати переді Мною та хто 
боїться погрози!» 

15 . Вони просили про перемогу- 

і кожен упертий супротивник 
зазнав утрат! 

16. Попереду на нього чекає геєна, 
а напуватимуть його напоєм із 
гною. 

17. Він питиме його ковтками, 
проте ледь зможе проковтнути. 
Смерть оточить його з усіх 
боків, але він не помре. А 
попереду на нього чекає 
жорстока кара! 


з о' Сі $у&.су 






3 ^ 

Усз~3& сАл <4^1^ \у^3 СС»3 су 







(|) СУУ 



Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 ^ 370 ^ -М 


18. Вчинки тих, які не увірували, 
подібні до попелу, розвіяного в 
буремний день вітром. Вони не 
матимуть ніякої влади над тим, 
що отримали. Це — глибока 
омана! 

19. Невже ти не бачиш, що Аллах 
створив небеса й землю в істині? 
Якщо Він побажає, то забере вас 
і приведе творіння нове! 

20. І це для Аллаха зовсім 
неважко! 

21. Усі постануть перед Аллахом! 
Слабкі скажуть тим, які 
вивищувались: «Ми йшли 
слідом за вами! Чи можете 
позбавити нас хоча б від частки 
кари Аллаха?» Ті скажуть: 
«Якби Аллах повів нас прямим 
шляхом, то й ми повели б вас 
прямим шляхом! Все одно нам, 
будемо ми сумувати чи терпіти 
— немає порятунку для нас!» 

22. Коли справу буде вирішено, 
шайтан скаже: «Воістину, 
обіцянка Аллаха — правдива 
обіцянка, а своєю обіцянкою 
я обманув вас! Я не мав над 
вами влади, а тільки кликав 
вас. Ви мені відповіли, тож не 
докоряйте мені, а докоряйте 
собі! Я не помічник вам, 

а ви не помічники мені. Я 
непричетний до того, що ви 








З \ 




діОлІР 






33=о 3333 іуЗЗ Зьз 3^=3333 

3\\3 ^зЗЗЗ °у>33 ЗуЗ^% 4 



Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 ^ 371 ^ 




раніше поклонялися мені 
[поряд з Аллахом]!» Воістину, 
невіруючих чекає болісна кара! 

23. Тих, які увірували й робили 
добрі справи, введуть до садів 
раю, де течуть ріки. З дозволу 
Господа їхнього будуть вони там 
вічно! Вітанням їхнім там буде 
«Мир!» 





24. Невже ти не бачиш, як Аллах 
наводить притчі? Добре слово 
схоже на добре дерево, корінь 
якого міцний, а гілки сягають 
неба. 

25. Воно постійно дає плоди 
з дозволу Господа його. 

Аллах наводить притчі для 
людей — можливо, вони 
замисляться! 

26. А погане слово подібне до 
поганого дерева, вирваного 
з землі — воно не має 
основи! 




> 




№ 




~^^= =а ^ л 3 


Ь>< 



27. Тих, які увірували, Аллах 
утверджує словом твердим як 
у земному, так і в наступному 
житті. Аллах збиває нечестивців 
зі шляху; Аллах робить, що 
побажає! 


*• саЇі 


28. Невже ти не бачив тих, які 
змінили милість Аллаха на 
невір’я та вкинули свій народ у 
місце загибелі — 


Лі\ іііяЗ' * 

Іг*^= 



Сура 14. Ібрагім 


|»*АІ-\1 


Частина 13 ^ ~ууі IV 


29. геєну, куди ввійдуть вони! Який 
мерзотний цей притулок! 

30. Вони додавали Аллаху рівних, 
щоб збивати з Його шляху. 
Скажи: «Насолоджуйтесь 
благами, але, воістину, 
притулком вашим буде вогонь!» 

31. Скажи Моїм рабам, які 
увірували, щоб вони 
звершували молитву й 
жертвували таємно й відкрито 
те, чим наділили Ми їх, раніше, 
ніж прийде День, коли не буде 
ні торгівлі, ні дружби. 

32. Аллах — Той, Хто створив 
небеса й землю, пролив із неба 
воду й виростив нею плоди для 
вашого прожитку. Він підкорив 
вам кораблі, які пливуть морем 
за наказом Його. Він підкорив 
вам ріки 

33. й підкорив вам сонце й місяць, 
які невпинно рухаються, 
підкорив вам ніч і день. 

34. Він дарував вам усе, що ви 
просили. Якщо ви почнете 
рахувати милості Аллаха, то не 
перелічите їх. Воістину, людина 
— несправедлива й невдячна! 

35. Ось сказав Ібрагім: «Господи! 
Зроби це місто безпечним і 
врятуй мене й синів моїх від 
поклоніння ідолам! 


^ Ф 'і ^ у ^ “й у/ 0 у 

% Лі 




ЛЛЬЙ <3^- N— £ ІЛ 







Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 / 373 ^ >Г *уІ.\ ^1^.1 -Н 


36. Господи! Воістину, вони збили 
зі шляху багатьох людей! І хто 
піде за мною, той від мене. А 
хто не слухатиме мене, то Ти 
Прощаючий, Милосердний! 

37. Господи наш! Я поселив 
частину нащадків своїх у 
долині, де немає посівів, біля 
Твого Забороненого Дому. 
Господи наш! Нехай вони 
звершують молитву. Сповни 
людські серця любов’ю до них і 
наділи їх плодами — можливо, 
вони будуть вдячні! 

38. Господи наш! Ти знаєш 
те, що ми приховуємо й 
що відкриваємо. Ніщо не 
приховається від Аллаха, ні на 
землі, ні у небі! 

39. Хвала Аллаху, який дарував 
мені на схилі віку Ісмаїла та 
Ісхака! Воістину, Господь мій 
чує молитви! 

40. Господи! Зроби мене й моїх 
нащадків стійкими в молитві! 
Господи наш! Прийми заклики 
наші! 

41. Господи наш! Прости гріхи 
мені, батькам моїм і віруючим у 
той День, коли буде відплата!» 

42. Не думай, що Аллах не помічає 
того, що роблять нечестивці. Він 
дарував їм відстрочку до того 
Дня, коли застигнуть погляди, 






У; і аЗ 1 



Ід 4 Адб\3 ? >33 (2^ 











и 










43. і вони поспішатимуть, задерши 
голови. їхні погляди застигнуть, 
а серця будуть спустошені. 

Мова йде про жахи Судного Дня. 
Ат-Табарі пояснює вираз «серця 
будуть спустошені» (букв. «їхні 
серця — порожнеча») так: «Там 
не буде ніякого блага й вони 
нічого не розумітимуть». 

44. Застерігай людей від того Дня, 
коли прийде покарання. Ті, які 
були несправедливі, скажуть: 
«Господи наш! Даруй нам 
відстрочку до близького часу! 

Ми відповімо на твій заклик 

і підемо за посланцями!» 
[Скажуть їм:] «А чи не клялися 
ви раніше, що ніколи не 
зникнете? 

«Ніколи не зникнете» — ібн Касір, 
посилаючись на Муджагіда та 
інших тлумачів, вважає, що 
йдеться про перехід із земного 
життя в наступне, який 
заперечувався «несправедливими». 
Також ібн Касір стверджує, 
що мається на увазі невір ’я у 
воскресіння й відплату. 

45. Ви живете у житлах тих, які 
були несправедливі самі до 
себе. Вам зрозуміло, як Ми 
вчинили з ними, і Ми наводили 
для вас притчі». 

Ідеться про попередні народи, 
знищені за їхню несправедливість 
(ат-Табарі, аль-Багавві, ібн Касір). 


’гіі д^зУю дУ зУр-ь* 



У) УУ ЛЬ'Д 'УУ'ї'—Уг 






Сура 14. Ібрагім 


Частина 13 / 375 у\ -н 


46. Вони вдавалися до хитрощів, 
але Аллах знає їхні хитрощі, 
й ці хитрощі неспроможні 
зсунути гори! 

47. Не думай, що Аллах порушує 
свою обіцянку. Воістину, Аллах 
— Великий, Володар відплати! 

48. Того Дня земля зміниться 
іншою, так само, як і небеса. 
Постануть вони перед Аллахом, 
Єдиним, Всепереможним! 

49. Того Дня ти побачиш грішників, 
закутих у кайдани. 

50. Одяг їхній буде зі смоли, а 
обличчя покриватиме 
вогонь, 

51. щоб Аллах відплатив кожній 
душі за те, що робила вона. 
Воістину, Аллах швидкий у 
відплаті! 

52. Це — послання до людей, щоб 
їх застерігали ним, і щоб знали 
вони, що Він — Єдиний Бог. І 
нехай замисляться обдаровані 
розумом! 










фдЙ' 
ф \ У 













Сура 15. Аль-Хіджр_Частина 14 ^ 376 \ М 



Сура 15. Аль-Хіджр 




їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Аліф. Лам. Ра. Це — 
знамення Писання і ясного 
Корану! 

2. Ті, які не вірують, 
напевно побажають стати 
мусульманами. 

3. Залиш їх, нехай їдять, 
насолоджуються благами й 
тішаться зі своїх надій. Скоро 
дізнаються вони! 

4. Селища, знищені Нами, мали 
встановлений строк. 

5. Жодна громада не може ні 
випередити часу свого, ні 
відстрочити його. 

6. Вони сказали: «О той, якому 
зіслано Нагадування! Ти — 
божевільний! 

7. Чому ти не прийшов до нас 
із ангелами, якщо ти один із 
правдивих?» 

8. Ми відсилаємо ангелів тільки 

з істиною, і тоді нікому не буде 
відстрочки. 

9. Воістину, Ми зіслали 
Нагадування і, воістину. Ми 
бережемо його! 








І "і* Л 




Ь 62^2^2 ФЙ 01 


^===>Ш дІ 4? $ & 














ю. Ми ще раніше відсилали 
[посланців] до давніх 
народів. 

її. Який би посланець до них не 
приходив, вони глузували з 
нього. 

12. Так Ми вкладаємо це в серця 
грішників. 

«Вкладаємо це» — аль-Багавві 
вважає, що мається на увазі 
невір я, заперечення й глузування. 
Ібн Касір наводить переказ від 
Анаса йХасана аль-Басрі, які 
стверджують, що йдеться про 
багатобожжя. 

13. Вони не вірують, хоч уже й був 
приклад давніх народів. 

Букв, «вони не вірують у це». 
Аль-Багавві коментує: «Не 
вірують у Мухаммада (мир йому 
і благословення Аллаха), а також 
у Коран». 

14. Якби Ми відкрили для них 
небесні ворота й вони б туди 
піднялися, 

15. то неодмінно сказали б: 
«Погляди наші затьмарились, а 
ми зачаровані!» 

16. Ми створили на небі різні 
сузір’я та прикрасили його для 
тих, хто дивиться. 

17. І Ми бережемо його від кожного 
каменованого шайтана. 








Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 ^ 378 Ч- \ууу_ ~^ 6 


18. А якщо він почне 
підслуховувати, то за ним 
поженеться яскрава зоря. 

19. І Ми розіслали землю й 
встановили там гори, а також 
виростили там кожну виважену 
річ. 

20. Ми створили на землі засоби 
прожиття для вас і для тих, кого 
ви не годуєте, 

21. і немає речей, сховищ яких не 
було б у Нас. Ми відсилаємо їх 
тільки у визначеній мірі. 

22. Ми відіслали вітри, які 
запліднюють, і пролили з неба 
воду, якою вас напуваємо. Але 
ви не можете її зберегти! 

Аль-Багавві відзначає, що вода 
зберігається в «схованках 
Аллаха» (див. аят 21). 

23. Воістину, Ми даруємо 
життя і смерть. Ми будемо 
спадкоємцями! 

«Сказано, що Всевишній успадкує 
землю й тих, хто на ній. І до 
Нього повернуться вони!» (ібн 
Касір). 

24. Ми знаємо ваших попередників 
і наступників. 

Ібн Касір коментує: «Сказав 
син Аббаса (нехай буде 
вдоволений Аллах ними обома): 
«Попередники» — це ті, хто вмер 
іще з часів Адама (мир йому). 




. » і 

.’ОУг 4 


Сь&Сфф\)^ і А» 


ФШк 


)ЬЬі 


А* 





Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 / 379 \ М *у}.\ _ у*2-\ _^ в 


А «наступники» — це ті, які 
живуть нині та які будуть жити 
потім. І так аж до Судного дня». 

25. Воістину, Твій Господь збере їх 
усіх! Воістину, Він — Мудрий, 
Всезнаючий! 




26. Ми створили людину з сухої 
глини, мулу, затверділого у 
формі. 

27. А джина Ми створили ще 
раніше — з палаючого вогню. 

Слово «джин» тут ужито в 
однині (джанна; мн. — джинна), 
тобто в родовому значенні (порів. 
«людина» з аяту 26). Аль-Багавві 
наводить переказ від ібн Аббаса, 
згідно з яким джинна — це 
«батько всіх джинів, так само, як 
Адам — батько всіх людей». 

28. Ось твій Господь сказав 
ангелам: «Воістину, Я створю 
людину з сухої глини, мулу, 
затверділого в формі. 

29. І коли Я розмірю її та вдихну 
в неї зі Свого Духа, то впадіть 
перед нею ниць, низько 
кланяючись!» 

30. І вклонилися всі ангели, 

31. крім Ібліса — він відмовився 
бути з тими, які вклонилися. 

32 . Сказав Аллах: «Іблісе! Що з 
тобою, адже ти не з тими, які 
вклонилися?» 






1 » І . • » ? 'ТГ" 1-ГгГ 





Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 ^ 380 ~\ Ч- \ууу_ 


33. Той відповів: «Я не вклонюся 
людині, яку Ти створив із сухої 
глини, мулу, затверділого у 
формі!» 

34. Сказав Аллах: «Вийди звідси! 
Будеш ти каменований! 

Слово раджим («каменований») 
має ще й інші значення: 
«вигнаний», «проклятий», про що 
також свідчить цей та наступні 
аяти. Як відомо, пророк Ібрагім 
(мир йому) відганяв камінням 
шайтана в долині Міна. Згодом 
ця дія перетворилася на один із 
приписів хадджу. 

35. Прокляття буде над тобою аж до 
Судного Дня!» 

36. Той сказав: «Даруй мені 
відстрочку — до того Дня, коли 
воскреснуть вони!» 

37. Він відповів: «Воістину, 

ти — один із тих, кому дано 
відстрочку, 

38. до того Дня, час якого 
визначено!» 

39. Той сказав: «Господи! За те, що 
Ти спокусив мене, я прикрашу 
для них те, що на землі й 
неодмінно спокушу їх усіх, 

40. окрім Твоїх рабів серед них, які 
обрані». 

41. Він сказав: «Це — прямий шлях 
до Мене! 





(Ц> 



Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 ^ ^81 \ ^ ЄН 1 ' 5^^лI ->о 


42. Воістину, немає в тебе влади 
над Моїми рабами, крім тих, які 
спокусяться й підуть за тобою! 

43. Воістину, геєна — місце, 
обіцяне їм усім! 

44. Вона має сім воріт, і для 
кожних воріт призначено їхню 
частину! 

45. Воістину, богобоязливі будуть у 
садах раю, серед джерел!» 

46. Увійдіть сюди з миром — у 
безпеці ви! 










47. Ми очистимо їхні серця від 
ненависті, тож вони, наче 
брати, лежатимуть на ложах, 
повернувшись одне до одного. 

48. Там не торкнеться їх втома, і не 
вийдуть вони звідти. 

49. Сповісти Моїх рабів про 
те, що Я — Прощаючий, 
Милосердний! 

50. І що кара Моя — кара 
болісна! 

51. І сповісти їх про гостей 
Ібрагіма! 

52 . Ось вони увійшли до нього й 
сказали: «Мир!» А він відповів: 
«Ми боїмося вас!» 












53. Ті сказали: «Не бійся! Ми 

сповіщаємо тобі радісну звістку 
про розумного хлопчика!» 


іЗ>5 > 'Ууіз 



Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 ^ 382 ^ ~^ 9 


54. Він сказав: «Невже ви 
сповіщаєте мені таку радісну 
звістку тоді, коли вже 
торкнулася мене старість? 

Яку ж радісну звістку ви мені 
принесли?» 

55. Вони сказали: «Ми сповістили 
тобі правду, тож не будь серед 
тих, які впадають у відчай!» 

56. Він відповів: «Хто ж 
розчаровується в милості 
свого Господа, крім тих, що 
перебувають в омані?» 

57. І сказав: «Чого ж ви хочете, 
посланці?» 

58 . Вони сказали: «Нас послали до 
людей грішних, 

59. окрім родини Лута — ми 
врятуємо їх усіх, 

60. окрім дружини його. Ми 
вирішили, що вона залишиться». 

61. І коли посланці прийшли до 
родини Лута, 

62. він сказав: «Воістину, ви — 
незнайомі люди!» 

63. Ті сказали: «Ми прийшли 
до тебе з тим, у чому вони 
сумніваються. 

Ідеться про Боже покарання 
(аль- Багавві). 

64. Ми принесли тобі істину й ми 
правдиві. 




55 $ 









Ф (3\р 








Сура 15. Аль-Хіджр 




Частина 14 333 \ М 


65. Серед ночі виведи свою родину 
й сам вирушай слідом за 
ними. І нехай жоден із вас не 
оглядається! Ідіть туди, куди 
вам наказано!» 

66. Ми повідомили йому про те, 
що коріння їхнє буде відтято до 
ранку. 

Тобто народ Лута буде знищено. 

67. І збіглися жителі міста, 
радіючи. 

68. [Лут] сказав: «Це — мої гості, 
тож не ганьбіть мене, 

69. бійтесь Аллаха й не принижуйте 
мене!» 

70. Та вони сказали: «Невже ми 
не заборонили тобі бути з 
жителями світів?» 

Тобто приймати гостей (ібн 
Касір). 

71. Він відповів: «Ось вам мої 
доньки, якщо ви цього 
бажаєте!» 

72. Клянуся твоїм життям! Вони 
блукали в своєму сп’янінні, 

73. а на сході сонця уразив їх 
крик. 

74. Ми перевернули місто догори 
ногами й пролили на них дощ із 
каміння з обпаленої глини. 

75. Воістину, в цьому знамення для 
тих, хто здатний бачити! 











Фо0>^о\Д^Р>^ 

(§5 0%А* 

Ф^^сЛЇ)^>- 
ф йЙ'Ь д\ 



Сура 15. Аль-Хіджр 


Частина 14 ^ 384 № -Л© 


76. Було воно на помітній дорозі. 

77. Воістину, в цьому знамення для 
віруючих! 

78. Жителі аль-Айки були 
нечестивцями, 

79. тож Ми помстилися їм. 
Воістину, ці два міста були на 
видному шляху. 

80. Жителі аль-Хіджру вважали 
посланців за брехунів, 

Аль-Хіджр — назва нам ’янистої 
долини на північному заході 
Аравійського півострова. Там 
жили самудити, народ Саліха 
(аль-Багавві). 

81. Ми дарували їм Наші знамення, 
але вони відвернулись. 

82. У горах вони висікали собі 
безпечні житла, 

83. але зранку вразив їх крик. 


<||) Д-еДіДї <іД 
г||) ДД \ сДоЬ 

ф і_ДД> У 





84. Не допомогло їм те, що вони 
собі накопичували! 

85. Ми не створювали небес, 
землі й того, що між ними, як 
тільки в істині. Час неодмінно 
настане. Тож даруй їм найкраще 
прощення! 

86. Воістину, твій Господь — 
Творець, Знаючий! 

87. Воістину, Ми дарували тобі 
сім повторюваних і великий 
Коран! 



іддіиз грурхії' изіДиз 







Сура 15. Аль-Хіджр _ Частина 14 у 355 \ -Ло 


Існують багато різних 
тлумачень вислову «сім 
повторюваних ». Найчастіше 
вважають, йдеться про сім 

великих сур або про сім актів 
першої сури «аль-Фатіха» (за ібн 
Касіром). Наприклад, аль-Багавві 
на користь цієї думки наводить 
переказ від ібн Аббаса, Хасана 
й Катади, згідно з яким назва 
«повторювані» вказує на те, що 
акти першої сури повторюються 
в обрядовій молитві (салят) у 
кожній частині (ракаті). 

88. Не заглядайся на блага, якими 
Ми наділили декого з них. 

Не шкодуй про цих людей 

і пригорни своїм крилом 
віруючих. 

Цей вислів означає «бути 
милостивим до когось». 

89. Скажи: «Воістину, я — ясний 
застерігай!» 

90. Ми зіслали подібне на тих, 

91. хто поділив Коран на частини. 

Пророк (мир йому і благословення 
Аллаха) застерігав покаранням 
тих, які увірували тільки в 
частину даних Богом писань . Так 
само вони сприйняли й Коран (за 
аль-Багавві). 

92. Клянуся Господом твоїм, що Ми 
запитаємо їх усіх 

93. про те, що вони робили! 






ф \Ау \ 1*^== 






94. Проголоси те, що тобі 
наказано й відвернись від 
багатобожників. 

95. Воістину, Ми врятували тебе від 
тих, які глузують, 

96. які вважають, що крім Аллаха 
є інший бог. Скоро дізнаються 
вони! 

97. Ми знаємо, що твої груди ^ 

стискаються від того, що 
говорять вони. 

98. Тож прославляй хвалою Господа 
свого й будь серед тих, які 
падають ниць! 

99. Поклоняйся Господу своєму, 
доки не прийде до тебе 
впевненість. 

Впевненість (якій) — мається на 
увазі смерть (ібн Касір). 


Сура 16. Ан-Нахль 


<3*^ о 


Частина 14 у 387 'Ч И 


Сура 16. Ан-Нахль 


Щ£-У? -■ "X* ’ 

(«Бджоли») 




їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Наказ Аллаха прийде — тож не 
намагайтесь прискорити його! 
Преславний Він і Вищий за те, 
що Йому додають як рівних! 

2. За наказом Своїм посилає Він 
ангелів із духом тому з рабів 
Своїх, кому побажає: «Немає 
бога, крім Мене! Тож бійтесь 
Мене!» 

«Дух» (ар-рух) тут має значення 
«одкровення» (аль-Багавві, ібн 
Касір). 

3. Він створив небеса й землю 
в істині. Вищий Він за те, що 
Йому додають як рівних! 

4. Він створив людину з краплі 
сімені, а вона ще й відкрито 
сперечається! 

5. Він створив худобу, яка дає вам 
тепло та іншу користь. Також ви 
маєте з неї їжу. 

6. Ви милуєтесь нею, коли 
приганяєте її ввечері та 
виганяєте на пасовиська зранку. 

7. Вона переносить ваші ноші 
до країн, яких би ви дісталися 
тільки з важкими зусиллями. 
Воістину, Господь ваш — 
Жалісливий, Милосердний! 


^ ''' ІЗ''' 


0 


л * _ 


©о 


































Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 


388 






8. Коні, мули й віслюки [створені] 
для вашого пересування та для 
краси. Він творить і те, про що 
ви не знаєте! 


■і 


9. Аллах вказує пряму дорогу, але 
є й шляхи, що ведуть убік. Якби 
Він побажав, то всіх вас повів 
би прямим шляхом! 

ю. Він — Той, Хто проливає з неба 
воду. Вона — напій для вас, 
завдяки їй ростуть дерева, серед 
яких ви пасете худобу. 

її. Він вирощує для вас жито, 
оливи, фінікові пальми, 
виноград та всі інші плоди. 
Воістину, в цьому знамення для 
людей мислячих! 

12. Він підкорив для вас ніч і день, 
сонце й місяць. За наказом Його 
зірки також покірні. Воістину, 

в цьому знамення для людей 
розуміючих! 

13. Він поширив для вас землею те, 
що має різні кольори. Воістину, 
в цьому знамення для людей, які 
згадують! 

14. Він — Той, Хто підкорив море, 
щоб ви споживали з нього свіже 
м’ясо й діставали прикраси, які 
ви одягаєте. Ти бачиш кораблі, 
які плинуть ним для того, щоб 
ви могли шукати ласку Його. 
Можливо, ви будете вдячні! 


ЖуЖЖЗ $ Ж 




і . ^ 






з З 

ЗжЗЗ і 333 33)3 3-33 


ОЗкЗ 

ЖЗ 3 3' 33=3 і; ЗаЗ 
33 33 ^ЗІ]Ь і, ж * 

ж 









Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ з$9\ ^ М єн 1 -' 


15. Він поставив на землі непохитні 
гори, щоб вона не коливалася 
під вами, а також річки й 
дороги. Можливо, ви підете 
прямим шляхом! 

16. І також знаки! А за допомогою 
зірок [люди] йдуть прямим 
шляхом! 

Як свідчить ібн Касір, під 
«знаками» маються на увазі 
великі гори, малі пагорби та 
все інше, за допомогою чого 
подорожні знаходять правильну 
дорогу. 

17. Невже Той, Хто творить, рівний 
тому, хто не творить? Невже не 
замислитеся ви? 

18. Якщо ви почнете рахувати 
милості Аллаха, то не злічите 
їх! Воістину, Аллах — 
Прощаючий, Милосердний! 

19. Аллах знає те, що ви приховуєте 
й що відкриваєте! 

20. Ті, кого ви кличете замість 
Аллаха, не творять нічого, вони 
самі — створені! 

21. Мертві, не живі! Не 
знають вони, коли їх 
воскресять. 

22. Ваш Бог — Бог єдиний. Серця 
тих, які не вірують у наступне 
життя, сповнені заперечень, а 
самі вони — зарозумілі гордії! 









4 


4Ді\ 


ф 6 уфбз 


Ф4г-*Й 

Ф6/ г - л 



Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 390 М І^ум -П 


23. Так, Аллах знає те, що вони 
приховують і що відкривають! 
Воістину, Він не любить 
зарозумілих! 

Аль-Багавві наводить переказ 
із «Сахіх» Мусліма: «Сказав 
Пророк (мир йому і благословення 
Аллаха): «Не ввійде до раю 
той, у кого в серці гордині хоч 
на вагу порошинки, і не ввійде 
до пекла той, у кого віри хоч 
на вагу порошинки». Один 
чоловік запитав: «О Посланцю 
Аллаха, а якщо хтось любить 
гарно вдягатися?» Той відповів: 
«Воістину, Аллах — Прекрасний 
і любить красу, а гординя — це 
нехтування істиною та утиски 
інших людей!» 

24. Коли їх запитують: «Що зіслав 
Господь ваш?», то говорять 
вони: «Казки давніх народів!» 

25. Нехай у День Воскресіння 
несуть вони всі свої тягарі й 
тягарі тих, кого вони збили зі 
шляху через невігластво своє. 
Мерзотне те, що вони понесуть! 

26. Хитрували ще ті, які жили 
раніше за них. Проте Аллах 
зруйнував їхню споруду від 
самої основи, тож згори на них 
упав дах. Покарання прийшло 
до них звідти, звідки вони й не 
чекали! 

Як свідчать ібн Касір та аль- 
Багавві, посилаючись на ібн 








ф ^ \}к=я?у) фуссб 

Ф 

\ дУАі====> 

ЇФФ аІЬІЗІ 


л 





Сура 16. Ан-Нахль _ Частина 14 у 391 


Аббаса та інших тлумачів, 
мається на увазі вежа, яку 
будували вавілоняни. 

27. Потім, у День Воскресіння, 

Він принизить їх і скаже: «Де 
ж ті, рівні Мені, про яких ви 
сперечалися?» Ті, яким дано 
знання, скажуть: «Воістину, 
сьогодні невіруючих спіткає 
ганьба та зло!» 

28. Несправедливі самі до себе, 
яких забрали ангели, з удаваною 
покорою скажуть: «Ми не 
вчинили ніякого зла!» Таж ні! 
Воістину, Аллах знає про те, що 
робите ви! 

29. Увійдіть до воріт геєни, де 
ви будете вічно! Мерзотний 
притулок для гордих! 

30. Запитай у богобоязливих: 

«Що зіслав Господь ваш?» Ті 
скажуть: «Благо». Добро чекає 
на тих, які робили його в цьому 
світі. А наступний світ іще 
кращий! Яка прекрасна обитель 
богобоязливих! 

31. Сади Едену, де течуть ріки. 

Для них там буде все, що 
вони побажають. Так Аллах 
винагороджує богобоязливих, 

32. яких ангели забирають 
праведними. Говорять вони: 
«Мир вам! Увійдіть до раю за 
те, що робили ви!» 












— ^ ^ й * $ ->• 




(Ц) 



Сура 16. Лн-Нахль 


Частина 14 ^ 392 М- -14 


33. Невже вони очікують чогось 
іншого, а не того, що прийдуть 
до них ангели та прийде 
наказ Господа їхнього? Так 
само робили й ті, що жили 
раніше за них. Аллах не був 
несправедливий до них, але 
вони самі були несправедливі до 
себе! 

34 . Лихо вразило їх за те, що вони 
робили. Впало на них те, з чого 
вони глузували! 

35 . Багатобожники скажуть: «Якби 
побажав Аллах, то ні ми, ні 
батьки наші не поклонялися б 
нікому, крім Нього, і нічого б 
не забороняли без Нього!» Так 
говорили й ті, які жили раніше за 
них. Але ж обов’язок посланців 
— тільки ясна звістка! 

36 . До кожного народу Ми 
відсилали посланця: 
«Поклоняйтесь Аллаху та 
уникайте тагута!» Серед них є 
ті, кому Аллах указав прямий 
шлях, а також ті, які заслужили 
оману. Ідіть землею та 
погляньте, який був кінець тих, 
що заперечували! 

37 . Якщо ти бажаєш, щоб вони 
йшли прямим шляхом, то Аллах 
не вказує шляху тим, кого 
вводить у оману. І не буде їм 
помічників! 













4 > 43 >- 

іхіЛ 

3 \ 





Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 / 393 \ м ^ _ п 


38 . Вони клялися Аллахом — 
найсильнішими клятвами! 

— що Аллах не воскресить 
померлих. Таж ні! Істинне 
обіцяне Ним, але більшість 
людей не знає! 

39 . Він пояснить їм те, про що вони 
сперечалися між собою, і ті, які 
не увірували, дізнаються, що 
були брехунами! 

40 . Коли Ми хочемо якусь річ, то 
тільки говоримо їй: «Будь!» — і 
вона є! 

41 . Тих, які здійснили переселення 
заради Аллаха після того, як 
зазнали утисків, Ми поселимо 
в земному житті у найкращому 
місці. А винагорода наступного 
життя ще більша — якби вони 
лише знали! 

Мається на увазі Медина, куди 
емігрували сподвижники (за ібн 
Касіром із посиланням на ібн 
Аббаса, аш-Шаабі та Катаду). 

42 . Це — ті, хто має терпіння й 
покладається на свого Господа! 

43 . І раніше за тебе Ми відсилали 
чоловіків, яким дарували 
одкровення. Запитайте про це в 
людей Нагадування, якщо ви не 
знаєте. 

«Люди Нагадування» — 
більшість тлумачів схиляється 
до версії, що йдеться про людей 













Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 394^^ 0-^ 


в^^ ->л 


Писання, адже вони вірили в 
пророків і посланців Божих (аль- 
Багавві, ібн Касір). 

44. [Відсилали їх] із ясними 

знаменнями й писаннями! Ми 
зіслали тобі нагадування, щоб ти 


зр! 


пояснив людям те, що зіслано їм 
— можливо, поміркують вони! 

45. Невже ті, які вдаються до лихих 
хитрощів, упевнені, що Ми не 
примусимо землю поглинути 
їх, або що кара не прийде до 
них звідти, звідки вони й не 
чекають? 

46 . Або що Ми не схопимо їх під 
час їхніх справ, і не уникнуть 
цього вони? 

47. Або що Ми не схопимо їх тоді, 
коли вони налякані? Воістину, 
твій Господь — Жалісливий, 
Милосердний! 

48. Невже вони не спостерігали 
за речами, які створив Аллах? 
їхні тіні схиляються направо й 
наліво, смиренно вклоняються 
перед Аллахом. 

49. Перед Аллахом падають ниць 
ті, хто на небесах і на землі 
— тварини, ангели, й вони не 
вивищуються! 

50. Вони мають страх перед 
Господом своїм, Який над ними, 
і роблять те, що їм наказано! 












Сура 16 . Ан-Нахль 


Частина 14 / 395 \ М 5^ _ п 


51. Сказав Аллах: «Не беріть собі 
двох богів! Воістину, Він — 
єдиний Бог! І бійтеся тільки 
Мене!» 

52. Йому належить те, що на 
небесах і на землі, Йому 
належить незмінна покора! 
Невже ви будете боятись когось 
іншого замість Аллаха? 






о? 




53. Усі блага, які ви маєте — від 
Аллаха. А коли вас торкається 
лихо, то до Нього закликаєте ви! 



54. А коли Він відвертає це лихо, то 
частина з вас починає додавати 
Господу своєму рівних, 

55. заперечуючи те, що Ми 
дарували їм. Насолоджуйтесь 
благами, скоро дізнаєтесь ви! 

56. Частину з того, чим Ми 
наділили їх, вони віддають тому, 
про що й не знають. Клянуся 
Аллахом, вас запитають про те, 
що вигадували ви! 

Ідеться про багатобожників, 
які приносили в жертву ідолам 
частину врожаю, худоби та 
іншого майна (аль-Багавві). 

57. Вони приписують Аллаху 
доньок! Пречистий Він! А самі 
залишають собі, кого хочуть. 

«Кого хочуть» —маються на увазі 
сини. Як відомо, новонароджених 
дівчаток за часів невігластва 
часто вбивали, а нащадок 














Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 396 ^ 




чоловічої статі вважався за благо, 
адже мав набагато більші права 
(в тому числі й на спадок). 

58. Коли когось із них сповіщають 
про доньку, то його обличчя 
стає чорним, він тамує гнів 

59. і ховається від людей через лиху 
звістку. Залишити її з ганьбою 
чи закопати живцем у землю? 

Яке ж зле рішення їхнє! 

60. Поганий приклад тих, хто не 
вірує в наступне життя! Аллаху 
належать найвищі якості, а Він 
— Всемогутній, Мудрий! 

61. Якби Аллах карав людей за 
їхню несправедливість, то на 
землі не лишилося б живої 
істоти! Але Він дарував їм 
відстрочку до визначеного часу. 

І коли прийде строк їхній, то 
вони не віддалять його й не 
наблизять — навіть на годину! 

62. Вони приписують Аллаху те, 
що огидне для них самих. Язики 
їхні брешуть, що очікує їх щось 
прекрасне. Немає сумніву, що 
на них чекає вогонь, куди й 
вкинуть їх. 

63. Клянуся Аллахом, ще раніше 
за тебе були Наші послання до 
народів, але шайтан прикрасив 
для них учинки їхні. Сьогодні 
він — покровитель їхній, і чекає 
на них болісна кара. 




^ \ Діл ^ 

Ф) 


















Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 397 ^ М 


64. Ми не відсилали тобі Писання, 
окрім як для того, щоб ти 
пояснив їм, про що вони 
сперечаються, а також як 
прямий шлях і милість для 
віруючих людей. 

65. Аллах пролив із неба воду й 
оживив нею мертву землю. 
Воістину, в цьому знамення для 
людей, які слухають! 

66. Воістину, в худобі для вас 
— повчальний приклад. Ми 
даємо вам пити те, що в їхніх 
черевах між перетравленою 
їжею та кров’ю — чисте 
молоко, приємне для того, хто 
його п’є. 


Ф^З. 




“30^—і А. 



5ІЗ 



67. Із плодів пальми й винограду 
ви робите п’янкий напій та 
добру поживу. Воістину, в 
цьому знамення для людей, які 
розуміють! 

Сакр («п ’янкий напій») тут 
означає «вино». Аль-Багавві, 
посилаючись на переказ від ібн 
Масуда та інших сподвижників, 
говорить, що цей аят зіслано ще 
перед остаточною забороною 
вживання вина, яку було 
встановлено в Медині (див., 
наприклад, сура «Корова», аят 
219 ). 




68. І відкрив твій Господь бджолі: 
«Роби собі будинки в горах, на 
деревах і в спорудах. 


) 1 * 4 ^ срс? хЗ о 1 \ 




Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 / 398 \ ^ 5^ -П 

69. А потім споживай із різних 

плодів і смиренно йди шляхами 
Господа твого». Із бджолиних 
черев виходить напій різного 
кольору, в якому зцілення 
для людей. Воістину, в цьому 
— знамення для людей, які 
замислюються! 




99 


01ХҐІ З, 




70. Аллах створив вас, а потім 
забере. Серед вас є такі, хто 
досягає найгірших часів і вже 
нічого не знає. Воістину, Аллах 
— Всезнаючий, Всемогутній! 
«Найгірші часи» — ібн Касір та 
інші тлумачі відзначають, що 
йдеться про старість. 

71. Одним із вас Аллах дарував 
перевагу перед іншими в 
Своєму наділі. Але, ті, які 
мають перевагу, не бажають 
віддавати свій наділ рабам, щоб 
не бути з ними рівними. Невже 
вони заперечують милість 
Аллаха? 


Й1І 'ЛсА 






4 ^ 




72. Аллах створив ваших дружин 
із вас самих, а з ваших дружин 
створив дітей, онуків і наділив 
їх благами. Невже вони вірують 
у неправду й не вірують у 
милість Аллаха? 









73. Вони поклоняються замість 
Аллаха тому, що не має для них 
жодної частки, ні на небесах, ні 
на землі. Та й мати не може! 


'45 55 

©5» 



Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 / 399 \ Ц 


74. Тож не додавайте Аллаху 
рівних! Воістину, Аллах знає, а 
ви не знаєте! 

75. Аллах навів приклад про 
підлеглого раба, який нічого не 
має, а також того, хто отримав 
від Нас добрий наділ, із якого 

й жертвує — як потаємно, так і 
відкрито. Чи рівні вони? Хвала 
Аллаху! Але більшість із них не 
знає. 

76. Аллах навів приклад про двох 
чоловіків. Один із них — німий, 
нічого не має та обтяжує свого 
господаря. Куди б його не 
послали, він не принесе ніякого 
добра. Невже він рівний тому, 
хто закликає до справедливості 
й перебуває на прямому шляху? 

77. Аллаху належить потаємне 
небес і землі. Прихід часу 
— наче мить ока, або й ще 
швидше. Воістину, Аллах 
спроможний на кожну річ! 

78. Аллах вивів вас із утроб 
матерів ваших. Ви не знали 
нічого, а Він дарував вам слух, 
зір і серця. Можливо, ви будете 
вдячні! 

79. Чи ви не бачили птахів, які 
покірно [літають] у небі? 
їх утримує тільки Аллах! 
Воістину, в цьому знамення для 
віруючих людей! 


Іід у-—^ ^ 


л ^'~і/у £ і3 


оу. С .лії’ і 




ДлиіІ \у>- ^ \ 





80 . Аллах зробив ваші будинки 
житлом, а також зробив для 
вас житла зі шкур худоби, які 
легкі для вас — і в подорожі, 
і на стоянці. А ще й вироби з 
вовни, пуху й волосся, щоб ви 
користувались ними до певного 
часу. 

81 . Аллах зробив для вас тінь 
від того, що Він створив. Він 
зробив для вас схованки в горах 
і одяг, який захищає вас від 
спеки, й одяг, який захищає вас 
від взаємної шкоди. Так Аллах 
довершує Свою милість вам — 
можливо, ви підкоритесь! 

«Одяг, який захищає вас від 
взаємної шкоди» — ідеться про 
військові обладунки. Аль- Багавві 
зауважує, що слово, перекладене 
нами як «шкода», означає також 
«війну». 

82 . Та якщо вони відвернуться, 
то ти повинен тільки передати 
одкровення. 

83 . Вони дізнаються про милість 
Аллаха, а потім заперечують 
її. Більшість із них — 
невіруючі! 

84 . Того Дня Ми з кожної громади 
поставимо свідка. Тим, які 

не увірували, не дозволять 
ні [говорити], ні шукати 
виправдань. 




Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 у 401 Л М -п 


85. Коли несправедливі побачать 
покарання, то не буде їм ні 
полегшення, ні відстрочки. 

86. І коли багатобожники побачать 
своїх спільників, то скажуть: 
«Господи наш! Ось спільники 
наші, яких ми кликали замість 
Тебе!» Але ті відкинуть 

їхні слова: «Воістину, ви — 
брехуни!» 

87. Вони виявлять покірність перед 
Аллахом у той День. Залишить 
їх те, що вони вигадували! 

88. А тим, які не увірували й 
збивали інших зі шляху Аллаха, 
Ми будемо посилювати одну 
кару іншою — за те, що вони 
поширювали безчестя! 

89. Того Дня Ми поставимо проти 
кожної громади свідка з них 
самих. А тебе Ми покличемо 
як свідка проти людей, які 
знаходяться тут. Ми зіслали тобі 
Писання як пояснення кожної 
речі, прямий шлях, милість і 
радісну звістку для покірних! 
«Проти людей, які знаходяться 
тут» — ідеться про громаду 
Мухаммада (мир йому і 
благословення Аллаха) (ібн Касір). 

90. Воістину, Аллах закликає до 
справедливості, добрих справ 
і підтримки родичів. Він 
забороняє мерзотне, відразне й 


Ь^===* сурр ІУ_5 











Сура 16. Ан-Нахль 




Час тина 14 ^ 402^^ ^ 


нечестиве. І Він повчає вас — 
можливо, будете пам’ятати ви! 

91. Тож виконуйте ваш завіт із 
Аллахом, коли ви уклали його. 
Не порушуйте клятв після 
того, як ви підтвердили їх, 
адже ви зробили Аллаха своїм 
Поручителем. Воістину, Аллах 
знає те, що ви робите! 

92 . Не будьте схожі на жінку, яка 
розпустила пряжу, попередньо 
міцно зв’язавши її. Ви 
перетворюєте свої клятви на 
хитрощі, коли одні з вас стають 
могутнішими за інших. Так 
Аллах випробовує вас. А в День 
Воскресіння Він неодмінно 
пояснить вам те, відносно чого 
ви сперечались! 

93. Якби Аллах побажав, то зробив 
би вас єдиною громадою. 

Але Він збиває зі шляху, кого 
побажає, та веде прямим 
шляхом, кого побажає. Вас 
неодмінно запитають про те, що 
ви робили! 

94. Не перетворюйте своїх клятв 
на взаємні підступи, щоб не 
зіскочила ваша стопа після 
того, як вона твердо стояла, 

а то скуштуєте ви лиха за те, 
що збивали інших зі шляху 
Аллаха, й чекає на вас кара 
велика! 





Г- 


СЛ^ о 

^5 






су* 


5^і*Ь-о5 ^4^ Г г-^ 

ф^у?*- 





Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 4рз М • зу» -М 


95. Не продавайте завіт із Аллахом 
за низьку ціну. Те, що в Аллаха, 
краще для вас, якби ж ви тільки 
знали! 





96. Те, що у вас, зникне, а те, що в 
Аллаха, залишиться назавжди. 
Ми неодмінно винагородимо 
тих, які були терплячі, за 
найкраще з того, що вони 
робили! 

97. Чоловікам і жінкам, які робили 
добро й були віруючими, Ми 
неодмінно даруємо прекрасне 
життя. І Ми неодмінно 
винагородимо їх за те найкраще, 
що вони робили! 

98. Коли ти читаєш Коран, то 
шукай захисту в Аллаха від 
каменованого шайтана. 

«Каменований» — див. 
коментар до 34 аяту 15-ої сури 
(«аль-Хіджр»), Із цього аяту 
виводиться припис, відповідно 
до якого перед читанням Корану 
потрібно промовити слова 
«аузу бі-ллягі мін аш-шайтані 
р-раджим» («шукаю захисту 
в Аллаха від каменованого 
шайтана»). 

99. У нього немає влади над тими, 
які увірували й покладаються на 
Господа 

Оскільки поняття султан 
(«влада») в Корані також має 
значення «доказ», можливий 





а * 

ьуУ УСу* 


^ ^ у. у** I ' " 







Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 404 № 




варіант перекладу: «У нього 
немає доказу проти тих...». 

Деякі коментатори (наприклад, 
аль-Багавві), вважають за 
правильні обидва варіанти 
(«немає доказу й влади»). Див. 
також 42 аят сури «аль-Хіджр» 
зі схожим смислом. 

юо. Під його владою тільки 
ті, які вважають його за 
свого прихильника й стали 
багатобожниками. 

«Вважають його за свого 
прихильника» — коряться 
йому (ібн Касір із посиланням 
на Муджагіда). Варіант 
перекладу «влада» (а не 
«доказ») має перевагу внаслідок 
згадки про «прихильність», 
що підтверджується й 
коментарями. 

юі. Коли Ми змінюємо один аят 
на інший — Аллах краще знає, 
що відсилати — вони говорять: 
«Воістину, ти — брехун!» Але ж 
більшість із них не знає. 
Відповідно до тлумачення аль- 
Багавві йдеться про незнання 
сутності Корану та зміни аятів. 

Ю2. Скажи: «Святий Дух приносить 
його від Господа твого з 
істиною, щоб зміцнити тих, які 
увірували, та як прямий шлях і 
радісну звістку для покірних!» 

юз. Ми знаємо, що вони говорять: 
«Його вчить людина!» Але мова 











Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 405 ^ \і *уі»\ _5 


того, на кого вони вказують — 
чужа, а це — мова арабська, 
ясна! 

Ат-Табарі наводить переказ, 
згідно з яким Пророк Мухаммад 
(мир йому і благословення 
Аллаха) навчав у Мецці одного 
коваля на ім я Балаам (за іншими 
джерелами — Яїш), який говорив 
чужою мовою . Меккапські 
багатобожники вирішили, що 
це Балаам навчає Пророка (мир 
йому і благословення Аллаха). Ат- 
Табарі згадує інші повідомлення, 
згідно з якими невіруючі мекканці, 
побачивши Пророка (мир йому 
і благословення Аллаха) поряд 
із чужинцями, вирішили, що 
Коран — це лише слова тих 
іноземців. Проте їхня мова не 
була арабською, що й засвідчує 
цей аят. 

104. Аллах не веде прямим шляхом 
тих, хто не вірує у знамення 
Його. На них чекає болісна 
кара! 

105. Брехню вигадують ті, які не 
вірують у знамення 
Аллаха. Саме вони — 
брехуни! 

106. Гнів Аллаха й велика кара 
спіткає тих, хто залишив віру 
в Аллаха після того, як її мав. 
Виняток — ті, які були змушені 
так зробити, але серце їхнє 
знаходило спокій у вірі — але ж 




^ Ь[ 

ф ІХЗ 






Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 406 М 


Ф^ 


не ті, хто сам розкрив свої груди 
невір’ю! 

107. Це так, бо вони, замість життя 
наступного, віддали перевагу 
життю земному. Воістину, 

Аллах не веде прямим шляхом 
невіруючих людей! 

108. Вони — ті, чиї серця, слух і 
зір Аллах запечатав. Вони — 
невігласи! 

109. У наступному житті вони 
неодмінно втратять усе! 

по. Воістину, тих, які здійснили 
переселення після того, як 
зазнали спокуси, а потім 
боролися й були терплячі, твій 
Господь тепер милує та прощає. 

ш. Того Дня прийде кожна душа 
й буде сперечатися сама за 
себе. Кожна душа отримає 
повну міру за те, що робила 
вона. І не вчинять із ними 
несправедливо! 

112. Аллах навів приклад про 
селище, яке було безпечне й 
спокійне. Вони отримували 
щедрий наділ звідусіль, але не 
дякували Аллаху за блага. Тож 
Аллах змусив їх убратися в 
шати голоду й страху за те, що 
вони робили! 

На думку більшості тлумачів 
ідеться про Мекку. 


"У £ц\ V. I х - 










Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 ^ 407 М -м 


из. До них приходив Посланець із 
них самих, та вони визнали його 
за брехуна. І вразила їх кара за 
те, що вони несправедливі! 

114. Споживайте дозволене й 
прекрасне — з того, чим наділив 
вас Аллах! І дякуйте за милості 
Аллаха, якщо ви поклоняєтесь 
Йому! 

115. Заборонене для вас мертве, 
кров, м'ясо свині й те, що забито 
без згадки імені Аллаха. А якщо 
хто був змушений [з'їсти] це, а 
не чинив безчестя чи порушував 
межі, то Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

116. Не промовляйте своїми вустами 
брехні: «Це — дозволено, а 

це — заборонено», зводячи на 
Аллаха наклеп. Воістину, не 
матимуть успіху ті, які зводять 
наклеп на Аллаха! 

Згідно з коментарем ат-Табарі 
йдеться про багатобожників, які 
визначали дозволене й заборонене 
на основі своїх звичаїв, усупереч 
Корану. 

И7. Нетривка земна насолода — на 
них чекає болісна кара! 

И8. А юдеям Ми заборонили те, про 
що вже розповідали тобі; Ми 
не були несправедливі до них, 
вони самі були несправедливі до 
себе! 















Сура 16. Ан-Нахль 


Частина 14 у408 \ 5 \^ум -и 


119. Воістину, тих, які чинили 
зло через невігластво своє, 
але потім розкаялися й 
виправилися, твій Господь тепер 
милує та прощає. 

120. Воістину, Ібрагім був 
провідником, покірним 
Аллаху, ханіфом, і не був він 
багатобожником! 

«Ібрагім був провідником» — 
переклад згідно з тлумаченням 
ібн Касіра, який розуміє умма як 
«імам». Аль-Багавві зазначає: «У 
ньому зібрано преславні якості 
цілого народу» (загалом умма в 
Корані — «народ», «громада»). 
Ат-Табарі тлумачив умма як 
«учитель добра». 

121. Він дякував Аллаху за блага, 
тож Він обрав його та вказав 
прямий шлях. 

122. Ми дарували йому благо в 
земному житті; а в житті 
наступному він буде серед 
праведників! 

123. Потім Ми відкрили тобі: 

«Йди за релігією Ібрагіма 
як ханіф!» А він не був 
багатобожником. 









УуУу \фз і) уз 

.'у 


124. Субота була встановлена тільки 
для тих, хто сперечався про це. 
Згідно з коментарями йдеться 
про суперечки навколо дня 
щотижневого зібрання. 








Сура 16. Ан-Нахль 




Частина 14 / 499 ^ М 


125. Клич на шлях Господа свого з 
мудрістю й добрим повчанням 

і сперечайся з ними тільки тим, 
що найкраще. Воістину, твій 
Господь краще знає, хто збився 
зі шляху Його, і Він краще знає, 
хто йде прямим шляхом! 

126. Якщо ви будете їх карати, то 
карайте їх так, як карали вони. 
Та якщо ви матимете терпіння, 
то це буде краще для терплячих! 

127. Тож терпи, а терпіння твоє 
— тільки від Аллаха! Не 
засмучуйся через них і не 
журися через те, що вони 
хитрують! 

128. Воістину, Аллах із тими, які 
богобоязливі, з тими, які 
роблять добро! 









У 5 ^ 6^ 









Сура 17. Аль-Ісра_ Частина 15 410 \ ->У 


Сура 17. Аль-Ісра 



(«Нічна подорож») 


ШВшШь с *'* "*штж 


їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Слава Тому, Хто переніс уночі 
раба Свого з Мечеті Забороненої 
до Мечеті Віддаленої задля 
того, щоб показати йому 
частину знамень Наших. Ми 
благословили околиці її, і Він — 
Всечуючий, Всевидячий! 

2. І Ми дарували Мусі Писання та 
зробили його прямим шляхом 
для синів Ісраїла: «Не беріть 
Покровителем нікого, крім 
Мене, 

3. о ви, нащадки тих, яких Ми 
врятували разом із Нухом! 
Воістину, він був вдячним 
рабом!» 

4. Ми встановили синам Ісраїла 
в Писанні: «Ви двічі будете 
поширювати безчестя на землі й 
сповнитеся великої гордині!» 

5. І коли настав перший раз, то 
Ми відіслали проти вас Наших 
рабів, наділених великою силою! 
Вони пройшли всіма землями, й 
здійснилася обіцянка! 

6. Потім Ми дарували вам 
перемогу над ними, допомогли 
майном і дітьми й зробили вас 


а»' . 

'''' '' 




У, , 


і\з і ^3 ^ ^ 




Аї 


І) 






численними. 





Сура 17. Аль-Ісра 


ІЛ"^ •“IV 


Частина 15 у 41і \ 


7. Якщо ви робите добро, то 
робите для себе, а як чините 
зло, то також для себе. А коли 
прийде час останньої обіцянки, 
то вони знову чинитимуть зло та 
ввійдуть до Храму, як увійшли 
туди вперше, й нищитимуть усе, 
що зможуть. 

8. Можливо, змилується над вами 
Господь ваш. Та якщо ви знову 
повернетеся до старого, то Ми 
скараємо вас і зробимо геєну 
в’язницею для невіруючих. 

9. Воістину, цей Коран провадить 
до того, що найправильніше, і 
сповіщає віруючих, які роблять 
добрі справи, про те, що на них 
чекає велика винагорода! 

ю. А тим, які не вірують у 
наступне життя, — їм 
приготували Ми болісну кару! 

1 1 . Людина кличе зло так само, 
як кличе добро. Воістину, 
нетерпляча ж людина! 

12. Ми зробили ніч і день двома 
знаменнями: знамення ночі 
приховане в пітьмі, а знамення 
дня дарує світло — щоб ви 
прагнули милості Господа 
вашого, знали число років 

і рахували. Кожну річ Ми 
пояснили як слід! 

13. Кожній людині Ми повісили 
на шию сувій [долі]. У День 











\уя^У^ І 
^ >^= 0.5 


7 ^) ^ АІІРф цїК 




Воскресіння Ми дістанемо його 
як розгорнуту книгу: 

14. «Читай книгу свою! Достатньо 
сьогодні тобі й твоєї лічби!» 

15. Хто йде прямим шляхом, той іде 
ним сам для себе. І хто зійшов 

із нього, той зійшов тільки сам 
проти себе. І ніхто не понесе 
тягар іншого! Ми ж не карали 
нікого, не відправивши перед 
тим посланця. 

16. Коли Ми бажали знищити якесь 
селище, то за волею Нашою 
багатії його чинили безчестя. 
Сповнювалося слово Наше, й 
винищували Ми всіх! 

17. Скільки селищ Ми знищили 
після Нуха! І тільки Господь Твій 
знає та бачить гріхи рабів Своїх! 

18. Хто бажав [благ] нинішнього 
життя, то дарували Ми йому 
те, що хотіли, й дарували, кому 
хотіли. А потім Ми скинули 
його в пекло, де буде він 
принижений та розбитий! 

19. А хто прагнув життя 
наступного, докладав до 
цього належних зусиль і був 
віруючим, то його зусилля 
винагородять! 

20. Кожного з цих і з інших наділяє 
Господь твій, і не заборонене те, 
що дав твій Господь! 












и і^^зді ці 








21. Поглянь, як Ми віддали 
перевагу одним із них перед 
іншими. А наступне життя 
вище за ступенем і вище за 
перевагами! 

22. Не поклоняйся крім Аллаха 
іншому богу, а то залишишся 
приниженим і безсилим! 

23. Наказав вам Господь твій не 
поклонятися нікому, крім Нього, 
а також ставитися якнайкраще 
до батьків. І коли хтось із них 
— чи вони обоє — досягне 
старості, то не говори їм: «Фе!», 
не гримай на них і говори їм 
тільки гідні слова. 

24. Схили перед ними крило 
смирення з милосердя свого й 
говори: «Господи мій! Змилуйся 
над ними, бо вони ростили мене 
малого». 

25. Ваш Господь краще знає те, що 
у ваших душах, коли робите 
ви добрі справи. Він прощає 
тим, хто звертається до Нього в 
каятті! 

26. Віддавай належне родичу, 
бідняку, подорожньому й не 
витрачай марно! 

27. Воістину, марнотратники — 
брати шайтанів. А шайтан був 
невдячний перед Господом 
своїм! 






3 -) 


СІЛ*]) 


3 \\ ь о! у 

ф) 




28. Якщо ти відвертаєшся від усіх 
цих, шукаючи милості Господа 
свого — на яку сподіваєшся, то 
говори з ними ласкаво. 

29. Не будь скупий, наче твоя рука 
прикута до шиї, та не витрачай 
надміру, щоб не лишився ти 
осудженим та збіднілим! 

30. Аллах збільшує наділ, кому 
побажає, та зменшує, кому 
побажає. Воістину, Він — 
Всевидячий і Всезнаючий над 
рабами Своїми! 

31. Не вбивайте своїх дітей, 
боячись бідності! Ми годуємо 
як їх, так і вас. Воістину, таке 
вбивство — великий гріх! 

32. І не наближайтеся до перелюбу. 
Воістину, це — мерзота, шлях 
ганебний! 

33. Не вбивайте душу, вбивство якої 
заборонив Аллах, якщо тільки 
не маєте на це права. І якщо 
хтось убитий несправедливо, 

то Ми дали його спадкоємцю 
владу [над убивцею], але нехай 
не порушує меж у помсті. 
Воістину, Аллах допомагає 
йому! 

34. Не витрачайте майна сироти, 
хіба що заради його блага, а 
чекайте на його повноліття. 
Виконуйте обіцянки, бо вас 
запитають про обіцяне! 




Сура 17. Аль-Ісра 


Частина 15 / 415 \ іо ^-1 ,1^1 Ьу* -'V 


35. Наповнюйте міру, коли 
відміряєте, і зважуйте на 
правильній вазі! Це — 
найкраще й найліпше за 
наслідками. 

36. Не йди за тим, про що не маєш 
знання, адже слух, зір і серце — 
усіх їх спитають про обіцяне. 

37. І не ходи по землі пихато, бо 
не розколоти тобі землю й не 
досягнути висоти гір! 

38. Це все — зло перед Господом 
твоїм і відразне воно! 

39. Ось те, що відкрив тобі Господь 
твій із мудрості. Тож не 
поклоняйся крім Аллаха іншому 
богу, а то будеш вкинутим у 
геєну, осудженим і розбитим! 

40. Невже ваш Господь виділив 
вас синами, а собі узяв ангелів 
доньками? Справді, ви говорите 
страшне слово! 

41. Ми роз’яснили це в Корані, щоб 
вони замислились. Та це тільки 
додає їм відрази! 

42. Скажи: «Якби крім Нього 
існували ще й інші боги, як 
стверджують [невіруючі], то 
вони неодмінно прагнули б 
досягнути Володаря трону!» 

43. Преславний Він і набагато 
Вищий від того, що вони 
кажуть! 





ф іііі) (іЙЬ,У 





\ ДІА 


ф&іч і>4я 






Сура 17. Аль-Іера 




Частина 15 ^ 416 \ 


44. Прославляють Його сім небес, 
земля й ті, хто на них. Немає 
нічого, що б не прославляло 
Його хвалою. Та ви не розумієте 
прославлення їхнього; воістину, 
Він — Смиренний, Прощаючий! 

45. Коли ти читаєш Коран, то 
Ми встановлюємо невидиму 
завісу між тобою й тими, які не 
вірують у наступне життя. 

46. Ми поклали на серця їхні 
покрови й позбавили їхні 
вуха слуху, щоб вони не 
могли зрозуміти його. І коли 
ти називаєш Господа свого 

в Корані Єдиним, то вони 
відвертаються з нехіттю! 

47. Ми краще знаємо, що вони 
чують, коли слухають тебе, й 
коли ведуть потаємні бесіди, й 
коли говорять нечестивці: 

«Ви йдете лише за 
зачарованим!» 

48. Поглянь, яких тільки притч вони 
тобі не наводять! Хоча самі 
вони заблукали й неспроможні 
віднайти шлях! 

49. І ще кажуть: «Невже після того, 
як станемо кістками й прахом, 
ми воскреснемо в новому 
творінні?» 

50. Скажи: «Навіть якби ви були 
камінням чи залізом, 













Ьуу£> ^ Ь ^ ^5 






51. або [новим] творінням, яке 
видається серцям вашим 
таким значним!» А тоді вони 
запитають: «Хто ж поверне нас 
до життя?» Скажи: «Той, Хто 
створив вас уперше». Вони 
захитають своїми головами й 
запитають: «І коли це буде?» Тож 
скажи: «Можливо, вже скоро, 

52. в День, коли Він покличе вас, 
а ви відповідатимете Йому 
хвалою, і будете думати, що були 
[в могилах] зовсім недовго». 

53. І скажи Моїм рабам, щоб вони 
розмовляли одне з одним 
тільки найкращим чином, бо 
шайтан сіє між ними ворожнечу. 
Воістину, шайтан для людини — 
явний ворог! 

54. Господь ваш краще знає про вас. 
Якщо Він захоче, то змилується 
над вами, а якщо захоче — то 
скарає. Ми ж не відсилали тебе 
відповідальним за них. 

55. Господь твій краще знає тих, 
хто на небесах і на землі. 

Ми справді віддали перевагу 
одним пророкам над іншими й 
дарували Давуду Забур. 

56. Скажи: «Кличте тих, кого 
ви вважаєте [за богів] поряд 
із Ним. Та вони не владні 
відвернути від вас лихо чи 
перенести його [на інших]!». 


Ь'ЧІ'Ь 
























57. Ті, кого вони кличуть, самі 
шукають шляху до Господа 
свого, змагаючись у наближенні. 
Вони сподіваються на Його 
милість і бояться Його кари, бо 
слід стерегтися кари Господа 
твого. 

58. І немає такого селища, яке не 
буде знищене Нами перед Днем 
Воскресіння й не скаране карою 
важкою. Так записано в Писанні. 

59. Ми не відіслали [Пророка] зі 
знаменням тільки тому, що давні 
народи не повірили в них. Ми 
дали самудитам верблюдицю 

як наочне знамення, та 
вони вчинили з нею зле. Ми 
відсилаємо знамення тільки для 
застереження! 

60. Ось Ми сказали тобі: «Воістину, 
Господь твій охоплює людей 
[могутністю й знанням]». І Ми 
зробили видіння, яке бачив 

ти, а також дерево, прокляте 
в Корані, випробуванням для 
людей. Ми застерігаємо їх, 
але це не додає їм нічого, крім 
великої непокори! 

«Видіння» — нічна подорож до 
Єрусалиму, «прокляте дерево» — 
«дерево Заккум» (Коран, 37:62- 
65), яке росте з середини пекла й 
буде їжею для грішників. 

61. І коли Ми сказали ангелам: 
«Вклоніться Адаму!», то 




Сура 17. Аль-Ісра 


Частина 15 

вклонилися всі, крім Ібліса, 
який сказав: «Як можу я 
вклонитися тому, кого Ти 
створив із глини?» 


/ 419 \ ->у 

(3 її ^ і 


62. І ще сказав: «Чи Ти бачив того, 
кому ти віддав перевагу замість 
мене? Якщо Ти відстрочиш 
мені до Дня Воскресіння, то я 
спокушу всіх його нащадків, 
окрім небагатьох!» 

63. Аллах відповів: «Вийди геть! 
Тим, хто з них піде за тобою, 
геєна буде відплатою, повною 
відплатою! 

64. Зваблюй їх своїм голосом та 
скеруй проти них свою кінноту 
й піхоту, будь другом їхнім у 
статках їхніх і дітях, давай їм 
обіцянки. Але обіцянки шайтана 
— тільки зваба! 

65. Ти не маєш влади над Моїми 
рабами, і тільки Господь твій — 
їхній Покровитель!» 

66. Господь твій — Той, Хто веде 
для вас морем судна, щоб 
шукали ви милості Його. 
Воістину, Він Милосердний до 
вас! 







і* 






V 





67. Якщо вас у морі спіткає лихо, 
то вас покинуть усі, кого ви 
кликали, крім Нього. Коли ж 
Він рятує вас, виводячи на сушу, 
ви відвертаєтесь! Воістину, 
людина невдячна! 





Сура 17. Аль-Ісра 


68 . 


69. 


Частина 15 ^ 420 ~‘ОУ^_ 


Невже ви убезпечені від того, 
що частина суші провалиться 
під вами, або що Він нашле на 
вас кам’яний дощ? І тоді не буде 
вам покровителя! 


У^С^О- у^==к\ь^і[у. 

фьи#=»д;Р 


Чи ви впевнені в тому, що Він 
не поверне вас у море ще раз, не 
нашле на вас руйнівний смерч і 
не втопить вас за невір’я ваше? 

І тоді не знайдете ви того, хто 
помстився б Нам! 




70. Ми пошанували синів Адама 
й дозволили їм пересуватися 
сушею та морем, наділили їх 
благами й віддали їм велику 
перевагу перед багатьма іншими 
творіннями! 

71. Одного дня Ми зберемо 
всіх людей разом із їхніми 
провідниками. І кому дадуть 
книгу в праву руку, ті 
прочитають книгу свою, і не 
будуть вони анітрохи ображені! 

72. Хто сліпий нині, той лишиться 
сліпим і в наступному житті та 
заблукає ще більше! 

73. Вони мало не відхилили тебе 
від Нашого одкровення, щоб 
вигадав ти щось таке про Нас, 
чого немає в ньому. О, тоді вони 
справді мали б тебе за друга! 

74. І Ми зміцнили тебе, коли ти 
вже мало не пристав на їхній 
бік. 





ц} (У 



ой 






75. Тоді б дали Ми тобі скуштувати 
подвійної кари — як у цьому 
житті, так і після смерті. І 

не знайшов би ти проти Нас 
помічника! 

76. Вони мало не вигнали тебе з 
цієї землі, залякуючи. Та після 
того й вони не лишились би там 
надовго. 

77. Так само чинили з Нашими 
посланцями й до тебе. І не 
знайдеш ти змін у законах 
Наших! 

78. Звершуй молитву від часу 
полудня до настання темряви 
й читай ранкову молитву. 
Воістину, ранкова молитва 
засвідчена! 

79. І не спи частину ночі, 
звершуючи додаткові молитви. 
Можливо, Господь твій дарує 
тобі преславне місце! 

80. І скажи: «Господи! Введи мене 
входом правди й виведи мене 
виходом правди! Даруй мені від 
Себе силу в поміч!» 

81. І скажи: «Прийшла істина, і 
зникла неправда, бо, воістину, 
неправда мусить зникнути!» 

82. Ми відкриваємо в Корані те, 
що є зціленням і милістю для 
віруючих. А нечестивцям це не 
додає нічого, крім втрат! 








оі о $ 






сАУ0~ 





Сура 17. Аль-Ісра 




Частина 15 ^ 422 єА' 


83. Коли Ми наділяємо людину 
благами, то вона відвертається 
й віддаляється в гордині. А 
коли торкається її лихо, то вона 
впадає у відчай. 

84. Скажи: «Кожен чинить 
по-своєму, а Господь ваш 
знає краще тих, хто йде 
найправильнішим шляхом!» 

85. Запитують тебе про дух. Скажи: 
«Дух [виникає] за наказом 
Господа мого. Але вам дано 
дуже мало знання про це!» 

86. Якби Ми побажали, то 
позбавили б тебе того, 
що відкрили тобі. І тоді 
ти не знайдеш проти Нас 
покровителя, 

87. якби не милість Господа твого. 
Воістину, велика Його милість 
до тебе! 

88. Скажи: «Якби люди й джини 
об’єдналися разом для того, 
щоб створити щось подібне 
Корану, то вони не зробили б 
цього, навіть допомагаючи одне 
одному!» 

89. Ми роз’яснили людям у цьому 
Корані різні притчі, та більшість 
людей заперечує все, крім невір’я. 

90. Вони говорять: «Ми не 
повіримо тобі, поки ти не 
виведеш нам із землі джерело; 


с|Ь ^ ! ь'іу 








(Ц) ^ 


&& оІ^іАр оі 1 









91. чи поки не буде в тебе саду з 
пальмами й виноградом, де ти 
проведеш канали; 

92. чи поки не скинеш небо на нас 
шматками, як ти це обіцяєш; чи 
не прийдеш до нас із Аллахом 
та ангелами; 

93. чи поки не буде в тебе будинку 
з коштовностей, чи поки не 
піднімешся ти на небо. Але 
ми ніколи не повіримо, що 

ти піднявся туди, якщо ти 
не зійдеш із Писанням, яке 
ми читатимемо!» Скажи: 
«Пречистий Господь мій! А я 
тільки людина, посланець!» 

94. Після того, як прийшов до 
них прямий шлях, людям 
завадило увірувати тільки те, 
що вони сказали: «Невже Аллах 
посланцем відправив людину?» 

95. Скажи: «Якби по землі 
спокійно ходили ангели, то Ми 
б зіслали вам ангела посланцем 
із неба!» 

96. Скажи: «Достатньо Аллаха 
як Свідка між мною та 
вами. Воістину, Він над 
рабами Своїми Всечуючий, 
Всезнаючий!» 

97. Той, кого Аллах повів прямим 
шляхом, іде прямим шляхом. А 
для того, кого Він збив зі шляху, 
не знайдеш ти захисника, крім 





З* і£>5£4-2>$ 










Сура 17. Аль-Ісра 


Частина 15 ^ 424 ~\ °-IV 


Нього. Ми зберемо їх у День 
Воскресіння долілиць — сліпих, 
німих і глухих. їхнім притулком 
буде геєна! Щойно вона згасає, 
Ми додаємо вогню! 

98. Така відплата їм за те, що не 
вірили вони в знамення Наші. 
Вони кажуть: «Невже після 
того, як станемо зотлілими 
кістками, ми воскреснемо в 
новому творінні?» 

99. Хіба вони не бачать, що Аллах, 
Який створив небеса й землю, 
здатний створити подібне до 
них? Він установив для них 
строк, у якому немає сумніву, 
але нечестивці заперечують усе, 
крім невір’я. 

юо. Скажи: «Якби ви володіли 

скарбами милості Господа мого, 
то все одно трималися б за них 
зі страху збідніти, бо людина 
скупа!» 

101. Справді, Ми дарували Мусі 
дев’ять ясних знамень. Запитай 
у синів Ісраїла, як він прийшов 
до них, а Фіраун сказав йому: 
«Воістину, я думаю, Мусо, що 
тебе зачарували!» 

102. Той відповів: «Справді, ти вже 
знаєш, що ці знамення — ясні 
докази — зіслав саме Господь 
небес і землі. Воістину, я думаю, 
Фірауне, що ти загинеш!» 






1 “ 

















тоз. Тоді він захотів вигнати їх із 
землі своєї, але Ми втопили 

його й тих, хто був із ним- 

усіх! 

104. Після цього Ми сказали 
синам Ісраїла: «Заселяйте цю 
землю! А коли прийде остання 
обіцянка, то Ми зберемо всіх 
вас». 

Ю5. Ми зіслали [Коран] з істиною, 
і зійшов він із істиною. Ми 
відсилали тебе тільки вісником і 
застерігачем! 

106. І Ми розділили Коран, щоб ти 
читав його людям поволі, й 
зіслали його як одкровення! 

107. Скажи: «Віруєте ви в нього, 
чи не віруєте, байдуже — ті, 
кому було дано знання перед 
цим, падають ниць, торкаючись 
обличчям до землі, коли їм його 
читають!» 

108. Вони кажуть: «Преславний 
Господь наш, і обіцянку 
Господа нашого неодмінно буде 
виконано!» 

109. Вони вклоняються до 
землі, плачуть, і це додає їм 
смирення. 

по. Скажи: «Чи закликаєте ви 
Аллаха, чи закликаєте ви 
Милостивого — як би не 
закликали ви Його, Йому 
належать прекрасні імена». І 


з^із 


"З діХ» &3 л 


V' ‘'"І'' Чі і-? 

Ф ^У-кзігУ^ 


0^3» А^З^зЙ^З} 


^3 З* 




хЗї\’&, 

'<$5 І^ОЗІІ'Зз 



Сура 17. Аль-Ісра 


Частина 15 426 \ 




не підвищуй голосу в молитві 
своїй і не говори пошепки, а 
вибери середнє між цим. 

ш. Скажи: «Хвала Аллаху, 

Який не мав дитини, і Якому 
немає рівного у владі, і не 
потрібен Йому захисник від 
приниження». І звеличуй Його 
звеличенням! 
















Сура 18. Аль-Кагф _Частина 15 ^ 427 \ >в _\д 


- - ———— --- _____ -- 

Сура 18. Аль-Кагф 
(«Печера») 




їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Хвала Аллаху, Який зіслав рабу 
Своєму Писання й не допустив 
у ньому жодних суперечностей, 

2. але зробив правильним, щоб 
застерегти ним від Своєї 
жорстокої кари й сповістити 
добру звістку віруючим, 

які роблять добрі справи. 
Воістину, для них — найкраща 
винагорода, 

3. яку вони матимуть вічно! 

4. І щоб застерегти тих, які 
кажуть: «Милостивий узяв Собі 
сина!» 

5. Ні в них самих, ні в батьків 
їхніх немає знання про це. 
Великий гріх — слово, що 
виходить із вуст їхніх! Воістину, 
вони кажуть неправду. 

6. Можливо, ти побиваєшся через 
те, що вони не вірують у цю 
розповідь? 

7. Воістину, Ми зробили 
прикрасою все, що на землі, 
щоб перевірити людей: чиї 
вчинки кращі? 

8. Воістину, Ми перетворимо це 
все на безплідну рівнину! 






)\%%Ш 








© Іі_'і 

^ о і 


© і) 






9. Чи ти думаєш, що люди 
печери та ар-Ракіма були 
найдивовижніші серед Наших 
знамень? 

Як відзначають тлумачі, під 
«ар-Ракім» мається на увазі 
скрижаль із іменами юнаків. 

ю. Коли юнаки сховалися в печері 
й сказали: «Господи наш! Даруй 
нам милість від Себе й веди нас 
правильним шляхом у нашій 
справі!» 

її. Ми запечатали в печері вуха їхні 
на численні роки! 

«Запечатати вуха» — цей вислів 
в арабській мові має значення 
«приспати», «змусити когось 
спати». 

12. А потім Ми розбудили їх, 
щоб дізнатися, яка з двох груп 
найточніше вирахує, скільки 
вони перебували там! 

13. Ми розповімо тобі їхню 
правдиву історію. Це були 
юнаки, які увірували в Господа 
свого, і Ми зміцнили їх на 
прямому шляху! 

14. Ми зміцнили їхні серця, 
коли вони встали й сказали: 
«Господь наш — Господь небес 
і землі, і ми ніколи не будемо 
звертатися до жодного бога, 
крім Нього, бо це було б щось 
неправильне! 




Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 / 429 \ о->д 


15. Деякі люди з нашого народу 
взяли собі інших богів крім 
Нього. Чого ж не наведуть вони 
ясного доказу про це? Хто ж 
більший нечестивець, ніж той, 
хто вигадує про Аллаха всіляку 
неправду? 

16. Якщо ви полишили їх і те, чому 
вони поклоняються замість 
Аллаха, то сховайтеся в печері. 
Господь ваш прихилить на вас 
милість Свою й полегшить 
справу вашу! 

17. Ти побачив би, що ранкове 
сонце відхиляється від їхньої 
печери вправо, а наприкінці 
дня відвертається вліво. А вони 
були всередині. Це — одне зі 
знамень Аллаха, і кого Аллах 
веде прямим шляхом, той іде 
прямим шляхом, а кого зіб’є зі 
шляху, тому немає ні захисника, 
ні провідника. 

18. Ти б вирішив, що вони не 
сплять, хоч вони спали. Ми 
перевертали їх то на правий 
бік, то на лівий. І пес їхній, 
випроставши лапи, лежав перед 
входом. Якби ти знайшов їх там, 
то вжахнувся б і втік. 

19. Так Ми розбудили їх, щоб вони 
розпитали одне одного. Один 
із них запитав: «Скільки часу 
ви були тут?» Ті відповіли: 


і у& і# ^ 

" І' ' "'** 




ід «з 

$ с, &У* 










Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 ^ 430 ^ -^А 


«День або частину дня». А 
інші мовили: «Господь ваш 
краще знає, скільки ви були тут! 
Тож відішліть когось із вас до 
міста зі сріблом вашим. Нехай 
він подивиться, яка їжа там 
найкраща й принесе вам поїсти. 
Та нехай буде обережний, щоб 
ніхто не здогадався про вас! 

20. Якщо вони знайдуть вас, то 
каменують або навернуть до 
своєї релігії, і ви ніколи не 
досягнете успіху». 

21. Так Ми розповіли це людям, 
щоб вони знали, що обіцянка 
Аллаха правдива й немає 
сумніву в настанні Часу. 

Люди почали сперечатися про 
[юнаків] і сказали: «Збудуйте 
над ними споруду! їхньому 
Господу краще знати про них!» 
Але ті, чия думка переважила, 
відповіли: «Справді, ми 
збудуємо над ними храм!» 

22. Дехто каже: «їх було троє, 
а четвертий був пес». Інші 
кажуть: «П’ятеро, а шостий 

— пес», — вони намагаються 
відгадати потаємне. Ще 
кажуть: «Семеро, а пес їхній 

— восьмий». Скажи: «Господь 
мій краще знає, скільки їх було. 
І це відомо лише небагатьом». 
Сперечайся з ними тільки 
привселюдно й не питай про 
[юнаків] нікого! 


хх&Ш 





^ ^ 
\у^\ У \^ДЗ 














23. І ніколи не говори: «Я зроблю 
це завтра», 

24. [не додавши]: «Якщо побажає 
Аллах!» А якщо забув, то 
згадай Господа твого й кажи: 
«Можливо, Господь іще більше 
наблизить мене до прямого 
шляху». 

25. Тож вони перебували 

в печері триста років і ще 
дев’ять. 

26. Скажи: «Аллах краще знає, 
скільки вони там були!» Йому 
належить потаємне небес і 
землі. Як прекрасно Він бачить 
їх і чує! Немає Захисника, крім 
Нього, й немає Йому рівного у 
владарюванні! 

27. І читай те, що зіслано Тобі з 
Писання Господа твого. Немає 
змін у словах Його, і ти не 
знайдеш притулку в когось 
іншого. 

28. Терпи разом із тими, які 
кличуть Господа свого зранку та 
ввечері, прагнучи до лику Його. 
Не відвертай очей своїх від 
них, бажаючи прикрас земного 
життя. Та не корися тим, чиї 
серця Ми зробили неуважними 
до згадки про Нас, тим, хто йде 
за своїми пристрастям. Марні 
вчинки їхні! 


УУУ- о»— 


їм А_)\_л ■ * Д . 




УУЛ оеЯЗ 


і і І 


З 03^3 і 




р4 і) о/ц УуУл 

хяу сі 
^1? ^ 



Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 ^ 432 _ <—ї->А 


29. Скажи: «Істина — від Господа 
вашого! Хто хоче, нехай вірує, 
а хто не хоче, нехай не вірує». 
Воістину, Ми приготували 
для нечестивців вогонь, який 
накриє їх, наче намет. А коли 
вони проситимуть допомоги, 
то допоможуть їм водою, 
схожою на розтоплений метал, 
який лишає опіки на обличчях. 
Гидкий цей напій, і погана така 
обитель! 

30. А щодо тих, які увірували 
й робили добро, то Ми не 
залишимо без винагороди 
праведні вчинки. 

31. На них чекають сади Едену, де 
течуть ріки. їхніми прикрасами 
будуть браслети із золота, 
вони вберуться в зелені шати 

з атласу й парчі й лежатимуть 
тут на ложах! Яка прекрасна 
ця винагорода, яка чудова ця 
обитель! 

32. Наведи їм притчу про двох 
чоловіків. Ми дарували одному 
з них два виноградники, 
оточили їх пальмами й зростили 
між ними ниву. 

33. В обох садах визрівали плоди й 
ніщо з них не марнувалося. Ми 
зробили між ними струмок. 

34. Один чоловік мав [багато] 
плодів, і, розмовляючи зі 











У'&'.’м-Л 





Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 


->А 


своїм приятелем, сказав йому: 
«Статок мій більший за твій, і я 
маю більше нащадків!» 

35. І він увійшов до свого саду, 
згрішивши проти самого себе та 
сказав: «Я не думаю, що цей сад 
колись зникне. 

36. І я не думаю, що прийде Час. Та 
якщо повернуть мене до Господа 
мого, то я справді віднайду там 
щось краще, ніж це!» 

37. Розмовляючи з ним, його 
товариш сказав: «Невже ти не 
віруєш у Того, Хто створив тебе 
з праху, потім — із краплі, а 
потім зробив тебе чоловіком? 

38. Для мене Аллах — Господь мій, 
і я не додаю Йому рівних! 

39. Чому ти, ввійшовши до свого 
саду, не сказав: «Так побажав 
Аллах! Немає сили, крім як 

в Аллаха»? Ти думаєш, що 
я бідніший за тебе статком і 
нащадками, 

40. а, можливо, Господь мій дасть 
мені щось краще за твій сад, а 
на нього нашле кару з неба, й 
він обернеться на пустелю! 

41. Або ж води його підуть під 
землю, а ти не зможеш віднайти 
їх!» 

42. І згинули плоди його, тож почав 
ламати він руки собі, шкодуючи 




















Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 


434 


^ ->Л 


про витрачене на сад, підпори 
якого завалилися. І вигукнув 
він: «Якби я не додавав Господу 
рівних!» 

43. І не було нікого, хто допоміг би 
йому замість Аллаха, і сам собі 
він теж не допоміг. 

44. Допомога тут можлива тільки 
від істинного Бога. У Нього 
— найкраща винагорода й 
найкращий вихід! 

45. І наведи їм притчу про земне 
життя. Воно подібне до води, 
яку Ми проливаємо з неба. 

Земні рослини поглинають її, 

а потім висихають, і розвіює їх 
вітер. Так, Аллах спроможний 
на кожну річ! 

46. Багатство й сини — прикраси 
земного життя. Але незникненні 
добрі вчинки отримають кращу 
винагороду в Господа твого, і 
краще сподіватися саме на них. 

47. Того Дня Ми змусимо гори 
рухатися й ти побачиш землю 
пустою. Ми зберемо всіх, і ніхто 
від Нас не сховається! 

48. Вони стануть лавами перед 
Господом твоїм: «Справді, ви 
прийшли до Нас такими, якими 
Ми створили вас уперше. Але 
ж ви й не думали, що обіцянку 
буде виконано!» 











(їй? 







Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 435 \\в -\д 


49. Покладуть книгу й ти побачиш, 
як перелякаються грішники 
від того, що [записано] в ній. 

І скажуть: «Щоб нам згинути! 
Що за книга! Там не забуто 
ніщо — ні мале, ні велике, усе 
пораховано!» Вони знайдуть 
там усі вчинки свої, і Господь 
твій ні з ким не вчинить 
несправедливо. 

50. Ось Ми сказали ангелам: 
«Вклоніться Адаму!» І 
вклонилися всі, крім Ібліса. Він 
був джином і не послухався 
наказу Господа свого. Невже ви 
берете його та його нащадків 
покровителями замість Мене, 
хоч вони ваші вороги? Мерзотна 
ця заміна для нечестивців! 

51. Вони не були свідками 
створення небес і землі та 
їх самих. І Ми не беремо 
помічниками тих, які збивають 
із правильного шляху! 

52. Того Дня Він скаже: «Кличте 
рівних Мені, про яких ви 
думали!» Вони покличуть їх, 
але ті не відповідатимуть їм. А 
Ми зведемо між ними згубну 
перешкоду! 

53. Грішники побачать вогонь 

і подумають, що саме це — 
їхнє місце. І не знайдуть вони 
порятунку від нього! 



їді 






фу?* ^ 



м> 






Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 


436 


N° -М 


54. Ми пояснили людям у 
цьому Корані різні притчі, 
але ж людина надто багато 
сперечається! 

55. Що завадило людям увірувати, 
коли прийшов до них прямий 
шлях, і просити прощення 

в Господа свого, як не їхнє 
прагнення до того, що сталося із 
їхніми попередниками або й те, 
що вони вимагали негайної кари 
[як доказу]? 

56. Ми відсилали посланців тільки 
як вісників і застерігачів. Але 
ті, які не вірують, сперечаються, 
намагаючись спростувати своєю 
брехнею істину. Вони глузують 
із Моїх знамень і того, від чого 
їх застерігають. 

57. Хто ж несправедливіший 
від того, кому нагадали про 
знамення Господа його, а він 
знехтував ними й забув про свої 
вчинки? Воістину, Ми накрили 
їхні серця завісою, щоб не 
зрозуміли вони [Корану]. Вуха 
їхні вразила глухота! Якщо ти 
покличеш їх на прямий шлях, 
то вони ніколи не стануть на 
нього! 

58. Господь твій — Прощаючий, 
Володар милості. Якби Він 
карав їх за те, що вони скоїли, 
то прискорив би їхню кару. Але 








у 


<1)\ А^=>\ 

оІ5 





Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 ^ 437 ->д 


призначений час, і не знайдуть 
вони порятунку від нього. 

59. Це сталося з селищами, які були 
знищені Нами за гріхи жителів 
їхніх. Ми встановили час 
загибелі їхньої. 

60. Якось сказав Муса своєму слузі: 
«Я буду йти, поки не досягну 
того місця, де зливаються два 
моря, навіть якщо витрачу на це 
багато років». 

61. І коли вони досягли того місця, 
то виявилося, що вони забули 
свою рибу. І раптом вона 
рушила в море. 

62. І коли вони пішли далі, сказав 
Муса своєму слузі: «Принеси 
нашу їжу, бо ми втомлені 
труднощами шляху нашого». 

63. Той відповів: «Поглянь! Коли 
ми сховалися під скелею, я забув 
там рибу. Це шайтан змусив 
мене забути її та не згадати 

про неї. І вона попливла в море 
якимось дивним чином!» 

64. Сказав Муса: «Це — те, чого ми 
чекали!» І вони пішли назад тим 
самим шляхом. 







ЗЗі Іуй-іЬІЗЗі У&'іціСг&і 
фЦЦ> \х*> 6ЦЦ* 


Я 1 —іЗ'б 





65. Там вони знайшли одного 
з Наших рабів, якому Ми 
дарували милість від Себе та 
якому Ми дарували від Себе 
знання. 


ІІііу ІІХР 




Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 15 ^ 438 Де -\Н 


66. Муса сказав йому: «Чи можу я 
піти за тобою, щоб навчитися 
того, що дано тобі знати про 
прямий шлях?» 

67. Той відповів: «Воістину, ти не 
матимеш достатньо терпіння зі 
мною! 

68. Та й як тобі витерпіти те, про 
що ти не маєш знання?» 

69. Сказав Муса: «Якщо побажає 
Аллах, то я буду терплячий і 
слухатимуся тебе в усьому!» 

70. Той мовив: «Якщо ти підеш за 
мною, то не запитуй мене ні про 
що, поки я сам не розкажу тобі 
про це». 

71. Вони рушили далі, й коли 
перебували в човні, той зробив 
у ньому дірку. Муса спитав: 

«Ти зробив дірку, щоб утопити 
людей на цьому човні? Справді, 
ти скоїв щось дуже погане!» 

72. Той відповів: «Чи я не говорив 
тобі, що ти не матимеш 
достатньо терпіння зі мною?» 

73. Муса мовив: «Не картай мене 
за те, про що я забув, і не роби 
мою справу важкою!» 

74. Тож вони рушили далі, й коли 
зустріли хлопчика, той убив 
його. Муса запитав: «Ти вбив 
невинну душу, адже це не 
була відплата за іншу душу? 




ЗііУ сА 









Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 16 ^ 439 ->А 


Справді, ти скоїв щось дуже 
погане!» 

75. Той відповів: «Чи я не говорив 
тобі, що ти не матимеш 
достатньо терпіння зі мною?» 

76. Муса відповів: «Якщо після 
цього я запитаю ще щось, 
то покинь мене. Ось, я вже 
вибачився перед тобою!» 

77. Тож вони рушили далі, поки 
не дійшли до одного селища й 
попросили в його жителів їжі, 
але ті відмовилися пригостити 
їх. Тут вони помітили стіну, яка 
вже ледь трималася, але той 
випрямив її. Муса сказав: «Якби 
ти захотів, то отримав би за це 
платню!» 

78. Той відповів: «Тут ми й 
розійдемося з тобою. Я 
розповім тобі тлумачення того, 
на що в тебе не вистачило 
терпіння! 

79. Щодо човна, то він належав 
біднякам, які мали промисел 
у морі. Я захотів пошкодити 
його, бо перед ними був цар, 
який силоміць забирав усі [цілі] 
човни! 

80. Щодо хлопчика, то його батьки 
були віруючими, а ми боялися, 
що він зашкодить їм своїм 
безчестям та невір’ям. 


фізі- і 




іЗ^ 






Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 16 ^ 440 —\Л 


81. Ми захотіли, щоб Господь їхній 
взамін дарував їм того, хто 
буде чистішим і ближчим до 
милосердя! 

82. Щодо стіни, то вона належала 
двом хлопчикам-сиротам із 
міста, і під нею був скарб, 
їхній батько був праведником, і 
Господь твій побажав, щоб вони 
досягли повноліття й дістали 
скарб із милості Господа твого. 
Я не діяв на свій розсуд. Це — 
тлумачення того, на що в тебе 
не вистачило терпіння!» 

83. Тебе запитують про Зу ль- 
Карнайна. Скажи: «Я розкажу 
вам згадку про нього!» 

84. Воістину, Ми зміцнили його на 
землі й дарували Йому шлях до 
кожної речі. 

85. Тож він пішов шляхом, 

86. поки не досягнув місця, де 
заходить сонце. Він побачив, що 
воно сідає в каламутне джерело 
й знайшов коло нього людей. 

Ми сказали: «О Зу ль-Карнайне! 
Ти можеш їх скарати, а можеш 
зробити їм добро!» 

87. Він сказав: «Хто вчинив 
несправедливо, того ми 
скараємо, а потім він 
повернеться до Господа свого, 
а Він каратиме його тяжкою 
карою! 




\ллу\ 


З ^ 0^ ліз 








(Ц) 4 і о\ 


^ Лл) еЗ У ^ ^ 3^ 


Ж'*' 



Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 16 ^ 441 ^ ->д 


88. А хто увірував і чинив 
праведно, той матиме найкращу 
винагороду й ми дамо йому 
легкі накази». 

89. Він пішов шляхом далі, 

90. поки не досягнув місця, де 
сходить сонце. Він побачив, що 
воно сходить над людьми, яким 
Ми не дали жодного захисту від 
нього. 

91. Отак! Ми осягаємо знанням усе, 
що відбувалося з ним. 

92. Він пішов шляхом далі, 

93. поки не досягнув [долини] 
між двома горами й знайшов 
перед ними людей, які майже не 
розуміли його мови. 

94. Вони сказали: «О Зу ль- 
Карнайне! Воістину, Яджудж і 
Маджудж поширюють безчестя 
на землі. Може, ми заплатимо 
тобі данину, щоб ти зробив між 
нами та ними загорожу?» 

95. Він мовив: «Те, чим укріпив 
мене Господь мій, ще краще. 
Допоможіть мені силою, і я 
встановлю перепону між вами 
та ними. 

96. Несіть мені залізні балки!» 
Заповнивши простір між 
двома схилами, він сказав: 
«Роздмухуйте!» А коли балки 
почервоніли від вогню, він 






АІІдІ (іЙ]Л£===* 


^- 1^3 Ь\\ \) 6 

З -цДі 


'І • -? 







Сура 18. Аль-Кагф 


Частина 16 ^ 442 \ -^л 


мовив: «Принесіть мені 
розтоплену мідь, щоб я вилив її 
на них!» 

97. Тож [Яджудж і Маджудж] не 
спромоглися ні перелізти стіну, 
ні пробити її. 

98. Він сказав: «Це — милість від 
мого Господа. І коли прийде 
обіцяне моїм Господом, Він 
розтрощить її на шматки. 
Обіцянка Господа мого — 
істина!» 

Мається на увазі вихід Яджуджа 
й Маджуджа перед Судним Днем. 

99. Одного дня Ми дозволимо їм 
піти одне проти одного війною. 
Потім засурмить ріг, і Ми 
зберемо всіх разом! 

юо. І цього дня Ми ясно покажемо 
геєну невіруючим — 

юі. тим, чиї очі були закриті 
пеленою, яка віддаляла від 
згадки про Нас, і чиї вуха не 
могли слухати. 

102. Невже ті, які не вірували, 
думали, що вони візьмуть 
покровителями Моїх рабів 
замість Мене? Воістину, Ми 
приготували геєну як обитель 
для невіруючих! 

юз. Скажи: «Чи не розповісти вам 
про тих, які через свої вчинки 
втратять найбільше? 




у- 










104 . Про тих, чиї зусилля заблукали 
в земному житті, хоч вони 
думали, що роблять добро? 

105 . Це ті, які не вірують у знамення 
Господа їхнього й зустріч із 
Ним. Марні вчинки їхні й не 
будуть вони в День Воскресіння 
нічого важити!» 

106 . За те, що вони не вірували й 
глузували з Наших знамень і 
посланців, винагородою їм буде 
геєна. 

107 . Воістину, обителлю тих, які 
увірували й робили добрі 
справи, будуть сади Фірдауса. 
Фірдаус — «найвищий сад раю» 
(аль-Багавві). 

108 . Вони будуть там вічно, не 
бажаючи ніяких змін. 

109 . Скажи: «Якби море стало 
чорнилом для слів Господа 
мого, то воно вичерпалося б 
раніше, ніж вичерпалися б 
слова Господа мого, навіть якби 
додали ще одне море». 

по. Скажи: «Воістину, я — така 
сама людина, як і ви. Тільки 
відкрито мені, що Бог ваш — 
Бог єдиний. І хто сподівається 
на зустріч із Господом своїм, то 
нехай робить добрі справи й не 
додає Господу своєму рівного в 
поклонінні!» 




ХхХ 








<3 з сів^Й 

© в Ха Оо (3^ 


*4 

Ф \ Х>\ 2Др ОІІІЗО 



Сура 19. Мар’ям_Частина 16 ^ 444 ^ _ (Чг* ‘ОУ* 



їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Каф. Га. Йа. Айн. Сад. 

2. Згадка про милість Господа 
твого до раба Його Закарії. 

3. Коли він закликав Господа свого 
таємно, 

4. сказавши: «Господи, кістки 
мої ослабли, голова виблискує 
сивиною, а раніше, пам’ятаю, 
я не був розчарований у своїх 
молитвах до Тебе. 

5. І, воістину, я боюся [вчинків] 
моїх родичів після смерті моєї, а 
дружина моя бездітна. Тож дай 
мені нащадка від Тебе, 

6. який наслідує мене й рід 
Якуба. І зроби його, Господи, 
таким, щоб Ти був ним 
задоволений!» 

7. О Закаріє! Воістину, Ми 
радуємо тебе звісткою про 
хлопчика на ім’я Ях'я. Раніше 
Ми не створювали нікого з 
таким іменем. 

8. Той відповів: «Господи! Як 
може бути в мене хлопчик, 
коли моя дружина бездітна, і я 
немічний від старості»? 







) 'Сао- 


ііІ4 


ЧЄЛ 




<_>_> СЬІС--X) 




,г и- ’ " Л - 



^3*$ <!Ґ) ^ 
фіі^ 






Сура 19. Мар’ям 


Частина 16 


445 


п *уДі 




-\\ 


9. Сказали йому: «Так сказав 
Господь твій: «Це легко для 
Мене, бо Я перед цим уже 
створив тебе, хоч ти й був 
нічим». 

ю. Він відповів: «Господи, дай мені 
знамення!» Сказав [Господь]: 
«Знаменням тобі буде те, що 
три ночі не розмовлятимеш 
ти із людьми, хоча й не будеш 
німим!» 

н. Вийшов Закарія зі святилища 
й відкрився їм: «Воістину, 
прославляйте [Аллаха] вранці й 
увечері!» 

12. О Ях’я! Міцно тримайся 
Писання! І дарували Ми йому 
мудрість іще в дитинстві, 

13. жертовність від Нас і чистоту. І 
був він богобоязливим, 

14. і добрим до своїх батьків, і не 
був він гордим чи неслухняним. 

15. Мир йому в день народження, 
в день смерті та в день 
воскресіння до життя! 

16. І згадай у Писанні Мар’ям, 
коли вона віддалилася від своїх 
рідних у місце східне, 

17. і сховалася від них за завісою. 

І Ми послали до неї Нашого 
Духа, який уподібнився 
статному чоловіку. 











(^) І 




) 






Сура 19. Мар’ям 


Частина 16 ^ 446 ^ _ рО* КХУ* 


18. Вона сказала: «Воістину, шукаю 
в Милостивого захисту від тебе, 
хіба що ти богобоязливий!» 

19. Він відповів: «Воістину, я 
тільки посланець Господа твого 
й маю дарувати тобі пречистого 
хлопчика!» 

20. Вона сказала: «Як може бути 
в мене хлопчик, коли жоден 
чоловік не торкався мене, й не 
була я блудницею?» 

21. Він сказав: «Так станеться, 
бо сказав те Господь твій. Це 
легко для Нього!» І Ми зробимо 
його знаменням для людей та 
милістю від Нас. Цю справу вже 
вирішено! 

22. Тож вона завагітніла й 
віддалилася в місце далеке. 

23. Підійшла з пологовими муками 
до стовбура пальми й сказала: 
«Як би я хотіла вмерти раніше й 
бути назавжди забутою!» 

24. І вигукнув із-під неї [Іса]: «Не 
журись, Господь створив біля 
тебе струмок! 

25. Нахили до себе стовбур 
пальми й струсони — на тебе 
посипляться свіжі фініки! 

26. їж, пий та заспокойся! А якщо 
побачиш якогось чоловіка, то 
скажи: «Я дала Милостивому 
обітницю постити й не стану 


фіідй 





) О -Х^З 


ЗіХсіі ІЛйІ^Дз 

<$> 1^5 



Сура 19. Мар’ям 


іЧ/* Ьз* 


Частина 16 у 447 Л >7 


розмовляти сьогодні ні з ким із 
людей!» 

27. Вона прийшла до своїх рідних, 
несучи його. Сказали ті: «О 
Мар’ям! Ти зробила жахливу 
річ! 

28. О сестро Гаруна! Батько 
твій не був поганою 
людиною, і мати твоя не була 
розпусницею!» 

29. Та вона вказала на [Ісу]. Вони 
запитали: «Як ми можемо 
говорити з ним, коли він — 
немовля?» 

30. Він сказав: «Воістину, я — 
раб Аллаха. Він дарував 
мені Писання й зробив мене 
пророком. 

31. Він зробив мене 
благословенним [усюди], де 
б я не був, зобов’язав мене 
молитися й давати закят, доки я 
буду жити, 

32. бути шанобливим до матері 
моєї й не зробив мене зверхнім, 
нещасним. 

33. Мир мені в день мого 
народження, в день моєї смерті 
та в день, коли я воскресну до 
життя!» 

34. Такий Іса, син Мар’ям. Це — 
правдиве слово про нього — 
про кого вони так сперечаються. 




'і ^ 'І І 








1)Ц^Г 


і'" 

\уіЬ 


сус^\ о 









Сура 19. Мар’ям 


(Ч/* 


Частина 16 ^ 448 ^ 


35. Не годиться Аллаху 
народжувати, Преславний Він! 
Коли вирішує Він щось, то 
тільки говорить: «Будь!» — і 
воно є. 

36. І, воістину, Аллах — мій 
Господь і ваш Господь. Тож 
поклоняйтеся Йому, це — 
прямий шлях! 

37. Сперечаються між собою різні 
групи. Горе невіруючим від 
того, в чому вони пересвідчаться 
у Великий День! 

38. Як же ясно вони будуть чути й 
бачити того Дня, коли постануть 
перед Нами! Але ж сьогодні 
нечестивці справді блукають у 
явній омані! 

39. Тож попередь їх про День 
Втрат, бо рішення про них уже 
прийнято, але вони не зважають 
на це та не вірують. 

40. Воістину, Ми успадкуємо 
землю й тих, хто на ній, і вони 
повернуться до Нас! 

41. І згадай у Писанні Ібрагіма. 
Воістину, він був праведником, 
пророком. 

42. Коли він сказав своєму 
батькові: «Батьку мій! Чому ти 
поклоняєшся тому, що не чує й 
не бачить і не порятує тебе ні 
від чого? 


с)Л ^ 


Л>Уге\Уік о? А ’Л& 












43. Батьку мій! До мене прийшло 
знання, яке не було відкрито 
тобі. Іди за мною, я поведу тебе 
прямим шляхом! 

44. Батьку мій! Не поклоняйся 
шайтану, бо шайтан не 
послухався Милостивого! 

45. Батьку мій! Воістину, я боюся, 
що впаде на тебе кара від 
Милостивого, й ти станеш 
приятелем шайтана!» 

46. Той відповів: «Невже ти 
відступишся від моїх богів, 
Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, 
то я справді поб’ю тебе 
камінням! Залиш мене надовго!» 

47. Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я 
проситиму прощення для тебе 
в Господа, воістину, Він — 
поблажливий до мене! 

48. Але я зрікаюся вас і тих, до кого 
ви молитесь замість Аллаха. І 

я звертаюсь до Господа мого. 
Можливо, Він не відмовить мені 
в цьому, і я не буду нещасним». 

49. Коли полишив він їх і тих, 
кому вони поклонялися замість 
Аллаха, Ми дарували йому 
Ісхака та Якуба й зробили їх 
пророками. 

50. Наділили Ми їх милістю 
Нашою й лишили про них 
високе, правдиве слово! 







(Ц) 










Сура 19. Мар’ям 


(Ч/* Ьу* 


Частина 16 ф' 450 ^ 


51. Згадай у Писанні Мусу — він 
був щирим, був посланцем і 
пророком. 

52. Покликали Ми його з правого 
боку гори, наблизивши до Себе, 
й розмовляли з ним потаємно. 

53. І дарували Ми йому з Нашої 
милості брата його Гаруна, 
пророка. 

54. І згадай у Писанні Ісмаїла — 
воістину, він був правдивим 
в обіцянках, був посланцем і 
пророком. 

55. І наказав він своїм людям 
молитися й давати закят; і його 
Господь був задоволений ним. 

56. І згадай у Писанні Ідриса — 
воістину, він був праведником, 
пророком! 

57. Ми піднесли його на високе 
місце. 

58. Це — ті, кого наділив Аллах 
благами, вони — пророки, 
нащадки Адама й тих, кого 
порятували Ми разом із Нухом; 
нащадки Ібрагіма та Ісраїла, одні 
з тих, кого Ми повели прямим 
шляхом і обрали. Коли читали 
їм знамення Милостивого, вони 
низько вклонялися й плакали. 

59. Змінили їх нащадки, які 
перестали молитися й пішли за 
своїми низькими бажаннями. 
Вони прийдуть до загибелі! 








Щ* СЛЗ ^ 




&£р 




60. Окрім тих, які покаялися, 
увірували й робили добро — 
вони ввійдуть до раю й не 
будуть там нічим ображені! 

61. В сади Едену, які Милостивий 
пообіцяв Своїм рабам. Воістину, 
обіцянка Його буде виконана! 

62. Не почують вони там марних 
розмов, а лише слова: «Мир!»; їм 
— наділ їхній уранці та ввечері! 

63. Таким є рай. Успадкують 
його ті з Наших рабів, які 
богобоязливі. 

64. [Сказали ангели]: «Ми сходимо 
тільки за наказом Господа твого, 
належить Йому те, що попереду 
нас, і те, що позаду нас. І 
Господь твій не забуває нічого!» 

65. Господь небес, землі й того, що 
поміж ними! Поклоняйся Йому 
та будь твердим у цьому! Чи 
знаєш ти рівного Йому? 

66. І запитує людина: «Коли я 
помру, невже повернуть мене до 
життя?» 

67. Хіба людина не пам’ятає, як 
колись Ми створили її, хоч вона 
була раніше нічим? 

68. І клянуся Господом твоїм, 

Ми зберемо і їх, і шайтанів, 
поставивши потім навколо 
геєни на коліна. 


О .іо 














■З АіДІі-Й 





Сура 19. Мар’ям 




Частина 16 ф 452 ^ 


69. Потім зберемо з кожної групи 
тих, хто найвпертіше не 
слухався Милостивого. 

70. Нам краще знати, хто з них 
заслуговує місця у вогні! 

71 . І, воістину, нема серед вас 
таких, хто не пройде над 
геєною! Це вирішено Господом 
твоїм остаточно. 

У цьому аяті міститься вказівка 
на ас-Сірат - міст над геєною, 
по якому пройде кожен. 

72. Потім Ми врятуємо тих, які 
богобоязливі, а несправедливих 
залишимо там на колінах. 

73. І коли читають їм Наші 
знамення, невіруючі говорять 
тим, які увірували: «Яка з двох 
груп вища й краща за місцем?» 

74. О, скільки ж поколінь до 
них Ми знищили! А вони 
переважали їх і багатством, і 
зовнішнім виглядом. 

75. Скажи: «Тим, хто заблукав, хай 
подовжить Милостивий життя, 
доки не побачать вони обіцяне їм 
— чи покарання, чи прихід Часу. 
Тоді вони знатимуть, чиє місце 
гірше та чиє військо слабше». 

76. І зміцнює Аллах на прямому 
шляху тих, хто пристав на 
нього; незникненні добрі вчинки 
кращі перед Господом твоїм за 
винагородою і відплатою! 


























Сура 19. Мар'ям 


Частина 16 у 453 у П 


77. Чи бачив ти того, хто не 
увірував у Наші знамення й 
сказав: «Я неодмінно стану 
наділеним багатством і дітьми»? 








78. Чи знає він потаємне, чи, може, 
уклав завіт із Милостивим? 

79. Таж ні! Ми запишемо сказане 
ним і збільшимо йому 
покарання. 

80. І дійде до Нас сказане ним, 
і він постане перед Нами 
одинаком. 

81. Вони поклоняються, крім 
Аллаха, іншим богам, щоб 
отримати від них могутність. 

82. Але ж ні! Вони відкинуть 
їхнє поклоніння й стануть їм 
ворогами! 

83. Хіба ти не знаєш, що Ми 
відіслали до невіруючих 
шайтанів, щоб вони 
підбурювали їх? 

84. Тож не поспішай з ними! Ми 
рахуємо число [вчинків] їхніх. 

85. Одного дня Ми покличемо 
богобоязливих до Милостивого 
почесним почтом, 

86. а грішників поженемо в геєну 
— спраглими! 

87. Ніхто не отримає заступництва, 
крім тих, хто має завіт із 
Аллахом. 




0 % ■‘і ^ 4 ^ а $ л 












ф ^-45 сі 




(у *^ \ 'і 




88. І ще кажуть: «Милостивий узяв 
сина». 

89. Справді, ви стверджуєте 
жахливу річ! 

90. Від цього здатні розколотися 
небо, розсипатися земля й 
зруйнуватися гори! 

91. Від того, що вони приписали 
Милостивому сина! 

92. Не годиться Милостивому мати 
сина! 

93. Воістину, кожен із тих, хто на 
небесах і на землі, постане 
перед Аллахом лише як раб. 

94. Він знає їхнє число й перелічив 
їх. 

95. І кожен із них постане перед 
Ним у День Воскресіння 
одинаком. 

96. Воістину, тих, які увірували 
й робили добрі справи, 
Милостивий наділив любов’ю. 

97. І полегшили Ми [Коран] твоєю 
мовою, щоб ти сповістив його 
богобоязливим та застеріг ним 
людей, які сперечаються! 

98. А скільки поколінь перед ними 
Ми знищили! Чи ти знайдеш 
хоч одного з них, чи почуєш 
їхній шепіт? 




Сура 20. Та. Га 


Частина 16 у 455 \ >3 ^уА-\ 




Сура 20. Та. Га 



їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 



1. Та. Га. 

2. Ми зіслали тобі Коран не 
для того, щоб завдати тобі 
страждань, 

3. а тільки як згадку для тих, хто 
боїться. 

4. Зіслав його Той, Хто створив 
землю й високі небеса. 

5. Милостивий піднісся над 
троном, 

6. Йому належить те, що на 
небесах і на землі й те, що між 
ними, а також те, що під землею. 

7. Чи промовлятимеш уголос, [чи 
ні] — воістину, Він знає таємне 
й найбільш приховане! 

8. Аллах! Немає бога, крім Нього, 
Йому належать найпрекрасніші 
імена! 

9. Чи дійшла до тебе розповідь 
про Мусу? 

ю. Коли Він побачив вогонь і 

сказав своїм людям: «Зачекайте, 
я помітив вогонь! Можливо, я 
принесу вам від нього головню, 
чи знайду за вогнем правильний 
шлях!» 






- ** 





феЙ 




фі^ІУЩр 





Сура 20. Та. Га 


Частина 16 ^ 456 




11. І коли він підійшов туди, то 
покликали його: «О Мусо! 

12. Воістину, Я — Господь твій! 
Зніми взуття своє, воістину, ти 
опинився у священній долині 
Тува! 

13. І Я обрав тебе. Слухай те, що 
відкривається тобі! 

14. Воістину, Я — Бог, і немає бога, 
крім Мене! Тож поклоняйся 
Мені й звершуй молитву, щоб 
пам’ятати про Мене! 

15. Воістину, Час настане! Але Я 
приховаю строк приходу його, 
щоб відплатити кожній душі за 
те, в чому вона поспішала! 

16. Нехай не відвертає тебе від Часу 
той, хто не увірував у нього та 
йшов за своїми пристрастями. 
Інакше ти загинеш! 




Шйї 









п. А що це в твоїй правій руці, 
Мусо?» 

18. Той відповів: «Це — моя 
палиця. Я спираюся на неї, 
збиваю листя для своїх овець, і 
для іншого вона годиться». 

19. Аллах сказав: «Кинь її, Мусо!» 

20. Він кинув її, і палиця обернулася 
на змію та швидко поповзла! 

21. Аллах сказав: «Візьми її 

та не бійся! Вона стане тим, чим 
була. 










22. Поклади свою руку за пазуху 
й знайдеш її чистою, без 
жодних плям. Ось тобі ще одне 
знамення, 

23. щоб Ми показали тобі Наші 
великі знамення! 

24. Іди до Фірауна, бо, воістину, він 
несправедливий!» 

25. Муса сказав: «Господи! Розкрий 
серце моє 

26. і полегши справу мою! 

27. І розв’яжи вузол на вустах 
моїх, 

28. щоб розуміли вони слова мої. 

29. І дай мені помічника з родини 
моєї, 

30. Гаруна, брата мого, 

31. і додай мені сил через нього 

32. та зроби спільником у справі 
моїй — 

33. щоб ми славили тебе часто, 

34. й згадували тебе часто! 

35. Ти ж бачиш нас!» 

36. Аллах сказав: «Уже дано тобі те, 
що ти просиш, Мусо! 

37. Справді, Ми й перед тим були 
ласкаві до тебе, 

38. коли Ми відкрили твоїй матері 
те, що відкрили: 




Сура 20. Та. Га 




Частина 16 ^ 458 ^ <^' 


39. «Поклади його в скриню та 
пусти річкою. Річка винесе його 
на берег, де його підбере Мій 
ворог і його ворог». Я простер 
на тебе Свою любов, щоб ти ріс 
на Моїх очах! 

40. Приходить сестра твоя й 
говорить: «Може, вказати 
вам на того, хто про нього 
піклуватиметься?» Так Ми 
повернули тебе твоїй матері, 
щоб були радісні очі її, і щоб 
вона не журилася. Потім ти вбив 
одну людину, та Ми врятували 
тебе від смутку й випробовували 
тебе. Ти пробув довгі роки 
серед жителів Мад’яну, а тепер 
прийшов вказаний час, о Мусо! 

41. І Я вибрав тебе для Себе! 

42. Рушайте ж, ти і брат твій, із 
Моїми знаменнями, та не 
забувайте згадувати Мене! 

43. Ідіть до Фірауна, бо, воістину, 
він несправедливий! 

44. Говоріть із ним лагідно — 
можливо, він схаменеться або 
налякається!» 

45. Вони відповіли: «Господи наш! 
Воістину, Ми боїмося, що він 
одразу скарає нас чи вчинить 
несправедливо із нами!» 

46. Аллах відповів: «Не бійтеся! Я з 
вами, чую та бачу! 












•і? 









Сура 20. Та. Га 


^ . 


Частина 16 ^ 459 М *у£-\ 


47. Ідіть до нього та скажіть: «Ми 
— посланці Господа твого! 
Відпусти разом із нами інших 
синів Ісраїла й не знущайся з 
них. Ми прийшли до тебе зі 
знаменням від Господа нашого! 
Мир тому, хто йде прямим 
шляхом! 

48. Воістину, відкрито нам, що 
скарають того, хто заперечував і 
відвертався!» 

49. Фіраун спитав: «Хто ваш 
Господь, Мусо?» 

50. Той відповів: «Господь наш 
— Той, Хто дав кожній речі 
природу її, а потім повів 
прямим шляхом!» 

51. Фіраун сказав «А що з давніми 
народами?» 

52 . Муса відповів: «Знання про 
це — тільки в мого Господа, 
в Писанні. Не помиляється 
Господь мій нічого не забуває!» 

53. Він — Той, Хто створив для 
вас землю ложем і зробив на 
ній шляхи для вас. Він пролив 
із неба воду! І Ми виростили 
завдяки їй пари різних 
рослин. 

54. Споживайте самі й випасайте 
на них свою худобу! Воістину, в 
цьому знамення для тих, хто має 
розум! 









Ф^Ь 



2Л) 


.4 






Сура 20. Та. Га 


діз ^ « 


Частина 16 ^ 460 Л 


55. Ми створили вас із землі й у 
землю вас повернемо. А потім 
іще раз виведемо вас звідти! 

56. Ми показали йому всі Наші 
знамення, але він відкинув їх, 
не визнав 

57. і сказав: «Невже ти прийшов, 
щоб вигнати нас із землі нашої 
своїми чарами, Мусо? 

58. Справді, ми покажемо тобі таке 
саме чаклунство. Тож признач 
належне місце й час — щоб не 
порушили його ні ми, ні ти!» 

59. Сказав Муса: «Визначеним 
часом для вас нехай буде 
День прикрас. А люди нехай 
зберуться зранку». 

60. Фіраун пішов, зібрав усіх своїх 
чаклунів і повернувся. 

61. Муса сказав їм: «Горе вам! 

Не зводьте на Аллаха наклеп, 
а то Він вразить карою вас! 
Нещасний той, хто зводить 
наклеп!» 

62. Ті почали сперечатися між 
собою, що робити, але говорили 
вони потаємно, 

63. й сказали: «Ці двоє — чаклуни. 
За допомогою своїх чарів, вони 
прагнуть вигнати вас із вашої 
землі та звести вас із вашого 
найкращого шляху! 





І? 




















'Сам 


У 





Сура 20. Та. Га 


Частина 16 у 461 ^ *>» 


64. Тож приготуйте всі свої хитрощі 
й вийдіть єдиною лавою! 
Сьогодні успіху досягне той, 
хто переможе!» 

65. Вони запитали: «О Мусо! Чи 
будеш кидати [палицю] першим 
чи, може, будемо перші ми?» 

66. Той відповів: «Ні, нехай уже 
ви будете перші!» І через чари 
їхні здалося йому, що мотузки й 
палиці їхні почали рухатися. 

67. І відчув Муса страх у душі 
своїй. 

68. Ми сказали: «Не бійся! 

Воістину, ти подолаєш їх! 

69. Кинь те, що в твоїй правій руці, 
і воно негайно проковтне те, 
що зробили вони, бо то тільки 
хитрощі чаклуна! Не переможе 
чаклун, де б він не був!» 

Муса (мир йому) кинув палицю, 
яка перетворилася на змію та 
проковтнула «мотузки й палиці» 
чаклунів. 

70. І тоді впали чаклуни в земному 
поклоні й сказали: «Ми увірували 
в Господа Муси й Гаруна!» 

71. [Фіраун] сказав : «Невже 
ви повірили йому без мого 
дозволу?! Воістину, він — ваш 
наставник, той, хто навчив вас 
чар! Я накажу відрубати вам 
руки й ноги навхрест і розіпнути 
вас на пальмових стовбурах! Тоді 










Ьб \уі І 3? 5^5 




& 






© У Зь хіж£\ 



Сура 20. Та. Га 


4І? -{• 


Час тина 16 ^ 462^ ^ & 


ви дізнаєтесь, чия кара сильніша 
й довговічніша!» 

72. Вони відповіли: «Ми не віддамо 
тобі переваги перед тим, що 
прийшло до нас із ясних 
доказів, і перед Творцем нашим. 
Кажи свій вирок! Але ж він 
чинний тільки в цьому житті! 

73. Воістину, Ми увірували в 
Господа нашого, щоб простив 
Він гріхи наші й чаклунство, до 
якого ти силував нас. А Аллах 
— Кращий та Вічний!» 

74. Хто постане перед Господом 
своїм грішником, той опиниться 
в геєні, де він не помре й не 
буде жити. 

75. А ті, які постануть перед Ним 
віруючими, які робили добрі 
вчинки — ті опиняться на 
найвищих ступенях — 

76. у садах Едену, де течуть ріки. 

І будуть вони там вічно! Це 
— винагорода для тих, хто 
очистився. 

77. Справді, Ми відкрили Мусі: 
«Вийди вночі разом із Моїми 
рабами й проклади для них суху 
дорогу в морі! Не бійся, що тебе 
наздоженуть, і не лякайся!» 

78. Фіраун вирушив їм навздогін 
разом зі своїм військом, але 
море накрило його. 
















Сура 20. Та. Га 


Частина 16 ^ 463 


ДІз “а ^ • 


79. Так Фіраун ввів свій народ в 
оману й не повів правильним 
шляхом. 

80. О сини Ісраїла! Ми врятували 
вас від ворога! Та Ми ще раніше 
обіцяли вам це на правому схилі 
гори. Також Ми дарували вам 
манну й перепелів. 

81. їжте блага, якими Ми наділили 
вас, але не порушуйте 
дозволеного, інакше впаде на 
вас Мій гнів. Той, на кого впав 
гнів Мій, гине! 

82. Воістину, Я прощаю тим, які 
покаялися, увірували, робили 
добро та йшли далі прямим 
шляхом! 

83. Чому ти так швидко залишив 
свій народ, о Мусо? 

84. Той відповів: «Вони йдуть 
слідом за мною! Я ж поспішав 
до Тебе, Господи, щоб Ти був 
задоволений мною!» 

85. Аллах сказав: «Ми 
випробовували народ твій після 
того, як ти пішов! їх збив із 
прямого шляху самарянин!» 

86. Тож Муса повернувся до народу 
свого розгніваним і засмученим. 
Він вигукнув: «О народе мій! 

Хіба Господь ваш не дав вам 
прекрасної обіцянки? Чи надто 
тривалим видався вам цей строк, 
чи, може, ви хочете, щоб упав на 


















Сура 20. Та. Га 


Част ина 16 ^ 464 Л " ^ 


^ • 


вас гнів Господа вашого, і тому ви 
порушили те, що обіцяли мені?» 

87. Вони відповіли: «Ми не 
порушували обіцянки, даної 
тобі. Але ж ми несли важкий 
тягар — прикраси того народу. 
Ми жбурнули їх [у вогонь] — 
так само зробив і самарянин». 

88. Він виплавив їм подобу тільця, 
яка ще й ревла та сказав: «Оце 
— ваш Господь і Господь Муси, 
але він забув Його». 

Як пояснюють тлумачі, «подоба 
тільця» ревла за рахунок 
спеціальних отворів, у які заходив 
вітер. 

89. Невже вони не бачили, що він 
не говорить із ними й не може 
ні завдати їм шкоди, ні принести 
користі? 

90. Справді, Гарун уже говорив 
їм: «Народе мій! Вас лише 
спокушають цим! Воістину, ваш 
Господь — це Милостивий! 

Ідіть за мною та слухайтесь 
наказів моїх!» 

91. Вони відповіли: «Ми не 
перестанемо поклонятися йому, 
поки не повернеться до нас 
Муса». 

92. А той сказав: «О Гаруне! Що 
завадило тобі, коли ти побачив 
оману їхню. 


\ С-о ОТ- ЬІЗЗ' 1 ' Іііі- 








ф 



Сура 20. Та. Га 


Частина 16 ^ 465 \ 'З «уіі 


93. йти за мною? Чому ти не 
послухався мого наказу?» 

94. Той відповів: «О сину моєї 
матері! Не тримай мене за 
бороду й за голову! Я боявся, 
що ти скажеш: «Ти посіяв 
розбрат між синами Ісраїла та 
не послухався слова мого!» 

95. Муса сказав: «О самарянине! А 
ти чого хотів?» 

96. Той відповів: «Я бачив те, чого 
не бачили вони. Я взяв жменю 
піску зі слідів посланця й кинув 
її [у вогонь], бо саме так я 
захотів зробити!» 

97. Муса вигукнув: «Вийди геть! 
Воістину, в нинішньому 
житті ти будеш говорити: «Не 
торкайтеся мене!» І чекає тебе 
обіцяне й не омине тебе воно! 
Поглянь на свого бога, якому 
ти поклонявся: ми неодмінно 
спалимо його, а потім розвіємо 
попіл над морем! 

98. Ваш Бог — тільки Аллах, окрім 
Якого немає бога, і Він осягає 
знанням кожну річ!» 

99. Так Ми розповідаємо тобі 
звістки про те, що вже минуло. 

І Ми дали тобі від Себе 
нагадування! 

юо. І хто відвернеться від цього, 
той понесе в День Воскресіння 
важкий тягар. 










дуй ід ^ ЬбЛіз 

ф)ІДг_Л*і(3 


Ф&С- 

дуд 

ф ь £ Й 


ід* 




101. І буде він із ним вічно. Який же 
лихий цей тягар! 

Ю2. Того Дня засурмлять у ріг, і буде 
зібрано грішників, і будуть вони 
синьоокі. 

юз. Вони розмовлятимуть одне з 
одним пошепки: «Воістину, 
ви пробули там лише днів із 
десять!» 

104. Ми краще знаємо про те, що 
вони кажуть — навіть коли 
говорить найкращий із них: «Ви 
пробули там тільки день!» 

105. Тебе запитують про гори. 
Скажи: «Мій Господь розвіє їх 
на порох 

106. і перетворить на рівну пустелю. 

107. І ти не побачиш там ні урвища, 
ні пагорба!» 

108. Того Дня вони підуть за 
глашатаєм і не зможуть 
ухилитися від нього. Голоси 
будуть смиренні перед 
Милостивим, і ти не почуєш 
нічого, крім шепоту. 

109. Того Дня не допоможе нічиє 
заступництво — крім тих, кому 
дозволив це Милостивий і чиїм 
словом Він задоволений. 

по. Він знає їхнє минуле й 
майбутнє, а вони не здатні 
осягнути Його знанням. 




Сура 20. Та. Га 




Частина 16 у 467 


ш. І будуть вони принижені перед 
Живим, Сущим. І розчарується 
той, хто ніс тягар своєї 
несправедливості! 

112. А хто робив добро й був 
віруючим, той нехай не 
боїться ні несправедливості, ні 
образи! 

пз. Так Ми зіслали Коран 

арабською мовою та роз’яснили 
в ньому погрози. Можливо, вони 
боятимуться, або ж він буде їм 
нагадуванням! 

114. Всевишній Аллах, Істинний 
Володар! Тож не поспішай 
із Кораном, поки не буде 
завершено одкровення тобі. 
Скажи: «Господи, додай мені 
знання!» 

115. Раніше Ми взяли завіт із 
Адамом, але він забув його. 

І Ми не знайшли в ньому 
рішучості! 

116. І коли Ми сказали ангелам: 
«Вклоніться низько Адаму!», 
то вклонилися всі, крім Ібліса, 
який відмовився. 

117. Тоді Ми сказали: «О Адаме! 
Воістину, це — ворог тобі й 
дружині твоїй! Стережися, щоб 
не вигнав він тебе з раю, а то 
будеш ти нещасним. 

118. Тут ти не голодуватимеш, не 
ходитимеш роздягненим, 

















Сура 20. Та. Га 


Частина 16 ^ 46$Г > \ ч ^ 


ЛІ? 0^^*. — ^ * 


119. не страждатимеш від спраги й 
від спеки!» 

по. Але почав нашіптувати йому 
шайтан, говорячи: «О Адаме! 

Чи не показати тобі дерево 
вічності й неминущої влади?» 

121. Вони скуштували з нього та й 
побачили наготу свою. І почали 
прикриватися листям із дерев 
райських. Не послухався Адам 
Господа свого й заблукав. 

ш. Але потім Господь обрав його, 
прийняв каяття й наставив на 
прямий шлях. 

123. Аллах сказав: «Вийдіть із раю 
обоє! Нащадки ваші будуть 
ворогами одне одному! Та якщо 
Я дарую вам Свій прямий шлях, 
то той, хто буде йти цим прямим 
шляхом, не заблукає та не буде 
нещасливим. 

124. А той, хто відвернеться 
від Мого нагадування, той 
матиме важке життя, а в День 
Воскресіння Ми піднімемо його 
сліпим!» 

125. Він скаже: «Господи! Чому ти 
воскресив Мене сліпим? Я ж 
був зрячим!» 

126. Аллах скаже: «Так само, як Ми 
показували тобі Наші знамення, 
а ти забув їх, і ти будеш забутий 
сьогодні!» 


іЖ 






Ь $ 




















Сура 20. Та. Та 


АІр в ~ ^ * 


Частина 16 у 469 \,^ П 


127 . Отак Ми винагороджуємо 
тих, хто був порушником 
та не увірував у знамення 
Господа свого. А покарання в 
наступному житті — сильніше й 
довговічніше! 

128 . Чи не привело їх на прямий 
шлях те, що Ми знищили 
стільки поколінь перед ними! 
Вони ходять по руїнах домівок 
їхніх — у цьому знамення для 
обдарованих розумом! 

129 . Якби не попереднє 
слово Господа твого та 
не встановлений строк, 
[покарання] було б негайним! 

130. Май терпіння до того, що вони 
кажуть, і прославляй Господа 
свого перед сходом і заходом 
сонця; прославляй у нічні часи 
та вдень — можливо, ти будеш 
задоволений! 

131. Не заглядайся на те, чим Ми 
наділили деяких людей, щоб 
випробувати їх. Це — блиск 
земного життя, а винагорода 
Господа твого краща й 
довговічніша! 

132 . Накажи своїй родині 
звершувати молитву й будь у ній 
терпеливим. Ми не просимо в 
тебе наділу, а Ми самі наділяємо 
тебе. А порятунок — для 
богобоязливих! 



ЯЗ 






. \" 








сій} 





Сура 20. Та. Га 


лі о 5^^*^ — 


Частина 16 ^ 470 ^ О^ - ' 


133. Запитують [невіруючі]: «Чому 
він не прийде до нас із якимось 
знаменням від Господа його?» 
Та чи не з’явився їм ясний доказ 
—у давніх сувоях? 

134. Якби Ми знищили їх 
покаранням раніше за 
[Мухаммада], то вони б сказали: 
«Господи наш! Чому Ти не 
відіслав до нас посланця? Ми 
пішли б за його знаменнями 
ще перед тим, як стали 
приниженими й зганьбленими!» 

135. Скажи: «Всі чекають [Часу]! 
Чекайте й ви! Тоді ви 
дізнаєтеся, хто йде рівним і 
прямим шляхом!» 























Сура 21. Аль-Анбія _ Частина 17 ^ 471 N7 


їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Наблизився до людей час 
відплати, а вони в невігластві 
своєму відвертаються. 

2. Яке б нове нагадування Аллаха 
до них не приходило, вони 
слухають його, бавлячись, 

3. із неуважним серцем. 
Нечестивці таємно шепотіли: 
«Невже він не така сама людина 
як і ми? Невже ви підете за 
чарами, які самі бачите?» 
Ат-Табарі коментує слова 
«нечестивців», які «таємно 
шепотіли»: «Одні з них говорили 
іншим: «Невже ви приймете ці 
чари й повірите в них, коли самі 
знаєте, що це — чари?»Вони 
мали на увазі Коран». 

4. Скажи: «Мій Господь знає те, 
що говорять і на небесах, і на 
землі. А Він — Всечуючий, 
Всезнаючий!» 

5. Але вони говорять: «Якісь 
уривчасті видіння! Та він 
вигадав це! Він — поет! Нехай 
прийде до нас зі знаменням, яке 
було в перших посланців!» 

6. Жодне селище, яке Ми 
знищили, не увірувало. Невже й 
вони не увірують? 



Сура 21. Аль-Анбія 
(«Пророки») 





Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 ^ 4Т2 




7. І раніше за тебе Ми відсилали 
чоловіків, яким давали 
одкровення. Запитайте про це в 
людей Нагадування, якщо ви не 
знаєте! 

Більшість тлумачів вважає, 
що під «людьми Нагадування» 
(агль аз-зікр) маються на увазі 
«люди Писання» — юдеї та 
християни. Ібн Касір, наприклад, 
пише: «Запитайте у вчених 
різних громад, таких як юдеї, 
християни та інші групи: 
«Посланці, які приходили до 
вас, були людьми чи ангелами?» 
Вони були людьми, й така 
повнота Божої милості до Його 
творіння, адже Він відсилає 
посланців, схожих на вас, які 
можуть донести послання, а ви 
можете його взяти». 

8. Ми не створили їх плоттю, якій 
не потрібна їжа, і вони не були 
безсмертними! 

9. А потім Ми виконали обіцянку: 
врятували їх разом із тими, 
кого побажали, й знищили 
порушників! 

ю. Ми зіслали вам Писання, а в 
ньому — згадка про вас! Невже 
ви не розумієте? 

п. Скільки Ми знищили 
селищ, жителі яких були 
несправедливими! Після них 
Ми створили інші народи. 













Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 ^ 473 ^ _ сий*^> 


12. Коли вони відчули Нашу міць, 
то почали тікати звідти. 

13. Не тікайте! Поверніться туди, де 
ви розкошували, де житла ваші! 
Можливо, вас запитають! 

«Вас запитають» — аль-Багавві 
коментує: «Сказав ібн Аббас: 
«Про вбивство вашого пророка!» 
А Катада сказав: «Щось про 
ваше земне життя». 

14. Вони говорили: «Горе 
нам! Воістину, ми були 
несправедливими!» 

15. Вони голосили так, доки Ми не 
перетворили їх на зів’ялу ниву. 

16. Ми не створювали небес, землі 
й того, що між ними, бавлячись. 

17. Коли б Ми прагнули забави, то 
зробили б її з того, що маємо — 
якби, взагалі, це робили! 

18. Таж ні! Ми вражаємо істиною 
брехню й вона трощить її. І та 
зникає! Горе вам за те, що ви 
вигадуєте! 

19. Йому належать усі, хто на 
небесах і на землі! А ті, хто 
поряд із Ним, не гордують 
поклонінням Йому й не 
втомлюються! 

20. Вони невтомно прославляють 
Його вночі та вдень! 

21. Невже вони роблять собі богів 
із землі, які були б здатні 
воскрешати? 










ф 


^^с>X~£:іу й ^ 'і У 1 







Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 ^ 474 ^ >У 




Аль-Багавві коментує: «Ідеться 
про ідолів із дерева й каміння, а 
вони походять із землі». 

22. Якби були інші боги, крім 
Аллаха, то [небеса і земля] 
зруйнувалися б. Аллах, Господь 
трону, пречистий від того, що 
Йому приписують! 

23. Його не запитають про те, що 
Він робить, — запитають їх! 

Ібн Касір коментує: «Бог 
запитає Свої творіння про їхні 
вчинки!» 

24. Невже крім Нього вони беруть 
собі інших богів? Скажіть: 
«Наведіть свій доказ! Ось 
нагадування для тих, хто зі 
мною, і нагадування для тих, 
хто був раніше за мене!» Але 
більшість із них не знає істини. 
Вони відвертаються! 

Ібн Касір та аль-Багавві 
вважають, що під 
«нагадуванням» (зікр) тут 
мається на увазі Коран, а також 
писання попередніх громад (Тора, 
Євангеліє), де проголошується 
єдинобожжя. Цей варіант 
перекладу підтверджується й 
текстом наступного аяту. 

25. Ми не відсилали раніше за 
тебе жодного посланця, не 
відкривши йому: «Немає бога, 
крім Мене! Тож поклоняйтеся 
Мені!» 














Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 / 475 \ >У _?> 


26. Вони говорять: «Милостивий 
узяв Собі дитину!» Преславний 
Він! Але ж вони тільки 
шановані раби. 

Ідеться про ангелів, яких 
багатобожники вважали за 
«дітей Аллаха» або й взагалі 
богами. 

27. Не випереджають Його словом 
й діють згідно з Його наказом! 

28. Він знає те, що було до них і те, 
що буде після них. Заступаються 
вони лише за тих, ким Він 
задоволений, а самі тріпочуть 
від страху перед Ним! 

29. А хто з них скаже: «Я — 
бог, замість Нього», тому 
відплатою буде геєна. Так Ми 
винагороджуємо нечестивців! 

30. Невже не бачать невіруючі, що 
небеса й земля були єдиним 
цілим, а Ми роз’єднали їх, і що 
Ми створили все живе з води? 
Невже вони не увірують? 

31. І Ми поставили на землі 
непохитні гори, щоб вона 
не коливалася під ними, й 
проклали широкі шляхи, 
щоб вони мали змогу йти 
правильним шляхом. 





■=5 




ф ф %ІЗҐ\Ф •Й'Зі 

ЗІ беїН І" 


32. І Ми зробили небо захищеним 
дахом, але вони відвертаються 
від його знамень. 





Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 ^ 476 ^ ^ 




33. Він — Той, Хто створив ніч, 
день, сонце й місяць. Усі вони 
плинуть небосхилом. 

34. Нікому з людей, що жили 
перед тобою, Ми не дарували 
безсмертя. Тож невже, якщо 
ти помреш, вони житимуть 
вічно? 

35. Кожна душа зазнає смерті. 

Ми випробовуємо вас злом і 
добром як спокусою, і до Нас ви 
повернетесь! 

36. Коли ті, які не вірують, бачать 
тебе, то тільки насміхаються: 
«Чи це не той, хто глузував із 
ваших богів?» Не вірують 
вони в нагадування 
Милостивого! 

37. Людина створена нетерплячою. 
Я покажу вам Свої знамення, 
тож не квапте Мене! 

38. Вони запитують: «Коли ж 
станеться обіцяне, якщо ви 
правдиві?» 

39. Якби невіруючі тільки знали 
про той час, коли вони не 
зможуть відвернути вогонь ні 
від свого обличчя, ні від своєї 
спини! І ніхто не допоможе їм! 

40. Це станеться несподівано й 
приголомшить їх. Вони не 
зможуть цього відвернути й не 
матимуть відстрочки! 












' < * ? 




5 Ухіфучз 

фхифУҐ-' 





Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 / АП1 \ >У ^ "і! І ^ ^ 


41. Справді, вже глузували й з тих 
посланців, які жили раніше за 
тебе. Тож насмішників вразило 
те, з чого вони глузували! 

42. Запитай: «Хто захистить вас від 
Милостивого вночі та вдень?» 
Але вони відвертаються від 
нагадування Господа свого! 

43. Або у них є, крім Нас, інші 
боги, які їх захистять? Вони не 
здатні допомогти самим собі й 
ніхто не захистить їх від Нас! 

44. Ми дозволили їм та їхнім 
батькам насолоджуватися 
благами, доки триває їхнє 
життя. Невже вони не бачать, 
що Ми зменшуємо землю з 
країв? Невже вони переможуть? 
Аль-Багавві та інші тлумачі 
вважають, що йдеться про 
перемогу віруючих та відкриття 
нових земель для ісламу. 

45. Скажи: «Я застерігаю вас 
одкровенням!» Але глухі не 
чують заклику, навіть якщо їх 
застерігають. 

46. А якщо їх торкнеться частина 
кари Господа твого, то вони 
неодмінно скажуть: «Горе нам! 
Ми були несправедливі!» 

47. У День Воскресіння Ми 
встановимо справедливу вагу й ні 
з ким не вчинять несправедливо. 
Коли щось матиме навіть вагу 


0 !^^ 











сі 1-30 




> і' 




в 










Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 ^ 478 \ ^ 




гірчичного зерна, Ми все одно 
принесемо Його! Достатньо тієї 
лічби, що в Нас! 

48. Ми дарували Мусі й Гаруну 
розрізнення, світло й 
нагадування для богобоязливих, 

49. які потай бояться свого 
Господа й мають страх перед 
Часом. 

50. Це — благословенне 
нагадування, зіслане Нами. 
Невже ви будете його 
заперечувати? 

51. Ще раніше Ми дарували 
Ібрагіму дороговказ, і Ми знали 
його. 

52. Ось він сказав своєму батьку 
та іншим людям: «Що це за 
образи, яким ви настільки 
віддані?» 

53. Ті відповіли: «Ми бачили, що 
наші батьки поклонялися їм!» 

54. Він сказав: «Ви та ваші батьки 
перебуваєте в справжній 
омані!» 

55. Ті сказали: «Ти прийшов до 
нас з істиною чи просто 
бавишся?» 

56. Він сказав: «Ні! Ваш Господь 
— Господь небес і землі, Який 
створив їх. І я — один із тих, 
хто свідчить про це! 







^ -УЗ * 









сУ? № 




57. Клянуся Аллахом! Я неодмінно 
замислю хитрощі проти ваших 
ідолів, коли ви відвернетесь і 
підете!» 

58 . Він розтрощив усіх ідолів, окрім 
найбільшого з них, — щоб вони 
могли звернутися до нього. 

59 . Вони запитали: «Хто зробив це 
з нашими богами? Воістину, він 
— нечестивець!» 

60 . Інші сказали: «Ми чули, як один 
юнак згадував їх. Його звуть 
Ібрагім!» 

61 . Ті сказали: «Приведіть його 
перед людські очі, нехай вони 
засвідчать!» 

62 . Вони запитали: «Це ти 
зробив таке з нашими богами, 
Ібрагіме?» 

63 . Він відповів: «Ні, це зробив 
найбільший із них. Запитайте їх, 
якщо вони здатні розмовляти!» 

64 . Одні з них звернулися до інших 
і сказали: «Воістину, ви самі — 
нечестивці!» 

65 . Але потім вони знову взялися 
за своє: «Ти знаєш, що вони не 
здатні розмовляти!» 

66. [Ібрагім] сказав: «Невже ви 
поклоняєтеся замість Аллаха 
тому, хто не може ні принести 
вам користі, ні завдати шкоди?» 


(і)''АІ о 








\^>^\^\ Аа сй’с- із 






'уу+л/А)' СІ 













Сура 21. Аль-Анбія 


.иЛі 


Частина 17 ^ 480 ^ 


67. Гидота — і ви, і те, чому ви 
поклоняєтеся замість Аллаха! 
Невже ви не розумієте? 

Вигук «Уф!» («Мерзота!») — 
вираз зневаги й презирства. 

68. Ті сказали: «Спаліть його й 
допоможіть вашим богам, якщо 
ви спроможні діяти!» 

69. Ми сказали: «О вогонь! Будь 
для Ібрагіма прохолодою і 
безпекою!» 

70. Вони прагнули заподіяти шкоду, 
але Ми зробили так, щоб вони 
втратили більше за всіх. 

71. Ми врятували його та Лута 
й привели на землю, яку 
благословили для світів! 

72. І Ми дарували йому Ісхака, а 
ще Якуба. Ми зробили їх усіх 
праведниками! 

73. І зробили їх провідниками, які 
з Нашого дозволу вказують 
прямий шлях. І Ми відкрили їм, 
як робити добро, звершувати 
молитву й давати закят. І вони 
поклонялися Нам! 

74. А Луту Ми дарували мудрість 
і знання й врятували його від 
жителів селища, які робили 
мерзенні вчинки. Воістину, 
вони були лихими й розпусними 
людьми! 



© 




ф 




© 
















^ 'І ,а у 9 * 





75. Ми ввели його у Свою милість. 
Воістину, він був одним із 
праведників! 

76. А Нух закликав Нас іще раніше; 
Ми відповіли йому й врятували 
його з родиною від великого 
смутку. 

77. Ми захистили його від людей, 
які вважали брехнею Наші 
знамення. Ці люди були лихими, 
тож Ми їх усіх утопили! 

78. Давуд і Сулайман вирішували 
справу про ниву, яку вночі 
витоптали чужі вівці. Ми були 
свідками їхнього суду! 

79. І Ми дали Сулайману правильне 
рішення, а обом їм дарували 
мудрість та знання. І Ми 
підкорили гори й птахів для 
того, щоб вони славили Нас 
разом із Давудом. Так, Ми 
зробили це! 

«І Ми дали Сулайману правильне 
рішення» (букв.: «допомогли 
зрозуміти») — Аль-Багавві та 
інші тлумачі коментують це 
рішення так: власник отари мав 
відновити знищені посіви, а в 
цей час власник ниви мав право 
тримати отару кривдника й 
користуватися нею. Згодом вони 
повинні були повернути власність 
одне одному. 














Сура 21. Аль-Аибія 


Частина 17 ^ 482 ^ 


80. Ми навчили його мистецтва 
виготовлення військових 
обладунків, щоб ви мали захист 
від взаємної шкоди. Але хіба ж 
ви вдячні? 

81. Ми підкорили Сулайману 
могутній вітер, який за його 
наказом дув на благословенну 
Нами землю. Адже Ми знаємо 
про кожну річ! 

82. Були серед шайтанів такі, які 
пірнали для нього в воду й 
виконували іншу роботу. А Ми 
стерегли їх! 

83. Ось Аюб закликав до 
Господа свого: «Воістину, 

Мене торкнулося лихо, а 
Ти — Наймилостивіший із 
милостивих!» 

84. Ми відповіли йому, відвернули 
те лихо й дарували йому родину 
його і ще стільки ж — як 
милість від Нас та нагадування 
для тих, хто поклоняється! 

85. Ісмаїл, Ідрис, Зу ль-Кіфл — усі 
вони були з терплячих! 

86. І Ми ввели їх до Нашої 
милості. Воістину, вони були 
праведниками! 

87. Ось Зу н-Нун пішов розгніваний 
і думав, що Ми не здолаємо 
його, але в темряві він 





> >; 











,г > 





Сура 21. Аль-Анбія 


Частина 17 483 \ -ї> 


заголосив: «Немає бога, крім 
Тебе! Преславний Ти! Воістину, 
я був несправедливим!» 

Зу н-Нун (букв, «той, що з 
рибою») — ідеться про Юнуса 
(Йону), який опинився в череві 
великої риби. 

88. Ми відповіли йому та врятували 
від розпачу. Так Ми рятуємо 
віруючих! 

89. Ось Закарія закликав до Господа 
свого: «Господи! Не залишай 
мене самотнім, адже Ти — 
найкращій зі спадкоємців!» 

90. Ми відповіли йому й дарували 
Ях’ю, зробивши його дружину 
спроможною на це. Вони 
поспішали робити добро, 
кликали Нас із надією та 
страхом. І вони були перед 
Нами смиренними! 

91. Та, яка зберегла цноту лона 
свого — Ми вдихнули в неї від 
нашого Духу, зробивши її саму 
та її сина знаменням для світів! 

92 . Воістину, ця ваша громада — 
громада єдина! А Я — Ваш 
Господь, тож поклоняйтесь 
Мені! 

Вислів «єдина громада» 
більшість тлумачів розуміє 
як «єдина релігія». Наприклад, 
ібн Касір із посиланням на ібн 
Аббаса, Муджагіда, Саїда бін 




^ (у. 

ф і 3?г > 


^о у Ьі, ^ 







Джубайра та Абд ар-Рахмана бін 
Зайда бін Аслама пише: «Ваша 
релігія —релігія єдина». 

93. Хоч [люди] й розділилися між 
собою, усі вони повернуться до 
Нас! 

94. Зусиль того, хто робив добрі 
вчинки й був віруючим, не 
відкинуть. Це все Ми запишемо 
йому! 

95. Не дозволено повернутися сюди 
мешканцям селищ, яких Ми 
винищили, 

96. доки не відкриють шлях 
Яджуджу й Маджуджу, які 
рушать униз із кожного пагорбу! 

97. Наблизиться час правдивої 
обіцянки, й погляди тих, які 
не вірують, застигнуть: «Горе 
нам! Ми були неуважними 
до цього! Так, ми були 
несправедливими!» 

98. І ви, й те, чому ви поклонялися 
замість Аллаха, буде паливом 
для геєни, до якої ви увійдете! 

99. Якби вони справді були богами, 
то не ввійшли б туди. Але вони 
будуть там вічно! 

юо. Вони будуть стогнати, але 
нічого не почують! 

юі. А ті, кому Ми попередньо 
дарували найкраще, опиняться 
далеко від геєни! 


ЗУрУ. уЗбД' 


ф )г =!а іА 

ххУу СРуУу 

Зі . ь 

§) £-&і± 






>- « 3 \< і’V.” 





Сура 21. Аль-Анбія 




Частина 17 ^ 485 ^ *>» 


102. Вони не почують найменшого 
звуку її, вічно будуть серед того, 
що побажають! 

юз. Великий жах не засмутить 
їх, а ангели зустрінуть їх 
так: «Ось День, який вам 
обіцяли!» 




”л ? 




<^==чЛ)и^ 




104. Того Дня Ми згорнемо небо так, 
як згортають сувої для письма. 
Ми повторимо творіння — так, 
як почали його вперше, що вже 
було обіцяно. Воістину, Ми 
зробимо це! 

105. Ми вже записали у Псалтирі, 
після нагадування, що землю 
успадкують Наші праведні 
раби. 

Більшість тлумачів розуміють 
під «нагадуванням» (зікр) 
небесну «Захищену Скрижаль» 
(аль-лаух аль-махфуз). Згідно з 
іншими коментарями мається на 
увазі Таурат (Тора), поява якої 
передувала Псалтирю. 

106. Воістину, це — послання для 
людей, які поклоняються! 

107. Ми відіслали тебе тільки як 
милість для світів. 

108 . Скажи: «Мені лише відкрито, що 
ваш Бог — Бог єдиний! Невже ви 
не станете покірними [Йому]»? 

109. А якщо вони відвернуться, 
то скажи так: «Я однаково 
проголошую це всім вам. Я не 




^3 \ й\у£==^ 





ОІ5 



Сура 21. Аль-Анбія 


Ча стина 17 ^ 486 ^ & 




знаю, близько чи далеко ще до 
обіцяного вам! 

по. Це Він знає про слова, які 

промовляють уголос, і знає про 
те, що ви приховуєте! 

ш. Я не знаю, можливо, це — 
спокуса для вас і насолода 
благами до певного часу». 

112. Сказав [Мухаммад]: «Господи! 
Розсуди між нами справедливо! 
У нашого Милостивого Господа 
треба шукати допомоги проти 
того, що про Нього вигадують!» 






>> 


>і==чі 

0 












Сура 22. Аль-Хаддж _ Частина 17 ^ 437 ^ & 


------ 

-- 

Сура 22. Аль-Хаддж 




їм ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. О люди! Бійтеся Господа 
вашого! Воістину, землетрус 
Часу — жахлива річ! 

2. Того Дня, коли ви побачите 
його, кожна годувальниця забуде 
про тих, кого годувала, а кожна 
вагітна жінка викине свій плід. 
Ти побачиш людей, наче п’яних, 
але насправді вони не п’яні — це 
кара Господня буде важкою! 

3. Є серед людей такий, хто 
сперечається про Аллаха без 
жодного знання, йдучи за 
кожним бунтівним шайтаном, 

4. якому приписано, що кожного, 
хто зробить його своїм 
покровителем, він зіб’є зі шляху 
й заведе у вогняну кару. 

5. О люди! Якщо ви перебуваєте 
в сумнівах щодо воскресіння, 
то Ми створили вас спочатку 
з праху, потім — із краплі 
сімені, потім — із кров’яного 
згустку, а потім — із частинки 
плоті, яка має свій образ або 
ще не має. Так Ми пояснюємо 
це вам! Ми вкладаємо в лона 
те, що хочемо, до визначеного 
строку. Потім Ми виводимо вас 





Ф і* 








фі_ф\фф\ 






звідти дітьми, щоб ви могли 
досягнути зрілості. Деякі з вас 
помирають, а деякі доживають 
до жалюгідних часів, забуваючи 
все, що колись знали. Ти бачиш 
висохлу землю, але щойно Ми 
проливаємо на неї воду, вона 
починає рухатись, підійматись 
та народжує різні пари 
прекрасних рослин. 

6. Це так, бо Аллах — Істина. 

Він оживляє померлих, Він 
спроможний на кожну річ, 

7. адже прийде Час, у якому немає 
сумніву, і Аллах воскресить тих, 
хто в могилах! 

8. Є серед людей такий, хто 
сперечається про Аллаха без 
жодного знання, прямого шляху 
чи Писання, яке дарує світло. 

9. Він гордо повертає шию, щоб 
збивати інших зі шляху Аллаха. 
Ганьба чекає на нього в цьому 
світі, а в світі наступному Ми 
дамо йому скуштувати палючої 
кари! 

ю. Це — за те, що приготували 
руки твої! Аллах не вчиняє 
несправедливо зі Своїми 
рабами! 

ц. Є серед людей такий, хто 
поклоняється Аллаху, 
перебуваючи на краю. Якщо 
з ним станеться щось добре, 




Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 


489 




в зу* -її 


він заспокоюється. А якщо 
його спіткає випробування, він 
повернеться назад. Втрачає він 
і земне життя, і наступне! Це — 
явний збиток! 

«Перебуваючи на краю» — 
тобто не маючи справжньої 
віри. 

12. Замість Аллаха він звертається 
до того, що не завдає йому 
шкоди й не приносить користі. 
Це — глибока омана! 

13. Звертається до того, що швидше 
нашкодить, ніж принесе 
користь! Поганий такий 
володар, поганий такий друг! 

14. Воістину, тих, які увірували й 
робили добрі справи, Аллах 
введе до садів, де течуть ріки. 
Воістину, Аллах чинить, як 
побажає! 

15. Хто вважає, що Аллах ніколи 
не допоможе [Пророку] — ні 
в земному, ні в наступному 
житті — той нехай прив’яже 
мотузку вгорі, а потім переріже 
й погляне, чи знищать його 
хитрощі те, що викликає в нього 
лють. 

Аль~Багавві відзначає, що 
більшість тлумачів розуміють 
під самаа («верх», «гора», 
найчастіше — «небо») стелю 
будинку ; Це підтверджується 
й коментарем ібн Касіра. 


ф <%> 


ф -оЛ 


\з> іі \ с) с>\ 



Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 490 ^ ; л>*“ 


Посилаючись на ібп Аббаса та 
інших коментаторів, він пише, 
що супротивникам Пророка (мир 
йому і благословення Аллаха) 
пропонується повіситись від 
люті, адже Бог неодмінно 
допоможе ісламу. 

16. Ми зіслали [Коран] як добре 
пояснені аяти; Аллах веде 
прямим шляхом, кого побажає! 

17. Воістину, ті, які увірували, 
ті, які є юдеями, і сабеї, і 
християни, і зороастрійці — 
Аллах розсудить між ними всіма 
в День Воскресіння! Воістину, 
Аллах — кожній речі Свідок! 

18. Невже ти не бачиш, що Аллаху 
поклоняється те, що на небесах 
і те, що на землі — сонце, 
місяць, зорі, гори, дерева, 
тварини й багато людей. А 
багато хто заслуговує кари! Кого 
Аллах принизить, того ніхто 

не пошанує! Воістину, Аллах 
чинить, як побажає! 

19. Дві групи сперечались про 
Господа свого. Тим, які не 
вірують, викроять одяг із вогню, 
а на їхні голови литимуть окріп, 

«Дві групи» — згідно з 
тлумаченням Муджагіда й інших 
коментаторів маються на увазі 
віруючі та невіруючі. 

20. від якого будуть плавитися їхні 
черева й шкіра. 


> іріЛ* 






& о ^ ^ ^ < ^ 





Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 491 ^ •_хУ -її 


21. На них чекають залізні 
палиці. 

22. Щоразу, коли вони бажатимуть 
вийти звідти й позбутися 
розпачу, їх повертатимуть 
назад: «Скуштуйте палючої 
кари!» 

23. Воістину, тих, які увірували й 
робили добрі справи, Аллах 
уведе в сади, в яких течуть ріки. 
Вони будуть 

прикрашені браслетами з золота 
й перлів, а одягом їхнім там буде 
шовк! 

24. їх навчили добрим 
словам та повели шляхом 
Хвалимого! 










25. Воістину, тим, які не вірують 
і збивають інших зі шляху 
Аллаха й дороги до Забороненої 
Мечеті, яку Ми зробили для 
всіх людей — чи вони там 
живуть, чи кочують — а також 
тим, хто схиляється в ній до 
несправедливості, Ми дамо 
скуштувати болісної кари! 

26 . Ось Ми вказали Ібрагіму на 
місце для Дому: «Нічого не 
додавай Мені в поклонінні 
та очищай Мій Дім тому, хто 
здійснює обхід навколо нього, 
звершує молитву й низько 
вклоняється!» 






Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 492 ~\ ^ -ТУ 


Під «Домом» мається на увазі 
Кааба. 

27 . Проголоси людям хаддж! 

Вони прийдуть до тебе пішки 
й на втомлених верблюдах із 
найвіддаленіших місць. 

28 . Нехай вони свідчать про те, що 
приносить їм користь, і нехай 
у визначені дні згадують ім’я 
Аллаха над тією худобою, якою 
Він їх наділив. їжте її самі та 
годуйте знедоленого бідняка! 

29 . Нехай вони зітруть бруд свій, 
виконають обітниці та обійдуть 
навколо давнього Дому! 

30. Саме так! Хто шанує заборони 
Аллаха, робить це на благо собі 
перед Господом. Вам дозволена 
худоба, крім тієї, про яку вам 
читають. Уникайте нечистоти 
ідолів та уникайте брехливих 
слів! 

«Заборони Аллаха» — усі ритуали 
хадджу. 

31. Будьте перед Аллахом ханіфами, 
а не багатобожниками. А 

хто додає Аллаху рівних у 
поклонінні, той наче падає 
з неба: або підхоплять його 
птахи, або вітер віднесе його у 
віддалене місце. 

32 . Саме так! Хто шанує знаки 
Аллаха, той робить це через 
богобоязливість у серці. 








умілії ' (уі. 







іруїЗСУі$ 





Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 493 ^ 


«Знаки Аллаха» — згідно з 
більшістю тлумачень маються 
на увазі жертовні тварини. Це 
підтверджується й подальшими 
аятами. 

33. До певного часу ви маєте від 
них користь, а місце їхньої 
[пожертви] — біля давнього 
Дому. 

34. Для кожної громади Ми 
встановили обряди, щоб люди 
згадували ім’я Аллаха над 
худобою, якою Він їх наділив. 
Ваш Бог — Бог єдиний, тож 
будьте покірні Йому! Сповісти 
радісну звістку смиренним, 

35. тим, серця яких, згадуючи 
Аллаха, сповнюються страху, 
які терплять те, що спіткало 
їх, звершують молитву й 
жертвують із того, чим Ми 
наділили їх! 

36. Жертовних верблюдів Ми 
зробили для вас знаками Аллаха, 
в яких — благо для вас! Тож 
згадуйте ім’я Аллаха над рядами 
їхніми! А коли їх покладуть на 
боки, то їжте й годуйте тих, хто 
задоволений своєю часткою, а 
також тих, хто просить. Так Ми 
підкорили їх вам — можливо, ви 
будете вдячними! 


















Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 


494 


'(У 


—* 




37. Ні м’ясо їхнє, ні кров їхня не 
досягають Аллаха, але Його 
досягає ваша богобоязливість! 
Так Він підкорив їх вам, щоб 
ви звеличували Аллаха за те, 
що Він вказав для вас прямий 
шлях! Тож сповісти радісну 
звістку праведним! 

38. Воістину, Аллах захищає тих, 
хто увірував. Воістину, Аллах 
не любить різних невдячних 
зрадників! 

39. Дозволено вести боротьбу тим, 
із ким учинили несправедливо. 
Воістину, Аллах спроможний 
допомогти їм! 

40. їх було несправедливо вигнано 
з їхніх жител тільки за те, 

що вони говорили: «Господь 
наш —Аллах!» Якби Аллах 
не дозволяв одним людям 
захищатись від інших, то 
були б знищені монастирі, 
церкви, синагоги й мечеті, де 
часто згадується Боже ім’я. 
Аллах неодмінно допомагає 
тим, хто допомагає Йому. 
Воістину, Аллах — Всесильний, 
Всемогутній! 

41. Якщо Ми зміцнимо їх на 
землі, вони будуть звершувати 
молитву, давати закят, закликати 
до заохочуваного й забороняти 
відразне. А кінець справ — в 
Аллаха! 












) уу р 


\у&\ 




42. Якщо вони вважають тебе 
брехуном, то ще раніше 
[посланців] уважав за брехунів 
народ Нуха, адити, самудити, 

43. народ Ібрагіма, народ 
Лута, 

44. жителі Мад’яну. Брехуном 
вважали й Мусу. Тож Я дарував 
невіруючим відстрочку, а потім 
схопив їх! Яка ж була відплата! 

45. Скільки ж несправедливих 
селищ Ми знищили! Вони 
зруйновані вщент. Скільки ж 
закинутих колодязів і високих 
замків! 

46. Невже вони не подорожували 
землею, маючи серця, якими 
здатні розуміти, а також вуха, 
якими здатні слухати? Сліпнуть 
не очима, а сліпнуть серцями, 
які в грудях! 

47. Вони просять тебе прискорити 
кару. Аллах ніколи не порушує 
Своєї обіцянки! День у Господа 
твого такий, як за вашою 
лічбою тисяча років! 

48. Скільком же несправедливим 
селищам Ми дарували 
відстрочку! А потім Я схопив їх, 
і до Мене прибудуть вони! 

49. Скажи: «О люди! Воістину, Я 
для вас — ясний 
застерігай!» 




у! У)'^-3 Д 


(§) -^- 4 ^ _ґ^-5 






ііі 







Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 


496 


ІУ.уАі 




50. Тих, які увірували й робили 
добрі справи, чекає прощення й 
щедрий наділ, 




51. а ті, які прагнули послабити 
Наші знамення — жителі 
пекла! 




52. Ми не відсилали раніше 
посланця чи пророка, якому б 
шайтан не підкинув щось у його 
читання, коли той читав. Та 
Аллах знищує те, що підкинув 
шайтан! Потім Аллах утверджує 
знамення Свої, а Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

53. Те, що підкинув шайтан, Він 
робить випробуванням для 
тих, у чиїх серцях хвороба та 
чиї серця жорстокі. Воістину, 
нечестивці потрапили у велику 
суперечку! 

54. Нехай знають ті, кому дано 
знання, що це — істина від 
Господа твого. Тож нехай вони 
вірують у неї та підкорять 

їй свої серця. Воістину, тих, 
які увірували, Аллах веде до 
прямого шляху! 

55. Ті, які не вірують, не припинять 
сумніватися в ньому, доки 
раптом не прийде до них Час 
або кара в Безплідний День. 

«Не припинять сумніватися в 
ньому» — ідеться про Коран (за 
ібн Касіром). «Безплідний День» 




Ь'й’зД* 




>\ - т 



Сіф\ 6 ^ 



і 'Аіг, * АЛоО 



Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 497 ^ о^^^ -уу 


— згідно з тлумаченням аль- 
Багавві, «більшість тлумачів» 
вважає, що йдеться про день 
битви коло Бадру: «День Бадру 
названий «безплідним» тому, що 
він не приніс невіруючим жодного 
блага, наче безплідний вітер, 
який не несе добра, або хмара, 
з якої не йде дощ». Натомість 
ібн Касір, посилаючись на 
Ікраму, Муджагіда та інших 
тлумачів, уважає, що йдеться 
про День Воскресіння, «за яким 
не прийде ніч». Саме тому він 
«безплідний» і «самотній». Це 
підтверджується й змістом 
наступного аяту. 

56. Влада в той День буде належати 
Аллаху, який розсудить між 
ними. Ті, які увірували й робили 
добро, опиняться в садах 
насолоди, 

57. а на тих, які не увірували й 
вважали брехнею Наші знамення, 
чекає принизлива кара! 

58. А тих, які здійснили 
переселення на шляху Аллаха, 
потім були вбиті або померли, 
Аллах наділить прекрасним 
наділом! Воістину, Аллах — 
Найкращий із наділяючих! 

59. Він неодмінно введе їх тим 
входом, яким будуть вони 
задоволені. Воістину, Аллах — 
Всезнаючий, Жалісливий! 







Од*Д і 

(Ц) '-Дй 





Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 


498 


1 




її 


60. Саме так! А хто сам карає 
так, як його образили і з ним 
вчинили несправедливо, тому 
Аллах неодмінно допоможе! 
Воістину, Аллах — Смиренний 
та Прощаючий! 

61. Це так, адже Аллах скорочує 
день ніччю, а ніч скорочує 
днем. Аллах — Всечуючий, 
Всевидячий! 

62. Це так, адже Аллах — Істина, 
а те, чому ви поклоняєтеся 
замість Нього — неправда! 
Аллах —Всевишній, Великий! 

63. Невже ти не бачиш, що Аллах 
проливає з неба воду, після чого 
земля стає зеленою? Це так, 
адже Аллах — Всепроникливий, 
Всевідаючий! 

64. Йому належить те, що на 
небесах, і те, що на землі! 
Воістину, Аллах — Багатий, 
Хвалимий! 

65. Невже ти не бачиш, що Аллах 
підкорив вам усе, що на землі? 
Корабель пливе морем за 
наказом Його. Він утримує 
небо, щоб воно не впало 

на землю без Його дозволу. 
Воістину, Аллах Ласкавий та 
Милостивий до людей! 

66. Він — Той, Хто дарував вам 
життя, потім Він умертвить вас і 
знову подарує життя! Воістину, 
людина невдячна! 


ґ І »£• 1^ с, : ^. 'СЙ 






ф лл\ 

ц ЦДйі 


\ ^ а ^ аЇ 


^>0 


^ (Дід 

^ ^ ^ У Яіа-ЛІ \ 






Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 499 ф ^ 


67. Для кожної громади Ми 
встановили обряди, яких вони 
й дотримуються. Нехай не 
сперечаються з тобою про це. 
Закликай до Господа свого! 
Воістину, Ти — на прямому 
шляху! 

68. А якщо вони будуть тобі 
суперечити, то скажи: «Аллах 
краще знає про те, що ви 
робите! 

69. У День Воскресіння Аллах 
розсудить між вами в тому, про 
що ви сперечаєтесь». 

70. Невже ти не знаєш, що Аллаху 
відомо те, що на небі й на 
землі? Воістину, це є в Писанні! 
Воістину, це легко для Аллаха! 
Під «Писанням», відзначає аль- 
Багавві, тут мається на увазі 
«Захищена скрижаль» (аль-лаух 
аль-махфуз). 

71. Вони поклоняються замість 
Аллаха тому, про що Він не 
зіслав ніякого доказу й про що 
вони не мають знання. Не буде 
помічника несправедливим! 

72. Коли їм читають Наші 
аяти, ти бачиш на обличчях 
невіруючих відразу. Вони мало 
не кидаються на тих, хто читає 
їм Наші знамення. Скажи: 

«Чи не розповісти вам про те, 



V ^ 'Зі 








1 і' 1 _ е 9 






• \ 



О^і^о ]Уу{£==> 

ІЬЇ 




Сура 22. Аль-Хадаж 


Частина 17 ^ 500 ^ 




що гірше за це? Це — вогонь, 
обіцяний Аллахом для тих, які 
не вірують! Яка ж мерзенна така 
обитель!» 

73. О люди! Ось притча, послухайте 
її! Воістину, ті, до кого ви 
звертаєтеся замість Аллаха, не 
створять навіть мухи, якщо й усі 
зберуться разом! А коли муха 
відбере у них щось, то вони не 
зможуть забрати цього в неї! 
Слабкий той, хто просить, і той, 
у кого просять! 

74. Вони не цінують Аллаха так, як 
годиться. Воістину, Аллах - 
Сильний, Величний! 

75. Аллах обрав посланців і 
серед ангелів, і серед людей. 
Воістину, Аллах — Всечуючий, 
Всевидячий! 

76. Він знає те, що було перед ними, 
й те, що буде після них. І до 
Аллаха повертаються всі справи! 

77. О ви, які увірували! Кланяйтесь, 
упадіть ниць, поклоняйтеся 
Господу вашому й робіть добро! 
Можливо, ви матимете успіх! 

78. Боріться ж на шляху Аллаха 
гідною Його боротьбою! Він 
обрав вас і не зробив у релігії 
жодних труднощів. Така релігія 
Ібрагіма, вашого батька! Він 








]±)Хз\^ 













'Ц4 



Сура 22. Аль-Хаддж 


Частина 17 ^ 501 ^ -її 


назвав вас мусульманами ще 
раніше й у цьому [Корані], 
щоб Посланець був свідком 
для вас, а ви були свідками 
людям. Звершуйте молитву, 
давайте закят і тримайтеся 
за Аллаха! Він — Охоронець 
ваш! Прекрасний Охоронець, 
прекрасний Помічник! 


\у\^ 





Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 502 ^ ‘рУ _-їт* 


Сура 23. Аль-Мумінун 



(«Віруючі») 




їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 



1. Досягли успіху віруючі, 

2. які смиренні у своїх молитвах, 

3. які уникають усього марного, 

4. які дають закят, 

5. які закривають свою наготу від 
усіх — 

6. окрім дружин і тих, ким 
оволоділи їхні правиці — їм не 
докорятимуть за це, 

«Ким оволоділи їхні правиці» — 
йдеться про невільниць. 

7. а хто прагне більшого, ті - 
порушники; 

8. які зберігають довірене їм та 
договори, 

9. які належно звершують свої 
молитви, 

ю. саме вони — спадкоємці, 

и. які отримають у спадок Фірдаус, 
де будуть довіку. 

Фірдаус — «найвищий сад раю» 
(аль-Багавві). 

12. Справді, Ми створили людину з 
глиняного замісу, 

13. а потім у надійному місці 
перетворили на краплю; 






? 9 




X иУУз 

фс УХУ 








Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 503 0о^*» 


14. потім створили з краплі 
кров’яний згусток, а з 
кров’яного згустку створили 
шматочок плоті. Зі шматочку 
плоті Ми створили кістки, 

а потім покрили їх м’язами. 
Потім Ми виростили це як 
нове творіння! Благословенний 
Аллах, Найкращий із творців! 
«Виростили це як нове творіння» 
— «Вдихнули в нього дух» (ібн 
Касір). 

15. Згодом ви неодмінно помрете, 

16. а потім, у День Воскресіння, вас 
знову піднімуть. 

17. Справді, Ми створили над 
вами сім шляхів. І Ми не були 
неуважні до Своїх творінь! 

18. Ми звели з неба належну міру 
води й розмістили її на землі. 
Воістину, Ми спроможні 
забрати її! 

19. Нею Ми зростили для вас сади 
з пальмами й виноградом. Там 
багато плодів для вас, які ви їсте, 

20. і дерево, яке росте на горі 
Синай. Воно дає олію та 
приправи для тих, хто споживає. 

21 . Воістину, худоба — повчання 
для вас. Ми даємо вам пити те, 
що міститься у їхніх черевах. 

Ви маєте з них багато іншої 
користі й харчуєтеся від них. 


й 1 *».^ А я , А* 


ф 0^4^ ійз лі 


Хлк} 

(§) Ьл) Ь ^ 





(ДІЛ-Л^ ОІ5 

Ф5Д-& 



Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 504 \уу> -сг 


22. На них і на кораблях ви 
пересуваєтесь. 

23. Справді, Ми відіслали Нуха 
до його народу й сказали: «О 
люди! Поклоняйтесь Аллаху, 
крім Якого для вас немає бога! 
Невже ви не маєте страху?» 

24. Старшина народу його, яка не 
увірувала, сказала: «Він — така 
сама людина, як і ви. І він хоче 
вивищитися над вами. Якби 
Аллах побажав, то зіслав би 
ангела. Ми не чули такого від 
наших прадідів! 

25. Він просто божевільний. Тож 
почекайте з ним до певного 
часу!» 

26. Той сказав: «Господи! 
Допоможи мені, адже мене 
вважають брехуном!» 

27. Ми відкрили Йому: «Збудуй 
ковчег перед Нашими очима та 
згідно з Нашим одкровенням. 

А коли прийде Наш наказ і 
відкриється джерело в печі, то 
візьми до нього пару з кожного 
виду та свою родину — окрім 
тих, про яких уже було сказано 
слово. І не проси Мене за 
несправедливих — воістину, їх 
буде втоплено! 

«Джерело в печі» — див. 
коментар до 40 аяту 11 сури 
(«Гуд»), 




«.Ці0\ у ^ 


\^уа{/3 )уь <^\ 


ОУХд 4 ^ 3 ^ 





Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 505 ^ -їг 


28. А коли ти й ті, хто з тобою, 
сядуть у ковчег, скажи: «Хвала 
Аллаху, який урятував нас від 
несправедливих людей!» 

29. Той сказав: «Господи! Даруй 
нам благословенний притулок, 
адже Ти — найкращий із тих, 
хто дарує притулок!» 

30. Воістину, в цьому знамення! Ми 
випробовуємо вас. 

31. Після них Ми зростили інше 
покоління 

32. й відіслали до них посланця 
з них самих: «Поклоняйтесь 
Аллаху, крім якого у вас немає 
бога! Невже ви не маєте страху?» 

33. Старшина народу його, яка 
не увірувала й заперечувала 
зустріч у наступному житті, — 
ті, кому Ми дарували розкіш 

у житті земному — сказала: 

«Він—така сама людина, як і 
ви. їсть те, що їсте ви, п’є те, що 
п’єте ви. 

34. Якщо ви слухатиметесь людини, 
яка подібна до вас, то неодмінно 
зазнаєте втрат! 

35. Невже він обіцяє вам, що 
після того, як ви помрете й 
станете прахом і кістками, вас 
воскресять? 

36. Далеке, далеке те, що вам 
обіцяють! 


















Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 506 ^ _ О -УТ* 


37. Немає нічого, крім земного 
життя. Ми помираємо, ми 
живемо й не воскреснемо! 

38. Він тільки чоловік, який зводить 
наклеп на Аллаха. Ми не віримо 
йому! 

39. Той сказав: «Господи! 

Допоможи мені, адже мене 
вважають за брехуна!» 

40. Аллах відповів: «Дуже 
скоро вони неодмінно 
пошкодують!» 

41. Крик уразив їх справедливо, 
і Ми перетворили їх на 
сміття. Нехай згинуть люди 
несправедливі! 

Гуса («сміття») — «трава й 
гілки дерев, які несе водяний 
потік» (аль-Багавві). 

42. Після них Ми зростили інші 
покоління. 

43. Жодна громада не випередить 
свого строку й не відкладе 
його. 

44. Потім Ми відсилали Наших 
посланців одного за другим. 

До якої б громади не приходив 
посланець, вони вважали 
його за брехуна. Отож, Ми 
[нищили] один [народ] за 
другим і зробили їх притчами. 
Нехай згинуть люди, які не 
вірують! 






















Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 507 


45. А потім із Нашими знаменнями 
та ясним доказом Ми відіслали 
Мусу та його брата Гаруна 

46. до Фірауна та старшини 
народу його. Але вони погордо 
відвернулись, адже були 
зверхніми людьми. 

47. Вони сказали: «Невже ми 
повіримо двом людям, схожим 
на нас, тоді як їхній народ 
служить нам?» 

48. Отож, вони визнали їх обох 
брехунами й прирекли себе на 
загибель. 

49. Справді, Ми дарували Мусі 
Писання — можливо, підуть 
вони прямим шляхом! 

50. Ми зробили сина Мар’ям 
та його матір знаменням і 
поселили їх на затишному 
пагорбі, біля струмка. 

51. О ви, посланці! Споживайте 
блага й робіть добро. Воістину, 
Я знаю, що ви робите! 

52. Воістину, ваша громада — 
громада єдина. А Я — ваш 
Господь. Тож бійтеся Мене! 

53. Але вони розірвали цю справу 
на частини й кожна група радіє з 
того, що має. 

54. Залиш їх у їхній омані — до 
певного часу. 








фЬУхУ 




<^іїь£ж>^ 
0 ^УЗУУ о'і }Уо 


У) Л } ?л ^ 

\)>У-^=С* 12о ДІЛ ^у 

фдуУі 





Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 508 М -УГ 


55. Невже вони вважають, що Ми 
даємо їм майно й синів, 

56. поспішаючи наділити благами? 
Таж ні, але вони цього не 
відчувають! 

57. Воістину, ті, які тремтять від 
страху перед Господом своїм, 

58. які вірують у знамення Господа 
свого, 

59. які в поклонінні Господу своєму 
не додають рівних, 

60. які дають пожертви, а в серцях 
мають страх, що повернуться до 
Господа свого, — 

61. саме вони поспішають робити 
добрі справи, випереджаючи в 
цьому інших! 

62. Ми не вимагаємо від душі 
понад її можливості. Ми 
маємо Писання, яке говорить 
істину, і з ними не вчинять 
несправедливо. 

63. Але їхні серця неуважні до 
нього. Також вони коять інші 
вчинки, 

«Інші вчинки» — ібн Касір цитує 
тлумачення ібн Аббаса («ще й 
інші злочини») та коментує: 
«Ідеться про багатобожжя». 

64. доки Ми не вразимо карою тих 
серед них, хто розкошує! Тоді 
вони заголосять! 




<&) 0 _ 


у ААч) 




(Р Ьзу, є?Ж) 

ФРчз* 




о 


5 фФф) ’Мз РіїР- 









Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 / 509 \ М «^1 -ІГ 


65. Не голосіть цього дня! Воістину, 
ви не отримаєте від Нас 
допомоги! 

66. Вам же читали Мої знамення, 
але ви поверталися на своїх 
п’ятах назад, 

67. були горді, а ночами вели лихі 
розмови. 

Аль-Багавві та ібн Касір, 
посилаючись на багатьох перших 
тлумачів, вважають, що йдеться 
про гордість мекканців, пов ’язану 
з володінням Каабою. Через це 
вони поводилися зверхньо. 

68. Невже вони не замисляться 
над цим словом? Або до них 
прийшло те, що не приходило 
до їхніх прабатьків? 

69. Чи вони не впізнали свого 
Посланця й заперечують його? 
Ібн Касір коментує: «Саме тому 
Джафар бін Абі Таліб (нехай 
буде вдоволений ним Аллах) 
сказав негусу, ефіопському 
царю: «О царю! Аллах відіслав 
до нас Посланця, походження, 
правдивість і вірність 

якого відомі нам!» Те саме, 
відзначає цей коментатор, 
сподвижники Пророка (мир йому 
і благословення Аллаха) говорили 
наміснику перського царя і 
візантійському імператору. 

70. Чи вони кажуть: «Він 
божевільний»? Таж ні! Він 


Фс 









0 




Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 510^^ ^ -?Г 


прийшов до них з істиною, але 
більшість із них ненавидить 
істину! 

71. Якби істина йшла за їхніми 
бажаннями, то згинули б небеса, 
земля й ті, хто на них. Таж ні! 

Ми дарували їм нагадування, 
але ж вони відвертаються від 
свого нагадування. 

72. Хіба ти просиш у них 
винагороди? Винагорода 
Господа твого краща, а Він — 
найкращий із наділяючих! 

73. Воістину, ти кличеш їх на 
прямий шлях. 

74. Воістину, ті, які не вірують у 
наступне життя, неодмінно 
відхиляються від цього шляху! 

75. Якби Ми навіть помилували їх 
і відвернули від них лихо, вони 
все одно вперто тримались би 
своєї омани, блукаючи. 

76. Тож Ми вразили їх карою, але 
вони не змирилися перед своїм 
Господом і не стали смиренними. 
Відповідно до коментарів, мова 
йде про голод у Мецці. 

77 . Та коли Ми відкриємо над ними 
ворота великої кари, впадуть у 
відчай вони! 

78. Він — Той, Хто створив для вас 
слух, зір і серця. Як мало ви 
дякуєте! 



]Іо^к_Д 

АЛ’к ЯЛ 35 УЛЯ ЯЯд 









ф 




іаЗ І) 






о Ді9 ££ ДІ 


© 5^3 ії'&Л 



Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 5 ц \ М 


79. Він — Той, Хто розселив вас 
на землі. І до Нього вас буде 
зібрано! 

80. Він — Той, Хто дарує життя і 
смерть. Він чергує ніч і день. 
Невже ви не розумієте? 

81. Таж ні! Вони говорять те саме, 
що й минулі покоління. 

82. Вони говорять: «Невже 
після того, як ми помремо й 
станемо прахом і кістками, нас 
воскресять? 

83. Це обіцяють нам, а ще раніше 
обіцяли нашим батькам. Та це 
тільки казки давніх народів!» 

84. Запитай: «Кому належить 
земля і ті, хто на ній, якщо ви 
знаєте?» 

85. Вони скажуть: «Аллаху!» 
Скажи: «То невже ви не 
замислитеся?» 

86. Запитай: «Хто Господь 
семи небес і великого 
трону?» 

87. Вони скажуть: «Аллах!» Скажи: 
«Невже ви не боїтесь?» 

88. Скажи: «У Чиїй руці влада над 
кожною річчю? Хто захищає та 
від Кого немає захисту, якщо ви 
знаєте?» 

89. Вони скажуть: «Аллах!» Скажи: 
«Як же вас зачаровано!» 


зі 

ф 


^^УЛЗАЛЗ дД>) 




<ЗАЗЗЗ^З ^ ^ 4ь> сЗ іЗ® 




' *-£ -і А 9 (А <>* ^ 

>'\ ~а к'.'Ал 4с >\'2 А а *. 2 


£ А' Т- ** Л -і 



Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 ^ 512 -ЇГ 


90. Так, Ми дарували їм істину, а 
вони її заперечують. 

91. Аллах не брав Собі дитини й 
немає, крім Нього, іншого бога. 
Інакше кожен бог забирав би 
те, що створив, а одні з них 
вивищилися би над іншими. 
Пречистий Аллах від того, що 
Йому приписують! 

92. Знаючий потаємне й відкрите, 
Вищий від того, кого Йому 
додають у поклонінні! 

93. Скажи: «Господи! Якщо Ти 
покажеш мені те, що їм обіцяно, 

94. то не роби мене, Господи, одним 
із несправедливих людей! 
Ат-Табарі коментує: «Не знищуй 
мене тим, чим Ти знищиш їх». 

95. Воістину, Ми спроможні 
показати тобі те, що обіцяли 
їм! 

96. Відштовхни зло тим, що краще. 
Ми знаємо про те, що вони 
приписують Нам! 

«...що краще» — «прощенням, 
гідністю й терпінням» (аль- 
Багавві). 

97. Скажи: «Господи! Шукаю в 
Тебе захисту від навіювання 
шайтанів, 

98. шукаю в Тебе захисту, Господи, 
щоб не стикатися з ними». 



о?- аЗ б 

ф^уцй. 






ф 6 /Лу)б 






)Ь6- 







) 0\ Б) 



Сура 23. Аль-Мумінун 


Частина 18 / 513 \ >А І руиуіі -їг 


99. Коли смерть приходить до 
когось із них, то він говорить: 
«Господи! Поверни мене назад! 

юо. Можливо, я робитиму добрі 

вчинки, які відкинув!» Таж ні! Це 
тільки слова, які він промовляє. 
Перепона буде за ними аж до 
Дня, коли вони воскреснуть! 

101. А в День, коли засурмлять у 
ріг, між ними не буде родинних 
зв’язків, і не розпитуватимуть 
вони одне одного. 

102 . Ті, чия шалька терезів виявиться 
важкою, будуть врятовані. 

юз. А ті, чия шалька терезів 

виявиться легкою, втратять самих 
себе й будуть у геєні вічно. 

104. Вогонь палитиме їхні обличчя, й 
вони будуть кривитися в ньому. 

105. Хіба вам не читали Моїх 
знамень? Але ви вважали їх 
брехнею! 

106. Вони скажуть: «Господи наш! 
Нещастя наше здолало нас. Ми 
були людьми, які потрапили в 
оману! 

Ю7. Господи наш! Виведи нас 

звідси! А якщо ми повернемося 
до свого, то, воістину, будемо 
нечестивцями!» 

108. Ганьбіться собі тут і не говоріть 
до Мене! 


Сі) іЗ\5 А^-УіУ^- 

ФЬ&Мкї 










)з>т 











Сура 23. Аль-Мумінун Частина 18 / 514 \ 'Л -УТ* 


109. Воістину, частина Моїх рабів 
говорила: «Господи наш! 

Ми увірували! Прости нас 
і помилуй нас, адже Ти — 
Найкращий із милосердних!» 

по. Ви глузували з них, доки не 
забули Мого нагадування. Ви 
сміялися з них. 


І С/Р’" ^3 




ш. Сьогодні Я винагородив їх 
за те, що вони були терплячі. 
Воістину, вони досягли успіху! 

112. Він запитає: «Скільки років ви 
пробули на землі?» 

пз. Ті скажуть: «Ми пробули день 
або й частину дня. Спитай у 
тих, хто лічить!» 

114. Він скаже: «Мало ж ви пробули! 
Якби ви тільки знали! 

115. Невже ви вважаєте, що Ми 
створили вас для забави та що 
ви не повернетесь до Нас?» 

116. Всевишній Аллах, Істинний 
Володар! Немає бога, крім 
Нього, Господа великого трону! 

117. У того, хто звертається замість 
Аллаха до іншого бога, немає 
для цього жодного доказу. Його 
рахунок — у Його Господа. 
Воістину, невіруючі не 
матимуть успіху! 

118. Скажи: «Господи! Прости й 
помилуй, адже Ти — найкращий 
із милосердних!» 










) &$$$£> 


'і її ьСіз V) 











1. Це — сура, яку Ми зіслали та 
зробили обов’язком. Ми зіслали 
в ній ясні знамення — можливо, 
ви замислитеся! 

2. Розпусника й розпусницю 
бийте сто разів — кожного з 
них. Нехай ваш жаль до них 
не переважить релігії Аллаха, 
якщо ви віруєте в Аллаха й в 
Останній День. І нехай свідками 
їхнього покарання буде група 
віруючих! 

3. Розпусник може одружитися 
тільки з розпусницею чи 
багатобожницею, а розпусниця 
може вийти заміж тільки за 
розпусника чи багатобожника. 

А для віруючих це 
заборонено! 

4. Тих, які звинувачують 
доброчесних жінок, але не 
можуть привести чотирьох 
свідків, бийте вісімдесят 
разів і ніколи не приймайте 
від них свідчення, бо вони — 
нечестивці, 

5. крім тих, які згодом покаялися 
й виправилися. Воістину, Аллах 
— Прощаючий, Милосердний! 



^ 



«Ц-4І 











Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 516 ^ -у і 


6. А кожен із тих, які 
звинувачують своїх дружин, 
але не мають свідків, окрім 
самих себе, повинен поклястися 
чотири рази Аллахом про те, що 
він правдивий, 

7. а п’ятий раз — що прокляття 
Аллаха впаде на нього, якщо він 
бреше. 

8. Жінка не зазнає покарання, 
якщо поклянеться чотири рази 
Аллахом про те, що чоловік 
бреше, 

9. а п’ятий раз — що гнів Аллаха 
впаде на неї, якщо чоловік 
правдивий. 

ю. Якби не ласка Аллаха до вас, 
Його милість і те, що Він — 
Приймаючий каяття і Мудрий..! 
Ат-Табарі коментує: «Він 
неодмінно прискорив би 
покарання за ваш непослух». 

п. Воістину, ті які зводять наклеп, 
є серед вас самих. Не вважайте 
це злом проти вас. Навпаки, це 
— добро для вас. Кожна людина 
отримає за свій гріх! А на того, 
хто згрішив найбільше, чекає 
велика кара! 

Як повідомляють коментатори, 
йдеться про «матір правовірних» 
Лишу, одну з дружин Пророка 
(мир йому і благословення 
Аллаха). Під час одного з походів 


А. І 'А' ’А.ІААі,.’А'Л х 










І»! бЬ 





Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 ^ 5 x 7 ^ >Л 




вона загубила своє намисто, а 
згодом приєдналася до інших 
разом із одним зі сподвижників, 
який допоміг їй дістатися до 
каравану. Це викликало плітки й 
підозри в декого з віруючих. 

12. Чому ж ви, віруючі чоловіки 
й жінки, почувши про таке, 
не подумали про самих себе 
добре й не сказали: «Це явний 
наклеп»? 






13. Чому ж вони не прийшли з 
чотирма свідками? Тож якщо 
вони не прийшли з ними, 

то вони перед Аллахом — 
брехуни! 

14. Якби не ласка Аллаха до вас 
та Його милість у земному й 
наступному житті, то за ваші 
балачки вразила б вас велика 
кара! 

15. Коли ви переказуєте це своїми 
язиками й говорите вашими 
вустами те, про що у вас немає 
знання, та ще вважаєте це за 
дрібницю, то це — великий гріх 
перед Аллахом! 

16. Чому ж ви, почувши це, не 
сказали: «Нам не варто говорити 
такого. Пречистий Ти! А це — 
великий наклеп!» 






і, ~ 








17. Аллах повчає вас більше не 
робити цього ніколи, якщо ви 
віруючі! 







18. Він пояснює вам знамення. 

А Аллах — Всезнаючий, 
Мудрий! 

19. Воістину, на тих, кому 
подобається, щоб про віруючих 
розповідали мерзенне, чекає 
болісна кара в житті земному й 
наступному! Аллах знає, а ви не 
знаєте! 

20. Якби не ласка Аллаха до вас, 
Його милість і те, що Він 
Ласкавий і Милосердний..! 

21. О ви, які увірували! Не йдіть 
слідом за шайтаном. Хтось 
іде слідом за шайтаном, але 
ж той закликає до мерзенного 
й відразного! Якби не ласка 
Аллаха та Його милість, то 
жоден із вас не очистився б 
ніколи, але Аллах очищує, кого 
побажає! Аллах — Всечуючий, 
Всезнаючий! 

22. Нехай ті, хто має статки 
й багатство серед вас, не 
клянуться, що не будуть 
допомагати родичам, бідним і 
переселенцям на шляху Аллаха. 
Натомість нехай вибачають 

і прощають. Невже ви не 
бажаєте, щоб Аллах простив 
вас? Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

Ібн Касір відзначає, що цей 
аят зіслано з приводу Абу 










\'ф\ ф сА 


\)ЗЛ 



Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 ^ 519 ^ М 


^ у* -її 


Бакра ас-Саддика, батька 
Айші. Згідно з переказами він 
відмовився допомагати тим, хто 
зводив наклеп на його доньку, 
незважаючи на їхнє каяття. 

23. Воістину, ті, які дорікають 
невинним доброчесним жінкам, 
будуть прокляті в світі земному 
й наступному! Чекає на них 
велика кара! 

24. Того Дня їхні язики, руки й ноги 
будуть свідчити про те, що вони 
робили! 

25. Того Дня Аллах відплатить їм 
повною та справедливою мірою, 
і вони дізнаються, що Аллах — 
Явна Істина! 

26. Погані жінки — поганим 
чоловікам, погані чоловіки — 
поганим жінкам. А добрі жінки 
— добрим чоловікам, добрі 
чоловіки — добрим жінкам. 
Вони непричетні до того, що 
про них кажуть. На них чекає 
прощення й щедрий наділ! 

27. О ви, які увірували! Не заходьте 
до чужих будинків, не спитавши 
дозволу й не привітавши їхніх 
жителів. Так буде краще для вас, 
можливо, замислитеся ви! 

28. Якщо там нікого не буде, 
то не заходьте, доки вам 
не дозволять. А якщо вам 
говорять: «Повертайтеся!» — то 
повертайтеся. Так буде чистіше 


оДііїї V 51 


) )$> 








Іі ііЬ1 *л>ОіИ 







Сура 24. Ан-Нур 


Ч астина 18 ^ 520 ^ & 


для вас! Аллах знає, що ви 
робите! 

29. На вас не буде гріха, якщо ви 
ввійдете до нежилих будинків, 
де є користь для вас. Аллах 
знає те, що ви відкриваєте й 
приховуєте! 

30. Скажи віруючим чоловікам, 
щоб вони відводили свої 
погляди й закривали свою 
наготу. Так буде чистіше для 
них. Воістину, Аллаху відомо 
про те, що вони роблять! 

31. Скажи віруючим жінкам, щоб 
вони відводили свої погляди 
й закривали свою наготу. 

Нехай вони не показують своїх 
прикрас, окрім того, що назовні, 
й нехай закривають своїми 
покривалами груди. Нехай не 
показують своїх прикрас нікому, 
крім своїх чоловіків, батьків, 
батьків своїх чоловіків, своїх 
синів, синів своїх чоловіків, 
своїх братів, синів братів, синів 
своїх сестер, інших жінок чи 
тих, ким оволоділи їхні правиці, 
слугам, у яких немає пристрасті, 
або дітям, які не знають жіночої 
наготи; нехай вони не ходять 
так, щоб було відомо, які 
прикраси вони приховують. 
Кайтеся перед Аллахом усі 
разом, о віруючі! Можливо, ви 
матимете успіх! 






,, ^ 9 9 




у ^ * 9Ґ\ 






З Ьфу*- ^33 ЬФЗЗ ЬфЗ*- 
х^З оЦцЧснЦ 

Ці(Ції 



Сура 24. Ан-Нур 


В -її 


Частина 18 ^ 52 1 ^ № 


«Інших жінок» — на думку 
більшості тлумачів, тут 
йдеться виключно про 
мусульманок. 

32. Одружуйте тих серед вас, хто 
самотній, а також праведників із 
ваших рабів та рабинь. А якщо 
вони бідні, то Аллах із ласки 
Своєї збагатить їх. Аллах — 
Всеосяжний, Всезнаючий! 

33. Нехай зберігають цноту ті, 
хто не може одружитися, 
доки Аллах із ласки Своєї 
не збагатить їх. Якщо ті, 
ким оволоділи ваші правиці, 
прагнуть письмового свідчення, 
то напишіть його — якщо ви 
знайшли в них чесноти. Дайте 
їм частину з майна Аллаха, 

яке Він дарував вам. Не 
примушуйте своїх невільниць 
до розпусти, бажаючи 
швидкоплинних благ 
земного життя, якщо ті хочуть 
зберегти цноту. А якщо 
хто примусив їх, то Аллах 
після того — Прощаючий, 
Милосердний! 

«Письмове свідчення» — ідеться 
про лист із зазначенням суми 
викупу. 

34. Ми зіслали вам ясні знамення, 
притчу про тих, які жили 
раніше за вас, а також повчання 
для богобоязливих! 




02 ц)|іі==оЙ5 




• 2-І' Г>-2*-і 




0 



Сура 24. Ан-Нур 




Частина 18 ^ 522 ^ 


35. Аллах — світло небес і землі. 
Світло Його схоже на нішу, в 
якій є світильник, світильник 
у склі, а скло — наче зірка 
сяюча. Горить вона від 
благословенного оливного 
дерева, ні східного, ні західного; 
прагне запалати олія його, 
хоча б вогонь і не торкнувся 

її. Світло над світлом! Аллах 
веде до Свого світла того, кого 
побажає! Аллах наводить притчі 
людям, і Аллах — про кожну річ 
Знаючий! 

36. [Такий світильник] — у 
будинках, які дозволив 
побудувати Аллах та в яких 
згадується Його ім’я. Там 
Його прославляють зранку та 
ввечері 

Інтерполяція — згідно з 
тлумаченнями ат-Табарі, аль- 
Багавві та ібн Касіра. 

37. чоловіки, яких ні купівля, ні 
продаж не відволікають від 
згадування Аллаха, звершення 
молитви й виплати закяту. 

Вони бояться того Дня, коли 
здригнуться серця й застигнуть 
погляди, 

38. щоб Аллах нагородив їх за 
найкраще з того, що вони 
робили, та ще додав із ласки 
Своєї. Аллах наділяє, кого 
побажає, без відплати! 




Аз З У 


! УбУ) 





Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 / 523 \ >Л ^1 ^1 


39. А вчинки тих, які не увірували, 
подібні до марева в пустелі, яке 
спраглому видається за воду. 
Коли він приходить туди, то не 
знаходить нічого. Але знаходить 
поряд Аллаха, який відплатить 
йому сповна! Аллах — швидкий 
у відплаті! 

40. Або вони подібні до мороку 
в морських глибинах. Хвиля 
накриває їх згори, ще одна 
хвиля вище, а ще вище — 
хмара. Одна темрява над іншою! 
Якщо хтось витягне свою руку, 
то не зможе її побачити. Кому 
Аллах не дав світла, тому немає 
світла! 

41. Невже ти не бачиш, що Аллаха 
прославляє те, що на небесах, і 
те, що на землі, а також птахи з 
простертими крилами? Кожен 
знає свою молитву й славлення. 
Аллах знає про те, що вони 
роблять! 

42. Аллаху належить влада над 
небесами й землею. І до Аллаха 
— повернення! 

43. Невже ти не бачиш, що Аллах 
жене хмари, потім збирає їх, 
нагромаджує, і стає видно, як 
злива виливається з-поміж них? 
Із гір, що на небі, Він посилає 
град і вражає ним, кого побажає, 
і відвертає його, від кого 








УЗ 1 ^ 5 %^> /о 33 


у 


'У з* ' З ^ 

ФЛ^ 

%%% ізіусЛ йу^\ 

Фу. 



Сура 24. Ан-Нур 




Част ина 18 ^ 524 ^ 


побажає. Світло блискавок мало 
не позбавляє зору! 

Під «горами» тут маються на 
увазі хмари, з яких іде град. 

44. Аллах змінює ніч та день. 
Воістину, в цьому — повчальний 
приклад для тих, хто має зір! 

45. Аллах створив усіх живих істот 
із води. Серед них є такі, що 
повзають на череві, є такі, що 
ходять на двох ногах, є такі, 

що ходять на чотирьох. Аллах 
творить, що побажає. Воістину, 
Аллах спроможний на кожну річ! 

46. Ми зіслали ясні знамення, а 
Аллах веде прямим шляхом, 
кого побажає! 

47. Вони говорять: «Ми увірували 
в Аллаха й Посланця. Ми 
коримось!» А потім частина 

з них відвертається. Ні, вони 
невіруючі! 

Ідеться про лицемірів. 

48. Коли їх кличуть до Аллаха та 
Його Посланця, щоб між ними 
розсудили, то частина з них 
відвертається. 

49. Якби правда була на їхньому 
боці, то вони б покірно прийшли 
до нього. 

50. Чи в їхніх серцях хвороба? 

Чи вони сумніваються? Чи 
вони бояться, що Аллах та 


Н 




(§) 




) ^ \у\\ 





Сура 24. Ан-Нур 


Д >«11 • -ТІ 


Частина 18 ^ 525 >Л 


Його Посланець судитимуть їх 
несправедливо? Навпаки, вони 
самі несправедливі! 

51. Слова віруючих, коли їх кличуть 
до Аллаха та Його Посланця, 
такі: «Слухаємо та коримось!» 
Саме вони й матимуть успіх! 

52. Ті, які коряться Аллаху та Його 
Посланцю, бояться Аллаха 

та мають перед Ним страх, 
досягнуть успіху! 

53. Вони клянуться Аллахом — 
найсильнішими клятвами! — 
що, якби ти їм наказав, то вони 
неодмінно вирушили б у похід. 
Скажи: «Не кляніться! Знаємо 
цю покору!» Воістину, Аллаху 
відомо, що ви робите! 

54. Скажи: «Коріться Аллаху 
та коріться Посланцю!» А 
якщо ви відвернетесь, то він 
відповідатиме тільки за своє, а 
ви будете відповідати за своє. 
Але якщо ви будете покірні, 
то підете прямим шляхом. 
Воістину, Посланець повинен 
тільки передати ясне послання! 

55. Тих серед вас, які увірували 
й робили добро, Аллах 
обіцяв зробити намісниками 
на землі — так, як Він 
зробив намісниками їхніх 
попередників; Він неодмінно 
утвердить їхню релігію, яку 


І. * д* * * у 4 ~ * 

0 фд (5^3^ 













^5 ’РіФ 




Сура 24. Ан-Нур 




Частина 18 ф' 526 ^ 


Сам схвалив для них, і замінить 
їхній страх безпекою. Вони 
поклоняються Мені й не 
додають у поклонінні нічого. А 
хто після цього буде невдячним, 
ті — нечестивці! 

«Буде невдячним» — переклад 
згідно з тлумаченнями аль- 
Багавві й ат-Табарі, що 
підтверджується й контекстом, 
де йдеться про блага від Господа. 
Дієслово кафара має також 
значення «не вірувати», тож 
можливий варіант: «буде 
невіруючим». Ібн Касір, зокрема, 
розуміє цей вислів так: «А хто 
відмовиться від Моєї покори...». 

56. Звершуйте молитву, давайте 
закят і коріться Посланцю — 
можливо, вас помилують! 

57. Не думай, що ті, які не вірують, 
зможуть урятуватися на землі, 
їхнім притулком буде вогонь! Яке 
мерзотне це місце повернення! 

58. О ви, які увірували! Нехай ті, 
ким оволоділи ваші правиці, 
й ті, які не досягнули зрілого 
віку, просять у вас дозволу 
увійти [до вашої кімнати] в 
трьох випадках: перед ранковою 
молитвою, опівдні — коли ви 
скидаєте одяг свій, а також 
після нічної молитви. Такі три 
випадки вашої наготи. В інший 
час не буде гріха ні на вас, ні на 
них, адже одні з вас заходять 



'"Д лі. 






-лІ з<з 







®-Ті 


Сура 24. Ан-Нур _ Частина 18 ^ 527 ^ 


до інших. Так Аллах пояснює 
вам знамення, а Аллах — 
Всезнаючий, Мудрий! 

59. Коли ваші діти досягнуть 
зрілого віку, то нехай просять 
дозволу ввійти так само, як це 
робили [старші]. Так Аллах 
пояснює вам знамення Свої, а 
Аллах — Всезнаючий, Мудрий! 

60. Не буде гріха на старших 
жінках, які не сподіваються 
на шлюб, якщо вони скинуть 
верхній одяг, не показуючи своїх 
прикрас. Але краще для них 
утриматися від цього, а Аллах 
— Всечуючий, Всезнаючий! 

61. Не буде гріха ні сліпому, ні 
кульгавому, ні хворому, ні вам 
самим, якщо ви їстимете у 
своїх будинках або будинках 
ваших батьків, або в будинках 
ваших матерів, або в будинках 
ваших братів, або в будинках 
ваших сестер, або в будинках 
ваших дядьків із боку батька, 
або тіток із боку батька, або 
дядьків із боку ваших матерів, 
або тіток із боку ваших матерів, 
або в тих будинках, від яких 

ви маєте ключі, або ваших 
друзів. Не буде гріха, якщо ви 
їстимете разом або окремо. Тож 
коли заходите в будинки, то 
вітайте одне одного вітанням 
від Аллаха, благословенним, 






0 * 4 * 1 0 










„ 9 9 А. 




ЗІ о\ ^1^4- з4===4Іс 

* *>^ -? л 





Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 ^ 528 М 


0^^-41 


добрим! Так Аллах пояснює вам 
Свої знамення, — можливо, ви 
зрозумієте! 

Найпоширеніше розуміння цього 
аяту — дозвіл уживати їжу 
разом зі «сліпим», «кульгавим» 
і «хворим», що, свідчать 
тлумачі, було заборонено 
серед арабів доісламського 
періоду. Існують також інші 
коментарі, які підкреслюють 
необхідність багатьох висновків 
із цих прекрасних слів. Ібн Касір, 
зокрема, наголошує на тому, що 
цей аят підкреслює важливість 
спільного вживання їжі, яке 
об У єднує родини й громаду 
віруючих загалом. 

62. Віруючі — це тільки ті, які 
увірували в Аллаха та Його 
Посланця. Коли вони поряд із 
ним у якійсь спільній справі, 
то не йдуть, доки не спитають 
дозволу Воістину, ті, які 
питають у тебе дозволу — саме 
вони увірували в Аллаха та 
Його Посланця! А коли вони 
питають дозволу, [щоб піти] в 
якійсь справі, то дозволь тому 

з них, кому побажаєш. І проси 
за них прощення в Аллаха. 
Воістину, Аллах — Прощаючий, 
Милосердний! 

63. Не звертайтеся до Посланця 
так, як ви звертаєтесь один до 
одного. Аллах знає тих серед 
вас, які йдуть потай. Тож нехай 














Сура 24. Ан-Нур 


Частина 18 ^ 529 \ М -їі 


стережуться ті, які противляться 
його наказу, адже може їх 
спіткати спокуса чи болісна кара! 

64. Воістину, Аллаху належить те, 
що на небесах і на землі. Він 
знає ваш стан і той День, коли 
їх буде зібрано перед Ним. Тоді 
Він сповістить їх про те, що 
вони робили! Аллах про кожну 
річ Знаючий! 


^ і Зі к\\"> 



Сура 25. Аль-Фуркан Частина 18 / 530 у ^уі-\ _-уа 


Сура 25. Аль-Фуркан 



(«Розрізнення») 




їм ’ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Благословенний Той, Хто зіслав 
Розрізнення своєму рабу, щоб 
він був застерігачем для світів! 

«Розрізнення» (аль-Фуркан) 

— одна із назв Корану. Це 
слово позначає не лише Коран 
як критерій добра й зла, а й 
поступовість його зіслання: 
«Благословенний Той, Хто зіслав 
те, що розділяє між істиною та 
неправдою, розділ за розділом, 
суру за сурою» (ат-Табарі). 

2. Він — Той, Кому належить 
влада на небесах і на землі. 

Він не брав Собі дитини й не 
було Йому рівного у владі! Він 
створив кожну річ і розмірив її 
мірою! 

3. Замість Нього вони беруть 
собі богами тих, які нічого не 
творять, але створені самі; тих, 
які не мають влади завдати собі 
шкоди чи принести користь; 
тих, які не мають влади ні над 
смертю, ні над життям, ні над 
воскресінням! 

4. Ті, які не вірують, говорять: «Це 
тільки брехня, яку він вигадав за 
допомогою інших людей!» Так 
вони чинять кривду й брешуть! 








, , .Х\' і 

>4 ^ 




Т3ЦЦ3 \зу 




ЛЛ9 О 


у'чУХ) 


9 







Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 18 у 53 1 у М оЦуУІ -їо 


5. Вони говорять: «Казки давніх 
народів! Він попросив записати 
їх, і йому читають це зранку та 
ввечері!» 

Ідеться про Коран, істинність 
якого невіруючі заперечували. 

6. Скажи: «Його зіслав Той, Хто 
знає таємниці небес і землі. 
Воістину, Він — Прощаючий та 
Милосердний!» 

7. Вони говорять: «Що це за 
посланець? Він споживає їжу 
й ходить по базарах! Чому до 
нього не зіслано ангела, який би 
застерігав разом із ним? 

8. Чому йому не зіслано скарб? 
Чому не має він саду, з 
якого б він споживав їжу?» 
Нечестивці сказали: «Ви йдете 
слідом за чоловіком, якого 
зачаровано!» 

9. Поглянь, як вони наводять тобі 
притчі! Вони заблукали й не 
можуть знайти шляху! 

ю. Благословенний Той, Хто, якщо 
побажає, дарує тобі краще за 
це все — сади, де течуть ріки. 
Він також поставить для тебе 
палаци! 

п. Таж ні! Вони вважають Час за 
брехню! А для тих, хто вважає 
Час за брехню, приготували Ми 
полум’я! 


ф іЗ==ч 


Ф 15 


ХІОгІІ, 6_£оЗСл^=» 

фі54^* 


ф ЬСд—X 14 -^ 




У ^^ 



Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 18 ^ 532 \ ^ \уу^_ ~^ а 


12. Щойно воно побачить їх 
здалеку, вони почують його 
шипіння й гуркіт! 

13. А коли їх, закутих, кинуть 
до тісного місця, вони 
проситимуть там на себе 
загибелі! 

14. Сьогодні не кличте на себе 
однієї загибелі, кличте їх 
багато! 

15. Скажи: «Що краще — 
таке[покарання] чи сад 
вічності, який чекає на 
богобоязливих і буде їхньою 
винагородою й місцем для 
повернення?» 

16. Там вони матимуть усе, що 
побажають, і будуть вони 
там довіку! Така обіцянка, 
взята Твоїм Господом, про яку 
запитують! 

17. Того Дня Він збере їх і тих, 
кому вони поклонялись замість 
Аллаха. І скаже: «Це ви ввели в 
оману Моїх рабів, чи вони самі 
збилися зі шляху?» 

18. Ті скажуть: «Преславний 
Ти! Нам не годиться брати 
покровителів замість Тебе, 
але це Ти дозволив їм та їхнім 
батькам насолоджуватися 
благами, тож вони забули 
нагадування й стали людьми, 
які згинули!» 






(§5 




. $ ^ У ) ї ) ■? »"Г 

(Ц) 


\±>£і 











Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 / 533 у >5 ^Л-\ 5^ -?о 


19. Вони заперечили те, що ви 
говорите, тож ви не зможете 
ні відвернути [кару], ні 
допомогти собі. Тих із вас, 
які були несправедливі, Ми 
змусимо скуштувати великої 
кари! 

20. Посланці, яких Ми відсилали 
раніше, також споживали їжу 
й ходили по базарах. Одних із 
вас Ми зробили спокусою для 
інших — чи будете ви 
терплячі? А Господь твій — 
Всевидячий! 

21 . Ті, які не сподіваються на 
зустріч із Нами, говорять: 

«Чому до нас не зіслано ангелів? 
Чому ми не бачимо нашого 
Господа?» Вони вивищуються 
та вперті в своїй зухвалості! 

22 . Того Дня, коли вони побачать 
ангелів, для грішників не 
буде жодної доброї звістки. їм 
скажуть: «Це — нездоланна 
перепона!» 

23. Ми займемося вчинками, які 
вони робили та перетворимо їх 
на розвіяний пил! 

Ат-Табарі коментує: «Ідеться 
про пил, який стає видно, коли у 
вікно заглядає сонце». 

24. Жителі раю того дня матимуть 
кращий притулок та ліпше місце 
відпочинку! 








ііу 1 ^ ^ \|5 









Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 ^ 534 Г^ о-Со 


25. Того Дня розколеться небо, 
вкрите хмарами, і буде зіслано 
ангелів! 

26 . Істинна влада цього Дня буде 
належати Милостивому! Важкий 
буде цей День для невіруючих! 

27. Того Дня нечестивий кусатиме 
свої руки й говоритиме: «Якби 
ж я пристав на шлях Посланця! 

28. Горе мені! Якби ж я не брав собі 
такого приятеля! 

29. Адже саме він відвернув мене 
від нагадування, коли воно 
прийшло до мене!» Так шайтан 
зрікається людини! 

30. Посланець сказав: «Господи! 
Воістину, мій народ відкинув 
цей Коран!» 

31. Саме так Ми поставили 
кожному пророку ворога з 
грішників, але достатньо 
твого Господа як Провідника й 
Помічника! 

32. Ті, які не увірували, говорять: 
«Чому Коран не зіслано одразу, 
цілком?» Це так, адже Ми 
прагнемо зміцнити ним твоє 
серце й прочитати у певному 
ладі! 

33. Які б притчі вони тобі не 
наводили, Ми приходили до 
тебе з істиною та найкращим 
тлумаченням! 




і^іг .лЗіі 

0 




^ \ 

ф &&ІЗЗЗ 


(3>е!ЬЄІ 



Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 / 535 \ ^ 


34. Тих, яких зберуть у геєні 
долілиць, чекає найгірше місце, 
адже вони заблукали найбільше. 

35. Ми дарували Мусі Писання та 
поставили йому помічника — 
його брата, Гару на. 

36. І Ми сказали: «Йдіть до народу, 
який визнав Наші знамення 
брехнею!» А потім Ми геть 
винищили тих людей. 








37. Народ Нуха, який заперечував 
посланців, Ми втопили, 
зробивши знаменням для 
людей. Ми приготували для 
нечестивців болісну кару! 

38. Так само адитів, самудитів, 
жителів ар-Рассу та багато 
інших поколінь, які жили між 
ними. 

«Жителі ар-Рассу» — один із 
народів, який жив на теренах 
Аравійського півострова. 
Оскільки ар-Расс, як свідчить 
ат-Табарі, має значення «яма» 

(«щось викопане»), більшість 
тлумачів уважали, що цей народ 
заселяв місцину поблизу якихось 
колодязів чи джерел — можливо, 
в Мад ’яні чи серед самудитів. 

39. Усім їм Ми наводили притчі та 
всіх їх Ми знищили! 

40. Вони вже проходили повз 
селище, на яке випав поганий 
дощ. Невже вони не бачили 











Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 536 \ ^ ‘ру* -У 8 


цього селища? Не сподіваються 
вони на воскресіння! 

«Поганий дощ» (матара с-сау ’) 

— закам ’яніла глина, яка знищила 
Содом і Гомору. 

41. Коли вони бачать тебе, то лише 
глузують: «Невже це його Аллах 
зробив посланцем? 

42. Він відвернув би нас від 
наших богів, якби ми не мали 
терпіння!» Коли вони побачать 
кару, то швидко дізнаються, хто 
насправді збився зі шляху! 

43. Чи ти бачив того, хто зробив 
богом своє бажання? Невже ти 
будеш для такого опікуном? 

44. Невже ти вважаєш, що 
більшість із них здатна щось 
чути чи розуміти? Вони наче 
худоба! Таж ні, ще більше 
збилися зі шляху! 

45. Невже ти не бачиш, як твій 
Господь подовжує тінь? А якби 
Він побажав, то зробив би її 
незмінною. Сонце Ми зробили 
для неї дороговказом, 

Даліль — «дороговказ» — у 
арабській мові також має 
значення «доказ». Саме тому аль- 
Багавві коментує цей аят так: 
«Це означає, що якби не було 
сонця, то не було б відомо, що 
таке тінь, і якби не було світла, 
то не було б відомо, що таке 
темрява. Речі пізнаються через 





о\ 33 'СуДД іД [ДД) Д 

і ДД: Ці* сД) ! 






'ХдЗз 5-Й' ЩЗ ЗіуЗ 




Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 537 \''0^_ рЦ-Го 


свої протилежності». Те ж саме 
відзначає ібн Касір. 

46. а потім потроху відтягуємо її до 
Себе. 

47. Він — Той, Хто зробив для 
вас ніч покровом, а сон — 
відпочинком. А день Він зробив 
часом повернення до життя. 

48. Він — Той, Хто посилає вітри 
добрими вісниками Своєї 
милості. І Ми проливаємо з неба 
чисту воду, 

Аль-Багавві коментує: «Воду, яка 
чиста сама по собі та очищає 
все інше». 




Сі ^ Л— Зі '''ЗріЗ 




49. щоб оживити нею мертву землю 
й напоїти худобу та багатьох 
людей, яких Ми створили. 

50 . Ми розподіляємо воду між 
ними, щоб вони замислилися, 
але більшість людей 
відвертається від усього, крім 
невір’я. 

51. Якби Ми побажали, то відіслали 
б застерігана до кожного 
селища. 

52. Тож не корися невіруючим, а 
борися проти них за допомогою 
цього великою боротьбою! 

«За допомогою цього» — ат- 
Табарі, посилаючись на ібн 
Аббаса, відзначає, що йдеться 
про Коран. 


1.^ «Д .о 



ф \р$\ 




Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 Д' 538 \ ^ _ рІі-ге 


53. Він — Той, Хто змішав дві 
водойми. Одна з них 
приємна на смак, прісна, а 
друга — солона, гірка. І Він 
поставив між ними загорожу й 
нездоланну перепону! 

«Бахрайн» («дві водойми») 
найчастіше перекладають як 
«два моря», хоча слово «бахр» 
може означати й велику річку, 

й частину моря, тобто, взагалі, 
водний простір, водойму. Деякі 
з перших тлумачів (наприклад, 
Муджагід, якого цитує ат- 
Табарі), вважали, що «змішування 
водойм» слід розуміти так: «одна 
з них вливається в іншу». 

54. Він — Той, Хто створив людину 
з води й дарував їй родичів 

та свояків. Твій Господь — 
Всемогутній! 

55. [Багатобожники] поклоняються 
замість Аллаха тим, хто не може 
ні принести користі, ні завдати 
шкоди. Невіруючий допомагає 
тим, хто проти його Господа! 

56. Ми відіслали тебе лише як 
доброго вісника й застерігана. 

57. Скажи: «Я не прошу за це ніякої 
винагороди, крім того, щоб той, 
хто побажає, пристав на шлях 
свого Господа!» 

58. Покладайся на Живого, Який 
не помирає, і прославляй Його 
хвалою! Достатньо того, що Він 
відає про гріхи Своїх рабів! 









О) ). аД) 


\Іо Д5 

І#) 





Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 / 539 \ 15 5^-^о 


59. Він створив небеса, землю й те, 
що між ними, за шість днів, а 
потім піднісся над троном. Він 
— Милостивий! Запитай про це 
у Відаючого! 

60. Коли їм говорять: «Поклоніться 
Милостивому!», то вони 
питають: «А що таке — 
Милостивий? Невже ми 
вклонимося тому, до чого ти 
закликаєш нас?» Це тільки 
додає їм відрази. 

61. Благословенний Той, Хто 
поставив у небі сузір’я, створив 
там світило й сяючий місяць! 

62. Він — Той, Хто змінює ніч 
і день для тих, які бажають 
замислитися й дякувати! 

63. Раби Милостивого — ті, які 
йдуть землею смиренно та 
відповідають невігласам: 
«Мир!»; 

64. які проводять ночі, падаючи 
ниць і стоячи перед Господом 
своїм; 

65. які говорять: «Господи наш! 
Відверни від нас покарання 
геєни, адже таке покарання 
нескінченне. 

66. Яка мерзотна ця обитель і цей 
притулок!» 

67. [Ті], які, даючи пожертви, не 
вдаються до марнотратства й 




ІІ ^43 









Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 ^ 540 ^ 


не скупляться, тримаючись 
середини між цим, 

68. які не звертаються замість 
Аллаха до іншого бога, які 
не вбивають живої душі, не 
маючи на те права, які не чинять 
перелюбу, — а хто робить так, 
того спіткає кара! 

69. У День Воскресіння його кара 
примножиться, і він назавжди 
залишиться принижений. 

70. Окрім тих, хто покаявся, 
увірував і робив добро. Аллах 
замінить їхні лихі вчинки 

на добрі справи. Аллах — 
Прощаючий, Милостивий! 

71. Хто покається й робитиме 
добро, той справді щиро 
звернеться до Аллаха! 

72. [Ті], які не беруть участі 
в брехливих розмовах, а 
коли проходять повз марне, 
проходять гідно! 

73. Коли їм нагадують знамення 
Господа їхнього, вони не стають 
до них глухі й сліпі! 

74. [Ті], які говорять: «Господи 
наш! Даруй нам насолоду для 
очей у дружинах наших і в 
нащадках наших, і зроби нас 
взірцем для богобоязливих!» 

75. їхньою винагородою буде 
найвище місце в раю — за те, 




Оііь 













ФШ, 




Сура 25. Аль-Фуркан 


Частина 19 / 541 \ ^ 5_^ -те 


що вони були терплячі. Там їх 
зустрінуть вітанням і миром! 

76. Там вони будуть вічно. Яка 
прекрасна ця обитель і цей 
притулок! 








77. Скажи: «Господь не звернув 
би на вас уваги, якби не ваші 
прохання». Проте ви вважаєте 
це брехнею, і скоро [покарання] 
стане невідворотним! 













Сура 26. Аш-Шуара 




Частина 19 У 542 ~\ ^ »_р' 




Сура 26. Аш-Шуара 
(«Поети») 




їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Та. Сін. Мім. 

2. Це — знамення ясного 
Писання! 

3. Можливо, ти побиваєшся через 
те, що вони не вірують. 

4. Якщо Ми побажаємо, то 
зішлемо їм з неба знамення, 
перед яким вони покірно 
схилять голови! 

5. Що би нового з нагадування 
Милостивого до них не 
приходило, вони відвертаються. 

6. Вони визнали брехнею; до них 
прийдуть звістки про те, з чого 
вони глузували. 

7. Невже вони не бачать, скільки 
прекрасних рослин зростили 
Ми на землі? 

8. Воістину, в цьому — знамення, 
але ж більшість із них не вірує. 

9. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

ю. Ось твій Господь звернувся до 
Муси: «Іди до несправедливого 
народу, 

її. народу Фірауна. Невже вони не 
матимуть страху?» 


фрі’ 






^ ^ *9 9 


Мї \у 

фбуір-і 

^9 <\Ь\ 













Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 543 \ 15 5 -п 


12 . Сказав [Муса]: «Я боюся, що 
вони вважатимуть мене за 
брехуна, 

13. що стиснеться серце моє і не 
розв’яжеться язик мій. Відішли 
когось по Гаруна! 

14. Відповідаю перед ними за 
провину й боюся, що вони мене 
вб’ють!» 

«Відповідаю перед ними за 
провину» — йдеться про 
вбивство єгиптянина, через яке 
Муса був змушений утекти з 
Єгипту. 

15. Аллах сказав: «Ні! Рушайте 
обидва з Моїми знаменнями! 
Ми будемо з вами й будемо 
слухати! 

16. Ідіть до Фірауна й скажіть: 
«Господь світів послав нас, 

17. щоб ти відпустив із нами синів 
Ісраїла!» 

18. [Фіраун] сказав: «Чи не ми 
виховували тебе з дитинства? 

Чи не серед нас ти пробув 
багато років, 

19. а потім зробив те, що зробив? 
Ти— один із невдячних!» 
«Зробив те. що зробив» 

— ідеться про вбивство 
єгиптянина. 


іЗ-їіД ЗЄ&з 









(Ц) Сліт 1 ■ 4 /* с " 



20. [Муса] відповів: «Я зробив це, 
коли ще блукав в омані. 





Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 ^ 544 ^ -Г\ 


21. я втік звідси, коли злякався 
вас, але мій Господь дарував 
мені розсуд та зробив мене 
посланцем! 

22. А милість, якою ти мені 
дорікаєш, — те, що ти зробив 
синів Ісраїла рабами!» 

23. Фіраун сказав: «А що таке 
Господь світів?» 

24. [Муса] відповів: «Господь 
небес, землі й того, що між 
ними, якщо ви впевнені!» 

25. Тоді [Фіраун] сказав тим, хто 
був поруч: «Ви чуєте?!» 

26. [Муса] сказав: «Ваш Господь і 
Господь ваших прабатьків!» 

27. [Фіраун] сказав: «Воістину, 
посланець, якого послано до вас 
— божевільний!» 

28. [Муса] сказав: «Господь сходу, 
заходу й того, що між ними, 
якщо ви розумієте!» 

29. [Фіраун] сказав: «Якщо ти 
поклонятимешся замість мене 
іншому богу, я кину тебе до 
в’язниці!» 

30. [Муса] спитав: «А якщо я 
покажу тобі щось явне?» 

31. [Фіраун] відповів: «Покажи це, 
якщо ти правдивий!» 

32. Той кинув свою палицю, й вона 
стала справжнім змієм! 










ф 















Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 / 545 \ ^ *Ь*^ 


33. Він витягнув свою руку, й 
вона стала чистою для тих, хто 
дивився на неї! 

34. Наближені [Фірауна] сказали: 
«Воістину, він — знаючий 
чаклун! 

35. Він прагне вигнати вас із 
землі вашої! Що ж ви 
порадите?» 

36. Інші відповіли: «Дай час йому 
та його брату, й розішли по 
містах вісників, 

37. які приведуть до тебе всіх 
знаючих чаклунів!» 

38. Усіх чаклунів зібрали у 
визначений час, у визначений 
день. 

39. Людей спитали: «Чи ви 
зібралися? 

40. Можливо, нам слід піти 
за чаклунами, якщо вони 
переможуть». 

41. Коли прийшли чаклуни, то 
запитали у Фірауна: «Чи буде 
для нас винагорода, якщо ми 
переможемо?» 

42. Той відповів: «Так, і ви будете 
одними з наближених!» 

43. Муса сказав їм: «Тож кидайте, 
що маєте кидати!» 

44. Вони кинули свої мотузки 
й палиці та сказали: 


(Ц) 

-Ц_/ 









Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 / 546 \ ^ _п 


«Присягаємося могутністю 
Фірауна, що ми неодмінно 
переможемо!» 

45. Муса кинув свою палицю. І 
вона проковтнула те, що вони 
вигадували! 

46. Тоді чаклуни впали ниць. 

47. Вони сказали: «Ми увірували в 
Господа світів, 

48. Господа Муси та Гаруна!» 

49. [Фіраун] сказав: «Невже ви 
довірилися йому без мого 
дозволу?! Воістину, він — ваш 
наставник, який навчив вас чар! 
Я накажу відрубати вам руки й 
ноги та розіп’ята вас усіх!» 

50. Ті відповіли: «Не буде в цьому 
лиха! Воістину, ми повернемося 
до Господа свого! 

51. Ми сподіваємося, що Він 
простить нам гріхи наші за 
те, що ми стали першими 
віруючими!» 

52. Ми відкрили Мусі: «Вийди 
вночі разом із Моїми рабами, 
адже вас будуть переслідувати!» 

53. Фіраун послав глашатаїв до всіх 
міст: 

54. «Воістину, цих людей небагато! 

Ідеться про синів Ісраїла. 

55. Вони розлютили нас! 






^У'' -і ^ ' 






с 


З 







Сура 26. Аш-Шуара_Частина 19 547 \ 


56. Воістину, ми всі маємо бути 
напоготові!» 

57. Ми відібрали в них сади й 
джерела, 

58. скарби та прекрасні місця! 

59. Так! Ми передали це все синам 
Ісраїла. 

60. На світанку вони рушили за 
ними. 

61. Коли дві групи побачили одна 
одну, прибічники Муси сказали: 
«Воістину, нас упіймають!» 

62. Той сказав: «Ні! Воістину, зі 
мною Господь мій, Який вкаже 
мені прямий шлях!» 

63. Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар 
своєю палицею море!» Воно 
розділилося, а кожна частина 
була наче висока гора! 

64. Ми дозволили наблизитися 
іншим, 

65. а потім урятували Мусу та всіх, 
хто був із ним. 

66. А тих інших Ми втопили. 

67. Воістину, в цьому — 
знамення, але більшість із них 
не вірує. 

68. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

69. Прочитай їм історію про 
Ібрагіма. 


ф <У,-НЇ^ 45 с?ґ" оГ^з 









70. Ось він сказав батькові та 
своєму народові: «Кому ви 
поклоняєтеся?» 

71. Ті сказали: «Ми поклоняємося 
ідолам та цілком віддані їм!» 

72 . Він спитав: «Невже вони чують 
вас, коли ви кличете їх, 

73. приносять вам користь чи 
завдають лиха?» 

74. Ті сказали: «Але ми знаємо, що 
це робили наші батьки!» 

75. [Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, 
чому поклоняєтеся 

76. ви та ваші прабатьки? 

77. Це все — МОЇ вороги, крім 
Господа світів, 

78. Який мене створив і веде 
прямим шляхом; 

79. Який мене годує та поїть, 

80. зцілює мене, коли я хворію; 

81. Який умертвить мене, а потім 
оживить; 

82. Який, сподіваюсь, в 
Судний День простить мої 
гріхи! 

83. Господи! Даруй Мені 
знання та возз’єднай мене з 
праведниками! 

84. Залиш про мене добру славу в 
наступних поколіннях! 




Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 ^ 549 ~\ ^ -Г1 


85. Зроби Мене ОДНИМ ЗІ 
спадкоємців саду блаженства! 

86. І прости мого батька, бо він 
заблукав! 

87. І не ганьби мене в День, коли 
всі воскреснуть, 

88. День, коли не допоможе ні 
майно, ні діти, 

89. а лише чисте серце, з яким 
хтось прийде до Аллаха!» 

90. Рай наблизиться до 
богобоязливих, 

91. а ті, які збилися зі шляху, ясно 
побачать пекло. 

92. їх запитають: «Де ж ті, кому ви 
поклонялися 

93. замість Аллаха? Невже вони 
допоможуть вам чи собі?» 

94. їх скинуть туди — разом із 
тими, які збилися зі шляху, 

95. а також всім військом Ібліса. 

96. Сперечаючись, вони скажуть 
одне одному: 

97. «Клянемося Аллахом, ми були в 
явній омані, 

98. коли вважали вас рівними 
Господу світів! 

99. Це грішники збили нас зі шляху, 

юо. і немає в нас ні заступників, 


0 












Сура 26. Аш-Шуара Частина 19 / 550 \ ^ 1 *І^яАІ15^ -г\ 

юі. ні близьких друзів. 


102. Якби ми могли повернутися, то 
були б віруючими!» 


юз. Воістину, в цьому знамення! 

Але більшість із них не вірує! 

сі© 

104. Воістину, твій Господь- 

Всемогутній, Милосердний! 


105. Народ Нуха вважав посланців 
брехунами. 


106. Ось їхній брат Нух сказав їм: 
«Невже ви не боїтесь? 


107. Я — посланець до вас, який 
гідний довіри! 


108. Бійтесь Аллаха й коріться 
мені! 


109. Я не прошу у вас винагороди за 
це, мене винагородить тільки 
Господь світів! 


по. Бійтесь Аллаха й коріться 
мені!» 


ш. Ті відповіли: «Невже ми 

повіримо тобі, якщо за тобою 
пішли найжалюгідніші?» 


112. Він сказав: «Не мені знати про 
те, що вони роблять. 

ф і їй 

из. їм відплатить тільки Аллах, 
якби ви тільки знали про це! 

ф О©!©}) 

114. А я не проганятиму віруючих. 


115. Адже я — тільки ясний 
застерігай!» 

Ф й©©^]£І<5і 




116. Вони сказали: «Нуху! Якщо ти 
не припиниш, то будеш одним із 
каменованих!» 

117. Він сказав: «Господи! Воістину, 
мій народ визнав мене за 
брехуна! 

118. Тож розсуди між нами та врятуй 
мене й тих віруючих, які зі 
мною!» 

119. Ми врятували його й тих, хто 
був із ним, у переповненому 
ковчезі, 

120. а потім утопили всіх інших! 

121. Воістину, в цьому — знамення! 
Але ж більшість із них не 
вірує! 

122. Воістину, Твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

123. Адити визнали посланців 
брехунами. 

124. Ось їхній брат Гуд сказав їм: 
«Невже ви не боїтесь? 

125. Воістину, я — посланець до вас, 
який гідний довіри! 

126. Бійтесь Аллаха й коріться мені! 

127. Я не прошу у вас винагороди за 
це, мене винагородить тільки 
Господь світів! 

128. Невже ви будете марно ставити 
знаки на кожному пагорбі 

Ібн Касір пояснює цей аят так: 
демонструючи свою силу, адити 





зводили на придорожніх пагорбах 
високі будівлі. Насправді в цьому 
не було потреби, тому ця справа 
була «марною». 

129. й зводити високі споруди, наче 
ви житимете вічно, 

130. й чинити насильство над 
людьми, як тирани? 

131. Бійтесь Аллаха й коріться мені, 

132. Бійтеся Того, Хто допоміг вам 
тим, що вам відомо: 

133. допоміг вам худобою та синами, 

134. садами та джерелами! 

135.1 я боюся, що вас спіткає кара у 
Великий День!» 

136. Ті відповіли: «Байдуже нам, 
чи будеш нас повчати, чи ти не 
будеш із тими, які повчають. 

137. Це лише звичаї давніх поколінь, 

138. і ми не будемо покарані!» 

139. Вони вважали його брехуном, 
тож Ми знищили їх! Воістину, 
в цьому — знамення! Але ж 
більшість із них не вірує! 

140. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

141. Самудити вважали посланців 
брехунами. 

142. Ось їхній брат Саліх сказав їм: 
«Невже ви не боїтесь? 




Сура 26. Лш-Шуара 


Частина 19 553 N3 _ «.ІуиіД 5^^ -с\ 


143. Воістину, я — посланець до вас, 
який гідний довіри! 

144. Бійтесь Аллаха й коріться мені! 

145 . Я не прошу у вас винагороди за 
це, мене винагородить тільки 
Господь світів! 


41 

Ф дуфеЬФХ0Ї 

Ф 


146. Невже вас залишать у безпеці 
серед усього, що тут: 

147. садів і джерел, 

148. посівів та пальм із ніжними 
плодами, 

149. й ви будете вправно висікати 
житла в горах? 

150. Бійтесь Аллаха й коріться мені, 

151. і не коріться наказу злочинців, 

152. які ширять безчестя на землі й 
нічого не покращують». 

153. Ті відповіли: «Ти лише один із 
зачарованих, 

154. така сама людина, як і ми. 
Покажи нам знамення, якщо ти 
один із правдивих!» 

155. Той сказав: «Ось воно — 
верблюдиця! Вона питиме 
воду, і ви питимете воду — у 
визначені дні! 

156. Не завдавайте їй шкоди, інакше 
спіткає вас кара у Великий 
День!» 

157. Вони підрізали її жили й 
пошкодували про це! 


]у>& 

С§) 

фЬ^-ФФ^Сгі 

ффф 



Сура 26. Аш-Шуара 




Частина 19 ^ 554 


158. Спіткала їх кара! Воістину, 
в цьому — знамення, але ж 
більшість із них не вірує! 

159. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

160 . Народ Лута вважав посланців за 
брехунів. 

161. Ось їхній брат Лут сказав їм: 
«Невже ви не боїтесь? 

162 . Воістину, я — посланець до вас, 
який гідний довіри! 

163. Бійтесь Аллаха й коріться мені! 

164. Я не прошу у вас винагороди за 
це, мене винагородить тільки 
Господь світів! 

165. Невже ви ходитимете до 
чоловіків зі світів, 

«Зі світів» — чоловіків не 
лише з народу Лута, а взагалі, 
«синів Адама», як пояснюють 
коментатори (ат-Табарі та аль- 
Багавві). 

166. залишаючи дружин, створених 
для вас Господом вашим? Таж 
ні, ви — злочинний народ!» 

167. Ті відповіли: «Луте! Якщо ти не 
припиниш, то будеш одним із 
вигнанців!» 

168. Він сказав: «Я — один із тих, 
кому ненависні вчинки ваші! 

169. Господи! Врятуй мене й родину 
мою від того, що роблять вони!» 


Іу «ЛІ іій’і (і! 




















Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 ^ 555 >5 <^-'_« 


170. Ми врятували його та його 
родину — всіх, 

171. окрім старої дружини, яка 
лишилася позаду. 

172. Усіх інших Ми знищили, 

173. проливши на них дощ. Який 
поганий цей дощ для тих, кого 
застерігали! 

174. Воістину, в цьому — знамення, 
але ж більшість із них не вірує! 

175. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

176. Жителі аль-Айки вважали 
посланців брехунами. 

Аль-Айка — селище в Мад ’яні, де 
жив народ Шуайба. 

177. Ось їхній брат Шуайб сказав їм: 
«Невже ви не боїтесь? 

178. Воістину, я — посланець до вас, 
який гідний довіри! 

179. Бійтесь Аллаха й коріться мені! 

180. Я не прошу у вас винагороди за 
це, мене винагородить тільки 
Господь світів! 

181. Наповнюйте міру справедливо 
й не будьте з тих, які завдають 
іншим збитків. 

182. І зважуйте на точних терезах! 

183. Не применшуйте того, 
що належить людям і не 
поширюйте безчестя на землі! 


■) У) 














т 




і!' 



фо 



Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 556 у 15 «І^хДЛ г^^~I -ЇЛ 


184. Бійтеся Того, Хто створив і вас, 
і перші покоління!» 

185. Ті відповіли: «Ти тільки один із 
зачарованих, 

186 . така сама людина, як і ми. 

Тож ми думаємо, що ти — 
брехун! 

187. Скинь на нас шматок неба, якщо 
ти правдивий!» 

188. Той сказав: «Мій Господь краще 
знає те, що ви робите!» 

189. Вони визнали його за брехуна, і 
їх вразила кара — у День Тіні! 
Такою була кара Великого Дня! 

«День Тіні» (Наум аз-зулля) — як 
відзначає ат-Табарі та інші 
тлумачі, народ Шуайба був 
знищений вогняною хмарою. 






П..., [.д.. ^ 


190. Воістину, в цьому — знамення, 
але ж більшість із них не вірує! 

191. Воістину, твій Господь — 
Всемогутній, Милосердний! 

192. А це — зіслане Господом світів. 
Ідеться про Коран. 

193. Вірний Дух зійшов із ним 

194. на твоє серце, щоб ти був одним 
із застерігачів. 

195. [Зіслане] арабською мовою, 
зрозумілою! 

196. Міститься воно в сувоях давніх 
народів. 


сДЗ_з ДіЬ <_| 6 [ 


ФзДзДзз-іДДЗ 





Сура 26. Аш-Шуара 




Частина 19 ^ 557 ^ *)Д-І 


197. Чи не є знаменням для них те, 
що його знають учені синів 
Ісраїла? 

Ат-Табарі зазначає, що 
йдеться про освічених юдеїв, 
які навернулися до ісламу 
(наприклад, Абд Аллаг бін Солям). 



198. Якби Ми зіслали його комусь із 
чужинців, 

199. і він прочитав це для них, то 
вони б не увірували! 

200 . Так Ми вкладаємо 
[багатобожжя] у серця 
грішників! 

Інтерполяція — згідно з 
коментарем аль-Багавві, який 
посилається на ібн Аббаса, 
Хасана, Муджагіда та інших 
перших тлумачів. 

201. Вони не увірують у нього, доки 
не побачать болісної кари! 

202 . Вона вразить їх зненацька, так, 
що вони й не відчують цього! 

203. Тоді вони запитають: «Чи не 
буде нам відстрочки?» 

204. Невже вони намагаються 
прискорити Нашу кару? 

205. Чи ти знаєш, що коли Ми 
дозволимо їм користуватися 
благами довгі роки, 

206. а потім до них прийде те, що їм 
обіцяно, 











Сура 26. Аш-Шуара 


Частина 19 ^ 558 15 ї^у» -УЛ 


207. то блага, якими вони 
користувалися, ніяк не 
допоможуть їм? 

208. Ми не знищували жодного 
селища, де б не було перед цим 
застерігачів 

209. із настановою. І Ми не були 
несправедливі! 

210. Шайтани не сходили з ним, 
Ідеться про Коран. 

211. Це не личить їм, і неспроможні 
вони на це! 

212. Усунено їх від слухання 
його! 

213. Не звертайся замість Аллаха 
до іншого бога, інакше будеш 
серед покараних. 

214. Застерігай своїх найближчих 
родичів! 

215. Накрий своїм крилом віруючих, 
які пішли за тобою. 

Тобто «будь м ’який із ними» (ат- 
Табарі). 

216. А якщо вони не послухають 
тебе, то скажи: «Я не причетний 
до того, що ви робите!» 

217.1 покладайся на Величного, 
Милосердного, 

218. Який бачить тебе, коли ти 
звершуєш молитви, 

219. і рухаєшся серед тих, які низько 
вклоняються. 








(Ц) 







220 . Воістину, Він — Всечуючий і 
Всезнаючий! 

221. Чи не розповісти вам про того, 
на кого сходять шайтани? 

222 . Вони сходять на кожного 
брехуна, грішника! 

223. Вони переповідають підслухане, 
але ж насправді більшість із них 

— брехуни! 

224. А за поетами йдуть тільки ті, 
що збилися зі шляху. 

225. Невже ти не бачиш, що вони 
блукають по всіх долинах 
«Блукають по всіх долинах» 

— ібн Касір наводить різні 
тлумачення цього виразу. 
Наприклад: «багатослівні 
стосовно кожної забавки», 

«[іблукають] у кожних словах», 
«поет марно прославляє одних 
людей та марно принижує 
інших». Під «поетами» тут 
маються на увазі поети- 
багатобожники (ат-Табарі). 

226. і говорять те, чого не роблять? 

227. За винятком тих, які увірували, 
роблять добро, часто згадують 
Аллаха й захищаються, коли з 
ними вчинили несправедливо. 
Скоро дізнаються ті, які чинять 
несправедливо, куди вони 
повернуться! 



8 ? ІліАІ І* 






Сура 27. Ан-Намль 


Частина 19 ф' 560 \ ^ 




Сура 27. Ан-Намль 
(«Мурахи») 



їм 'ям Аллаха Милостивого, 
Милосердного! 

1. Та. Сін. Це — знамення Корану 
та ясного Писання, 

2. прямий шлях і добра звістка для 
віруючих, 

3. які звершують молитву, дають 
закят і які впевнені в існуванні 
наступного життя! 

4. Воістину, тим, які не вірують у 
наступне життя, Ми прикрасили 
вчинки їхні, й вони заблукали! 

5. Вони — ті, на кого чекає 
найгірша кара, а в наступному 
житті вони зазнають 
найбільших втрат! 

6. Воістину, ти отримуєш цей 
Коран від Мудрого, Знаючого. 

7. Ось Муса сказав своїй родині: 
«Я помітив вогонь! Я принесу 
вам звідти якусь новину або 
палаючу головню, щоб ви могли 
зігрітися!» 

8. Коли він підійшов туди, то 
почув голос: «Благословенний 
Той, Хто у вогні, і той, хто 
поблизу нього! Преславний 
Аллах, Господь світів! 

9. О Мусо! Воістину, Я — Аллах, 
Всемогутній, Мудрий!